Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №336/4841/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/4841/26

Провадження №: 2/336/3787/2026

РІШЕННЯ

іменем України

24 червня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Боєва Є.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання до закінчення навчання,-

В С Т А Н О В И В :

19.05.2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на навчання у розмірі частки усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку щомісяця, з 19.05.2026 та до закінчення навчання чи до досягнення нею 23 років.

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач є батьком позивача. З 1 квітня 2026 року, після досягнення позивачем повноліття, батько припинив позивачу матеріальну допомагати.

Нараз позивач є здобувачем освіти (студентом) 2 курсу Відокремленого структурного підрозділу Оріхівського фахового коледжу ТДАТУ імені Дмитра Моторного, денного відділення спеціальності 075 Маркетинг.

Позивач зазначає, що відповідач має змогу надавати їй матеріальну допомогу.

Ухвалою від 29.05.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам надано строк для надання відзиву та заперечення на відзив.

Відповідачу копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками були направлені поштою за його зареєстрованим місцем проживання. Зазначені документи відповідач не отримав, конверт повернувся до матеріалів справи не врученим.

Визначений частиною третьою статті 279 ЦПК України строк для реалізації особами своїх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків сплив.

Відповідач у наданий судом строк та станом на момент розгляду справи своїм правом подання до суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не скористався, відзив на позов не подав, заперечень щодо розгляду справи в спрощеному порядку також подано не було, будь-яких клопотань та заяв від відповідача до суду не надходило, відтак відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батьком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження.

ОСОБА_1 є студентом 2 курсу Відокремленого структурного підрозділу Оріхівського фахового коледжу ТДАТУ імені Дмитра Моторного, денного відділення спеціальності 075 Маркетинг.

Згідно зі ст. 198 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Статтею 199 СК України визначено якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони мажуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Відповідно до ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх доньку, сина в твердій грошовій сумі та (або) в частині від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, викладених в ст. 182 Сімейного кодексу України.

У статті 182 СК України перелічені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, а саме: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів.

Як передбачено ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

При вирішенні питання про частку доходу відповідача, яка підлягає стягненню на користь позивача, суд врахував положення перелічених вище норм законодавства у сукупності з наданими доказами, обов`язку обох батьків в рівній мірі нести витрати по утриманню повнолітньої дочки, взяв до уваги відсутність даних про неможливість надання матеріальної допомоги з боку батька, та дійшов висновку про задоволення позовних вимог, стягнувши на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання до закінчення навчання у розмірі частки усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку щомісяця, з моменту прийняття позову та до закінчення навчання чи до досягнення нею 23 років.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про судовий збір", а тому судовий збір необхідно стягнути з відповідача в дохід держави.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2статті 137ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справ (ч.4 ст.137 ЦПК України).

До позовної заяви позивача, зокрема долучив: договір про надання правової допомоги № 13-05-2026 від 13.05.2026 року; розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу від 13.05.2026 року на загальну суму 4000,00 грн.

За наведеного, суд вважає за необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 133, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 аліменти на навчання у розмірі 1/4 частки усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку щомісяця, з 19.05.2026 та до закінчення навчання чи до досягнення нею 23 років.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 1331,20 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 грн.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаються такі відомості:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , адреса зазначена у позові: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.С. Боєв

24.06.26