Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №169/443/26 — Турійський районний суд Волинської області

Справа № 169/443/26

Провадження № 3/169/474/26

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 року селище Турійськ

Суддя Турійського районного суду Волинської області Тітівалов Р. К., розглянувши матеріали, які надійшли від Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є пенсіонеркою, паспорт НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

22 квітня 2026 року о 18 годині 00 хвилин ОСОБА_1 за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру щодо свого чоловіка ОСОБА_2 , а саме: провокувала на конфлікт, ображала нецензурною лайкою та кинула тарілкою, внаслідок чого була завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю потерпілого.

Судове засідання неодноразово відкладалося.

У судовому засіданні 11 травня 2026 року потерпілий ОСОБА_2 підтвердив викладені у протоколі обставини та пояснив, що в нього із дружиною загинув син під час безпосередньої участі у бойових діях щодо захисту України, після чого їхні сімейні стосунки погіршились і між ними часто виникають побутові конфлікти. Проте, 22 квітня 2026 року конфлікт переріс у насильство зі сторони дружини. Увечері він, повернувшись від сусідів, вечеряв на кухні. Дружина образилася на нього за те, що він не посадив картоплю, почала ображати його нецензурними словами та кинула в нього тарілку. Він прикрився рукою, але тарілка порізала йому руку. Дружина прибрала розбиту тарілку та продовжувала його ображати. Після цього він пішов у кімнату. Зазначену подію знімав на телефон, відеозапис якої надав суду. Перед тим ОСОБА_1 пробила за допомогою цвяха та молотка шини в автомобілі. Стверджував, що такими діями ОСОБА_1 завдала шкоди його психічному та фізичному здоров`ю. Він боїться та постійно переживає за свою безпеку. Просив притягнути останню до адміністративної відповідальності.

ОСОБА_1 у судове засідання 11 травня, 03 та 24 червня 2026 року не з`явилася, хоча про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується довідками про доставку повідомлення та телефонограмами (а. с. 11, 23, 24, 26), про причини неявки суд не повідомляла, клопотань не подавала.

Враховуючи, що відповідно до положень частини другої статті 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, ОСОБА_1 обізнана про наявність щодо неї судового провадження, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, однак до суду не з`явилася, то за таких обставин суддя вважає за можливе розглядати справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відсутності останньої.

Заслухавши потерпілого, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суддя дійшов до такого висновку.

За змістом положень статей 252, 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний всебічно, повно й об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності і з`ясувати, чи було вчинено правопорушення та чи винна в цьому особа, яка притягається до відповідальності.

Частиною першою статті 173-2 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Об`єктом адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Аналіз положень зазначеної норми закону дає підстави для висновку, що за частиною першою вказаної статті може бути притягнута до відповідальності особа за умисні дії чи бездіяльність фізичного, психологічного чи економічного характеру у випадку, якщо її діями чи бездіяльністю була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Встановлення факту заподіяння шкоди в контексті диспозиції частини першої статті 173-2 КУпАП є обов`язковою умовою для притягнення особи до відповідальності за зазначеною статтею.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 736816 від 22 квітня 2026 року ОСОБА_1 22 квітня 2026 року о 18 годині 00 хвилин за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру щодо свого чоловіка ОСОБА_2 , а саме: провокувала на конфлікт, ображала нецензурною лайкою та кинула тарілкою, внаслідок чого була завдана шкода психічному та фізичному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно з пунктом 14 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство – форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство – форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (пункт 17 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання та образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Письмові пояснення ОСОБА_1 щодо події 22 квітня 2026 року в матеріалах справи відсутні.

У протоколі ОСОБА_1 зазначила, що викладені в протоколі обставини не відповідають дійсності.

Водночас у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 на підтвердження своїх пояснень та зазначених у протоколі обставин події домашнього насильства, що мала місце 22 квітня 2026 року близько 18 години 00 хвилин, надав суду відеозапис, здійснений на мобільний телефон, на якому зафіксовані розбита тарілка, кров на правій руці ОСОБА_2 , а також те, як ОСОБА_1 вдарила ОСОБА_2 віником, ображає й принижує останнього нецензурними словами.

Окрім того, відповідно до довідки № 2872 травматологічного пункту Ковельського МТМО від 23 квітня 2026 року ОСОБА_2 отримав травму в побуті 22 квітня 2026 року: побила дружина, діагноз: забій м`яких тканин правої кисті, інфікована поверхнева рана правої кисті.

Аналіз наведених вище обставин та доказів в їх сукупності дає підстави для висновку, що ОСОБА_1 своїми умисними діями психологічного та фізичного характеру, які виразилися у висловлюванні словесних образ, погроз щодо свого чоловіка та киданні в нього тарілкою, вчинила в розумінні закону домашнє насильство, чим завдала шкоди психічному та фізичному здоров`ю потерпілого та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 173-2 КУпАП.

Обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, відсутні.

З огляду на вказане та враховуючи фактичні обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, яка є пенсіонеркою, а також, виходячи із визначеної законом мети адміністративного стягнення, суддя дійшов висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції статті, за якою вона притягується до адміністративної відповідальності.

Інші обставини, передбачені статтею 33 КУпАП, суддя позбавлений можливості врахувати в зв`язку з відсутністю в матеріалах справи відповідних доказів.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 в дохід держави слід стягнути 665 гривень 60 копійок судового збору.

Керуючись статтями 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 425 (чотириста двадцять п`ять) гривень.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником в установу банку України не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в указаний строк стягнути з ОСОБА_1 на підставі частини другої статті 308 КУпАП у порядку примусового виконання подвійний розмір штрафу, визначений у цій постанові, – п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя