Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №685/522/26 — Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Код категорії

Справа № 685/522/26

Провадження № 2-а/685/9/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 року

Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді Самойлович А. П.,

розглянувши у письмовому провадженні в селищі Теофіполь за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7215737 від 18 травня 2026 року,

В С Т А Н О В И В :

22 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що постановою інспектора СПД № 1 ВП № 2 Хмельницького РУП ГУ НП у Хмельницькій області Воробчука М.М. від 18 травня 2026 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУПАП у виді штрафу в сумі 510 грн., за те, що при керуванні автомобілем Opel Astra з номерним знаком НОМЕР_1 під час здійснення повороту праворуч не ввімкнув світловий покажчик повороту, чим порушив вимоги п. 9.2 «б» ПДР.

Позивачем заявлена вимога скасувати дану постанову через її незаконність та закрити провадження по справі.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач під час руху автодорогою Р-48 через селище Базалія в напрямку селища Теофіполь рухався головною дорогою, яка має звивисту форму, про що свідчить встановлений дорожній знак 1.1 «Небезпечний поворот праворуч», без зміни напрямку руху, тому і не увімкнув правий покажчик повороту, оскільки Правила дорожнього руху не вимагають вмикати покажчик повороту у випадку заокруглення чи звивистості дороги.

Від представника відповідача Файчука А.С. надійшов письмовий відзив, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову.

Заперечення обґрунтовані тим, що позивач, керуючи автомобілем в селищі Базалія на перехресті вулиць Шевченка та Свободи, не подав сигнал світловим покажчиком повороту при здійсненні повороту праворуч, чим порушив вимоги п. 9.2 «б» ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУПАП.

Відповідач звертає увагу, що дорожній знак 1.1, який встановлений на даній ділянці дороги, відноситься до групи знаків «Попереджувальні дорожні знаки» та попереджує про небезпечний поворот праворуч, а отже за своїх характером попереджує водія, що незабаром буде саме «поворот», а не заокруглення дороги, про що зазначає позивач. Тому, зважаючи також на те, що дорожній знак 1.1 «Небезпечний поворот праворуч» є попереджувальним знаком, який інформує водія про наближення до повороту дороги з певним радіусом, позивач повинен був увімкнути покажчик праворуч при здійсненні маневру повороту праворуч, чого він не зробив.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов переконання про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно оскаржуваної постанови, 18 травня 2026 року о 12 год. 37 хв. в селищі Базалія на перехресті вулиць Шевченка та Свободи 1 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Opel Astra з номерним знаком НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті праворуч, чим порушив вимогу п. 9.2 «б» ПДР, за що його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУПАП у виді штрафу в сумі 510 грн.

Факт, що позивачем під час керування автомобілем в селищі Базалія та здійсненні повороту праворуч не було подано сигналу світловим покажчиком повороту праворуч, визнає сам позивач у своїй позовній заяві та підтверджується наданим відповідачем відеозаписом (файл «факт порушення»).

Підпунктом «б» пункту 9.2 ПДР, в порушенні якого обвинувачується позивач, передбачений обов`язок водія подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Проте, за даних дорожніх умов у позивача, як водія транспортного засобу, не виникло обов`язку вмикати правий покажчик повороту, виходячи з наступного.

Пунктом 8.1 ПДР передбачено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальників.

Як вбачається з пояснень обох сторін спору, наданих у позовній заяві та відзиві на позов, що також підтверджується наданими обома сторонами фотографіями та відеозаписом, організація дорожнього руху на спірній ділянці дороги по ходу руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 зі сторони селища Війтівці в сторону селища Теофіполь здійснюється за допомогою дорожнього знаку 1.1 «Небезпечний поворот праворуч».

З протилежної сторони цього ж повороту в напрямку з селища Теофіполь в сторону селища Війтівці встановлений дорожній знак 1.2 «Небезпечний поворот ліворуч» (а.с. 9).

Підпунктом «а» пункту 8.4 ПДР визначено, що попереджувальні знаки інформують водіїв про наближення до небезпечної ділянки дороги і характер небезпеки. Під час руху на цій ділянці необхідно вжити заходів для безпечного проїзду.

Відповідно до пункту 1 розділу 33 «Дорожні знаки» Правил дорожнього руху, дорожні знаки 1.1 та 1.2 є попереджувальними знаками та попереджують про заокруглення дороги радіусом понад 500 м. поза населеними пунктами і менше 150 м. у населених пунктів або про заокруглення з обмеженою оглядовістю.

З наданої позивачем фотографії (а.с. 8) та наданих відповідачем відеозаписів чітко видно, що оглядовість праворуч по ходу руху автомобіля під керуванням позивача перед поворотом є явно обмеженою, про що і попереджує встановлений перед поворотом дорожній знак 1.1.

Правилами дорожнього руху не передбачено обов`язку водіїв подавати сигнали світловим покажчиком повороту при проїзді небезпечного повороту, позначеного дорожнім знаком 1.1 або 1.2, як і при проїзді, наприклад, кожного повороту за наявності декількох поворотів, позначених дорожніми знаками 1.3.1 або 1.3.2.

З наданої відповідачем фотографії місця події, зробленої за допомогою аерофотозйомки (файл «місце встановлення дорожнього знаку»), дійсно вбачається, що дорожній знак 1.1 «Небезпечний поворот праворуч» встановлений перед перехрестям, однак необхідно зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про дорожній рух», організація дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах здійснюється із застосуванням технічних засобів інформаційно-комунікаційних та автоматизованих систем керування та нагляду за дорожнім рухом відповідно до правил і нормативів, а також на основі проектів і схем організації дорожнього руху, погоджених із відповідними підрозділами Національної поліції.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що організація дорожнього руху здійснюється спеціалізованими службами, що створюються відповідними органами: на автомобільних дорогах, що перебувають у власності територіальних громад, - органами місцевого самоврядування; на інших автомобільних дорогах - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами; на залізничних переїздах - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки на залізничному транспорті.

Оскільки відповідною спеціалізованою службою, якою здійснюється організація дорожнього руху на даній ділянці дороги, не визначено наявність перехрестя на цій ділянці, а лише небезпечний поворот з встановленням відповідних дорожніх знаків з обох сторін даного перехрестя – 1.1 «Небезпечний поворот праворуч» та 1.2 «Небезпечний поворот ліворуч», тому у водіїв, які проїжджають даний поворот, не виникає обов`язку вмикати світловий покажчик повороту відповідного напрямку, про що судом зазначено вище.

В разі ж визначення саме перехрестя на цій ділянці відповідною спеціалізованою службою дорожній рух був би врегульований знаками пріоритету, які, відповідно до підпункту «б» пункту 8.4 ПДР, встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги. В цій ситуації у водіїв, які проїжджають це перехрестя, дійсно уже б був обов`язок вмикати відповідний покажчик повороту.

Варто також врахувати, що, як вбачається з наданих сторонами фотографій з місця водія по ходу руху автомобіля під керуванням позивача перед спірним поворотом праворуч, зважаючи на наявність підйому перед поворотом неможливо однозначно визначити, що це є перехрестям, а не лише поворотом праворуч.

При наближенні до даного повороту, який є небезпечним поворотом з позначенням відповідним дорожнім знаком, водій в силу вимог підпункту «а» пункту 8.4 ПДР зобов`язаний зосередити свою увагу на безпечний проїзд даної ділянки, а не відволікатися на визначення того, є на місці небезпечного повороту, крім власне небезпечного повороту, також і перехрестя з іншою дорогою та, відповідно, необхідності вмикати покажчик повороту.

Таким чином, дорожній рух на спірній ділянці врегульований не як перехрестя, а як небезпечний поворот праворуч, тому у ОСОБА_1 при його проїзді не виникло обов`язку, визначеного п. 9.2 «б» ПДР, подавати сигнал світловим покажчиком повороту праворуч, у зв`язку з чим він був безпідставно притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУПАП.

Керуючись пунктами 9.2 «б» Правил дорожнього руху, ст.ст. 122 ч. 2, 222, 254, 258, 284, 288, 293 КУПАП, ст.ст. 77, 246, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7215737, винесену 18 травня 2026 року інспектором Сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 2 Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Воробчуком Максимом Миколайовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУПАП та закрити справу у зв`язку з відсутністю в його діянні події та складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 656,6 грн. (Шістсот п`ятдесят шість гривень 60 коп.) сплаченого при подачі позову судового збору.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складене 24 червня 2026 року.

Суддя Самойлович А.П.