Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №169/411/26 — Турійський районний суд Волинської області

Справа № 169/411/26

Провадження № 2/169/527/26

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 року селище Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі

головуючого Тітівалова Р. К.,

з участю

секретаря судового засідання Гаврилюк Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

29 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_5 , після смерті якої відкрилася спадщина, зокрема, на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_5 склала заповіт від 16 липня 2024 року, відповідно до якого спадковий житловий будинок заповіла позивачці. Вказуючи, що вона є єдиним спадкоємцем за заповітом, яка проживала разом із спадкодавцем на час її смерті, в контексті положень частини третьої статті 1268 ЦК України прийняла спадщину, звернулася у встановленому законом порядку до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але нотаріус їй відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок на ім`я спадкодавця, просила визнати за нею право власності на вищевказаний спадковий житловий будинок із господарськими будівлями і спорудами в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 ..

У судове засідання позивачка не з`явилася, 25 травня 2026 року подала до суду письмову заяву, в якій вказала, що позов підтримує із викладених у ньому підстав, просить задовольнити та розглядати справу без її участі (а. с. 58).

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи в контексті частини восьмої статті 128 ЦПК України були належним чином повідомлені (а. с. 65-66), про причини неявки суд не повідомляли, відзив на позов не подавали.

Враховуючи, що в судове засідання всі учасники судового розгляду не з`явилися, то відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Ухвалою суду від 24 червня 2026 року постановлено проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з таких підстав.

Згідно з частиною першою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 11) і після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої, окрім іншого майна, увійшов житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Належність вищевказаного будинку (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) спадкодавцеві ОСОБА_5 підтверджується витягом з погосподарської книги № 2 по селу Літин (а. с. 12).

Право власності у встановленому законом порядку на зазначене нерухоме майно не зареєстроване.

До складу спадкового домоволодіння входять житловий будинок «А-1» з прибудовою «а» та ганком «а1», загальною площею 57,2 кв. м, житловою площею 23,2 кв. м, літня кухня «Б-1», сарай «В-1», сарай «в», вбиральня «Г», огорожа «1», колодязь «2» (а. с. 17-20).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

Відповідно до положень статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).

Частиною третьою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

За змістом частини першої статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Встановлено, що за життя ОСОБА_5 16 липня 2024 року склала заповіт, відповідно до якого належний їй житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 13)

Позивачка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 та є дочкою спадкодавця ОСОБА_5 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження (а. с. 14).

Земельні ділянки ОСОБА_5 заповіла відповідачці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а. с. 43 на звороті).

Інших заповітів ОСОБА_5 не складала, свідоцтво про право на спадщину на спадковий будинок після її смерті не видавалося, що підтверджується інформаційними довідками зі Спадкових реєстрів (а. с. 46-47).

ОСОБА_5 на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) була зареєстрована та постійно проживала в селі Літин Ковельського району Волинської області разом із внучкою ОСОБА_6 , дочкою ОСОБА_1 , дружиною внука ОСОБА_7 , внуком ОСОБА_8 , дочкою ОСОБА_9 , сином ОСОБА_1 , внуком ОСОБА_10 , сином племінниці ОСОБА_11 , чоловіком племінниці ОСОБА_12 та племінницею ОСОБА_13 (а. с. 12).

Позивачка та відповідачка ОСОБА_2 09 квітня 2025 року подали приватному нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5 (а. с. 36 на звороті, 37).

Відповідач ОСОБА_1 зі спадкодавцем на час її смерті не проживав та подав нотаріусу заяву, в якій просив вважати його таким, що не прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_5 (а. с. 48).

Відповідач ОСОБА_4 із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 до нотаріуса не зверталася.

Спадкоємці, які мають право на обов`язкову частку в спадщині, відсутні.

З огляду на вказане, позивачка ОСОБА_1 , як дочка спадкодавця, є єдиною спадкоємницею за заповітом від 16 липня 2024 року, яка у встановленому законом порядку та строки прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_5 .

Постановою від 21 січня 2026 року приватний нотаріус відмовив позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вищевказане спадкове нерухоме майно, які підтверджують його державну реєстрацію права власності та належність спадкодавцю ОСОБА_5 (а. с. 16).

Наведені обставини справи об`єктивно підтверджуються дослідженими судом матеріалами спадкової справи № 36/2025 до майна померлої ОСОБА_5 (а. с. 36-57).

За таких обставин справи, які підтверджуються належними і допустимими доказами, відповідно до зазначених норм матеріального права, виходячи із характеру спірних правовідносин, суд дійшов висновку про наявність у позивачки права на спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 та правових підстав для визнання за нею права власності на спадкове нерухоме майно.

Частиною першою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведених положень процесуального закону, з відповідачів на користь позивачки ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1331,2 гривень – по 443 гривні 73 копійки з кожного.

На підставі викладеного, статей 1216, 1217, 1261, 1268, 1269, 1270, 1273 ЦК України та керуючись статтями 141, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 282, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок «А-1» з прибудовою «а» та ганком «а1», загальною площею 57,2 кв. м, житловою площею 23,2 кв. м, з господарськими будівлями та спорудами: літня кухня «Б-1», сарай «В-1», сарай «в», вбиральня «Г», огорожа «1», колодязь «2», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 443 (чотириста сорок три) гривні 73 (сімдесят три) копійки.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 443 (чотириста сорок три) гривні 73 (сімдесят три) копійки.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 443 (чотириста сорок три) гривні 73 (сімдесят три) копійки.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачкою до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо учасниками справи не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивачка: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , адреса місця проживання: село Тишковичі, Володимирський район, Волинська область.

Повне рішення складене 24 червня 2026 року.

Головуючий