Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №286/1211/26 — Овруцький районний суд Житомирської області

Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/1211/26

П О С ТА Н О В А

22 червня 2026 року м. Овруч

Суддя Овруцького районного суду Житомирської області Кулініч Я.В.,

з секретарем Шалига А.Ю.,

за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

захисника Комаса О.В.,

розглянувши в режимі відеоконференції матеріали, які надійшли із ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

05.04.2026 року о 00 год. 05 хв. в м. Овруч по вул. Т. Шевченка, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки SUBARU LEGASY д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння пальців рук, нечітка мова. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора алкостера Драгер та проходження огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що їхав у пізній час, працівники поліції зупинили його без причини. Від проходження освідування не відмовлявся. Має психічні розлади та в той день приймав ліки. Поліцейські проявили до нього упереджене ставлення. Протокол при ньому не складали.

Захисник зазначив, що причиною зупинки виступила комендантська година, що в розумінні ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» не є причиною для можливості зупинки транспортного засобу, тож причина зупинка являється незаконною та фактично надуманою. У спілкуванні з підзахисним, патрульні поліцейські проявили упереджене ставлення, як до особи відносно якої вже складались протоколи про адміністративне правопорушення. Крім цього, відсутність фіксації процесу складання протоколу, відсутність особи, щодо якої він складався, а також незалучення свідків ставлять під сумнів достовірність зазначених у протоколі відомостей. За таких обставин протокол не може вважатися належним і допустимим доказом у даному провадженні. Також, від початку процедури встановлення ознак на стан сп`яніння до кінця спілкування підзахисний не надає відмови від проходження огляду, а лише намагається доповісти своєму командиру про своє переміщення, оскільки особа являється діючим військовослужбовцем. Дане рішення приймається безпідставно самим патрульним поліцейським. Висновок працівників поліції про нібито відмову від проходження огляду ґрунтується виключно на їх суб`єктивному сприйнятті ситуації та не підтверджується належними доказами. Відповідно до вимог статті 62 Конституції України, статей 7, 9, 251 КУпАП та принципу презумпції невинуватості, усі сумніви щодо доведеності вини особи підлягають тлумаченню на її користь. Отже, у діях ОСОБА_1 відсутня належним чином доведена подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суддя, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її захисника, дослідивши матеріали протоколу, дійшов наступного висновку.

Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Ч.1 ст. 130 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суддя приходить до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №632352 від 05.04.2026 року; розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу від 11.08.2025; розпискою про ознайомлення прав та обов`язків, передбачених ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6968627 від 05.04.2026 року, відповідно до якої на ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн.; відеозаписом та іншими матеріалами.

З наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 відповідала вимогам ч.7 ст.35 Закону України «Про національну поліцію» та була викликана необхідністю перевірки транспортного засобу, який рухався під час дії комендантської години.

Окрім того, з правового аналізу норм п. 5 ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», пунктів 3, 8, 16 Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 573, слідує, що факт пересування транспортним засобом під час дії комендантської години є достатньою підставою для зупинки працівниками поліції транспортного засобу та перевірки документів для встановлення осіб, що перебувають у транспортному засобі.

Поліцією було встановлено наявність підстав уважати, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння з ознаками такого стану. На місці події поліцейський повідомив про виявлення в нього ознак алкогольного сп`яніння. Відеозаписом зафіксоване пропонування ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння як на місці зупинки так і в медичному закладі, який своєю поведінкою демонстрував відсутність бажання виконувати законні вимоги працівників поліції.

Протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП складено за встановленою формою з урахуванням вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395.

Вагомих доказів та доводів, які б спростовували винність ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні суду не надано.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення суддя враховує безальтернативність санкції ч.1 ст. 130 КУпАП та відсутність підстав для звільнення від адміністративної відповідальності.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст.33, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 665,60 грн. судового збору в дохід держави.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, відповідно до ст. 308 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Я. В. Кулініч