Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №442/1435/26 — Львівський апеляційний суд

Суд: Львівський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 22 червня 2026 р.

Справа: №442/1435/26

Суддя: Романюк М. Ф.

Справа № 442/1435/26 Головуючий у 1 інстанції: Хомик А.П.

Провадження № 33/811/1033/26 Доповідач: Романюк М. Ф.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника – адвоката Клострейх О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Клострейх Олени Володимирівни на постанову судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

встановив:

вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 16.02.2026 року о 14 год. 00 хв. на а/д Т14-18 Нижанковичі-Стрий 95 км+900м, керував т/з «FIAT DUCATO», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан наркотичного сп`яніння зі згоди водія проводився у закладі охорони здоров`я, що підтверджується висновком лікаря №36 від 16.02.2026, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з даною постановою захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Клострейх О.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою, такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права та не відповідає фактичним обставинам справи.

Звертає увагу на те, що на відеозаписі відсутнє виявлення працівниками поліції ознак наркотичного сп`яніння та пропозиція огляду.

Крім того, не зрозуміло на підставі чого ОСОБА_1 везуть в медичний заклад.

Вказує, що направлення в медичний заклад складено в той же час коли і висновок лікаря - об 17 год. 10 хв..

Зазначає, що огляд проведений більше ніж 2 години від встановлення ознак наркотичного сп`яніння.

Стверджує, що на відеозаписі чітко видно, що проведення аналізу відбувалося за допомогою експрес-тесту, будь-який інший біологічний матеріал окрім сечі лікарем не відбирався.

Вказує, що відеофіксація не є безперервна.

Заслухавши виступ особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Клострейх О.В., на підтримку поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Незважаючи на позицію апелянта, про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його вина підтверджується зібраними у справі і перевіреними доказами, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 593187 від 16.02.2026 за ч.1 ст.130 КУпАП, відповідно до якого ОСОБА_1 16.02.2026 о 14 год. 00 хв. в м.Дрогобич на а/д Т14-18 Нижанковичі-Стрий, керував транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння;

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, складеного КНП «Трускавецька міська лікарня» №36 від 16.02.2026, згідно якого ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння.

- відеозаписом, долученим до матеріалів справи, де зафіксовано обставини події, що мала місце 16.02.2026 за участю ОСОБА_1 ..

Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, та у своїй сукупності достатні для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог 2.9 «а» ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Апеляційний суд вважає, що зафіксована на відеозаписі інформація є достатньою та об`єктивно підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що на відеозаписі чітко видно, що проведення аналізу відбувалося за допомогою експрес-тесту, будь-який інший біологічний матеріал окрім сечі лікарем не відбирався, то такі були предметом дослідження суду першої інстанції та отримали належну правову оцінку, з якою апеляційний суд погоджується.

Так, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що із відеозапису подій, що відбулися 16.02.2026, видно, що ОСОБА_1 погодився на проведення огляду на стан алкогольного та наркотичного сп`яніння, щоб зафіксувати дорожньо-транспортну пригоду, під час якої було пошкоджено фару автомобіля, яким він керував. У медичному закладі останній добровільно і без примусу, тиску з боку працівників поліції чи упередженого ставлення до нього пройшов огляд на стан сп`яніння і після оголошення його результатів, а саме позитивного тесту на наркотичне сп`яніння, не висловив своєї незгоди з результатами огляду та відмовився від додаткової здачі сечі для проведення додаткового дослідження ( 4 відео проміжок часу з 1:05 хв до 1:20 хв), а тому суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги твердження захисника – адвоката Клострейх О.В. про порушення процедури огляду ОСОБА_1 , оскільки останній сам добровільно відмовився від повторної здачі сечі для подальшого лабораторного дослідження.

Окрім того, як вбачається з відповіді на АЗ КНП "Трускавецька міська лікарня" Трускавецької міської ради №307/02 від 27.03.2026 року У КНП «Трускавецька міська лікарня» ТМР використовується комбінований тест для виявлення наркотиків у сечі - Sniper 10. Лабораторне дослідження крові у КНП «Трускавецька міська лікарня» ТМР не проводиться, оскільки немає відповідного обладнання. Водночас, на виконання положень чинного законодавства, КНП «Трускавецька міська лікарня» ТМР, у випадку проведення медичного огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння, здійснює забір та подальше зберігання сечі та крові.

Оскільки, ОСОБА_1 відмовився від здачі додаткової порції сечі (80мл) та крові (20 мл.), що підтверджується актом медичного огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння, тому процедура огляду останнього порушена не була.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що доводи апеляційної скарги про те, що огляд проведений більше ніж 2 години від встановлення ознак наркотичного сп`яніння, також те, що відеофіксація не є безперервна, були предметом ретельного дослідження в суді першої інстанції та суддею було вірно надано оцінку зазначеному з якою повністю погоджується апеляційна інстанція.

Розглядаючи клопотання захисника – адвоката Клострейх О.В. про залучення прокурора до участі в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд виходить з наступного.

Статтею 250 КУпАП визначено повноваження прокурора при здійснені прокурорського нагляду.

Чинним КУпАП передбачено, що участь прокурора є обов`язковою при розгляді судом справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією. Участь прокурора у розгляді справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, не передбачено.

У рішенні від 30.08.2023 по справі № 208/712/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у частині першій статті 250 КУпАП для прокурора та його заступника передбачено право брати участь у розгляді справи. Однак процесуального порядку забезпечення такої участі не передбачено ні цим Кодексом, ні Законом України «Про прокуратуру», ані підзаконними нормативно-правовими актами. Законодавець у главі 21 КУпАП «Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення» не включає прокурора до складу учасників цього провадження.

Крім іншого Велика Палата зазначає, що уповноважений орган Національної поліції на стадії досудового оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення фактично виконував функцію обвинувачення та разом із протоколом скерував до суду одержані ним письмові докази.

Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) у справі «Фігурка проти України» (№ 28232/22) також підтримав вказану позицію, зокрема зазначаючи, що відсутність сторони обвинувачення під час апеляційного перегляду судом постанови про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за умови дотримання об`єктивного та суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, не порушує ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).

З огляду на викладене, апеляційний суд не вбачає підстав для залучення прокурора до участі у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .

Аналогічні посилання в апеляційній скарзі носять загальний характер та є суб`єктивними, у зв`язку з чим апеляційний суд приходить висновку, що немає необхідності наводити спростування на кожен аргумент апелянта, викладений ним у поданій апеляційній скарзі.

При цьому апеляційний суд керується висновком ЄСПЛ, зроблений ним у справі «Серекін та інші проти України» від 10.02.2010 року, де в п. 51 Суд вказав, що хоча пункт 1 статті Конвенції (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

На переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення та є способом його самозахисту.

Всі інші доводи апеляційної скарги судом апеляційної інстанції оцінюються критично, оскільки наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються, мають формальний характер та зводяться до власної оцінки фактичних обставин справи та зібраних у справі доказів, при цьому, апелянт оцінює ці докази вибірково, ігноруючи при цьому їх сукупність.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено, як не встановлено істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції.

Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови та закриття провадження, апелянтом не надано.

З огляду на викладене, підстав для задоволення апеляційної скарги щодо скасування постанови районного суду та закриття провадження у справі не встановлено.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив:

Постанову судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 червня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Клострейх Олени Володимирівни – без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя М.Ф. Романюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua