Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 23 червня 2026 р.
Справа: №357/9600/26
Суддя: Вознюк О. Л.
Справа № 357/9600/26
3/357/3131/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24.06.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Оксана Вознюк розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонер, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РКНОПП: відомості відсутні,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
У С Т А Н О В И Л А:
До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 08.06.2026 надійшли адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 розглядаються протягом трьох діб.
Громадянин ОСОБА_1 з`явився до суду разом із дружиною ОСОБА_2 . В судовому засіданні встановлено особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілої та роз`яснено права та обов`язки.
Дослідивши адміністративний матеріал, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суддя встановила таке.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення, 10.05.2026 о 17 год 00 хв в АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , а саме словесно ображав та шарпав за одяг, чим викликав у постраждалої особи побоювання за свою безпеку, спричинив емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та завдав шкоди психологічному здоров`ю постраждалої особи, а також завдав фізичного болю постраждалій особі (протокол серії ВАД №974601 від 10.05.2026).
Відповідно до заяви та пояснень від 10.05.2026 громадянки ОСОБА_2 , зазначено, що 10.05.2026 вона з чоловіком вживали алкогольні напої в різних локаціях. Близько 17 год 00 хв її чоловік ОСОБА_1 повернувся додому та без будь-яких причин розпочав її словесно ображати, принижувати, погрожувати фізичною розправою, чим завдав психологічної невпевненості, шарпав її за руки та одяг, чим завдав фізичних страждань та шкоду фізичному та психічному здоров`ю. Оскільки ОСОБА_2 самостійно заспокоїти чоловіка не змогла, тому була вимушена звернутись за допомогою до поліції.
До матеріалів справи долучено форма оцінки ризиків від 10.05.2026, згідно з яким відносно ОСОБА_1 встановлено середній рівень небезпеки стосовно ОСОБА_2 .
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що не вчиняв домашнього насильства стосовно дружини та зазначив, що між ними сталася побутова сварка.
ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила, що між ними виникла побутова сварка та вони вирішили той конфлікт, претензій до чоловіка вона не має.
Об`єктивна сторона домашнього насильства як правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
З аналізу вказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного тягнуть настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Відповідно до вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи.
При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок яких була або могла бути завдана шкода фізичному чи психічному здоров`ю потерпілої особи.
Отже, для встановлення наявності складу адміністративного правопорушення суд повинен з`ясувати не лише факт конфлікту між сторонами, а й наявність конкретних дій, які за своїм характером становлять домашнє насильство та спричинили або могли спричинити шкоду потерпілій особі.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення має бути чітко викладено суть правопорушення із зазначенням усіх його істотних ознак. Наведені у протоколі обставини повинні відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, передбаченого законом.
При цьому саме по собі виникнення побутового конфлікту чи сварки між членами сім`ї не свідчить про вчинення домашнього насильства. Конфлікт характеризується зіткненням позицій та інтересів сторін, тоді як домашнє насильство передбачає умисний вплив на потерпілу особу шляхом психологічного, фізичного чи економічного примусу, приниження, залякування або контролю.
Насильство в сім`ї, у розумінні статті 173-2 КУпАП, є адміністративним правопорушенням, з матеріальним складом, оскільки він потребує наявності не тільки певного діяння, але й спричинення шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
З матеріалів долучених до протоколу неможливо встановити, в чому саме полягало домашнє насильство стосовно ОСОБА_2 , вчинене 10.05.2026, оскільки характер суперечки вказує на разову сутичку, яка полягала у вирішенні побутових питань, про що було зазначено в судовому засіданні.
Наявність сварок і непорозумінь між особами на особистому ґрунті свідчить про існування між ними неузгодженості життєвих позицій в певних аспектах ставлення до життя, однак не підтверджує факту вчинення саме домашнього насильства чи потенційного конфлікту.
Відтак обставини домашнього насильства, описані у протоколі, не дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки в матеріалах справи, зокрема письмові пояснення не дають судді підстав для висновку про наявність в діях ОСОБА_1 ознак вчинення домашнього насильства стосовно дружини.
У відповідності до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням викладеного, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 слід закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись статтями 36, 173-2, 221, 283-285, 294, 247 КУпАП, суддя
П О С Т А Н О В И Л А:
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
СуддяОксана ВОЗНЮК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua