Вирок від 21 червня 2026 р. у справі №331/5179/26 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ

м. Запоріжжя

Іменем України

ВИРОК

22 червня 2026 рокуСправа № 331/5179/26

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження, без проведення судового розгляду в судовому засіданні та за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження

за обвинуваченням: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Запоріжжя, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , солдата, водія-електрика 2 розвідувального відділення розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , має вищу освіту, одружений, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

встановив:

Згідно з обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12026087020000018 від 10.02.2026 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, органом досудового розслідування були встановлені наступні обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

ОСОБА_2 на момент вчинення проступку проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , у званні солдат, на посаді водія-електрика 2 розвідувального відділення розвідувальної роти.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» (далі – Закон), психотропні речовини – речовини природні чи синтетичні, препарати, природні матеріали, включені до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770 (далі Переліку).

Відповідно до ст. 12 Закону обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до списків № 1, № 2 таблиці І Переліку, та рослин, включених до списку № 3 таблиці І Переліку, допускається лише в цілях, передбачених статтями 15, 19 та 20 цього Закону.

Разом з цим, відповідно до ст. 25 Закону зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у будь-яких кількостях в цілях, не передбачених цим Законом, забороняється.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» «метамфетамін» є психотропною речовиною, обіг якої обмежено, та включена до списку № 2 таблиці № II Переліку.

Проте, в порушення вищезазначених вимог законодавства ОСОБА_2 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив незаконне придбання, зберігання та перевезення психотропної речовини без мети збуту, за наступних обставин.

Так, приблизно в лютому 2026 в невстановлений досудовим розслідуванням час, під час виконання бойових завдань, перебуваючи за місцем дислокації підрозділу на Гуляйпільському напрямку, діючи умисно, незаконно придбав психотропну речовину «метамфетамін», замовивши її через телефон свого знайомого, сплативши через свою банківську картку грошові кошти у розмірі 500 грн, в подальшому забрав психотропну речовину «метамфетамін» 04.02.2026 поблизу в`їзду до міста Запоріжжя, залишивши при собі, для подальшого власного вживання, без мети збуту.

В подальшому, продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел, направлений на незаконне зберігання та перевезення психотропної речовини, ОСОБА_2 поклав зіп-пакет з психотропною речовиною до правої кишені своїх штанів, продовжував його зберігати та перевозити, до того часу як 09.02.2026 о 16 год. 30 хв., рухаючись на транспортному засобі марки ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в стані наркотичного сп`яніння, по проспекту Соборному у м. Запоріжжі, був зупинений працівниками поліції, під час проведення поверхневої перевірки ОСОБА_2 , дістав зіп-пакет з правої кишені брюк та викинув його на асфальтовану ділянку.

Зазначені дії ОСОБА_2 кваліфікуються за ч. 1 ст. 309 КК України, а саме як незаконне придбання, зберігання та перевезення психотропної речовини без мети збуту.

У ході досудового розслідування кримінального провадження обвинувачений подав заяву щодо визнання своєї винуватості, згоди з вищевказаними встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченим, його згода із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згода на розгляд обвинувального акту за його відсутності підтверджені захисником – адвокатом ОСОБА_3 .

Суд, враховуючи вказану заяву обвинуваченого, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, відповідно до ст.ст. 381, 382 КПК України, дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

При визначенні виду та розміру покарання судом враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_2 , є його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_2 , передбачені ст. 67 КК України, – відсутні.

Враховуючи вищезазначене, данні про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують його покарання та тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, суд дійшов висновку про необхідність призначення йому покарання у виді штрафу.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся. Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Питання про долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Довідкою Запорізького НДЕКЦ підтверджується розмір витрат на проведення експертизи у сумі 1782,80 грн., отже відповідна сума підлягає стягненню з обвинуваченого на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 309 КК України, ст.ст. 100, 124, 373 – 376, 381, 382, 393, 395, 532 КПК України, суд

вирішив:

1. ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 коп.).

2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави суму витрат на залучення експерта в розмірі 1782,80 грн. (одна тисяча сімсот вісімдесят дві гривні 80 коп.).

3. Речові докази у справі: метамфетамін масою 0,165 г – знищити; DVD-R диск – зберігати в матеріалах справи.

4. Копію вироку надіслати учасникам судового провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, з урахуванням особливостей, передбачених частиною першою статті 394 Кримінального процесуального кодексу України.

Суддя ОСОБА_1