Вирок від 23 червня 2026 р. у справі №602/696/25 — Лановецький районний суд Тернопільської області

Суд: Лановецький районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Невиконання судового рішення

Дата: 23 червня 2026 р.

Справа: №602/696/25

Суддя: Холява Л. І.

Справа № 602/696/25

Провадження № 1-кп/602/33/2026

ЛАНОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Тернопільської області

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2026 р. м.Ланівці

Лановецький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

секретар - ОСОБА_2 ,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ланівці кримінальне провадження №12025211030000132 від 06 липня 2025 року по обвинуваченню:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Верещаки, Лановецького району, Тернопільської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середньо-спеціальна, на утриманні одна неповнолітня дитина, не одруженого, інваліда ІІ групи, раніше судимого:

- 29 липня 2025 року Лановецьким районним судом за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України до покарання у виді штрафі в розмірі 17000 грн;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.382, ч.3 ст.382 КК України,

В С ТА Н О В И В:

05 травня 2025 року постановою Білогірського районного суду Хмельницької області у справі №669/382/25, яка набрала законної сили 16 травня 2025 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

В подальшому, ОСОБА_4 , будучи повідомленим про те, що вищевказаним рішенням суду його позбавлено права керування транспортними засобами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, продовжив керувати транспортним засобом за наступних обставин.

Так, 06 липня 2025 року о 00 год. 30 хв. ОСОБА_4 керував транспортним засобом - автомобілем марки «Ford» номерний знак НОМЕР_1 та рухався по вулиці Українська в м. Ланівці Кременецького району Тернопільської області та на підставі п. 3 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію України» був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції ВП №1 Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.1 ст.382 КК України – умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Також, 05 травня 2025 року постановою Білогірського районного суду Хмельницької області у справі №669/382/25, яка набрала законної сили 16 травня 2025 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

У подальшому, вироком Лановецького районного суду від 29 липня 2025 року ОСОБА_4 , за невиконання вищевказаної постанови суду визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу розміром 17000 грн.

Надалі, ОСОБА_4 , будучи засудженим зазначеним вироком суду за ч.1 ст.382 КК України, а також обізнаним із постановою Лановецького районного суду від 06 серпня 2025 року, що набрала законної сили 18 серпня 2025 року, якою його визнано винним за ч.2 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транпсортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ст.129-1 Конституції України та ч.2 ст.13 Закону України «Про самоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, продовжив керувати транспортним засобом за наступних обставин.

Так, 29 жовтня 2025 року близько 11 год 46 хв ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння (0.30 ?), керував автомобілем марки Ford Fusion д.р.н. НОМЕР_1 та рухався автодорогою Р-43 сполученням Тернопіль-Ланівці поблизу с.Вишгородок Кременецького району Тернопільської області, де на підставі п.1 ст.35 закону України «Про національну поліцію України» був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції ВП №1 Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.3 ст.382 КК України – умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, особою, раніше судимою за злочин передбачений цією статтею.

Окрім того, 05 травня 2025 року постановою Білогірського районного суду Хмельницької області у справі №669/382/25, яка набрала законної сили 16 травня 2025 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

У подальшому, вироком Лановецького районного суду від 29 липня 2025 року ОСОБА_4 , за невиконання вищевказаної постанови суду визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу розміром 17000 грн.

Надалі, ОСОБА_4 , будучи засудженим зазначеним вироком суду за ч.1 ст.382 КК України, а також обізнаним із постановою Лановецького районного суду від 06 серпня 2025 року, що набрала законної сили 18 серпня 2025 року, якою його визнано винним за ч.2 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транпсортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ст.129-1 Конституції України та ч.2 ст.13 Закону України «Про самоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, продовжив керувати транспортним засобом за наступних обставин.

Так, 05 листопада 2025 року близько 15 год 30 хв ОСОБА_4 , керував автомобілем марки Ford Fusion д.р.н. НОМЕР_1 та рухався по вулиці Українській в м.Ланівці Кременецького району Тернопільської області, де на підставі п.1 ст.35 закону України «Про національну поліцію України» був зупинений працівниками сектору реагування патрульної поліції ВП №1 Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.3 ст.382 КК України – умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, особою, раніше судимою за злочин передбачений цією статтею.

Допитаний під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав та в судовому засіданні пояснив, що дійсно знав про те, що він постановою Білогірського районного суду Тернопільської області від 05 травня 2025 року позбавлений права керувати транспортними засобами строком на один рік, однак був зупинений працівниками поліції під час керування транспортним засобом по вул.Українська в м.Ланівці Кременецького району Тернопільської області в нічну пору доби. При цьому, він перебував в стані алкогольного сп`яніння та щодо нього склали протокол про адміністративне правопорушення. Також, пояснив, що 06 серпня 2025 року постановою суду він був позбавлений права керування строком на 3 роки. Окрім цього, 29 липня 2025 року щодо нього був винесений вирок суду за ч.1 ст.382 КК України. Йому було відомо, що він уже притягнутий до кримінальної відповідальності за подібне правопорушення та знав, що не має права керувати транспортним засобом, однак знову сідав за кермо та був зупинений працівниками поліції. Свої дії пояснював тим, що в нього виникали потреби поїхати в село по документи, до магазину за продуктами, зустрітися з друзями. При цьому усвідомлював, що не має права керувати транспортним засобом. В скоєному щиро розкаявся, пообіцяв більше подібних правопорушень не вчиняти.

Обвинувачений ОСОБА_4 , визнавши свою винність у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.382, ч.3 ст.382 КК України за обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень та кваліфікує його дії за ч.1 ст.382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили та за ч. 3 ст.382 КК України як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, те, що по місцю проживання стосовно нього скарги не надходили, раніше судимий, під спостереженням в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Зокрема, до обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить повне визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття, активне сприяння органу досудового розслідування розкриттю кримінального правопорушення та суду у встановленні істини у справі.

До обставини, що обтяжують покарання, суд відносить вчинення кримінальних правопорушень в стані алкогольного сп`яніння, повторність вчинення кримінальних правопорушень, неодноразове порушення запобіжного заходу обраного судом.

Враховуючи обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, особу винного, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді штрафу, в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 382 КК України, та у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами в межах санкції, передбаченої ч. 3 ст. 382 КК України.

Відповідно до ст.70 КК України, призначаючи покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, остаточно ОСОБА_4 слід призначити покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

При цьому, суд враховує те, що ОСОБА_4 , згідно вироку Лановецького районного суду Тернопільської області від 29 липня 2025 року засуджений за ч.1 ст.382 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Враховуючи викладене, слід застосувати ч.4 ст.70 КК України, відповідно до якої за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Оскільки, кримінальні правопорушення вчинені ОСОБА_4 до постановлення попереднього вироку, то остаточне покарання у виді штрафу йому слід призначити у відповідності до вимог ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за даним вироком, більш суворим покаранням, призначеним за вироком Лановецького районного суду Тернопільської області від 29 липня 2025 року.

Судом встановлено, що в даному кримінальному провадженні процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів, необхідно вирішити в порядку визначеному

ст.100 КПК України.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Лановецького районного суду Тернопільської області від 07 листопада 2025 року на речові докази.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.370, 374, 395 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.382, ч.3 ст.382 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.382 КК України – у виді штрафу в розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок;

У відповідності до ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за даним вироком у виді штрафу в розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок, більш суворим покаранням, призначеним за вироком Лановецького районного суду Тернопільської області від 29 липня 2025 року в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, призначити ОСОБА_7 остаточне покарання за ч.1 ст.382 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

- за ч.3 ст.382 КК України – у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.71 КК України ОСОБА_7 до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Лановецького районного суду Тернопільської області від 29 липня 2025 року у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, який відповідно до ч.3 ст.72 КК України виконувати самостійно.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

Відповідно до ч.7 ст.72 КК України ОСОБА_7 в строк покарання зарахувати термін відбування цілодобового домашнього арешту з 07 листопада 2025 року по 18 червня 2026 року, з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Лановецького районного суду Тернопільської області від 07 листопада 2025 року на автомобіль марки Ford Fusion д.р.н. НОМЕР_1 , 2014 року випуску, колір білий, який на праві власності належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканці АДРЕСА_2 .

Речові докази у справі а саме:

- 1 диск, на якому збережено відео, що знаходиться в матеріалах кримінального провадження – залишити при матеріалах кримінального провадження;

- 2 диска, на кожному з яких збережено відео, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження – залишити при матеріалах кримінального провадження;

- автомобіль марки Ford Fusion д.р.н. НОМЕР_1 , який перебуває на зберіганні у ВП №1 Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області за адресою м.Ланівці вул.Волинська, 7 Кременецького району Тернопільської області – повернути законному володільцю ОСОБА_8 .

Вирок суду набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення, якщо на нього не було подано апеляційну скаргу.

Вирок суду може бути оскаржений, шляхом подання апеляційної скарги особами зазначеними в ст.393 КПК України, до Тернопільського апеляційного суду через Лановецький районний суд.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя: ОСОБА_9

Оригінал: reyestr.court.gov.ua