Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №275/358/26 — Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/358/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 року с-ще Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Данилюк О. С.

при секретарі с/з Марієвській Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у с-щі Брусилів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи позовні вимоги наступним. Так, 25 вересня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Лінеура Україна» було укладено договір № 4995141 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Вказаний кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, ТОВ «Лінеура Україна», розміщених на їх сайті. Згідно умов кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 20 000 грн. (п. 1.2. кредитного договору); строк кредиту 360 днів; (п. 1.3. договору). Стверджувало, що ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 20 000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача. В подальшому між позивачем та відповідачем було укладено додатковий договір до договору № 4995141, за яким додаткова сума кредиту складає 5 000,00 грн., загальний розмір кредиту складає 25 000,00 грн. При цьому відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав та його заборгованість за вказаним кредитним договором становить 96 997, 61 грн., з яких 24 999, 99 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 59 497, 67 грн. – заборгованість за нарахованими процентами, 12 500, 00 грн. - заборгованість за штрафами.

Вказало, що 16.07.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» як клієнтом та позивачем як фактором було укладено договір факторингу № 16072025 від 16.07.2025 року, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за вказаним кредитним договором, що не заборонено кредитним договором, про що ТОВ «Лінеура Україна» повідомило відповідачку шляхом направлення текстового повідомлення на зазначений в анкеті боржника телефонний номер.

Враховуючи викладене, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» просило стягнути з ОСОБА_1 суму боргу за кредитним договором № 4995141 від 25.09.2024 року в загальному розмірі 96 997, 61 грн., а також понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662, 40 грн.

Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 08 травня 2026 року у вказаній цивільній справі було відкрито спрощене позовне провадження та призначене судове засідання.

Також ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 01.06.2026 року за клопотанням представника позивача було витребувано у Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» відомості щодо випуску на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) банківської карти № НОМЕР_2 , а також інформацію про рух коштів (виписку) по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 за період 25.09.2024 року по 30.09.2024 року включно.

В судове засідання представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, вимоги позовної заяви підтримав повністю, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання також не з`явилась, будучі належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями, про причини своєї неявки суду не повідомила, у зв`язку з чим зі згоди представника позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 25 вересня 2024 року між ТОВ «Лінеура Україна» як позикодавцем та ОСОБА_1 як позичальником був укладений договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4995141, відповідно до якого товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти на споживчі потреби в загальній сумі 20 000 грн. терміном на 360 днів, а споживач - одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. (а.с. 15-27).

Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема, відповідачем договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором 62001 25.09.2024 о 22:19:35.

У пункті 1.4.1 вказаного договору сторони погодили стандартну процентну ставку 1,00 % в день, яка застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього договору.

Додатком № 1 до вказаного договору погоджено таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, реквізити для оплати.

Відповідно до п. 1.5.1 орієнтована реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 2 397,89 % річних.

Пунктом 3.1 договору погоджено, що нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

Пунктом 6.3. договору передбачена сплата штрафу у розмірі 25% від суми невиконаного або неналежним чином виконаного грошового зобов`язання, що нараховується на 2 день кожного факту невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання.

Відповідач шляхом власноручного введення одноразового ідентифікатора, отриманого від позивача, прийняла публічну пропозицію (оферту) та підписала кредитний договір, тобто договір вважається укладеним у відповідності до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

25.09.2024 року ОСОБА_1 також підписала паспорт споживчого кредиту, у якому міститься інформація про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші умови. Умови кредитування аналогічні умовам, погодженим сторонами у вищевказаному договорі про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4995141 (а.с.27-29).

30.09.2024 року відповідач ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Лінеура Україна» додатковий договір до договору № 4995141 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 25.09.2024 року та отримала в кредит додаткові кошти в розмірі 5 000 грн. (а.с. 29-31)

Випискою з карткового рахунку ОСОБА_1 , наданої АТ «ПУМБ» 08.06.2026 року на виконання ухвали суду, підтверджено зарахування на картковий рахунок відповідачки 20 000 грн. 25.09.2024 р. та 5 000 грн. 30.09.2024 р. (а.с. 89-91).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 4995141 від 25.09.2024 р., наданого позивачем, станом на 16.07.2025 р. існує заборгованість у загальному розмірі 96 997,61 грн., з яких 24 999, 99 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 59 497,67 грн. – заборгованість за нарахованими процентами, 12 500, 00 грн. - заборгованість за штрафами (а.с. 35-39).

Також встановлено, що 16.07.2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» як клієнтом та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» як фактором було укладено договір факторингу № 16072025, згідно з умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги, зокрема, за кредитним договором № 4995141 від 25.09.2024 р., укладеним з ОСОБА_1 (а.с. 41-47)

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, враховуючи, що у встановлені договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4995141 від 25.09.2024 року строки та всупереч їх умовам відповідачка ОСОБА_1 свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів не виконала, а позивач набув права вимоги до відповідача щодо сплати заборгованості за вказаним договорам, тому вимога позивача щодо стягнення з відповідачки заборгованості за договором № 4995141 від 25.09.2024 р, яка складається з 24 999, 99 грн. – заборгованості за тілом кредиту, 59 497, 67 грн. – заборгованості за нарахованими процентами, а всього на суму 84 497,61 грн. підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за штрафами в розмірі 12 500 грн., суд зазначає наступне.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (Розділ доповнено пунктом 18 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022) у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року на території України уведено воєнний стан, який останній раз продовжений Указом Президента України від 27 квітня 2026 року № 342/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 04 травня 2026 року строком на 90 діб.

Враховуючи наведене, суд вважає, що з відповідачки не підлягає стягненню штраф в розмірі 12 500 гривні, а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 2 319, 29 грн., виходячи з розрахунку 84 497, 61 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 2 662, 40 грн. (сума сплаченого судового збору) / 96 997, 61 грн. (розмір заявлених позовних вимог).

На підставі викладеного, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 550, 610, 611, 625, 1054, 1077 ЦК України та керуючись ст.ст. 7, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: 07400, м. Бровари Київської області, вул. Лісова, 2) заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4995141 від 25.09.2024 року в розмірі 84 497 гривень 61 копійка, а також судові витрати у розмірі 2 319 гривень 29 копійок, а всього 86 816 (вісімдесят шість тисяч вісімсот шістнадцять) гривень 90 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення постановлено у нарадчій кімнаті.

СУДДЯ О.С. Данилюк