Суд: Ірпінський міський суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення вимог фінансового контролю
Дата: 24 травня 2026 р.
Справа: №367/4367/26
Суддя: Кухленко Д. С.
Справа № 367/4367/26
Провадження №3/367/1061/2026
ПОСТАНОВА
Іменем України
26 травня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
Головуючого судді Кухленка Д.С.,
при секретарі Шаповал О.О.,
за участю:
прокурора Замкової К.П.
особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1
розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з управління стратегічних розслідувань в місті Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,-
в с т а н о в и в:
23.03.2026 року старшим о/у 6 відділу Управління стратегічних розслідувань в м. Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Кравець Ю.С. складено адміністративний протокол №4736, відповідно до якого ОСОБА_3 займаючи посаду до 09.05.2023 головного спеціаліста відділу комунікації та взаємодії з органами місцевого самоврядування Бучанської районної державної адміністрації Київської області, пов`язаних з корупцією, згідно з пп. «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону № 1700-VII, в порушення вимог абзацу 2 частини 2 статті 45 цього ж Закону, несвоєчасно 29.01.2025, без поважних причин, подавши щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після звільнення, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
23.03.2026 року старшим о/у 6 відділу Управління стратегічних розслідувань в м. Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Кравець Ю.С. складено адміністративний протокол №4735, відповідно до якого ОСОБА_3 займаючи посаду до 09.05.2023 головного спеціаліста відділу комунікації та взаємодії з органами місцевого самоврядування Бучанської районної державної адміністрації Київської області, пов`язаних з корупцією, згідно з пп. «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону № 1700-VII, в порушення вимог абзацу 2 частини 2 статті 45 цього ж Закону, несвоєчасно 29.01.2025, без поважних причин, подавши щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після звільнення, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
ОСОБА_3 в судове засідання з`явилася, з протоколом не погодилася та вину не визнала. Вказала, що подала письмові пояснення де зазначено, що порушення строку подання декларації не було умисним не мало на меті приховування будь-яких відомостей чи уникнення виконання вимог закону.
Прокурор Замкова К.П. в судовому засіданні просила визнати ОСОБА_3 винною у вчиненні правопорушення, оскільки вважає що в її діях наявний склад порушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП. Просила притягнути до адміністративної відповідальності та накласти адміністративне стягнення в межах даної статті.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи винна дана особа у вчиненні правопорушення.
Стаття 256 КУпАП встановлює вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, який є основним процесуальним документом, доказом у справі про адміністративне правопорушення, на підставі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Так з матеріалів справи встановлено, що відповідно до розпорядження Бучанської районної державної адміністрації Київської області Данила Мавлянова від 14.04.2023 № 81/вс/ос, «Про призначення на посаду ОСОБА_4 » останню призначено на період запровадження воєнного стану на посаду головного спеціаліста відділу комунікацій та взаємодії з органами місцевого самоврядування Бучанської районної державної адміністрації Київської області (далі - головний спеціаліст Бучанської РДА) з 24.04.2023 року.
Згідно з підпунктом «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону є державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування, тобто особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Таким чином, ОСОБА_2 , будучи державним службовцем є суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією та суб`єктом декларування.
Відповідно до розпорядження голови Бучанської РДА Данила Мавлянова від 09.05.2023 №95 вс/ос «Про звільнення ОСОБА_4 » остання припинила державну службу та була звільнена з посади головного спеціаліста відділу комунікацій та взаємодії 3 органами місцевого самоврядування Бучанської районної державної адміністрації Київської області з 09.05.2023 року за угодою сторін.
24 лютого 2022 у зв`язку з військовою агресією РФ проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022, строк дії якого неодноразово продовжувався, і діяв станом на 21.01.2024.
У зв`язку з введенням воєнного стану в Україні 08.07.2022 Верховною Радою України ухвалено Закон України № 2381-IX «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо особливостей застосування законодавства у сфері запобігання корупції в умовах воєнного стану», яким доповнено Розділ XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», зокрема п. 2-7, яким встановлено, що суб`єкт декларування зобов`язаний подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, кінцевий строк подання якої припадає на період дії воєнного стану, протягом дев`яноста календарних днів з дня його припинення чи скасування.
У зв`язку з ухваленням Закону України № 3384-IX «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» від 20.09.2023, який набрав чинності 12.10.2023, відновлено здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII цього Закону (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону).
Отже, ОСОБА_4 , займаючи посаду до 09.05.2023 головного спеціаліста відділу комунікацій та взаємодії з органами місцевого самоврядування Бучанської районної державної адміністрації Київської області, пов`язаних з корупцією, згідно п.п. «в» п.2 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом декларування, у порушення вимог ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно та без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за типом «щорічна», після звільнення за 2023 рік, а саме -29.01.2025 о 15 год. 04 хв., тобто з порушенням встановленого законодавством строку для подачі такої декларації. Такі дії ОСОБА_2 уповноваженими особами НАЗК кваліфіковані за ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
Диспозицією ч.1 ст. 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад правопорушення - це сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати діяння як конкретне правопорушення. Кожний склад правопорушення обов`язково складається з таких елементів: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу правопорушення, що виключає відповідальність особи за вчинене нею діяння.
Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП характеризується виключно виною у формі прямого умислу за інтелектуальною ознакою.
Інтелектуальна ознака прямого умислу полягає в усвідомленні особою суспільно небезпечного характеру свого діяння та у передбаченні його суспільно небезпечних наслідків.
Усвідомлення означає не лише розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються об`єкта, предмета, об`єктивної сторони конкретного правопорушення, а й повне розуміння його суспільної небезпеки. Здебільшого наявність усвідомлення винним суспільної небезпеки свого діяння є очевидною, про що свідчать фактичні обставини справи. Якщо особа не усвідомлює суспільно небезпечний характер своїх дій чи бездіяльності, це може свідчити про її неосудність або про відсутність умислу на вчинення правопорушення.
Передбачення - це розумове уявлення особи про результати своєї дії (бездіяльності). При вчиненні злочину винний усвідомлює зміст конкретних наслідків свого діяння, їх суспільно небезпечний характер (шкоду, яка буде заподіяна суб`єктам посягання), а також неминучість або можливість настання таких наслідків.
Вольовий ознака прямого умислу характеризується бажанням настання суспільно небезпечних наслідків. Під бажанням розуміють прагнення досягти конкретного результату, що передбачає свідому і цілеспрямовану діяльність особи. Бажання - це воля, спрямована на досягнення чітко визначеної мети.
Аналіз вищевикладеного, дає підстави дійти висновку, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП є формальним, об`єктивною стороною якого є наявність прямого умислу на несвоєчасне подання декларації без поважних причин.
Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-6 КУпАП судом має бути встановлено за наслідками розгляду справи, що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, знала про обов`язок подати декларацію за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні) у певний строк, проте усвідомлено без наявності на те поважних причин вирішила її не подавати і умисно не подала таку декларацію.
В ході розгляду справи встановлено, що 09.05.2023 року ОСОБА_2 , припинила діяльність пов`язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, до 31.03.2024 року зобов`язана була подати декларацію за типом «щорічна» за 2023 рік, але подала її лише 29.01.2025 року.
ОСОБА_2 даний факт пояснює тим, що в період з 24 квітня 2023 по 09 травня 2023 року займала посаду – головного спеціаліста відділу комунікації та взаємодії з органами місцевого самоврядування райдержадміністрації, в Бучанській районній державній адміністрації Київської області та отримала заробітну плату до вирахування податків та зборів – 3 935,00 грн. Після звільнення їй не повідомляли про необхідність подання декларації. Після отримання повідомлення, щодо несвоєчасного неподання декларації осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями, 29.01.2024 року було одразу успішно подано Декларацію за період з 01.01.2023 року по 09.05.2023 року та Річну декларацію (після звільнення) за 2023 рік. Також зазначила, що несвоєчасна подача декларації було зумовлено тим, що вона вперше займала посаду державного службовця та у зв`язку із нетривалим періодом роботи (становив лише 15 днів). Вказані обставини, суд визнає поважними.
Тобто, несвоєчасне подання ОСОБА_2 декларації за період з 01.01.2023 року по 09.05.2023.рік та декларації за минулий 2023 рік (після звільнення), відбулося з причин, які визнані судом поважними причинами.
Зазначені обставини свідчать про відсутність у діях ОСОБА_2 , як об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, так і суб`єктивної сторони у формі прямого умислу за інтелектуальною ознакою.
Стаття 19 Конституції України зобов`язує органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадових осів діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський Суд у рішенні від 21 квітня 2011 року «Нечипорук і Йонкало проти України» та рішенні від 6 грудня 1998 року «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Відтак, провадження у справі відносно ОСОБА_2 підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Керуючись ст. 9, ч.1 ст. 172-6, п.1 ч.1 ст.247, ст.ст. 251-252, ст.ст. 280, 283, п.3 ч.1 ст.284 КУпАП, -
п о с т а н о в и в:
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП – закрити у зв`язку з відсутністю складу даного правопорушення в її діях.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд 1-ї інстанції шляхом подання у 10-ти денний строк з дня вручення такої постанови апеляційної скарги.
Суддя: Д.С. Кухленко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua