Суд: Закарпатський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них
Дата: 23 червня 2026 р.
Справа: №298/1508/25
Суддя: Мацунич М. В.
Справа № 298/1508/25
П О С Т А Н О В А
Іменем України
24 червня 2026 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.,
суддів – Джуги С.Д., Кожух О.А.
розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними в матеріалах справи доказами, цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 15 грудня 2025 року, ухвалене головуючою суддею Ротмістренко О.В. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості
встановив:
У листопаді 2025 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 05.04.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачкою за допомогою веб-сайту creditkasa.com.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1376-4645. Зазначений кредитний договір разом із правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), паспортом споживача Кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений.
Відповідно до умов укладеного між сторонами кредитного договору відповідачці наданий кредит у сумі 8 200 грн., строк кредитування 300 днів, базовий період 30 днів, знижена процентна ставка 2,5 % в день, стандартна процентна ставка 2,5 % в день. Згідно з умовами договору відповідач зобов`язалась виконати такі умови, повернувши тіло кредиту та нараховані проценти.
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачці кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору.
Водночас, відповідач всупереч умовам Кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст. ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови Кредитного договору і не повернув кредит Кредитодавцю, а також не виконав всі інші свої грошові зобов`язання перед Кредитодавцем за Кредитним договором, у зв`язку з чим станом на 10.09.2025 загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить 69 700 гривень, яка складається з простроченої заборгованості за кредитом – 8 200 гривень, та 61 500 гривень за нарахованими процентами.
Однак, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме – часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 28 700,00 гривень за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором у розмірі 41 000,00 гривень.
Враховуючи вищезазначене, позивач просить суд у цьому позові стягнути з позичальника не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме – 8 200,00 гривень простроченої заборгованості за кредитом, та прострочену заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 32 800,00 гривень за нарахованими процентами.
Рішенням Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 15 грудня 2025 року позовну заяву задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» суму заборгованості за Кредитним договором №1376-4645 від 05.04.2024 в розмірі 16 400,00 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» судові витрати у розмірі 968, 96 гривень.
У задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ТОВ «Укр Кредит Фінанс» подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Оскаржуване рішення є таким, що прийнято з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що між сторонами кредитного договору було обумовлено чіткі процентні ставки та строк кредитування протягом якого кредитор вправі здійснювати нарахування процентів за користування кредитними коштами.
Звертає увагу, що згідно умов кредитування, існує базовий період, який становить 30 днів та строк кредитування 300 днів. Протягом даних періодів товариство має право нараховувати відсотки за користування кредитом. Штрафних санкцій згідно ст. 625 ЦК України не нараховувалось.
Істотні умови кредитування погоджено між сторонами, що відповідає принципу свободи дії договору. Відповідачка мала право протягом перших 14 днів відмовитись від Договору, однак цього нею зроблено не було та така продовжила користуватись кредитними коштами. Відповідачка без зауважень підписала кредитний договір та продовжувала користуватись кредитними коштами протягом усього строку кредитування.
Зазначає, що норма закону, зокрема п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» має місце щодо застосування до вимог про нарахування пені, а не до всіх умов Договору.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» вбачається, що товариством не здійснюється будь-яких нарахувань (штраф, пеня) за порушення умов договору, а відтак і відсутні порушення норм закону, що визначені в п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів». Згідно наданого розрахунку заборгованості, Товариство здійснює лише нарахування по процентам за користування кредитом в строк договору, що погоджений між сторонами.
Таким чином, вважає, що суд першої інстанції неправомірно зменшив нараховані позивачем відсотки та прийшов до помилкових висновків щодо карального характеру таких, зокрема з урахуванням реальної річної процентної ставки.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 не погоджується з доводами апеляційної скарги та просить відмовити у задоволенні такої, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Зазначає, що в укладеному між сторонами спору кредитному договорі міститься багато незрозумілих для позичальниці термінів та без спеціальної освіти розібрати з якими неможливо.
Крім цього, погоджується з позицією суду першої інстанції, що фактичне нарахування відсотків за користування кредитом здійснювалося без врахування принципів розумності, пропорційності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З огляду на те, що предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є рішення суду у справі з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Апеляційним судом встановлено, що 05.04.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1376-4645 продукту «CreditKasa» на суму 8 200 грн.
Згідно з п.2.1. вказаного договору, кредитодавець відкриває для позичальника невідновлювальну кредитну лінію на умовах, визначених договором.
Відповідно до п. п. 2.2. та 2.4. Кредитного договору, кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника, шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язувався повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.
Згідно з п. 3.1 Кредитного договору договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».
З Кредитного договору убачається, що кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору на банківський рахунок позичальника, шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу.
Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо п. 4.7. цього договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту). Тип процентної ставки за користування кредитом фіксована. Базовий період складає 14 календарних днів.
Сплату процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту (якщо п. 4.7. цього договору передбачає сплату комісії за видачу кредиту) позичальник зобов`язаний здійснювати у визначені графіком платежів (який є додатком до цього договору) дати, які є останніми днями відповідних базових періодів.
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1,5% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою ставкою).
З вказаного договору убачається, що між сторонами узгоджено базовий період кредитування, який становить 30 днів; строк кредитування, який становить 300 днів; дата повернення кредиту – 29.01.2025; знижену % ставку - 2,50 % в день; стандартну % ставку - 2,50 % в день.
В п.п. 5.3.1 п. 5.3 розділу 5 Кредитного договору визначено останній календарний день першого базового періоду 04.05.2024, суму кредиту 8 200 грн., нараховані проценти за користування кредитом у перший базовий період 6 150 грн. – разом до сплати 14 350, 00 грн.
Згідно з п. 4.14 Кредитного договору орієнтовна загальна вартість кредиту становить 69 700 грн та включає в себе суму кредиту та проценти за користування кредитом.
Матеріалами справи підтверджено та не заперечується відповідачкою, що вказаний Кредитний договір між сторонами у справі укладено в електронному вигляді та з боку відповідачки підписаний електронним цифровим підписом з використанням одноразового цифрового ідентифікатора А3631.
Згідно з п. 5.1. умов договору, Позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю отриманий кредит та нараховану кредитодавцем неустойку (якщо неустойка буде нарахована Кредитодавцем) не пізніше ніж в останній календарний день строку кредитування, вказаного у п. 4.12. цього Договору, шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит вважається повернутим кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок Кредитодавця.
Згідно з п. 12.13 Кредитного договору невід`ємною частиною цього договору є додатки: (1) Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), (2) Паспорт споживчого кредиту, (3) Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором (Графік платежів за Договором) відповідно до методики Національного банку України.
Відповідно до Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), затверджених наказом директора ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» № 12-П від 27.02.2024 ці правила є спеціальними правилами для Договорів про відкриття кредитної лінії продукту «CreditKasa», які укладаються чи є укладеними між заявником/позичальником та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через сайт кредитодавця на умовах та в період дії відповідної редакції цих Правил.
Відповідно до паспорту споживчого кредиту сума кредиту становить 8 200,00 грн., строк кредитування 300 календарних днів, базовий період сплати відсотків – 30 календарних днів, стандартна відсоткова ставка – 912.50 % (2,50 % в день), знижена ставка – 912,50 % (2,50% в день); орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом – у випадку кредитування на суму 8 200 грн. протягом всього строку кредитування із застосуванням Стандартної ставки 2,50 % в день, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом не буде перевищувати 61 500 грн.
В Додатку № 3 до Кредитного договору сторонами узгоджено періодичний графік проведення платежів. Так у період з 28.03.2023 по 23.12.2023 відповідач зобов`язалась періодично (кількість днів у розрахунковому періоді 30) сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 6 150 грн., що в сумі складає 61 500, 00 грн.
Вказані додатки до Кредитного договору також з боку відповідачки підписано електронним цифровим підписом.
З листа АТ КБ «Приватбанк» вбачається, що банк підтвердив, що через систему платежів LiqPay 05.04.2024 здійснено перерахування грошових коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» за договором №1376-4645 на рахунок № НОМЕР_1 на суму 8 200,00грн.
Відповідно до довідки ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 05.04.2024 через систему платежів LiqPay здійснено видачу коштів шляхом перерахування на рахунок з маскою картки № НОМЕР_2 на суму, платіж № 2446162870, сума платежу – 8 200,00 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості за договором 1376-4645 від 05.04.2024 станом на 10.09.2025, наданим ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», заборгованість за Кредитним договором позичальника – ОСОБА_1 , складає 69 700 грн., з яких: 8 200,00 грн. становить прострочена заборгованість за кредитом та 61 500 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими відсотками.
