Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №307/660/26 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 307/660/26

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.06.2026 м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його представника – адвоката Марича І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за його апеляційною скаргою на постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 02 квітня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Тячівського районного суду Закарпатської області від 02 квітня 2026 року, визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161-1 КУпАП.

Накладено на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 161-1 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000, 00 (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з конфіскацією:

- резервуару об`ємом 20 000 літрів із залишками пального А 95 об`ємом 13 225, 00 літрів;

- резервуару об`ємом 20 000 літрів із залишками пального А92 об`ємом 1 054, 00 літри;

- резервуару об`ємом 20 000 літрів із залишками пального ДП об`ємом 9 969, 00 літрів;

- резервуару об`ємом 10 000 літрів із залишками скрапленого газу об`ємом 2 000 літрів (максимум 2 400 літрів);

- двох паливно-роздавальних колонок.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665, 60 гривень (Шістсот п`ять грн. 60 коп.).

Відповідно до постанови суду, - ОСОБА_1 05 лютого 2026 року близько 11 години 10 хвилини за адресою: в АДРЕСА_1 , на автозаправній станції, де здійснює підприємницьку діяльність фізична особа підприємець ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , здійснив роздрібну торгівлю пальним без одержання документа дозвільного характеру, а саме: продав дизельне паливо в кількості 5, 55 літрів на суму 300, 00 (Триста гривень 00 копійок) гривень без видачі чеків, без одержання документа дозвільного характеру ліцензії, чим порушив вимоги ст. 1, ст. 29 Закону України № 3817-ІХ від 18.06.2024 року «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що свою вину не визнає, дизельне паливо не продавав і гроші від продажу дизельного палива не отримував. Звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо систематичності роздрібної торгівлі пальним, із зазначенням встановлених дат та часу цих послуг, також відсутні будь-які відомості та докази про вилучення у нього грошей, отриманих нібито ним від реалізації пального, відтак неможливо і встановити такої ознаки як «роздрібна торгівля». Також зазначає, що до матеріалів справи не додано доказів проте, що дійсно здійснював торгівлю саме пальним, експертне дослідження для підтвердження даного факту не проводилося. Вважає, що поліцією не надано суду належних доказів, які беззаперечно вказують на те, що ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на продаж палива чи вчинив такий продаж на АЗС, що свідчить про відсутність зазначеного складу адміністративного правопорушення, а також правових підстав для притягнення його до адмінвідповідальності. Отже, вважає, що факт придбання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 05.02.2026 о 10:55 год. будь-якого палива (чи то бензину чи то дизпалива, як зазначив у протоколі поліцейський), був спростований не тільки запереченням ОСОБА_1 , а й технічною відсутністю такої можливості заправки через те, що операційна система реалізації палива на АЗС вже тривалий час не працювала і для початку такої роботи необхідно інсталювати нове комп`ютерне програмне забезпечення (оновити програму), що і виявили працівники БЕП під час огляду місця події через 5 годин після складання поліцейським протоколу.

Заслухавши ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Марича І.Ю., які просили апеляційну скаргу задовольнити та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю складу правопорушення у діях ОСОБА_1 , дослідивши письмові матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого ст. 161-1 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Також ст. 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції не в повній мірі відповідає зазначеним вище вимогам.

Адміністративним правопорушенням (проступком), згідно з ч. 1 ст.9 КУпАП, визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Отже, підставою притягнення особи, як суб`єкта правопорушення, до адміністративної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення, визначеного відповідною статтею.

Склад правопорушення це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона).

Предметом розгляду в даній справі є питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 161-1 КУпАП, яка настає за оптову або роздрібну торгівлю пальним без державної реєстрації суб`єктом господарювання або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачено законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Таким чином, об`єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у діяльності, що містить ознаки господарської діяльності без державної реєстрації, як суб`єкта підприємницької діяльності, або здійсненні без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

При цьому, кожне з перелічених діянь становить об`єктивну сторону окремого складу адміністративного правопорушення, за яке може бути передбачена відповідальність вказаною нормою КУпАП.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення, місцевим судом допущено неповноту з`ясування обставин справи, яка вплинула на правильність прийняття рішення, а викладені в постанові судді висновки щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161-1 КУпАП не відповідають фактичним обставинам справи.

Згідно ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Тобто, торгівля пальним є ліцензованою діяльністю, що здійснюється суб`єктом господарювання.

Відповідно п. 2 ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону, як підприємці.

Суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом. (ч. 1 ст. 58 ГК України).

Згідно ст. 55 ГК України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб`єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

З аналізу вищевказаних положень законодавства слідує, що адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 161-1 КУпАП настає або для фізичних осіб, які здійснюють торгівлю пальним без державної реєстрації суб`єктом господарювання або для суб`єктів господарювання (їх посадових осіб), які не мають документа дозвільного характеру (ліцензію на торгівлю пальним тощо).

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 769133 від 05 лютого 2026 року, слідує, що в цей же день близько 11:10 год. в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 здійснив продаж підакцизного товару, а саме (бензин) дизпаливо в кількості 5.55 л на суму триста гривень, без видачі чеків, без дозвільних документів, а саме ліцензії, чим порушив вимоги законодавства України - ст. 1, ст. 29 Закону України № 3817-ІХ від 18.06.2024 року «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 161-1 КУпАП.

При цьому, складаючи протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 161-1 КУпАП, уповноважена особа зобов`язана довести наявність таких ознак у діях особи, тобто, наявність усіх ознак об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбачених диспозицією вказаної статті.

Допитаний в судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 вину свою у вчиненні цього адміністративного правопорушення не визнав та зокрема пояснив, що АЗС, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , не працює, тобто не працювали ні колонки, ні операторська, ні касовий апарат через технічну проблему, тобто факт придбання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 05.02.2026 о 10.55 год. будь-якого палива (чи то бензину, чи то дизпалива, як зазначено у протоколі), був спростований не тільки його запереченням, а й технічною відсутністю такої можливості заправки. Також зазначив, що до матеріалів справи не додано доказів, що він дійсно здійснював торгівлю саме пальним, експертне дослідження для підтвердження даного факту не проводилося. Доказів того, що він особисто здійснює господарську діяльність (є фізичною особою – підприємцем або керівником організації), немає, тобто поліцією не надано суду належних доказів, які б безпосередньо вказували на те, що ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на продаж палива чи вчинив такий продаж на АЗС, що свідчить про відсутність зазначеного складу адміністративного правопорушення, а також правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Разом з тим, апеляційним судом досліджено відеозапис,який наявний в матеріалах справи і на який, як на доказ винуватості факту придбання палива податківцями 05.02.2026 поклався суд першої інстанції, та з якого вбачається, як авто припарковано під якоюсь колонкою, при цьому через вікно автомобіля видно, як чоловік перекладає заправний пістолет з колонки для видачі дизпалива, видно лічильник колонки та видно як цей чоловік зразу повертає заправний пістолет назад, після чого так само вчиняє з іншим пістолетом, після чого бере перший пістолет для заправки, проте не видно ні заправки дизпаливом, ні руху лічильника на підтвердження поступлення палива у бак.

Тому апеляційний суд погоджується із твердженням апелянта про те, що судом першої інстанції надана неправильна оцінка такому доказу, як відеозапис події.

Апеляційним судом у повному обсязі досліджені докази, які містяться в матеріалах справи та були надані під час розгляду справи в апеляційній інстанції ОСОБА_1 та його захисником-адвокатом Марич І.Ю., та прийшов до висновку, що матеріали справи не містять доказів на спростування показів наданих ОСОБА_1 , як у суді першої так і апеляційної інстанцій. Взагалі відсутні докази причетності останнього до продажу 5.55 л дизпалива 05 лютого 2026 року.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Окрім того, склад адміністративного правопорушення - це сукупність законодавчо-визначених ознак, наявність яких дає підстави дійти висновку у кожному конкретному випадку щодо належної правової кваліфікації дій особи, та як наслідок прийняти рішення щодо можливості притягнення такої особи до юридичної відповідальності.

Отже, суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161-1 КУпАП (в частині здійснення господарської діяльності без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання, передбачено законом) може бути лише суб`єкт господарювання, яким ОСОБА_1 не є.

Крім того, необхідною ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі, а саме вчинення три і більше разів, а також отримання від здійснення зазначеного виду діяльності дохід. Разове вчинення зазначеної дії не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161-1 КУпАП.

У протоколі про адміністративне правопорушенні по суті відображена інформація про випадок реалізації роздрібної торгівлі бензиновим паливом без документа дозвільного характеру гр. ОСОБА_1 , що не свідчить про наявність в його діях саме здійснення господарської діяльності з огляду на поняття такої.

Крім того, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161-1 КУпАП полягає у здійсненні господарської діяльності, тобто, процесу обміну товарами та грошима.

Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні дані щодо отримання ОСОБА_1 грошей від продажу пального, тобто виручки, яка відповідно до санкції ч. 1 ст. 161-1 КУпАП повинна бути конфіскованою у разі визнання особи винною у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення. Відсутні такі відомості і в матеріалах справи про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, під час апеляційного перегляду справи судом встановлено, що працівниками поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не зібрано доказів, які б беззаперечно підтверджували здійснення ОСОБА_1 систематичного продажу пального без державної реєстрації суб`єкта господарювання або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачено законом, тому апеляційний суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не є суб`єктом відповідальності за ч. 1 ст. 161-1 КУпАП.

В постанові не наведено повною мірою встановлених судом під час розгляду справи обставин, які становлять об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, визначених ч. 1 ст. 161-1 КУпАП, у тому числі щодо систематичної, самостійної та ініціативної господарської діяльності ОСОБА_1 (з метою отримання прибутку чи без такої мети) без державної реєстрації суб`єкта господарювання або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачено законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), не перевірено чи взагалі останній є суб`єктом даного адміністративного правопорушення, не наведено будь-якого обґрунтування висновку суду про наявність в її діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

За таких обставин факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161-1 КУпАП, є недоведеним, а висновок суду про винуватість останнього є безпідставним, таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, наявним доказам та зазначеним вимогам закону, про що слушно зазначається в апеляційній скарзі.

Враховуючи зазначене, постанова судді щодо ОСОБА_1 не може бути визнана законною та обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАПу зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 161-1 КУпАП.

З огляду на наведене вбачаються підстави для задоволення апеляційної скарги з наведених у ній мотивів у повному обсязі.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 02 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 161-1 КУпАП, скасувати а провадження у даній справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Ю. Бисага