Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №367/1040/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/1040/26

Провадження №3/367/437/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 травня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

Головуючого судді Кухленка Д.С.,

при секретарі Шаповал О.О.,

за участю:

прокурора Замкової К.П.

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

захисника Козачиної А.М.

розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з управління стратегічних розслідувань в місті Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,-

в с т а н о в и в:

09.01.2026 року старшим о/у 6 відділу Управління стратегічних розслідувань в м. Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Головань В.М. було складено адміністративний протокол, відповідно до якого ОСОБА_1 , обіймаючи посаду головного спеціаліста Відділу правового забезпечення Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (далі Держлікслужба), будучи державним службовцем категорії «В», відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія даного Закону, у порушення вимог абзацу 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», 31.01.2024 припинивши діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, 07.04.2025 0 18:26 несвоєчасно, без поважних причин подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, за минулий 2024 рік (після звільнення) (далі - Декларація), шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі Реєстр) у власному персональному електронному кабінеті, правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання з`явилася, вину не визнала, пояснила, що подала декларацію невчасно, тому що виникла технічні проблеми, зокрема в момент підписання виникла проблема з ключем, ходила до відділення банку для вирішення зазначених обставин. У зв`язку із вказаним процес подання декларації затягнувся.

Захисник Козачина А.М. в судовому засіданні з`явилася, надала заперечення на протокол та просила не притягувати до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

Прокурор Замкова К.П. в судовому засіданні просила визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, оскільки вважає що в її діях наявний склад порушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП. Просила притягнути до адміністративної відповідальності та накласти адміністративне стягнення в межах даної статті.

Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, її захисника та прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи винна дана особа у вчиненні правопорушення.

Стаття 256 КУпАП встановлює вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, який є основним процесуальним документом, доказом у справі про адміністративне правопорушення, на підставі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Так з матеріалів справи встановлено, що відповідно до наказу Держлікслужби «Про призначення О. Бутенко» від 21.06.2023 № 238-К, ОСОБА_1 призначено на посаду головного спеціаліста Відділу правового забезпечення Держлікслужби зі збереженням 9 рангу державного службовця з 26.06.2023.

Відповідно до посадової інструкції головного спеціаліста Відділу правового забезпечення Держлікслужби вказана посада належить до категорії «В» посад державної служби.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи державним службовцем є суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією та суб`єктом декларування.

Наказом Держлікслужби № 18-к від 29.01.2024 «Про звільнення ОСОБА_2 », ОСОБА_1 , головного спеціаліста Відділу правового забезпечення Держлікслужби звільнено з посади за угодою сторін з 31.01.2024.

24 лютого 2022 у зв`язку з військовою агресією РФ проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022, строк дії якого неодноразово продовжувався, і діяв станом на 21.01.2024.

У зв`язку з введенням воєнного стану в Україні 08.07.2022 Верховною Радою України ухвалено Закон України № 2381-IX «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо особливостей застосування законодавства у сфері запобігання корупції в умовах воєнного стану», яким доповнено Розділ XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», зокрема п. 2-7, яким встановлено, що суб`єкт декларування зобов`язаний подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, кінцевий строк подання якої припадає на період дії воєнного стану, протягом дев`яноста календарних днів з дня його припинення чи скасування.

У зв`язку з ухваленням Закону України № 3384-IX «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» від 20.09.2023, який набрав чинності 12.10.2023, відновлено здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII цього Закону (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону).

Отже, ОСОБА_1 , припинивши 31.01.2024 діяльність пов`язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування була зобов`язана до 00 годин 00 хвилин 01 квітня 2025 року, подати в установленому абзацом другим частиною другою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» порядку Декларацію, шляхом особистого заповнення електронної форми на веб-сайті Національного агентства через власний персональний електронний кабінет суб`єкта декларування у системі Реєстру.

Відповідно до публічної частини Реєстру ОСОБА_1 подала Декларацію, лише 07.04.2025 п 18:26. Відповідно до послідовності дій користувача Реєстру, які вчиняла ОСОБА_1 за період з 01.01.2025 по 08.04.2025, остання вперше здійснила дії щодо створення Декларації натиснувши кнопку «Нова декларація на основі цієї» лише 07.04.2025 п 13:48. Дата першої реєстрації у Реєстрі – 09.10.2022.

Такі дії ОСОБА_1 уповноваженими особами НАЗК кваліфіковані за ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

Диспозицією ч.1 ст. 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад правопорушення - це сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати діяння як конкретне правопорушення. Кожний склад правопорушення обов`язково складається з таких елементів: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу правопорушення, що виключає відповідальність особи за вчинене нею діяння.

Суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП характеризується виключно виною у формі прямого умислу за інтелектуальною ознакою.

Інтелектуальна ознака прямого умислу полягає в усвідомленні особою суспільно небезпечного характеру свого діяння та у передбаченні його суспільно небезпечних наслідків.

Усвідомлення означає не лише розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються об`єкта, предмета, об`єктивної сторони конкретного правопорушення, а й повне розуміння його суспільної небезпеки. Здебільшого наявність усвідомлення винним суспільної небезпеки свого діяння є очевидною, про що свідчать фактичні обставини справи. Якщо особа не усвідомлює суспільно небезпечний характер своїх дій чи бездіяльності, це може свідчити про її неосудність або про відсутність умислу на вчинення правопорушення.

Передбачення - це розумове уявлення особи про результати своєї дії (бездіяльності). При вчиненні злочину винний усвідомлює зміст конкретних наслідків свого діяння, їх суспільно небезпечний характер (шкоду, яка буде заподіяна суб`єктам посягання), а також неминучість або можливість настання таких наслідків.

Вольовий ознака прямого умислу характеризується бажанням настання суспільно небезпечних наслідків. Під бажанням розуміють прагнення досягти конкретного результату, що передбачає свідому і цілеспрямовану діяльність особи. Бажання - це воля, спрямована на досягнення чітко визначеної мети.

Аналіз вищевикладеного, дає підстави дійти висновку, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП є формальним, об`єктивною стороною якого є наявність прямого умислу на несвоєчасне подання декларації без поважних причин.

Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 172-6 КУпАП судом має бути встановлено за наслідками розгляду справи, що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, знала про обов`язок подати декларацію за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні) у певний строк, проте усвідомлено без наявності на те поважних причин вирішила її не подавати і умисно не подала таку декларацію.

В ході розгляду справи встановлено, що 31.01.2024 року ОСОБА_1 , припинила діяльність пов`язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, до 01 квітня 2025 року зобов`язана була подати декларацію за минулий 2024 рік (після звільнення), але подала її лише 07.04.2025 року.

ОСОБА_1 даний факт пояснює тим, що збір даних про доходи та відновлення електронного цифрового підпису вимагало більш тривалого часу, ніж вона розраховувала, у зв`язку із чим нею протягом березня заповнювалась (змінювалась, уточнювалась) відповідна форма в Реєстрі декларацій, а остаточно декларацію за 2024 рік (після звільнення) нею подано лише 07.04.2025, тобто з порушенням строків її подання (на 7 днів). Разом з тим, додатково наголошує, що під час заповнення декларації за 2024 рік, після звільнення з Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, вона не мала на меті приховати від громадськості та контролюючих органів будь-які відомості про джерела походження об`єктів декларування, їх розмір, не мала на меті ввести в оману суспільство та/або контролюючі органи з метою уникнення можливості здійснення фінансового контролю, та не бажала настання таких наслідків.

Вказані обставини, суд визнає поважними.

Тобто, несвоєчасне подання ОСОБА_1 декларації, за за минулий 2024 рік (після звільнення), відбулося з причин, які визнані судом поважними причинами.

Зазначені обставини свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 , як об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, так і суб`єктивної сторони у формі прямого умислу за інтелектуальною ознакою.

Стаття 19 Конституції України зобов`язує органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадових осів діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський Суд у рішенні від 21 квітня 2011 року «Нечипорук і Йонкало проти України» та рішенні від 6 грудня 1998 року «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Відтак, провадження у справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Керуючись ст. 9, ч.1 ст. 172-6, п.1 ч.1 ст.247, ст.ст. 251-252, ст.ст. 280, 283, п.3 ч.1 ст.284 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП – закрити у зв`язку з відсутністю складу даного правопорушення в її діях.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд 1-ї інстанції шляхом подання у 10-ти денний строк з дня вручення такої постанови апеляційної скарги.

Суддя: Д.С. Кухленко