Зі свідоцтва про реєстрацію фінансової установи та виписки з Єдиного державного реєстру фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що позивач є фінансовою установою, здійснює економічну діяльність за КВЕД 64.92 - «інші види кредитування».
Також в матеріалах справи наявні Правила акції під умовною назвою «Обмеження нарахування відсотків при примусовому стягненні заборгованості» для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», затверджені наказом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» №96-П від 26.12.2023.
Зі змісту позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» прийнято рішення про можливість застосування до ОСОБА_1 програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме – часткового списання заборгованості відповідачу за нарахованими процентами в сумі 28 700 гривень за умови погашення ОСОБА_1 решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 41 000 грн., яку позивач просить суд стягнути з відповідача.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.
За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди зменшення судом першої інстанції нарахованих процентів у розмірі 32 800 гривень до суми 8 200 гривень. Позивач зазначає, що суд першої інстанції не встановив природу стягуваних відсотків, неправомірно застосував положення п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» та порушив принцип свободи договору.
Апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги та зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.04.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1376-4645 згідно вимог ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та такий прирівнюється до письмового договору та має таку ж юридичну силу.
Згідно істотних умов кредитування ОСОБА_1 отримала кредитні кошти в розмірі 8 200 гривень зі строком кредитування 300 днів та з базовим періодом 30 днів. Денна процентна ставка становить 2,5% від суми кредиту. Реальна річна процентна ставка складає 99 947,24% річних.
З розрахунку заборгованості наданого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» вбачається, що за період з 05.04.2024 по 28.01.2025 нарахування проводилось за стандартною процентною ставкою 2,5% в день, тобто 205 гривень (8 200 х 2,5%) та було нараховано заборгованість в розмірі 61 500 гривень.
Однак, як зазначає позивач, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальниці програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме шляхом часткового списання заборгованості ОСОБА_1 за нарахованими процентами у загальній сумі 28 700,00 гривень за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 41 000 гривень.
Дану знижку товариство мотивувало також тим, що між відповідачкою та ТОВ «Укр Кредит Фінанс» було укладено кредитні договори щонайменше десять разів, тобто це свідчить про високий рівень довіри між клієнтом та товариством.
Тобто, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» керуючись основоположним принципом диспозитивності цивільного судочинства визначило заборгованість з урахуванням прощеної суми заборгованості та просило стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість в розмірі 41 000 гривень, яка складається з: прострочена заборгованість за кредитом – 8 2000 гривень та прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 32 800 гривень.
Суд першої інстанції вирішуючи питання щодо стягнення відсотків за користування кредитними коштами керувався тим, що проценти, які просить стягнути позивач у розмірі 32 800 гривень є такими, що порушують права споживачки ОСОБА_1 .
Суд першої інстанції послався на позицію Верховного Суду викладену у Постанові від 12.02.2025 у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №679/1103/23, де позивачем у справі також є ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».
Керуючись вищенаведеною постановою Верховного Суду, суд першої інстанції прийшов до висновку, що річна відсоткова ставка у розмірі 99 947,24% річних є несправедливою у розумінні ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг, у зв`язку з чим при визначенні суми процентів, які підлягають стягненню слід керуватись також ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування».
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції здійснив нарахування відсотків за користування кредитними коштами з порушенням норм матеріального права в сфері споживчого кредитування, неправомірно застосував положення п. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» та порушив принцип свободи договору.
Згідно п. 4.15 Договору, денна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає 2,50% в день від суми кредиту.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №1376-4645 вбачається, що за весь період кредитування з 05.04.2024 по 29.01.2025 нарахування здійснювалося згідно п. 4.15 Договору, тобто за процентною ставкою 2,50% в день від суми кредиту.
Застосування судом принципу «jura novit curia» («суд знає закони»), полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Тобто суд, з`ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.
Зазначене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах: від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, провадження № 12-161гс19; від 08 червня 2021 року у справі № 662/397/15-ц, провадження № 14-20цс21 та інших.
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не враховано зміни передбачені Законом України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» щодо максимальної денної процентної ставки.
В даному випадку, апеляційний суд керуючись принципом «jura novit curia» вважає за необхідне застосувати під час підрахунку відсотків, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» вищезгадані зміни законодавства в сфері споживчого кредитування.
Так, пунктом 5 розділу I Закону України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX внесено зміни до Закону України від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII «Про споживче кредитування», зокрема статтю 8 доповнено частиною п`ятою, за правилами якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %; Прикінцеві та перехідні положення доповнено пунктом 17 такого змісту: «17. Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %».
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3498-IX дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
У період з 24.12.2023 по 22.04.2024 максимальна денна процентна ставка становить 2,5% в день.
У період з 23.04.2024 по 21.08.2024 максимальна денна процентна ставка становить 1,5%.
Тобто, з 22.08.2024 по день звернення до суду з позовом максимальна денна процентна ставка відповідно до ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» становить 1%.
Кредитна заборгованість визначається умовами кредитного договору та вимогами закону, а суд у будь-якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву. Суд першої інстанції у межах наданих йому процесуальним законодавством повноважень не позбавлений можливості самостійно зробити розрахунок заборгованості, якщо не погоджується з розрахунком, наданим позивачем, оскільки незгода з наданим суду розрахунком не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі. Такі висновки зроблено Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07.06.2023 у справі №234/3840/15-ц.
Враховуючи вищезазначені положення законодавства, а також практику Верховного Суду, під час визначення суми заборгованості в даній справі, апеляційний суд проводить власні наступні розрахунки.
З 05.04.2024 по 22.04.2024 (18 днів) по ставці 2,5% в день сума заборгованості за цей період становить 3 690 гривень (8 200 х 2,5% = 205 х 18).
За період з 23.04.2024 по 21.08.2024 (121 день) по ставці 1,5% в день сума заборгованості становить 14 883 гривень (8 200 х 1,5% = 123 х 121).
Також, за період з 22.08.2024 по 29.01.2025 (161 день) по ставці 1% в день сума заборгованості становить 13 202 (8 200 х 1% = 82 х 161).
Разом 3 690 + 14 883 + 13 202 = 31 694 – процентів за користування кредитом за 300 днів кредитування.
Заборгованість з 05.04.2024 по 29.01.2025 складає 39 894 гривень, з яких: 8 200 гривень – тіло кредиту та 31 694 гривень – заборгованість за відсотками.
Саме така сума підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс», яка ґрунтується на внесених змінах до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» щодо максимальної денної процентної ставки.
Доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження, оскільки суд першої інстанції самостійно визначив суму стягуваних відсотків пославшись на положення ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та помилково застосував дане положення до правовідносин, які склалися в цій справі.
Відповідачка не зверталась до суду із зустрічним позовом в порядку захисту прав споживача, не просила визнати недійсними або такими, що суперечать чинному законодавству певні положення укладеного кредитного договору, а тому в суду першої інстанції були відсутні правові підстави для застосування ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та самостійного визначення суми стягуваних відсотків у розмірі 8 200 гривень.
Таким чином, рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 15 грудня 2025 року підлягає зміні в частині стягуваної з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» суми заборгованості з 16 400 гривень на суму 39 894 гривень, з яких: 8 200 гривень – тіло кредиту та 31 694 гривень – заборгованість за відсотками.
Крім цього, враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, перерозподілу також підлягають судові витрати по справі, а саме сплачений судовий збір, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у зв`язку з частковим задоволенням позову та апеляційної скарги.
Судом першої інстанції задоволено позовні вимоги на 40% від заявлених (16 400 : 41 000 х 100).
Судом апеляційної інстанції задоволено позовні вимоги на 97,30% від заявлених (39 894 : 41 000 х 100), а тому стягненню з відповідачки на користь позивача підлягає сплачений останнім судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 2 357 гривень (2 422,40 х 97,30%).
Оскільки, в суді апеляційної інстанції відсоток задоволених вимог склав 57,30% (97,30 – 40), то слід стягнути 2 082,05 (3 633,60 х 57,30%) гривень сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.
Разом судовий збір, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» складає суму 4 439,05 гривень.
Враховуючи вищенаведене та керуючись нормами статей 12, 81, 141, 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», задовольнити частково.
Рішення Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 15 грудня 2025 року, змінити в частині відмовлених відсотків за користування кредитом, а також щодо розподілу судового збору та викласти мотивувальну та абзаци другий і третій резолютивної частини даного рішення суду першої інстанції в редакції цієї постанови.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ: 38548598 грошові кошти у загальному розмірі 39 894 гривень, з яких: 8 200 гривень – тіло кредиту та 31 694 гривень – заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», код ЄДРПОУ: 38548598 судові витрати у розмірі 4 439,05 гривень судового збору за подання позовної заяви і апеляційної скарги.
У решті резолютивну частину рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 24 червня 2026 року.
Суддя-доповідач:
Судді:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua