Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №420/13111/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/13111/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі судді Бутенка А.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Військової частини НОМЕР_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , про відмову у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, передбаченої пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», що оформлене листом Військової частини НОМЕР_1 № 0666/35/4523 від 25.04.2026;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах, передбачену пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», у розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач проходить військову службу у Збройних Силах України. Відповідно до Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи зокрема в районі населеного пункту Курдюмівка Бахмутського району Донецької області, у такі періоди: з 01.04.2023 по 10.05.2023, з 23.05.2023 по 11.12.2023, з 29.12.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 15.03.2024, з 18.04.2024 по 26.04.2024, з 23.05.2024 по 07.06.2024, з 24.06.2024 по 22.12.2024 (лише у вказані періоди тривалість участі становить 528 днів), а також у періоди подальшого проходження служби, у тому числі у період після оголошення мобілізації та продовження дії контракту наказом командира 28 ОМБр № 339 від 11.11.2024 і станом на дату набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 153 від 11.02.2025 (тобто на 13.02.2025). Позивачем було подано рапорт до командира Військової частини НОМЕР_1 з проханням виплатити одноразову грошову винагороду у розмірі 1 мільйон гривень, передбачену постановою КМУ від 11 лютого 2025 р. № 153. Листом відповідач повідомив, що відсутні законні підстави для нарахування та виплати зазначеної винагороди. Позивач вважає протиправною відмову відповідача щодо не виплати йому одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 мільйон гривень та такою, що порушує його права та законні інтереси.

27.05.2026 року від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що відповідно до Окремого доручення Міністра оборони України № 999/уд від 20.02.2025 право на Винагороду мають виключно особи рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які до набрання чинності Постановою (до 13.02.2025) у віці до 25 років (яким не виповнилося 25 років) були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (далі – військовослужбовці) строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на 13.02.2025. Військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на 13.02.2025 у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон), Винагорода виплачується в повному обсязі. Дійсно, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 за №328 від 22.12.2021, рекрут ОСОБА_2 , який прибув із ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 22 грудня 2021 року зарахувати до списків особового складу військової частини. 22.12.2021 між військовою частиною та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посаді осіб рядового складу строком на 3 роки. У подальшому, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 за №339 від 11.11.2024, солдату ОСОБА_4 , зовнішньому пілоту (оператору) безпілотних літальних апаратів 3 відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу розвідки та корегування 1 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем – з 22 грудня 2024 року відповідно до підпункту 3 пункту 23, підпункту 2 пункту 252 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та пункту 2 частини 9 статті 23 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” продовжено військову службу та дію контракту понад установлений строк на час проведення мобілізації або дії воєнного стану на період до оголошення демобілізації. Що дає можливість встановити той факт, що позивач не був призваний чи прийнятий на військову службу, а саме її продовжив переуклавши новий контракт. В п 4. Постанови Кабінету Міністрів України № 153, зазначено, що виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та: були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу. Однак Позивач не проходив строкову військову службу, що є підтвердження ще одного факту про те, що позивач не підпадає під перелік військовослужбовців які мають право на одноразову грошову допомогу в розмірі 1 млн.

Заяви чи клопотання від сторін не надходили.

Процесуальні дії, вчинені судом.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.05.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи.

22.12.2021 року між Міністерством оборони України в особі ТВО командира військової частини НОМЕР_4 та громадянин України (військовослужбовець) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , укладено контракт про проходження громадинами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу.

Пунктом 3 Контракту передбачено, що цей Контракт е строковим та укладається відповідно до строків, установлених законодавством, за погодженням сторін на 3 (три) роки.

11.11.2024 року згідно з п.11-2 Контракту, строк дії контракту продовжено до оголошення демобілізації, відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2025 року №26/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 15 січня 2025 року №4220-ІХ та пункту 12 Положення про проходження громадянами України проходження військової служби у Збройних Силах України від 10 грудня 2008 року №1153/2008.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_5 від 05.07.2023 року ОСОБА_1 є учасником бойових дій.

