Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №520/32275/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 р. Справа № 520/32275/25

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 104450016020 від 10.10.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії із доданими документами відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із зарахуванням до страхового (загального) стажу періоду роботи з 22.06.1987 року по 21.02.1996 року, згідно з трудовою книжкою від 26.07.1983 НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 104450016020 від 10.10.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є протиправним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі без виклику сторін в судове засідання та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копію ухвали про відкриття провадження було надіслано відповідачу та третій особі до їх Електронних кабінетів в системі "Електронний суд" та ними отримано, що підтверджено довідками про доставку електронного листа.

Представником відповідача надіслано до суду відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

Представник третьої особи правом подачі пояснень по справі не скористався.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 03.10.2025 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне забезпечення”. Разом із заявою надано необхідні документи.

Відповідно до пункт 4.2 постанови правління ПФУ від 16.12.2020 №25-1 “Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України”, при прийманні документів працівник сервісного центру реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Вищевказану заяву про призначення пенсії за віком за принципом екстериторіальності передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області, за результатами розгляду якої рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області № 104450016020 від 10.10.2025 відмовлено у призначенні пенсії відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки відсутній необхідний страховий стаж (а.с. 10).

В обґрунтування відмови в рішенні зазначено, що починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 років мають особи за наявності страхового стажу починаючи з 1 січня 2028 року - від 25 до 35 років.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою та другої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на призначення пенсії зо віком після досягнення віку 65 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2028 року від 15 до 25 років.

Розгляд документів доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 26.07.1983р. з 22.06.1987 р. по 21.02.1996 р. - наявне виправлення в даті наказу про прийняття.

Для зарахування вищезазначеного періоду рекомендовано надати уточнюючу довідку про періоди роботи, а також довідку про перейменування підприємства

Враховуючи зазначене, відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого частиною 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Не погоджуючись з рішенням про відмову у призначенні пенсії за віком згідно Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, позивач звернувся до суду з даним позовом.

По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Згідно п.1 та 2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч.1-3 ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: по 31 грудня 2018 року - від 15 до 25 років; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 15 до 22 років.

Статтею 62 Закону № Закону України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, у відповідності до ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 оформлено трудову книжку серії НОМЕР_1 від 26.07.1983, згідно записів якої з 22.06.1987 р. по 21.02.1996 р. позивач займав відповідні посади на Краматорському підприємстві електричних мереж (а.с. 24 - 27).

В спірному рішенні зазначено, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 26.07.1983р. з 22.06.1987 р. по 21.02.1996 р. - наявне виправлення в даті наказу про прийняття.

Суд не погоджується з такими висновками пенсійного органу, з огляду на наступне.

Статтею 62 Закону № Закону України “Про пенсійне забезпечення” №1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, у відповідності до ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок).

Відповідно до п. 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі Інструкція).

Відповідно до пункту 1.1 Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Відмовляючи у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи відповідач посилався на неточності записів трудової книжки позивача.

Суд звертає увагу, що недоліки не можуть бути належною підставою для неврахування даних трудової книжки в цілому, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. Крім того, такі дані є формальністю та не впливають на зміст самих записів.

Крім того, на особу не може покладатися тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені в його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи на підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для невиключення вказаних періодів роботи до страхового стажу, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань та виключення відповідного періоду зі страхового стажу.

Таким чином, формальні неточності у документах не можуть бути підставою для органів пенсійного органу для обмеження особи в реалізації конституційного права на соціальний захист.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 21.02.2018 року по справі № 687/975/17, від 25.04.2019 року по справі № 593/283/17, від 30.09.2019 року по справі № 638/18467/15-а, а також від 17.01.2023 року у справі №392/1357/17, яка враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.

При цьому, слід зазначити, що відповідальність за оформлення та ведення трудової книжки покладено на роботодавця. Трудова книжка оформлюється при першому прийнятті особи на роботу та при подальшому працевлаштуванні на інше місце роботи обміну не підлягає.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, наведеною у постановах від 06.02.2018 року у справі № 677/277/17, №687/975/17 від 21.02.2018, від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а, яка також враховується при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.

Відповідно до ч.3 ст. 44 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Наявність сумнівів щодо запису в трудовій книжці може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до страхового стажу.

Тобто, у разі виникнення сумнівів щодо правомірності видачі документів або наявності у них неточностей чи неповної інформації, пенсійний орган наділений повноваженнями щодо здійснення перевірки таких документів та відповідно встановлення необхідної інформації, зокрема щодо трудового стажу осіб, які звертаються із заявами про призначення пенсії.

Проте, матеріали справи не містять жодних доказів того, що відповідач звертався до відповідного підприємства для отримання інформації щодо заповнення трудової книжки позивача, зокрема, щодо відомості про нарахування, обчислення і сплату страхових внесків у спірні періоди роботи позивача.

При цьому, суд звертає увагу, що позивач не повинен нести відповідальність у вигляді позбавлення права на призначення пенсії за неточності в трудовій книжці, в тому числі, за проставлення в трудовій книжці печаток, оскільки остання заповнюється виключно роботодавцем, а не самим працівником.

Щодо надання позивачем уточнюючої довідки про періоди роботи, суд звертає увагу, що основним документом, що трудову діяльність, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток 5 до Порядку №637).

Тобто, законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах. Надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Така ж правова позиція викладена Верховним Судом (постанови від 27 лютого 2020 року у справі №577/2688/17, від 31 березня 2020 року у справі №446/656/17, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 10 грудня 2020 року у справі №195/840/17, від 18 травня 2021 року у справі №229/2330/17).

Відповідно до статті 1 Закону №1058-ІV: страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

За таких підстав, оскаржуване рішення пенсійного органу є протиправним та таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку.

Зважаючи на що, доводи відповідача, викладені в оскаржуваному рішенні та у відзиві на позов, що до страхового стажу не зараховано спірні періоди роботи, є необґрунтованими.

Відповідно, в цій частині позов підлягає задоволенню шляхом зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи з 22.06.1987 р. по 21.02.1996 р. на Краматорському підприємстві електричних мереж згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 26.07.1983.

З огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області № 104450016020 від 10.10.2025 "Про відмову у призначенні пенсії" та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.10.2025 року про призначення пенсії за віком зарахувавши до страхового стажу позивача періоди роботи з 22.06.1987 р. по 21.02.1996 р. на Краматорському підприємстві електричних мереж згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 26.07.1983 та за результатами розгляду заяви прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду в даній справі.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ14099344), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Саєнка Андрія, буд. 10, м. Фастів, Київська область, 08500, код ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області № 104450016020 від 10.10.2025 "Про відмову у призначенні пенсії".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.10.2025 року про призначення пенсії за віком зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 22.06.1987 р. по 21.02.1996 р. на Краматорському підприємстві електричних мереж згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 26.07.1983 та за результатами розгляду заяви прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду в даній справі.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Шевченко О.В.