Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №459/2476/26 — Шептицький міський суд Львівської області

Суд: Шептицький міський суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 22 червня 2026 р.

Справа: №459/2476/26

Суддя: Мельникович М. В.

Справа № 459/2476/26 Провадження № 3/459/708/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 року суддя Шептицького міського суду Львівської області Мельникович М. В., розглянувши матеріали, які надійшли від Шептицького РВП ГУ НП України у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого логістом у ТОВ «Єврокомерс», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.173-2 КУпАП

В С Т А Н О В И В :

08.06.2026 близько 12 год. 40 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 словесно ображав, нецензурно виражався відносно колишньої дружини ОСОБА_2 , чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру та завдав шкоди психологічному здоров`ю, тобто вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину визнав частково, вказав, що 08.06.2026 близько 12 год. 40 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , агресивно себе поводив по відношенню до колишньої дружини ОСОБА_2 , однак не виражався в її сторону нецензурною лексикою.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши докази в їх сукупності, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративно караним визнається діяння, а саме: вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно з ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство – це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Фізичне насильство – це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується письмовими доказами, наявними у матеріалах справи, а саме:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 216284 від 12.06.2026, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП;

-протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 08.06.2026, відповідно до якого ОСОБА_2 просить прийняти міри до свого колишнього чоловіка ОСОБА_1 , який регулярно її переслідує, заважає працювати, чим створює дискомфорт у житті та наносить психологічну травму їй та її дітям, розповсюджує неправдиву інформацію у соціальних мережах;

-письмовими поясненнями ОСОБА_2 , згідно яких 08.06.2026 о 12:30 год її колишній чоловік прийшов до неї на роботу, яка знаходиться за адресою Паркова,2, «Студія краси Христини Давидюк» і почав кричати, нецензурно висловлюватись, погрожувати і ображати її нецензурною лексикою на очах у працівників і клієнтів салону, чим заважав процесу роботи салону та їй особисто. Неодноразово схожі ситуації відбувалися у громадських місцях, кафе та на очах у їх спільних дітей. Виставляє її фото з підписами неправдивої інформації про неї у соцмережах;

-письмовим поясненнями ОСОБА_3 , яка вказала, що 08.06.2026 о 12:30 год до них у «Студію» прийшов колишній чоловік власниці та почав голосно кричати та хамити власниці салону ОСОБА_4 , чим почав заважати роботі салону. Вона виклика наряд поліції;

-формою оцінки ризиків домашнього насильства від 08.06.2026 відносно постраждалої особи ОСОБА_2 , де працівниками полії визначено рівень небезпеки – низький.

Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суддя вважає вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП доведеною повністю.

Відтак вважаю, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.

При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді накладення штрафу, що буде згідно із ст.23 КУпАП достатньою та необхідною мірою відповідальності.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, особою, на яку накладено стягнення, сплачується судовий збір.

Керуючись ст. ст. 36, 40-1, 173-2, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 (двадцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Шептицький міський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Роз`яснити, що відповідно до ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше 15 днів з дня вручення йому цієї постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у вказаний строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Суддя: М. В. Мельникович

Оригінал: reyestr.court.gov.ua