Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №308/12035/25 — Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа 308/12035/25

Провадження по справі 2/305/976/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.06.2026 року м. Рахів

Рахівський районний суд Закарпатської області у складі: судді Попової О.М., при секретарі судового засідання Верещак С.Л., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні, цивільну справу за позовом представника позивачки – адвоката Сойми Івана Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Великобичківська селищна рада Рахівського району Закарпатської області в особі виконавчого комітету, про визнання нерухомого майна та спільною сумісною власністю подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача – адвокат Сойма Іван Юрійович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулися до Рахівського районного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області в особі виконавчого комітету селищної ради, про визнання нерухомого майна та спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на майна, в обґрунтування якої зазначили наступне.

Так, 03 лютого 1997 року у виконавчому комітеті Верхньоводянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області позивачка та відповідач зареєстрували шлюб по актовому запису № 07.

Рішенням 4 сесії 23 скликання Верхньоводянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області від 25.12.1998 року, «Про проект виділення земельних ділянок у довічне успадкування, володіння для будівництва індивідуального житлового будинку», ОСОБА_2 виділено земельну ділянку площею 0,075 га по АДРЕСА_1 . В березні місяці 1999 року, Головним архітектором Рахівського району, ОСОБА_3 надано дозвіл на право виконання будівельних робіт та видано паспорт на забудову вказаної земельної ділянки. В цьому ж році, лютому місяці на своє ім`я ОСОБА_2 виготовив будівельний паспорт на забудову земельної ділянки за вказаною адресою.

За час спільного проживання (перебування у шлюбі), починаючи з 1999 року подружжя за спільні кошти стало зводити (будувати) новий житловий будинок та сарай на виділеній їм земельній ділянці по АДРЕСА_1 , яке було завершено в 2006 році.

Рішенням Верхньоводянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області від 28.08.2007 року за №101 «Про присвоєння номера на житловий будинок та реєстрацію домоволодіння» за гр. ОСОБА_2 зареєстровано домоволодіння та присвоєно номер АДРЕСА_1 , що є у його власності із пропозицією Рахівській районній архітектурі та районному бюро технічної інвентаризації внести відповідні поправки у технічну документацію.

Від спільного шлюбу у подружжя народилася двоє дітей-донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які на даний час досягли повноліття, проживають з мамою.

05.11.2010 року шлюб між позивачкою та відповідачем рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області розірвано та зобов`язано ОСОБА_2 сплачувати щомісячно аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі по 400 гривень

Після розірвання шлюбу позивачка довідалася про те, що документи на спільно збудований житловий будинок її колишній чоловік виготовив на своє ім`я, тому в березні місяці 2025 звернулася до ФОП ОСОБА_6 із заявою про виготовлення технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Отримавши технічний паспорт на житловий будинок, який був збудований подружжям під час спільного проживання, позивачка довідалася про те, що вказаний будинок належить подружжю у рівних долях, тобто в частині кожному.

Маючи намір узаконити своє право на свою частку майна, позивачка вирішила звернутися до суду для захисту своїх законних прав на частку майна, оскільки має намір узаконити таке право ти виготовити на свою частку майна відповідні правовстановлюючі документи.

Враховуючи наведені обставини та аналізуючи матеріали даної справи, зважаючи на те, що право спільної сумісної власності на нерухоме майно не визнається Відповідачами, вважає за можливе в судовому порядку визнати житловий будинок з господарськими спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 спільним сумісним майном подружжя та визнати за ОСОБА_1 право власності на частину спільного майна.

Матеріалами справи доводиться той факт, що дане майно набуте подружжям за час їхнього перебування у зареєстрованому шлюбі, у зв`язку з чим дане майно набуло правового статусу спільного сумісного майна подружжя.

На підставі наведеного, просили суд визнати нерухоме майно-житловий будинок АДРЕСА_1 спільним сумісним майном подружжя, а саме ОСОБА_7 та ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканкою АДРЕСА_1 право власності на частину житлового будинку АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.08.2025 року зазначену справу передано до Рахівського районного суду Закарпатської області, для розгляду за підсудністю.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 30.09.2025 позовну заяву представника позивачки – адвоката Сойма Івана Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області в особі виконавчого комітету селищної ради, про визнання нерухомого майна та спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на майна прийнято до розгляду та відкрито провадження. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Від представника відповідача виконавчого комітету Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області Телегазій В.М. надійшов відзив на позовну заяву, який обґрунтовано наступним.

Так, 19.08.2025 року представник позивача Сойма І.Ю. звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на 1/2 частину майна.

Позовна заява представника позивача не відповідає вимогам ст. 175-177 ЦПК України, а тому в порядку ч. 11 ст. 187 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

По-перше, в порушення з п.2 ч.1 ст. 176 ЦПК України не зазначено вартості 1/2 частини будинку, який є предметом спору. По-друге, в порушення п.3.ч.3 ст. 175 ЦПК не вказано ціни позову. В жодному із отриманих додатків до позовної заяви не зазначено вартості майна таким чином не можливо встановити правильність сплати позивачем судового збору у відповідності до вимог законодавства. По-третє, в порушення п.8 ч.3 чт.175 ЦПК України позивачем не надано та не зазначено доказу реєстрації права власності на об`єкт спору. З матеріалів справи не зрозуміло, за ким зареєстровано право власності на будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1 Водяне: за позивачкою чи за відповідачем (довідка з погосподарської книги Верхньоводянського старостинського округу) та чи зареєстровано майно взагалі. По-четверте, в порушення п. 2 ч.3 ст.175 ЦПК не зазначено наявність або відсутність електронних кабінетів сторін. По-п`яте, в порушення п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК не зазначено позовних вимог до відповідача виконавчого комітету Великобичківської селищної ради. По-шосте, всупереч п. 5 ч. 3 ст 175 ЦПК не зазначено та не додано доказів про реєстрацію права власності на майно за відповідачем ОСОБА_2 . По-сьоме, всупереч п.6 ч. 3 ст. 175 ПК не зазначено чи вживалися відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору. По-восьме, в порушення п. 7 ч. 3 ст. 175 ППК не зазначено відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися. По-дев`яте, всупереч п. 8 ч.3 ст. 175 ПК не вказано зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення що наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів копії яких додано до заяви.

По-десяте, в порушення п.9 ч. 3 ст. 175 ЦПК не вказано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. По-одинадцяте, всупереч ч. 1 ст. 177 ЦПК не додано до позовної заяви її копі та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб (відсутні копія договору, ордеру та квитанції про сплату судового збору). По-дванадцяте, в порушення ч.2, 4, 5 ст. 95 ЦПК додані до позову копії засвідчені належним чином. По-тринадцяти, в порушення ч. 2, 4 та 5 ст. 51 ЦПК якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

На підставі викладеного просила суд в порядку ч. 11 ст. 187 ЦПК України постановити ухвалу, якою позовну заяву, подану 19.08.2025 року ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , виконавчого комітету Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області про визнання нерухомого майна, а саме житлового будинку з господарськими спорудами АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на частину майна - залишити без руху.

Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 15.04.2026 року вищезазначену позовну заяву залишено без руху.

Від представника позивачки – адвоката Сойма Івана Юрійовича, надійшло клопотання, в якому останній просив позовні вимоги викласти у наступній редакції: «визнати нерухоме майно-житловий будинок АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя, а саме ОСОБА_7 та ОСОБА_2 ». Позовну вимогу «Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканкою АДРЕСА_1 право власності на частину житлового будинку АДРЕСА_1 » виключити з позовної заяви.

Крім того, просив виконавчий комітет Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області замінити із статусу відповідача на третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 07.05.2026 продовжено розгляд цивільної справи, клопотання – адвоката Сойма Івана Юрійовича про заміну сторони у цивільному процесі задоволено, замінено статус Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області в особі виконавчого комітету із відповідача на третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 21.05.2026 року закрито підготовче провадження у даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та її представник Сойма І.Ю. в судове засідання не з`явилися, надали на адресу суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача виконавчого комітету Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області Телегазій В.М. в судове засідання не з`явилась, надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи без їх участі, у задоволенні позову не заперечувала.

Згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Рішенням 4 сесії 23 скликання Верхньоводянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області від 25.12.1998 року, «Про проект виділення земельних ділянок у довічне успадкування, володіння для будівництва індивідуального житлового будинку», ОСОБА_2 виділено земельну ділянку площею 0,075 га по АДРЕСА_1 .

В лютому 1999 року Головним архітектором Рахівського району, ОСОБА_3 надано дозвіл ОСОБА_9 на право виконання будівельних робіт та видано паспорт на забудову вказаної земельної ділянки.

В лютому 1999 року ОСОБА_2 виготовив будівельний паспорт на забудову земельної ділянки за вказаною адресою, 12.03.1999 року паспорт на забудову земельної ділянки.

Рішенням Верхньоводянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області від 28.08.2007 року за №101 «Про присвоєння номера на житловий будинок та реєстрацію домоволодіння» за гр. ОСОБА_2 зареєстровано домоволодіння та присвоєно номер АДРЕСА_1 , що є у його власності із пропозицією Рахівській районній архітектурі та районному бюро технічної інвентаризації внести відповідні поправки у технічну документацію.

Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 05.11.2010 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_10 , що був зареєстрований 03 лютого 1997 року виконкомом Верхньоводянської сільської ради Рахівського району Закарпатської області за № 07 розірвано. ОСОБА_11 відновлено прізвище ОСОБА_12 .

Згідно Рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 05.11.2010 вирішено стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_11 , аліменти в твердій грошовій сумі на утримання дітей: дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі по 400 (чотириста) гривень, щомісячно, на кожну дитину до досягнення ними повноліття починаючи з 14 липня 2010 року.

Згідно технічного паспорту, останній виготовлено 28.03.2025 року ФОП ОСОБА_6 за заявою ОСОБА_1 про виготовлення технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд керується наступними положеннями законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до пункту 1 розділу VII «Прикінцевих положень» Сімейного кодексу України (далі- СК України) зазначений кодекс набув чинності одночасно з набуттям чинності Цивільним кодексом України, тобто з 01 січня 2004 року. За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (частина перша статті 58 Конституції України), норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набуття ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року. До сімейних відносин, які існували до 01 січня 2004 року, норми СК України застосовуються в частині лише тих прав і обов`язків, що виникли після набуття ним чинності.

З огляду на вищевказані правові норми порядок набуття спільного майна та його правовий режим у цій справі повинен визначатися як Кодексом про шлюб та сім`ю України (далі - КпШС України), так і Сімейним кодексом України (далі - СК України), в залежності від того який нормативний акт був чинним на час набуття спірного майна, а поділ майна подружжя має здійснюватися за правилами, передбаченими СК України.

Згідно статті 22 КпШС України, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Також, статтею 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до вимог ч. 3 ст.368ЦивільногокодексуУкраїни (далі ЦК України), майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 61СКУкраїни встановлено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до статті 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно ч. 1 статті 68 СК України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Частиною 1 статті 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно із частиною 1 статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної вартості подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

При поділі майна суду в першу чергу необхідно визначити його предмет, тобто те майно подружжя, яке підлягає поділу (п. 23, 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»).

Позивач у позовній заяві просить визнати житловий будинок АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 03 лютого 1997 року по 16 листопада 2010 (день набрання законної сили рішенням суду про розірвання шлюбу).

Житловий будинок АДРЕСА_1 побудовано у 2007 році, отже під час перебування сторін у шлюбі. Тому відповідно вказаний будинок є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

У зв`язку з чим, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, визнання житлового будинку АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя.

Позивачка при подачі цього позову сплатила 1211,20 гривні судового збору, однак не просила стягувати судові витрати з Відповідача в її користь, тому ці витрати суд залишає за Позивачкою.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 273, 274, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов представника позивачки – адвоката Сойми Івана Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Великобичківська селищна рада Рахівського району Закарпатської області в особі виконавчого комітету, про визнання нерухомого майна та спільною сумісною власністю подружжя - задовольнити.

Визнати нерухоме майно-житловий будинок АДРЕСА_1 спільним сумісним майном подружжя, а саме ОСОБА_7 та ОСОБА_2 .

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканка АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Сойма Іван Юрійович, місцезнаходження: м. Рахів, вул. Карпатська, буд. 15 «а» Закарпатської області.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований АДРЕСА_2 .

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржен о протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя О.М. Попова