Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №678/873/26 — Летичівський районний суд Хмельницької області

КОПІЯ

Єдиний унікальний номер cправи 678/873/26

Провадження номер 3-678-351/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року селище Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого-судді Лазаренка А. В. розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Відділу поліції №3 Хмельницького районного управління поліції ГУ НП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 ,

за ст. 185 КУпАП Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

11 червня 2026 року до суду для розгляду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серія ВАД № 421230 від 07 червня 2026 року, складений старшим інспектором СРПП ВП №3 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області капітаном поліції Бочулею С. В., у якому фабула обвинувачення викладена наступним чином: «07 червня 2026 року близько 22 год. 15 хв. на автодорозі «Стрий-Ізварине» М-30 321 км ОСОБА_1 , будучи водієм зупиненого транспортного засобу MAN, д.н.з. НОМЕР_1 , вчинив злісну непокору законній вимозі поліцейського, а саме: не виконав вимоги пред`явити для перевірки військово-облікові документи, чим порушив ч. 2 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП».

У судове засідання ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи (підтверджується, зокрема, підписом в протоколі про адміністративне правопорушення, відеозаписами), не з`явився.

12 червня 2026 року від предтавника ОСОБА_1 – адвоката Соловйова Д. І. надійшли заперечення на протокол про адміністративне правопорушення, згідно яких на місці зупинки, ОСОБА_1 наполягав на тому, що б співробітники патрульної поліції надали йому можливість звернутись за правовою допомогою та дочекатись адвоката до розгляду його справи, у чому йому незаконно відмовили. Свідок, який був залучений співробітником поліції і вказаний в спірному протоколі, а саме ОСОБА_2 є співробітником ТЦК та СП. Враховуючи специфіку розгляду цієї справи, ОСОБА_2 є прямо зацікавленою та упередженою особою. Його поведінка на місці події, що виражалась у систематичних провокаціях стосовно ОСОБА_1 , свідчить про відсутність об`єктивності. З огляду на це, можливі показання свідка ОСОБА_2 не можуть вважатися належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим прошу суд не брати їх до уваги при ухваленні рішення. Патрульним поліцейським не було оголошено законної підстави для зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , передбаченої ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», що свідчить про протиправність усіх подальших дій та вимог службової особи, зокрема вимоги пред?явити військово-облікові документи, оскільки «справа, заснована на незаконній зупинці, не може мати законних наслідків». Крім того, в ОСОБА_1 був взагалі відсутній із собою військово-обліковий документ під час зупинки його співробітником поліції. Ненадання особою на вимогу працівника поліції військово-облікового документу за його відсутності у особи на момент перевірки, не може бути кваліфіковано за ст. 185 КУпАП у зв`язку із відсутністю умислу особи, направленого на невиконання законного розпорядження поліцейського. В даному випадку обвинувачення співробітника поліції у вчиненні ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ст. 185 КУПАП ґрунтується лише на припущеннях.

Просить розглянути справу без їхньої участі за наявними у справі матеріалами; Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП, закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Ознайомившись з матеріалами справи суд приходить до наступного висновку.

Дослідивши матеріали справи, суддя дійшла таких висновків.

Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 1ст .9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст.245, 251, 252, 280КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положеннями статті 185 КУпАП встановлено відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Так, кваліфікуючою ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, є спосіб його вчинення, а саме злісність непокори, що є відмовою від виконання наполегливих, неодноразово повторених, проте в той же час законних вимог чи розпоряджень поліцейського під час виконання ним службових обов`язків або відмова, виражена в зухвалій формі, яка свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

При цьому злісну непокору законному розпорядженню або вимозі необхідно відрізняти від захисту особою своїх прав. Відповідно дост. 185 КУпАП підставою для притягнення до адміністративної відповідальності повинна бути злісна непокора лише законному розпорядженню або вимозі працівника поліції.

З системного аналізу положень КУпАП з урахуванням позиції Верховного Суду України, висловленої в узагальненні «Практика розгляду судами справ про адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління (статті 185-185-2 КУпАП) випливає, що дане правопорушення обов`язково передбачає наявність законної вимоги поліцейського, адже його вимоги та розпорядження це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, і вони мають бути законодавчо обґрунтовані, зокрема, про перебування його при виконанні службових обов`язків мають свідчити установлена форма одягу, нагрудний знак, а також пред`явлене відповідне посвідчення, у зв`язку з чим у протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути відображені які саме законні вимоги були висунуті поліцейським, дані про те, що він знаходився при виконанні службових обов`язків.

Отже, непокора розпорядженню або вимозі, що суперечать закону або не передбачені ним, не містять складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення додано: протокол ВАД №421230 від 07 червня 2026 року про адміністративне затримання, рапорт та відеозапис, на якому ОСОБА_1 неодноразово наголошував на тому, що у нього немає із собою військово-облікових документів, а тому він не може їх одразу надати, просив скористатися послугами адвоката.

Однак наданими матеріалами не підтверджується поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі.

Тобто, в даному випадку не пред`явлення поліцейському військово-облікового документу, у зв`язку із його відсутністю у особи не містить складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 КУпАП.

Таким чином, суддею не встановлено в чому полягало невиконання ОСОБА_1 законної вимоги поліцейського, що також підтверджується дослідженими судом письмовими матеріалами справи.

Жодних інших дій ОСОБА_1 , які б свідчили про його злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського в протоколі про адміністративне правопорушення в обвинувачення ОСОБА_1 поліцейським не ставиться.

Доказів агресивної та зухвалої поведінки ОСОБА_1 в бік працівників поліції, які би могли свідчити про наявність в діях особи правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, не надано. Рапорт працівників поліції, які склали протокол про адміністративне правопорушення, не є достатнім та переконливим доказам винності особи без інших доказів, а такі відсутні.

Отже, наявні у справі докази не підтверджують поза розумним сумнівом учинення ОСОБА_1 правопорушення за ст. 185 КУпАП, а саме злісної непокори законній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.

Згідно зі ст. 62 Конституції Україниусі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини») доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

За таких обставин, наявні підстави для закриття провадження у справі згідно з п.1 ч. 1 ст.247КУпАП у зв`язку відсутністю складу правопорушення.

Керуючись ст.185, 245,247,280,294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

постановила:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю складу правопорушення (протокол про адміністративне правопорушення серія ВАД № 421230 від 07 червня 2026 року).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: підпис А.В. Лазаренко

Суддя: А.В. Лазаренко