Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №462/4158/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/4158/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 червня 2026 року м. Львів

Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючої судді Постигач О. Б., розглянувши матеріали справи, які надійшли від ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, згідно протоколу проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 3 ст. 51 КУпАП,

встановив:

ОСОБА_1 , будучи особою, яка протягом року піддавалася адміністративному стягненню за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП, 06.05.2026 року близько 15 год. 45 хв. на вул. Широкій, 64 у м. Львові, знаходячись в магазині «Рукавичка», шляхом вільного доступу з прилавку вказаного магазину викрав тунець шматочками у власному соку ж/б 170 грам ТМ «Традиція» у кількості 2 шт., на загальну суму 81,44 грн. без ПДВ, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 51 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, до участі у справі захисника не залучив, пояснень по суті справи не подав. Однак у матеріалах справи міститься його заява, у якій ОСОБА_1 свою провину визнав у повному обсязі, просив проводити розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 1 ст. 51 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 КУпАП передбачено відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 3 ст. 51 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Розглянувши представлені матеріали, в тому числі протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 215990 від 07.05.2026 року, електронний рапорт з ІКС «ІПНП» від 07.05.2026 року, протокол про результати перевірки звернення гр. ОСОБА_2 від 07.05.2026 року, заяву про вчинене правопорушення ОСОБА_2 від 07.05.2026 року, рапорт від 07.05.2026 року, довідку про вартість викраденого товару, письмові пояснення ОСОБА_1 від 07.05.2026 року, копію постанови Залізничного районного суду м. Львова від 04.11.2025 року, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 51 КУпАП.

Оцінюючи докази, суд приходить до переконання, що вони є доказами в розумінні ст. 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості, та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 51 КУпАП.

Проаналізувавши зазначені документи, суд дійшов висновку про їх відповідність критеріям належності і допустимості.

В свою чергу доказів, які б спростовували вину ОСОБА_1 наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, судді не надано.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 суддя враховує: характер вчиненого ним правопорушення, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 51 КУпАП та доходить висновку про обрання ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 3 ст. 51 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 40-1, 51, 245 КУпАП, суд,

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 51 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 300 (трьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 (п`ять тисяч сто) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 грн. судового збору.

Роз`яснити, що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Постанову може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Постигач О. Б.