Відповідно до довідки ро обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) Військової частини НОМЕР_1 від 18.03.2024 року № 1234п, солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 16.03.2024 року одержав поранення: Вогнепальне осколкове наскрізне поранення правої стопи з масивним дефектом м`яких тканин.

За обставин: 16.03.2024 року під час виконання бойового завдання в районі н.п. ДИЛІЇВКА, Краматорського району, Донецької області, противник здійснив мінометний обстріл по стартовій позиції з напрямку н.п. КУРДІОМІВКА.

Поранення отримано при безпосередній участі у бойових діях та здійсненні ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі стримування збройної агресії російської федерації та яке пов`язане з виконанням обов`язків військової служби із захисту Батьківщини. Військовослужбовець перебував у засобах індивідуального захисту. Поранення не є наслідком вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення або дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.

Підстава: Наказ про отримання поранення /бойового спричиненого діями противника № 843 від 16.03.2024 року.

Згідно з довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 16.09.2024 року № 4305, солдат ОСОБА_1 , дійсно в період з 01.04.2023 по 10.05.2023, з 23.05.2023 по 11.12.2023, з 29.12.2023 по 31.12.2023 брав (брала) участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в н.п. Курдюмівка Бахмутського району Донецької області.

Підстава: рапорт командира 1 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 вх. № 32842 від 10.09.2024; витяги із підсумкових бойових донесень 28 омбр № 372 від 01.03.2023, № 402 від 31.03.2023, № 432 від 30.04.2023, № 463 від 31.05.2023, № 493 від 30.06.2023. № 524 від 31.07.2023, № 555 від 31.08.2023, № 585 від 30.09.2023. №616 від 31.10.2023 №646 від 30.11.2023, № 677 від 31.12.2023.

Згідно з довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 19.12.2024 року № 8336, солдат ОСОБА_1 , дійсно в період з 01.01.2024 по 15.03.2024 брав (брала) участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в н.п. Курдюмівка Бахмутського району Донецької області.

Підстава: рапорт командира 1 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 вх. № 48335 від 18.12.2024; витяги із підсумкових бойових донесень 28 омбр № 678 від 01.01.2024, № 708 від 31.01.2024, № 737 від 29.02.2024, № 768 від 31.03.2024.

Згідно з довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 22.03.2025 року № 0666/118/2429, солдат ОСОБА_1 , дійсно в період з 18.04.2024 по 26.04.2024, з 23.05.2024 по 07.06.2024, з 24.06.2024 по 22.12.2024 брав (брала) участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в н.п. Курдюмівка Бахмутського району Донецької області.

Підстава: рапорт командира батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_6 № 14709 від 22.03.2025; підсумкові бойові донесення 28 омбр № 769 від 01.04.2024, № 798 від 30.04.2024, № 829 від 31.05.2024, № 859 від 30.06.2024, № 890 від 31.07.2024, № 921 від 31.08.2024, № 951 від 30.09.2024 № 982 від 31.10.2024, № 1012 від 30.11.2024, № 1043 від 31.12.2024.

10.04.2026 року позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із рапортом в якому просив виплатити йому одноразову грошову винагороду у розмірі 1 мільйон гривень, передбачену постановою КМУ від 11 лютого 2025 р. № 153.

Листом Військова частина НОМЕР_1 повідомила, що оскільки з позивачем контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу, який набув чинності був укладений 22.12.2021 року (тобто до введення воєнного стану), у зв`язку з чим на позивача не поширюються умови, визначені пунктом 4 Постанови КМУ № 153 (зокрема щодо періоду прийняття на військову службу). Таким чином, законні підстави для оформлення документів, нарахування та виплати зазначеної винагороди у військової частини НОМЕР_1 відсутні.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного Закону до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно п.2, п.3 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022р., у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та триває на дату розгляду даної справи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025р. №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану» вирішено погодитись з пропозицією Міністерства оборони стосовно реалізації протягом двох років з дня, що настає за днем набрання чинності цією постановою, експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану.

Згідно з пунктом 3 Постанови №153 установлено, що учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Пунктом 4 Постанови №153 установлено, що:

особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. №64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. №2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони два або більше разів за сукупністю притягувалися до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується;

виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:

були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу;

проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу “молодший лейтенант”;

проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.

Висновки суду.

Суд зазначає, що кваліфікуючими умовами для набуття права на отримання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у порядку п. 4 постанови КМУ від 11.02.2025р. №153 є одночасна сукупність таких факторів як:

1) належність здобувача виплати до осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил;

2) призов або прийняття здобувача виплати на військову службу після оголошення воєнного стану у віці до 25 років;

3) безпосередня участь особи у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою;

4) відсутність притягнення до кримінальної, адміністративної відповідальності під час проходження військової служби, а також діючих дисциплінарних стягнень.

Сторонами у справі не заперечується, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_1 . За час проходження позивачем військової служби відсутній факт притягнення його до адміністративної, дисциплінарної або кримінальної відповідальності, діючих дисциплінарних стягнень позивач не має.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 22.12.2021 року уклав контракт про проходження громадинами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу строком на три роки, який в подальшому 11.11.2024 року був продовжений до оголошення демобілізації, відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2025 року №26/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 15 січня 2025 року №4220-ІХ та пункту 12 Положення про проходження громадянами України проходження військової служби у Збройних Силах України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (п.11-2 Контракту).

На момент прийняття на військову службу позивачеві було 19 років, а на момент продовження контракту – 22 роки.

Таким чином, відповідно до п.4 Постанови №153 позивач був прийнятий на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу.

Водночас, позивач неодноразово брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в період з 01.04.2023 по 10.05.2023, з 23.05.2023 по 11.12.2023, з 29.12.2023 по 31.12.2023, з 01.01.2024 по 15.03.2024, з 18.04.2024 по 26.04.2024, з 23.05.2024 по 07.06.2024, з 24.06.2024 по 22.12.2024 в АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками Військової частини НОМЕР_1 від 16.09.2024 року № 4305, від 19.12.2024 року № 8336, від 22.03.2025 року № 0666/118/2429 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Отже, позивач у відповідності до абзацу 2 пункту 4 Постанови №153 у віці до 25 років був призваний на військову службу під час воєнного стану та будучи особою рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил брав безпосередню участь у бойових діях в районі ведення воєнний (бойових) дій, строком, що за сукупністю становить більше шести місяців.

Беручи до уваги викладені вище обставини, суд вважає, що позивачем дотримані визначені Постановою № 153 умови для отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн грн, оскільки: 1) прийнятий на військову службу під час воєнного стану у віці до 25 років; 2) проходив військову службу станом на дату набрання чинності Постановою № 153 та продовжує проходити військову службу; 3) брав безпосередню участь у бойових діях сукупно більше шести місяців; 4) не притягнутий до кримінальної відповідальності чи адміністративної відповідальності за вчинення військового правопорушення, та дисциплінарної відповідальності.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії», «Тошкуце та інші проти Румунії»).

За приписами статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд зазначає, що спосіб захисту має враховувати суть порушення, допущеного суб`єктом владних повноважень - відповідачем, а тому суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У той же час, суд не може підмінити встановлену законодавством процедуру розгляду військовою частиною рапорту позивача про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди у розмірі 1 000 000,00 гривень, передбаченої Постановою №153.

Однак, суд звертає увагу, що військовою частиною НОМЕР_1 розглянуто рапорт позивача щодо виплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Проте, листом від 25.04.2026 року № 0666/35/4523 військовою частиною НОМЕР_1 відмовлено у виплаті одноразової грошової винагороди.

Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо не виплати позивачу одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. гривень, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», не відповідають визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах та чинному законодавству, тому такі дії потрібно визнати протиправними, задовольнивши першу позовну вимогу.

Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

В контексті викладеного, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача, буде зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 року№ 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Решта доводів та заперечень висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Суд зазначає, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9.12.1994 р., серія А, № 303А, п. 29). Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, проте зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії від 1.07.2003 р. (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36).

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Розподіл судових витрат.

Згідно з вимогами ст.139 КАС України судові витрати не стягуються, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн. (один мільйон) гривень, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн. (один мільйон) гривень, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя А.В. Бутенко