Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №275/360/26 — Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/360/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 року с-ще Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Данилюк О. С.

при секретарі с/з Марієвській Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у с-щі Брусилів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з даною позовною заявою, мотивуючи позовні вимоги тим, що між відповідачкою ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено кредитний договір № 523267613 від 09 грудня 2024 року, згідно якого відповідачка отримала кредит в сумі 4 800 гривень 00 копійок. Договір був укладений у вигляді електронного документа з застосуванням електронного підпису, відтвореного шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану ОСОБА_1 електронну адресу.

Згідно з умовами кредитного договору ОСОБА_1 зобов`язалась вчасно повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором. Однак, відповідачка не виконала свої зобов`язання щодо повернення наданого їй кредиту, внаслідок чого в неї виникла заборгованість за вказаним кредитним договором, яка становить 17 271, 36 гривень та складається з суми заборгованості за основною сумою боргу – 4 800, 00 гривень, суми заборгованості за відсотками – 9 831, 36 гривень, 2 400 грн. – неустойки.

11.02.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було укладено договору факторингу № МВ-ТП/21, за яким були відчужені права кредитора, в тому числі й по кредитному договору № 523267613 від 09 грудня 2024 року, укладеному з відповідачем. В подальшому 27.02.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договору факторингу № МВ-ТП/21, за яким були відчужені права кредитора, в тому числі й по кредитному договору № 523267613 від 09 грудня 2024 року, укладеному з відповідачем. Отже, позивач набув право вимоги за вказаним кредитним договором.

Просили стягнути з ОСОБА_1 на їх користь 17 271, 36 гривень заборгованості за кредитним договором № 74293146 від № 523267613 від 09 грудня 2024 року, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662, 40 грн.

Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 08 травня 2026 року у вказаній цивільній справі було відкрито спрощене позовне провадження та призначене судове засідання.

Також ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 01.06.2026 року за клопотанням представника позивача було витребувано у Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» відомості щодо випуску банківської карти № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також інформацію про рух коштів (виписку) по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за періодз 09.12.2024 року по 12.12.2024 року включно.

В судове засідання представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, вимоги позовної заяви підтримав повністю, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання також не з`явилась, будучі належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями, про причини своєї неявки суду не повідомила, у зв`язку з чим зі згоди представника позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» в електронній формі було укладено договір кредитної лінії № 523267613 від 09.12.2024 року, який був підписаний ОСОБА_1 шляхом використання електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора ZETY (а.с. 17-28).

За умовами договору ОСОБА_1 було відкрито кредитну лінію та надано перший транш в сумі 4 800 гривень 00 копійок з рекомендованою датою дострокового його повернення, якою є дата закінчення дисконтного періоду кредитування – 08.01.2025 року, та кінцевою датою повернення - 08.01.2030 року (п. 7.3. договору), зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 0, 98% в день від суми залишку кредиту (п. 8.2. договору). Також договором передбачена сплата позичальником штрафу в розмірі 5000% від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (п. 12.3.1 договору).

На виконання вимог кредитного договору № 523267613 від 09.12.2024 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було перераховано 4 800 гривень 00 копійок на банківський рахунок відповідачки (а.с. 29 зворот).

Також факт переказу коштів за кредитним договором № 523267613 від 09.12.2024 року на рахунок відповідача ОСОБА_1 підтверджується випискою з банківського рахунку відповідача (а.с.78-80).

При цьому ОСОБА_1 своїх обов`язків щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними не виконувала належним чином, внаслідок чого в неї станом на 11.02.2025 року утворилась заборгованість за вказаним кредитним договором, яка згідно розрахунку позивача становить 17 271, 36 гривень та складається з суми заборгованості за основною сумою боргу – 4 800, 00 гривень, суми заборгованості за відсотками – 9 831, 36 гривень, 2 400 грн. – неустойки (а.с. 31-32).

Також судом встановлено, що 11.02.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» було укладено договору факторингу № МВ-ТП/21, за яким були відчужені права кредитора, в тому числі й по кредитному договору № 523267613 від 09 грудня 2024 року, укладеному з відповідачем (а.с. 33-35).

В подальшому 27.02.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договору факторингу № МВ-ТП/21, за яким були відчужені права кредитора, в тому числі й по кредитному договору № 523267613 від 09 грудня 2024 року, укладеному з відповідачем. Отже, позивач набув право вимоги за вказаним кредитним договором (а.с. 36-41).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, враховуючи, що у встановлені кредитним договором № 523267613 від 09 грудня 2024 року строки та всупереч їх умовам відповідачка ОСОБА_1 свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів не виконала, а позивач набув права вимоги до відповідача щодо сплати заборгованості за вказаним договорам, тому вимога позивача щодо стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором № 523267613 від 09 грудня 2024 р. в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу в сумі 4 800, 00 гривень, суми заборгованості за відсотками в сумі 9 831, 36 гривень, а всього 14 631, 36 грн. підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за неустойкою в розмірі 2 400 грн., суд зазначає наступне.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (Розділ доповнено пунктом 18 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року на території України уведено воєнний стан, який останній раз продовжений Указом Президента України від 27 квітня 2026 року № 342/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 04 травня 2026 року строком на 90 діб.

Враховуючи наведене, суд вважає, що з відповідачки не підлягає стягненню неустойка в розмірі 2400 гривні, а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 2 255, 44 грн., виходячи з розрахунку 14 631, 36 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 2 662, 40 грн. (сума сплаченого судового збору) / 17 271, 36 грн. (розмір заявлених позовних вимог).

На підставі викладеного, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 550, 610, 611, 625, 1054, 1077 ЦК України та керуючись ст.ст. 7, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 07400, м. Бровари Київської області, вул. Лісова, 2) заборгованість за договором кредитної лінії № 523267613 від 09.12.2024 року в розмірі 14 631 гривня 36 копійок, а також судові витрати у розмірі 2 255 гривень 44 копійок, а всього 16 886 (шістнадцять тисяч вісімсот вісімдесят шість) гривень 80 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення постановлено у нарадчій кімнаті.

СУДДЯ О.С. Данилюк