Постанова від 18 червня 2026 р. у справі №331/2300/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 331/2300/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 331/2300/26 Головуючий в 1 інст. Клименко Л.В.

Провадження № 33/807/744/26 Доповідач у 2-й інстанції – Солодовніков Р.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Солодовніков Р.С., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його адвоката – захисника Погрібної В.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 09 квітня 2026 року, -

в с т а н о в и в :

1. Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. Стягнуто із ОСОБА_1 665,60 грн. судового збору.

Згідно з оскаржуваною постановою, 05.03.2026 о 15 годині 00 хвилин водій ОСОБА_1 поблизу буд. 39 по пр. Соборному в м. Запоріжжі, керуючи транспортним засобом Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перед поворотом ліворуч з вул. Троїцької на пр. Соборний, не врахував дорожньої обстановки, не зайняв відповідне крайнє положення на поїзній частині, не впевнився в безпеці та скоїв зіткнення з транспортним засобом Toyota Hilux, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків, травмованих немає. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України (далі – ПДР), за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.

2. Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

В апеляційній особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить постанову Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 09 квітня 2026 року скасувати і закрити провадження по справі на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційною скарги апелянт посилався на те, що:

- діяв відповідно до вимог пункту 10.4 ПДР, тому що напрямок його руху був визначений дорожнім знаком 5.16 і він мав право виконувати поворот ліворуч на пр. Соборний з правої смуги і не займати відповідне крайнє положення на проїзній частині;

- відносно порушень вимог п. 10.1 ПДР в описовій частині протоколу не конкретизовано, які саме дії, передбачені цим пунктом, апелянт виконував перед зіткненням з автомобілем Toyota Hilux.

3. Позиції сторін.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник вимоги апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити.

Потерпілий ОСОБА_2 повторно не з`явився у судове засідання, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце його проведення. Будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи, а також повідомлень про поважні причини неявки до суду не надходило.

За таких обставин неявка потерпілого не перешкоджає апеляційному розгляду справи, а наявні у матеріалах провадження докази є достатніми для всебічного, повного та об`єктивного вирішення справи.

4. Мотиви апеляційного суду щодо доводів апеляційної скарги.

За змістом ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ч.3 ст.7 КУпАП).

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами (ч.4 ст.7 КУпАП).

Згідно з положеннями ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше (ст.251 КУпАП).

Вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення містить ст.256 КУпАП, якою, поряд з іншим, передбачені викладення суті адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих та інше. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

До протоколу додається схема місця дорожньо-транспортної пригоди, яка є графічним зображенням місця пригоди з фіксацією всіх об`єктів та обставини, що стосуються події та можуть мати значення для об`єктивного визначення її причин, яке оформлюється з дотриманням вимог Інструкції на місці пригоди і підписується її учасниками (п.3 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395, далі - Інструкція).

Зміст схеми місця дорожньо-транспортної пригоди регламентовано пунктом 4 розділу Х вищевказаної Інструкції.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.

Аналіз наведених норм закону, зокрема, положень ст.ст.280, 251 КУпАП дає підстави для висновку, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється відповідним органом, зокрема судом, виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення, наслідком чого є ухвалення постанови у відповідності до положень ст.283 КУпАП, яка повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи, та зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.

Окремим видом адміністративних правопорушень (проступків) є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху.

Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність учасника дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

При цьому диспозиція ст.124 КУпАП не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші норми законодавчих актів, у даному конкретному випадку на п.10.1 та п.10.4 ПДР. Тому, розглядаючи дану справу, суд має вирішити питання щодо винуватості особи у межах порушення вимог п.10.1 та п.10.4 ПДР, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення працівником поліції.

Відповідно до Закону України «Про дорожній рух» та п.1.1 ПДР єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється названими Правилами.

Так, п.1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п.1.4 ПДР, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Пункт 1.9 ПДР передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 10.1 Правил дорожнього руху України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Пунктом 10.4 ПДР України встановлено, що перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в`їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Цих вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не дотримався.

Обґрунтовуючи свій висновок щодо доведеності вини ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що докази в їх сукупності, взаєморозташування транспортних засобів, характер і локалізація отриманих ними механічних пошкоджень свідчать про те, що ДТП відбулась внаслідок допущених водієм ОСОБА_1 порушень вимог, передбачених п. п. 10.1. 10.4 ПДР, що вказує на прямий причинний зв`язок між його діями та наслідками у вигляді механічних пошкоджень транспортних засобів та спростовують його версію щодо обставин події, а відтак матеріалами справи доведено наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Проте, аналіз наявних у справі доказів, що були предметом дослідження апеляційного суду, свідчить про передчасність та необґрунтованість висновку місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Аналізуючи наведені приписи ПДР, порушення яких інкриміновано водію ОСОБА_1 , в сукупності з дослідженими матеріалами про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки такі спростовуються матеріалами справи.

Так, з матеріалів справи слідує, що водії вищезазначених транспортних засобів, що зіткнулись, по-різному пояснювали причини дорожньо-транспортної пригоди.

Як слідує з письмових пояснень та показань у судовому засіданні ОСОБА_1 , 05.03.2026 року о 15 годині 00 хвилин, керуючи транспортним засобом Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , він здійснював рух у крайній правій смузі руху проїзної частини вул. Троїцької. У подальшому мав намір здійснити поворот ліворуч із зазначеної смуги руху на пр. Соборний, що відповідає вимогам встановленого на даному перехресті дорожнього знаку «5.16». Після виконання повороту, він планував продовжувати рух у відповідній крайній смузі руху пр. Соборного. Також зазначив, що зазначена проїзна частина вул. Троїцької має дві попутні смуги руху в тому напрямку, в якому він здійснював рух. У крайній лівій смузі руху в попутному з ним напрямку рухався транспортний засіб Toyota Hilux, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на вказаному перехресті продовжив рух прямо, а не виконував маневр повороту ліворуч, як це зазначено у його письмових поясненнях. Про це свідчить кінцеве положення транспортних засобів після їх зіткнення, оскільки автомобіль Toyota Hilux зупинився майже прямолінійно, а транспортний засіб Volkswagen Passat після ДТП розташований під кутом. Переконаний, що дорожньо-транспортна пригода відбулась з вини водія ОСОБА_2 .

В письмових поясненнях водій ОСОБА_2 зазначив, що 05.03.2026 о 15 год. 10 хв. рухався по вул. Троїцькій, повертав ліворуч на пр. Соборний. В цей час його в передній правий бік вдарив Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 . ОСОБА_2 повертав з лівої смуги в ліву смугу, а водій Volkswagen Passat порушив траєкторію руху.

До протоколу про адміністративне правопорушення додано схему місця ДТП від 05.03.2026 (далі схема).

На схемі відображено місце події (ділянку дороги), де сталося зіткнення транспортних засобів, ширину проїжджої частини дороги, дорожню розмітку, напрямок руху транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 до моменту зіткнення, місце зіткнення транспортних засобів та розташування вказаних транспортних засобів після зіткнення. Крім того, у вищевказаній схемі місця ДТП зазначені пошкодження, які отримали транспортні засоби.

Дана схема місця ДТП підписана водіями без будь-яких зауважень.

Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що сам по собі факт контактування вищевказаних транспортних засобів без аналізу інших обставин не може бути достатньою підставою для обвинувачення водія ОСОБА_1 у невиконанні ним вимог п.10.1, п.10.4 ПДР та є порушенням презумпції невинуватості.

Так, як встановлено з матеріалів справи, водій ОСОБА_1 рухався у крайній правій смузі руху проїзної частини та у подальшому мав намір здійснити поворот ліворуч із зазначеної смуги руху, що відповідає вимогам встановленого на даному перехресті дорожнього знаку «5.16». Після виконання повороту, він планував продовжувати рух у відповідній крайній смузі руху. Зазначена проїзна частина має дві попутні смуги руху в тому напрямку, в якому він здійснював рух. У крайній лівій смузі руху в попутному з ним напрямку рухався транспортний засіб Toyota Hilux.

Схема ДТП не містить відображення на перехресті вул.. Троїцька – пр.Соборний м.Запоріжжя дорожнього знаку «5.16», проте його наявність підтверджується фото таблицями з місця ДТП та письмовою відповіддю КП «Запоіжміськсвітло» від 25.03.2026 №489.

За таких обставин у діях ОСОБА_1 відсутнє порушення п.10.4 ПДР, оскільки водій здійснював поворот ліворуч на перехресті, де напрямок руху визначено дорожнім знаком «5.16», який дозволяв водію здійснювати маневр – поворот ліворуч з правої смуги руху.

Щодо дотримання водієм ОСОБА_1 вимог пункту 10.1 ПДР, апеляційний суд зазначає таке.

Із матеріалів справи випливає, що обидва транспортні засоби одночасно виконували маневр повороту ліворуч, а зіткнення сталося безпосередньо на перехресті між їх боковими частинами. За таких умов вирішальне значення для оцінки дій водіїв має у цьому конкретному випадку дотримання ними безпечного інтервалу під час здійснення повороту.

Тобто, у даній дорожній ситуації правова оцінка дій водіїв повинна здійснюватися з урахуванням вимог пункту 13.1 ПДР, відповідно до якого водій, залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, та стану транспортного засобу, зобов`язаний дотримуватися безпечного інтервалу.

Проте даних пункт не зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення.

З`ясувавши обставини дорожньо-транспортної пригоди в межах протоколу про адміністративне правопорушення, дослідивши схему місця ДТП, фотоматеріали та інші докази, наявні в матеріалах справи, апеляційний суд дійшов висновку, що кінцеве розташування транспортних засобів після зіткнення не підтверджує беззаперечно порушення водієм ОСОБА_1 вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху.

Так, зі схеми ДТП встановлено, що після зіткнення автомобіль Toyota Hilux зупинився майже у прямолінійному положенні відносно напрямку свого руху, тоді як автомобіль Volkswagen Passat розташований під кутом. Таке взаємне розташування транспортних засобів свідчить про те, що траєкторія руху автомобіля Toyota Hilux була спрямована не до лівої смуги руху проспекту Соборного після перетину перехрестя, а до правої смуги, якою в цей час рухався автомобіль Volkswagen Passat.

Наведені обставини узгоджуються з характером механічних пошкоджень транспортних засобів та механізмом їх зіткнення.

За таких обставин об`єктивні дані, зафіксовані схемою місця пригоди та іншими матеріалами справи, не підтверджують, що ОСОБА_1 перед початком маневру не переконався у його безпечності або створив перешкоду іншим учасникам дорожнього руху. Відтак у його діях відсутні ознаки порушення вимог пункту 10.1 ПДР, а наведені у протоколі висновки не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами, але наведене у своїй сукупності дає підстави стверджувати про те, що вина водія ОСОБА_1 за пред`явленим обвинуваченням у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а саме за порушення вимог п.10.1, п.10.4 ПДР, не доведена беззаперечними доказами, а сумніви, які виникли у ході розгляду цієї справи апеляційним судом мають бути витлумачені на користь останнього.

Тобто, докази, які надані до суду органом, уповноваженим на складання протоколу про адміністративне правопорушення, не можуть забезпечити такий рівень доказування, який би не залишав жодних розумних сумнівів доведеності вини водія ОСОБА_1 в порушенні вимог п.10.1 ПДР.

Між тим, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом.

Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст.ст.251,255 КУпАП, особи, які уповноважені на складання протоколу про адміністративне правопорушення, та збір доказів, мають довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, за встановленими обставинами якого відносно неї складено протокол.

В цьому разі стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, які є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було учинено і особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні цього правопорушення.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надав орган, який склав протокол про адміністративне правопорушення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.

За таких обставин, апеляційний суд констатує, що у даній справі не доведено, що водій ОСОБА_1 не врахував дорожньої обстановки, не зайняв відповідне крайнє положення на поїзній частині, не впевнився в безпеці та скоїв зіткнення з транспортним засобом Toyota Hilux, який рухався в попутному напрямку під керуванням водія ОСОБА_2 , чим порушив п. п. 10.1, 10.4 ПДР.

5. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Наведені вище обставини залишились поза увагою суду першої інстанції, який в порушення вимог ст.251, 252 КУпАП поверхнево оцінив докази по справі, внаслідок чого дійшов хибного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення.

Зазначене свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, що відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП є підставою для закриття адміністративного провадження.

При цьому, наявність чи відсутність в діях іншого водія ОСОБА_2 порушень ПДР, не є предметом розгляду даної справи, оскільки відповідно до вимог діючого законодавства, суд першої інстанції розглядає справу в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який складений саме про порушення ПДР водієм ОСОБА_1 , а суд апеляційної інстанції в межах апеляційної скарги за результатами прийнятого судом першої інстанції рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.

За таких обставин, вважаю, що постанову Олександрівського районного суду м.Запоріжжя від 09.04.2026 відносно ОСОБА_1 необхідно скасувати та в порядку ч.8 ст.294 КУпАП прийняти нову постанову, якою провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП України,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 09 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, скасувати.

Прийняти нову постанову, якою провадження у справі стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду Р.С. Солодовніков