Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №365/582/26 — Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/582/26

Номер провадження: 3/365/162/26

ПОСТАНОВА

іменем України

24 червня 2026 року с-ще Згурівка

Суддя Згурівського районного суду Київської області Хижний Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за адміністративним матеріалом, який надійшов від Сектору поліцейської діяльності № 2 Відділу поліції № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, жительки АДРЕСА_1 , пенсіонерки, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1

за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

15.06.2026 о 16:40 год. в АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно свого сина ОСОБА_2 , а саме виражалася в його бік нецензурною лайкою, чим була завдана шкода психологічному здоров`ю ОСОБА_2

Своїми діями особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме домашнє насильство, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого.

Прокурор, залучений до справи з огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 у справі «Карелін проти Росії» щодо визнання порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони звинувачення у справі про адміністративне правопорушення, а також з огляду на повноваження прокурора, визначені статтею 250 КУпАП, не з`явився, що не перешкоджає розгляду справи.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою вину визнала, підтвердивши обставини події, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Частина 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

При цьому, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими письмовими доказами: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 973767 від 15.06.2026 (а.с. 1); витягом з Єдиного обліку реєстрацій звернень ЄО № 6729 від 15.06.2026 (а.с. 3); формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, в якій відносно ОСОБА_1 визначено низький рівень небезпеки (а.с. 4-6); копією термінового заборонного припису стосовно кривдника від 15.06.2026 (а.с. 6); рапортом (а.с. 8), письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_2 (а.с. 9), усними поясненнями ОСОБА_1 , наданими в судовому засіданні.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, винна в його вчиненні, підлягає адміністративній відповідальності, речі не вилучались.

ОСОБА_1 протягом року систематично притягувалась до адміністративної відповідальності (а.с. 15 – довідка).

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставини, суддя вважає за необхідне накласти на правопорушницю ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн.

Відповідно до положення ст. 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.

Згідно із ч. 6 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

За результатами розгляду справи суддя дійшов висновку, що адміністративне стягнення у виді штрафу буде достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної у ст. 23 КУпАП, та наразі недоцільно додатково направляти правопорушницю на проходження програми для кривдників.

На підставі ст. 40-1 КУпАП стягнути з правопорушниці судовий збір в дохід держави.

Керуючись ст. 40-1, 173-2, 245 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 (триста сорок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Згідно з ч. 1ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Постанова судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова про накладення адміністративного стягнення може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

Суддя Р.В. Хижний