Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №420/10717/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10717/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бездрабка О.І.,

при секретарі - Собчук Є.В.,

за участю:

представника позивача - Носкіної І.М.,

представників відповідача - Федоровського В.В., Клочко Н.А.,

розглянувши в судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовною заявою до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (далі - відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління ДСНС України в Одеській області генерал-майора служби цивільного захисту Дениса Платонова від 10.03.2026 р. № 150-НК/60 про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , начальника 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України в Одеській області та застосуванням відносно останнього дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач є начальником 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України в Одеській області. За результатами службового розслідування, відповідачем винесено наказ від 10.03.2026 р. № 150-НК/60, яким позивача за неналежне виконання службових обов`язків, порушення вимог пунктів 8, 24, 25, 26, 27, 29 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 05.03.2009 р. № 1068-VI, та відповідно до ст.68 Дисциплінарного статуту служби притягнуто до дисциплінарної відповідальності із застосуванням відносно нього дисциплінарного стягнення у виді суворої догани. Наголошує, що аналіз матеріалів службового розслідування та фактичних обставин справи свідчить про повну відсутність складу дисциплінарного проступку в діях позивача. Обов`язок щодо своєчасного оприлюднення звітів про виконання договорів у системі "Prozorro" покладався безпосередньо на ОСОБА_2 . Застосування до позивача дисциплінарного стягнення за невиконання обов`язків, які законодавчо та функціонально закріплені за іншою посадовою особою, суперечить принципу індивідуалізації відповідальності. Висновок комісії про "недостатній рівень контролю" з боку ОСОБА_1 ґрунтується виключно на припущеннях та не підтверджується жодним фактичним доказом. Контроль керівника не може бути абстрактним. Забезпечення належного та повного контролю реалізується керівником зокрема через розгляд доповідей, звітів та результатів моніторингу підпорядкованих служб тощо. В ході службового розслідування уповноважена особа ОСОБА_2 надав прямі свідчення, що останній не доповідав начальнику 3 ДПР3 про стан виконання договорів та фактичне неоприлюднення звітів. Отже, позивач був фактично позбавлений об`єктивної можливості виявити технічне порушення строків оприлюднення, оскільки відповідальна особа приховала факт невиконання своїх прямих обов`язків. Більш того, комісія проявила поверхневий підхід та не дослідила питання взаємодії інших структурних підрозділів. Крім того, дисциплінарною комісією при визначенні виду стягнення позивачу не взято до уваги тяжкість проступку та обставини, за яких його скоєно. Позивач та уповноважена особа з публічних закупівель неодноразово наголошували, що усі договори виконані в повному обсязі, бюджетних збитків не завдано порушень, фінансової дисципліни не виявлено. Затримка мала виключно технічно-організаційний характер в умовах воєнного стану та значного навантаження на підрозділ. Одразу після виявлення недоліку позивачем вжито негайних заходів щодо його усунення. Накладення суворого стягнення на керівника за відсутності прямої вини останнього та при наявності лише формального попередження для винного виконавця, на думку позивача свідчить про упередженість дисциплінарного органу. Враховуючи вищевикладене, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутня вина та протиправна бездіяльність, а саме порушення строків допущено уповноваженою особою без інформування керівництва, вважає підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 поверхневими, без врахування всіх обставин, з порушенням процедури проведення дисциплінарного провадження, а накладене відносно останнього дисциплінарне стягнення у виді суворої догани необґрунтованим та невиправдним, у зв`язку з чим наказ від 10.03.2026 р. № 150-НК/60 є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою від 16.04.2026 р. відкрито спрощене провадження у справі та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подачі відзиву на позовну заяву.

04.05.2026 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Заперечує щодо персональної відповідальності позивача та наголошує, що його притягнуто до дисциплінарної відповідальності саме як начальника, яким є відповідальним за своєчасне та якісне виконання повноважень та функцій загону, зокрема шляхом здійснення організації і проведення контролю, що чітко передбачено нормами Положення. Зазначає, що загалом не оприлюднено 8 звітів - на загальну суму 4710781,48 грн., що на думку відповідача, свідчить про відсутність належного контролю з боку позивача за відповідними процедурами. Відповідач відхиляє доводи позивача про неповноту проведення службового розслідування, відповідні пояснення позивача навпаки підтверджують ним відсутність належного внутрішнього контролю. Під час надання пояснень, позивачем не зазначено прямий причинно наслідковий зв`язок між введенням на території України воєнного стану з відсутністю здійснення ним як керівником Загону контролю та з неподанням звітів у кожному із 8 випадків відповідно. Щодо відсутності негативних наслідків та об`єктивних обставин відповідач зазначає, що відсутність належного контролю з боку керівника призвела до порушення процедури оприлюднення 8 звітів, на загальну суму 4710781,48 грн., що не потребує в доведенні додаткових негативних наслідків у вигляді завдання збитків бюджету. Оприлюднення звітів про виконання договорів є не формальною вимогою, а ключовим елементом системи публічних закупівель. Воно забезпечує прозорість використання бюджетних коштів, дозволяє здійснювати належний контроль з боку держави та громадськості, підтверджує факт виконання договірних зобов`язань і слугує запобіжником корупційним ризикам. Особливо це важливо для закупівель, здійснених без конкурентних процедур, де звіт фактично є єдиним публічним підтвердженням правомірності витрат. Саме тому дотримання строків і порядку оприлюднення має принципове значення, незалежно від наявності чи відсутності фактичних збитків. Відповідач наголошує на дискреційності своїх повноважень щодо обрання виду дисциплінарного стягнення. Також зазначає, що дисциплінарне стягнення накладене на позивача, є співмірним вчиненому проступку, оскільки службовим розслідуванням повністю доведено вину ОСОБА_1 , зважаючи й на те, що на час винесення спірного наказу, у позивача було два діючих дисциплінарних стягнення, а саме: догана та зауваження.

07.05.2026 р. представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якому заперечив проти доводів та аргументів, викладених у відзиві. Вказує на те, що саме уповноважена особа ( ОСОБА_3 ) забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог Закону. Зазначений обов`язок є персональним для фахівця, який пройшов відповідне тестування та володіє необхідними знаннями. ОСОБА_1 , як керівник установи виконав свою управлінську функцію призначивши відповідальну особу та визначивши її обов`язки. Подальший збій у роботі уповноваженої особи, про який остання, за відсутності встановлених службовим розслідувань причин, не доповіла керівництву, є виною уповноваженої особи, а не наслідком відсутності контролю з боку керівника. Таким чином, твердження відповідача про те, що факт виявлення порушення за результатами перевірки ДСНС України, а не внутрішнього контролю, свідчить про "недостатній рівень контролю", є суб`єктивним припущенням, в якому відсутнє правове підґрунтя. Щодо неправомірності накладення суворої догани, слід вказати також те, що відповідач обґрунтовує наявністю у позивача раніше накладних на останнього дисциплінарних стягнень. Однак, кожне нове стягнення має накладатись за конкретний проступок. Технічна затримка у звітності, яка не спричинила жодних негативних матеріальних чи правових наслідків для держави, не може кваліфікуватись як грубий дисциплінарний проступок, що заслуговує на сувору догану. Відтак, відсутність прямого умислу, відсутність збитків, оперативне усунення недоліку та належне виконання організаційних функцій повністю нівелюють склад дисциплінарного проступку в діях позивача й свідчать про протиправність винесеного наказу.

11.05.2026 р. відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив. Зазначає, що відповідач зазначає, що саме позивач як керівник 3 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Одеській області, згідно п.7.23. стосовно особового складу Загону (до якого належить і ОСОБА_2 ), в межах наданих повноважень застосовує заохочення та накладає дисциплінарні стягнення на осіб рядового і начальницького складу (крім своїх заступників) та працівників у встановленому порядку. У відповідності до п.67 Статуту, начальники, які не вжили заходів для притягнення підлеглих до відповідальності за вчинені ними дисциплінарні правопорушення, корупційні діяння, а також не подали матеріали про вчинення особами рядового і начальницького складу адміністративних чи кримінальних правопорушень до органу, уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, чи до органу досудового розслідування, у випадках, передбачених пунктом 66 цього Статуту, несуть відповідальність згідно з цим Статутом та законом. Під час службового розслідування повністю було дотримано процедуру проведення та досягнуто мету службового розслідування - встановлено: обставини (часу, місця) і наслідків порушення службової дисципліни; осіб, винних у вчиненні порушення службової дисципліни, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали передумови для їх спричинення; наявність причинного зв`язку між порушенням службової дисципліни особи (осіб), щодо якої (яких) було призначено службове розслідування, та його наслідками; причини порушення службової дисципліни та умов, що йому сприяли; вимоги чинного законодавства, які було порушено; ступінь провини кожної з осіб, причетних до порушення службової дисципліни, та мотиви протиправної поведінки особи (осіб) рядового чи начальницького складу, її (їх) ставлення до скоєного. За результатами законного та неупередженого службового розслідування винних осіб було притягнуто до співмірної дисциплінарної відповідальності з урахуванням усіх обставин.

Ухвалою від 12.05.2026 р. закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 26.05.2026 р. на 14:00 год.

Протокольною ухвалою від 26.05.2026 р. судове засідання відкладено на 09.06.2026 р. о 14:00 год.

09.06.2026 р. представник позивача подав до суду пояснення по справі, в яких вкотре наголосив, що перебування на керівній посаді не є автоматичною підставою для дисциплінарного стягнення за проступки підлеглих. Також зазначив, що при проведені службового розслідування відповідачем грубо порушений порядок та процедура проведення службового розслідування, що є самостійною підставою для скасування наказу про стягнення: в процесі розслідування за фактом події комісія дійшла висновку про неналежне здійснення контролю позивачем, проте всупереч принципу повноти та об`єктивності розслідування, не відібрала у позивача пояснень щодо обставин організації та здійснення такого контролю, чим позбавила його права на захист та спростування висновків комісії.

15.06.2026 р. відповідач подав до суду пояснення по справі. Зазначає, що після ознайомлення з наказом "Про призначення службового розслідування" від 06.02.2026 р. № НС-66/60, позивачу запропоновано надати письмове пояснення стосовно виявлених ДСНС України порушень. 12.02.2026 р. позивач на бланку пояснення зазначив, що станом на цей день він не готовий надати пояснення, у зв`язку із відсутністю із собою документів, які підтвердили або спростували його відповідь, та повідомив, що готовий надати пояснення в любий інший час протягом проведення службового розслідування. З метою точного встановлення обставин порушень та осіб, причетних до його скоєння, до підрозділу 3 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Одеській області направлено доручення Головного управління "Про надання пояснення та документів" від 13.02.2026 р. № ОД-166/60 відповідно до якого, начальнику 3 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Одеській області необхідно до 17.02.2026 р. надати до Головного управління пояснення та належним чином завірені копії документів визначених у цьому дорученні. 16.02.2026 р. 3 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Одеській області надано наявні запитуванні документи та пояснення. Відповідно до пояснень позивача, про виявлені порушення йому стало відомо не за результатами здійснення внутрішнього контролю, а з листа ДСНС України, що на думку відповідача, свідчить про відсутність належного контролю з боку позивача за відповідними процедурами та посадовими особами.

15.06.2026 р. представник позивача додаткові пояснення щодо доводів і підстав викладених відповідачем у додаткових поясненнях, в яких, зокрема, зазначив, що формальна пропозиція відповідача надати пояснення щодо загального запитання стосовно виявлених ДСНС України порушень, не спростовує грубого порушення процедури службового розслідування відносно позивача.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях.

Представники відповідача у судових засіданнях заперечували проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві, запереченнях на відповідь на відзив та додаткових поясненнях.

Дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що полковник служби цивільного захисту Гальчинський Ігор Володимирович є начальником 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України в Одеській області.

Наказом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області від 19.09.2025 р. № 754-НК/60 (по особовому складу) "Про покарання винних" за неналежне виконання посадових обов`язків, порушення вимог Закону України "Про звернення громадян", п.59 розділу ІШ Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 05.03.2009 р. № 1068-VI, відповідно до якого "До діянь, що є порушеннями службової дисципліни, також належать: брутальне або зневажливе ставлення до громадян, приниження їх честі та гідності під час виконання службових обов`язків"; пунктів 31 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 р. № 593, відповідно до якого "Особи рядового і начальницького складу зобов`язані: виявляти повагу до колег по службі" начальнику 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України в Одеській області полковнику служби цивільного захисту ОСОБА_1 оголошено "догану".

Листом від 29.01.2026 р. № 04 2474/211-1 ДСНС України повідомила відповідача про те, що 3 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Одеській області (юридична особа публічного права код ЄДРПОУ 38326722) не виконало пп.12 п.1 ст.10 Закону України "Про публічні закупівлі" та п.4 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 р. № 1178. Також наголошено, що за порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі передбачена відповідальність відповідно до вимог чинного законодавства. З огляду на наведене, вказано керівнику вжити заходів щодо усунення порушень та посилити контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель, надати до 02.02.2026 р. пояснення стосовно причин невиконання вимог Закону та Особливостей, а також повідомити про вжиті заходи щодо недопущення вказаних порушень у майбутньому.

Наказом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області від 06.02.2026 р. № НС-66/60 "Про призначення службового розслідування" з огляду на вказаний лист призначено службове розслідування з метою встановлення обставин порушення та осіб, причетних до його скоєння, осіб дії чи бездіяльність яких могли сприяти порушенню або створювали передумови для їх спричинення.

Наказом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області від 24.02.2026 р. № 113-НК/60 (по особовому складу) "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" за порушення службової дисципліни, що виразилося у неналежному виконанні службових обов`язків, накладено на полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальника 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України в Одеській області, дисциплінарне стягнення у виді зауваження.

05.03.2025 р. начальником Головного управління ДСНС України в Одеській області генералом-майором служби цивільного захисту Денисом Платоновим затверджено висновок за результатами службового розслідування щодо встановлення причин та умов що сприяли невиконанню пп.12 п.1 ст.10 Закону України "Про публічні закупівлі" та п.4 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 р. № 1178.

Під час проведення службового розслідування встановлено наступне.

3 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Одеській області укладено наступні договори:

1) нафта та дистиляти (UA-2025-11-14-013932-a): номер договору: ВСТ-2331; дата підписання: 27 листопада 2025 року; строк дії договору: до 10 грудня 2025 року; строк виконання договору: до 30 листопада 2025 року; строк для оприлюднення звіту про виконання договору: до 07 січня 2026 року, фактична дата оприлюднення звіту про виконання договору: 30 січня 2026 року;

2) послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання (UA-2025-11-12-002972-a): номер договору: 3/31/141; дата підписання: 27 листопада 2025 року; строк дії договору: до10 грудня 2025 року; строк виконання договору: до 30 листопада 2025 року; строк для оприлюднення звіту про виконання договору: до 07 січня 2026 року; фактична дата оприлюднення звіту про виконання договору: 30 січня 2026 року;

3) шини для транспортних засобів великої та малої тоннажності на суму (UA 2025-10-30-013143-a): номер договору: 3/3/138; дата підписання: 24 листопада 2025 року; строк дії договору: до 10 грудня 2025 року; строк виконання договору: до 30 листопада 2025 року; строк для оприлюднення звіту про виконання договору: до 07 січня 2026 року; фактична дата оприлюднення звіту про виконання договору: 30 січня 2026 року;

4) конструкційні матеріали (UA-2025-10-17-004028-a): номер договору: 3/16/132; дата підписання: 14 листопада 2025 року; строк дії договору: до 30 листопада 2025 року; строк виконання договору: до 30 листопада 2025 року; строк для оприлюднення звіту про виконання договору: до 26 грудня 2025 року; фактична дата оприлюднення звіту про виконання договору: 30 січня 2026 року;

5) послуги з ремонту і технічного обслуговування захисного обладнання (UA 2025-10-09-014276-a): номер договору: 3/16/117; дата підписання: 05 листопада 2025 року; строк дії договору: до 15 грудня 2025 року; строк виконання договору: до 30 листопада 2025 року; строк для оприлюднення звіту про виконання договору: до 12 січня 2026 року; фактична дата оприлюднення звіту про виконання договору: 30 січня 2026 року;

6) бензин А-95, дизельне паливо (UA-2025-08-19-001134-a): номер договору: 040415-150925-ШК2735; дата підписання: 15 вересня 2025 року; строк дії договору: до 10 грудня 2025 року; строк виконання договору: до 10 грудня 2025 року; строк для оприлюднення звіту про виконання договору: до 07 січня 2026 року; фактична дата оприлюднення звіту про виконання договору: 30 січня 2026 року;

7) пелетний котел (UA-2025-05-26-008500-a): номер договору: 03/20/27; дата підписання: 06 червня 2025 року; строк дії договору: до 10 грудня 2025 року; строк виконання договору: до 31 липня 2025; строк для оприлюднення звіту про виконання договору: до 07 січня 2026 року; фактична дата оприлюднення звіту про виконання договору: 30 січня 2026 року;

8) бензин А-95, дизельне паливо (UA-2025-08-13-009376-a): номер договору: 41ПТ-10795/25; дата підписання: 10 вересня 2025 року; строк дії договору: до 10 грудня 2025 року; строк виконання договору: до 10 грудня 2025 року; строк для оприлюднення звіту про виконання договору: до 07 січня 2026 року; фактична дата оприлюднення звіту про виконання договору: 30 січня 2026 року.

В ході службового розслідування комісія дійшла висновку, що начальником 3 ДПРЗ вжито організаційних заходів щодо забезпечення функціонування напрямку публічних закупівель: створено групу з питань закупівель, затверджено відповідне положення, призначено уповноважену особу з чітко зазначеними обов`язками та персональною відповідальністю. Водночас, відповідно до п.7.3 Положення про 3 ДПРЗ, начальник Загону несе персональну відповідальність за виконання покладених на Загін завдань і функцій, організацію та результати його діяльності. Факт виявлення порушення не в ході внутрішнього контролю, а за результатами перевірки ДСНС України, свідчить про недостатній рівень контролю з боку керівництва підрозділу за діяльністю уповноваженої особи. Меркулов К.В, будучи визначений уповноваженою особою з питань публічних закупівель 3 ДПРЗ (наказ від 20.11.2025 р. № НС-145/60), не забезпечив своєчасне оприлюднення звітів про виконання 8 договорів про закупівлю в електронній системі купівель, чим порушив вимоги: п.12 ч.1 ст.10 Закону України "Про публічні закупівлі", згідно з яким звіт про виконання договору оприлюднюється протягом 20 робочих днів з дня виконання договору; ч.4 ст.11 Закону України "Про публічні закупівлі", згідно з якою уповноважена особа забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог Закону; ч.9 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", згідно з якою замовник обов`язково оприлюднює звіт про виконання договору; пункту 4 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 р. № 1178; пп.7 п.4 розділу VII Положення про групу з питань закупівель, згідно з яким начальник групи забезпечує оприлюднення інформації в електронній системі закупівель; підпункту 1 пункту 7 розділу VII Положення про групу з питань закупівель, згідно з яким начальник групи відповідає за своєчасне і повне виконання вимог законодавства України у сфері публічних закупівель. На підставі викладеного, комісія дійшла висновку, що за не належне виконання вимог п.8, 24, 25, 26, 27, 29 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту затвердженого Законом України від 05.03.2009 р. №1068-VI та відповідно до ст.68 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту затвердженого Законом України від 05.03.2009 р. №1068-VI начальник 3 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Одеській області полковник служби цивільного захисту ОСОБА_1 заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Наказом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області від 10.03.2026 р. № 150-НК/60 (по особовому складу) "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", за неналежне виконання службових обов`язків, порушення вимог пунктів 8, 24, 25, 26, 27, 29 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту затвердженого Законом України від 05.03.2009 р. № 1068-VI та відповідно до п.68 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту затвердженого Законом України від 05.03.2009 р. № 1068-VI накладено на полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальника 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України в Одеській області дисциплінарне стягнення у виді "суворої догани".

Вважаючи оскаржуваний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулює Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 р. № 5403-VI (далі - КЦЗ України), який визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Згідно ст.4 КЦЗ України цивільний захист - комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Відповідно до вимог ч.1 ст.101 КЦЗ України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Приписи Закону України "Про Національну безпеку" визначають, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій належить до сектору безпеки і оборони (ст.12); Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, проведення аварійно-рятувальних робіт, пожежогасіння, пожежної та техногенної безпеки, роботи рятувальних служб під час аварій, а також гідрометеорологічної діяльності (ст.18).

Частиною 3 статті 101 КЦЗ України передбачено, що на рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом.

Відповідно до ст.108 КЦЗ України, громадяни України, які вперше приймаються на службу цивільного захисту, особисто складають та скріплюють власноручним підписом Присягу такого змісту: "Я, громадянин України (прізвище, ім`я та по батькові), вступаючи на службу цивільного захисту, складаю Присягу та урочисто клянуся завжди залишатися відданим Українському народові, неухильно дотримуватися Конституції та законів України, бути чесним, сумлінним і дисциплінованим. Присягаю з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов`язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та всіляко сприяти зміцненню авторитету служби цивільного захисту. Клянуся мужньо і рішуче захищати життя та здоров`я громадян, майно України, її навколишнє природне середовище від надзвичайних ситуацій. Якщо я порушу цю Присягу, готовий нести відповідальність згідно із законами України".

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 р. № 593 затверджене Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, яке визначає порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та регулюються питання, пов`язані з перебуванням громадян України (далі - громадяни) у добровільному порядку в резерві служби цивільного захисту (далі - Положення № 593).

Пунктом 27 Положення № 593 керівники (начальники) органів і підрозділів цивільного захисту несуть персональну відповідальність за невиконання вимог цього Положення та інших нормативно-правових актів з питань проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу.

Особи рядового і начальницького складу користуються правами і виконують службові обов`язки відповідно до законодавства та цього Положення (п 28 Положення № 593).

Відповідно до п.29 Положення № 593 особи рядового і начальницького складу можуть бути заохочені або притягнуті до дисциплінарної відповідальності у порядку, передбаченому Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту.

Особи рядового і начальницького складу зобов`язані: чесно і сумлінно додержуватися Присяги служби цивільного захисту, виконувати закони України; добросовісно і в повному обсязі виконувати покладені на них згідно із займаною посадою службові обов`язки, доповідати своєму безпосередньому керівникові (начальникові) про події та обставини, що стосуються виконання службових обов`язків, а також про зроблені їм іншими керівниками (начальниками) зауваження тощо (п.31 Положення № 593).

Пунктом 32 Положення № 593 визначено, що за протиправні дії чи бездіяльність під час виконання службових обов`язків особи рядового і начальницького складу несуть відповідальність згідно із законом.

Законом України "Про дисциплінарний статут служби цивільного захисту" від 05.03.2009 р. № 1068-VI затверджений Дисциплінарний статут служби цивільного захисту (далі - Статут), який визначає сутність службової дисципліни, права та обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), щодо її додержання, види заохочення та дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування.

Відповідно до п.1 Статуту службова дисципліна - бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов`язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту (далі - контракт).

Службова дисципліна ґрунтується на усвідомленні особами рядового і начальницького складу своїх службових обов`язків та вірності Присязі, що складається особами рядового і начальницького складу відповідно до закону (п.2 Дисциплінарного статуту).

Пунктом 3 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби: виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів; захищати життя, здоров`я, права та власність громадян, територію, інтереси суспільства і держави у разі виникнення надзвичайних ситуацій; бути чесним, сумлінним і дисциплінованим; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані із службою, не шкодувати сил під час виконання поставлених завдань; постійно вдосконалювати професійну майстерність, підвищувати свій професійний рівень; додержуватися норм професійної та службової етики, не вчиняти дій, що можуть призвести до неналежного виконання службових обов`язків, бути вільним від впливу політичних партій і громадських організацій; поважати людську гідність і бути готовим у будь-який час надати допомогу людям; сприяти зміцненню службової дисципліни, виявляти повагу до начальників та старших за званням, бути ввічливим, додержуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; зберігати державну таємницю та іншу охоронювану законом інформацію; берегти та підтримувати в належному стані передані їй у користування майно і техніку.

Відповідно до п.5 Дисциплінарного статуту належний рівень службової дисципліни в органах і підрозділах цивільного захисту досягається шляхом: виховання високих професійних і морально-психологічних якостей в осіб рядового і начальницького складу на національно-історичних традиціях, засадах патріотизму, свідомого ставлення до виконання службових обов`язків, вірності Присязі; встановлення особистої відповідальності кожної особи рядового і начальницького складу за додержання вимог Присяги, цього Статуту, інших нормативно-правових актів, виконання службових обов`язків і наказів начальників; формування правової культури в осіб рядового і начальницького складу; поєднання вимогливості начальників до підлеглих із забезпеченням додержання їхніх прав і свобод та турботою про них; поєднання методів переконання і заохочення із застосуванням заходів дисциплінарного стягнення; особистого прикладу зразкового виконання начальниками своїх службових обов`язків, справедливого ставлення до підлеглих; створення в органах і підрозділах цивільного захисту належних матеріально-побутових умов, забезпечення додержання внутрішнього порядку; своєчасного і повного надання особам рядового і начальницького складу встановлених видів забезпечення; залучення всіх осіб рядового і начальницького складу до службової підготовки.

Згідно п.6 Статуту порушення службової дисципліни є дисциплінарним правопорушенням.

Відповідно до п.8 Статуту порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов`язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту.

Згідно п.24, 25 Статуту начальник зобов`язаний підтримувати високий рівень службової дисципліни в органах і підрозділах цивільного захисту, вимагати від підлеглих її додержання, не залишати поза увагою жодного факту вчинення дисциплінарного правопорушення, у повному обсязі використовувати надані йому права, правильно застосовувати заходи дисциплінарного впливу.

Начальник зобов`язаний бути прикладом у бездоганному виконанні вимог Присяги, наказів та розпоряджень, у дотриманні законності, службової дисципліни, професійної та службової етики, а також виховувати і підтримувати у підлеглих сумлінне ставлення до виконання службових обов`язків, виявлення честі та гідності, заохочувати ініціативність, самостійність і старанність на службі.

За приписами п.27-29 Статуту діяльність начальника щодо підтримання високого рівня службової дисципліни оцінюється повнотою виконання службових обов`язків підлеглими, відсутністю порушень ними законодавства.

Прямий начальник зобов`язаний не рідше ніж один раз на півроку контролювати стан службової дисципліни серед підлеглих та вживати заходів із запобігання вчиненню дисциплінарних правопорушень. Начальник, який не забезпечив додержання підлеглими належного рівня службової дисципліни та не вжив для цього відповідних заходів, несе встановлену цим Статутом відповідальність.

Правом начальника є віддання (видання) наказів чи розпоряджень, а обов`язком підлеглого - їх виконання.

Згідно п.57 Статуту дисциплінарні стягнення накладаються на осіб рядового і начальницького складу за порушення ними службової дисципліни.

Пунктом 58 Статуту визначено, що грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, що не містить ознак кримінального правопорушення, а саме: невихід на службу без поважних причин; порушення встановленого керівником органу чи підрозділу цивільного захисту розпорядку дня; вживання алкогольних напоїв чи наркотичних засобів у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані чи стані наркотичного сп`яніння; порушення статутних правил несення служби; втрата службового посвідчення, службових документів; невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань; порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, що призвело до псування або втрати закріпленого майна, обладнання та техніки, інших матеріальних збитків, а також завдало шкоди здоров`ю особовому складу органу чи підрозділу цивільного захисту або іншим особам; самовільне відлучення курсантів (слухачів) з розташування навчального закладу; невиконання індивідуальних планів роботи науковим, науково-педагогічним, педагогічним складом, ад`юнктами, докторантами.

Згідно п.83 Статуту прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з`ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди.

Відповідно до п.86 Статуту дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше ніж протягом 30 днів від дня, коли про правопорушення стало відомо начальнику, а у разі проведення за фактом вчинення правопорушення службового розслідування - від дня закінчення службового розслідування, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці порушника дисципліни.

Порядок проведення службових розслідувань щодо порушень службової дисципліни, у тому числі вчинення дій, за які передбачено адміністративну чи кримінальну відповідальність (далі - порушення службової дисципліни), скоєних особою (особами) рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, у тому числі слухачами і курсантами навчальних закладів сфери управління ДСНС України (далі-особи рядового і начальницького складу), права й обов`язки посадових осіб при проведенні службового розслідування, оформлення його результатів та прийняття за ним рішення визначає Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту, затверджена наказом МВС України від 05.05.2015 р. № 515 (далі - Інструкція).

Згідно п.2 розділу І Інструкції метою проведення службового розслідування є встановлення: обставин (часу, місця) і наслідків порушення службової дисципліни; осіб, винних у вчиненні порушення службової дисципліни, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали передумови для їх спричинення; наявності причинного зв`язку між порушенням службової дисципліни особи (осіб), щодо якої (яких) було призначено службове розслідування, та його наслідками; причин порушення службової дисципліни та умов, що йому сприяли; вимог чинного законодавства, які було порушено; ступеня провини кожної з осіб, причетних до порушення службової дисципліни, та мотивів протиправної поведінки особи (осіб) рядового чи начальницького складу, її (їх) ставлення до скоєного.

Відповідно до п.1 розділу VІІ Інструкції, підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.

Якщо вину особи рядового або начальницького складу повністю доведено, за результатами службового розслідування начальник, який призначив службове розслідування, визначає вид дисциплінарного стягнення щодо порушника та доручає підготувати проект відповідного наказу щодо його накладення (п.2 розділу VІІІ Інструкції).

Таким чином, недотримання працівником ДСНС службової дисципліни, неналежне виконання обов`язків, є наслідком вчинення ним дисциплінарного проступку та можливості подальшого притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності. При цьому, обставини дисциплінарного проступку мають встановлюватись під час службового розслідування. В той же час, вирішення питання про застосування того чи іншого виду дисциплінарного стягнення, необхідно виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 04.12.2019 р. у справі № 825/1203/17 та від 22.04.2020 р. у справі № 826/23872/15.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що відповідачем отримано лист ДСНС України від 29.01.2026 р. № 04 2474/211-1, яким повідомлено про не виконання Головним управлінням ДСНС України в Одеській області вимог пп.12 п.1 ст.10 Закону України "Про публічні закупівлі" та п.4 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 р. № 1178. Наведене обумовило проведення службового розслідування за наказом від 06.02.2026 р. №НС-66/60 з метою встановлення обставин порушення та осіб, причетних до його скоєння, осіб дії чи бездіяльність яких могли сприяти порушенню або створювали передумови для їх спричинення.

За результатами службового розслідування встановлено, що уповноважена особа з питань публічних закупівель 3 ДПРЗ - ОСОБА_3 , не забезпечив своєчасне оприлюднення звітів про виконання 8 договорів про закупівлю в електронній системі купівель на загальну суму 4710781,48 грн., що на думку відповідача, свідчить про відсутність належного контролю з боку позивача за відповідними процедурами. Окреслене, на думку відповідача свідчить про вчинення позивачем, як особою, до посадових обов`язків якої належить своєчасне та якісне виконання повноважень та функцій загону, зокрема шляхом здійснення організації і проведення контролю, дисциплінарного проступку, який виразився у не належному виконанні службових обов`язків, порушенні вимог пунктів 8, 24, 25, 26, 27, 29 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту затвердженого Законом України від 05.03.2009 р. № 1068-VI.

Аргументуючи позовні вимоги, позивач наголошує на відсутності в його діяннях самого складу дисциплінарного проступку як обов`язкової підстави для застосування дисциплінарної відповідальності. Позивач зазначає, що відповідно до приписів Закону України № 922-VIII та положень локальних нормативно-правових актів, безпосередня відповідальність за організацію, проведення, документування та оприлюднення звітності за результатами закупівельних процедур покладена на спеціально визначеного суб`єкта - уповноважену особу ОСОБА_4 . Своєю чергою, позивач, як начальник 3 ДПРЗ Головного управління ДСНС України в Одеській області, здійснює загальне керівництво підрозділом і не може перебирати на себе дискреційні та техніко-юридичні повноваження, закріплені за уповноваженою особою, а отже, не є суб`єктом відповідальності за порушення строків чи порядку оприлюднення звітної інформації в електронній системі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позивач як керівник установи (замовника) наділений усій повнотою владно-розпорядчих функцій і несе персональну відповідальність за загальний стан правопорядку та результати діяльності ввіреного йому підрозділу. Відповідач наголошує, що начальник Загону здійснює безпосереднє управління, несе персональну відповідальність за виконання покладених на Загін завдань і функцій, а також зобов`язаний контролювати виконавчу дисципліну. Оскільки група з питань закупівель є структурним підрозділом 3 ДПРЗ, а її керівник безпосередньо підпорядкований позивачу, відповідач вважає, що виявлені порушення у сфері публічних закупівель свідчать про неналежне виконання позивачем своїх управлінських та контролюючих функцій, що є дисциплінарним проступком керівника.

Вирішуючи питання про те, чи дійсно позивач є суб`єктом інкримінованого йому дисциплінарного проступку, суд враховує наступне.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 р. № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII.

Частиною 1 ст.1 Закону № 922-VIII передбачено, що публічна - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту).

Відповідно до ч.1, 4 ст.11 Закону № 922-VIII відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів: 1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством; 2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов`язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб); 3) шляхом укладення трудового договору (контракту) згідно із законодавством. Уповноважена особа може бути відповідальною за організацію та проведення закупівель, що здійснюються відповідно до частини третьої статті 3 цього Закону.

Не може бути визначена уповноваженою особа, залучена замовником (у разі такого залучення) за договором про надання послуг для проведення процедур закупівель/спрощених закупівель.

Згідно ч.6 цієї статті уповноважена особа під час організації та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі повинна забезпечити об`єктивність та неупередженість процесу організації та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель в інтересах замовника.

За ч.8 ст.11 Закону № 922-VIII уповноважені особи можуть пройти навчання з питань організації та здійснення публічних закупівель, у тому числі дистанційне в Інтернеті. Уповноважена особа для здійснення своїх функцій, визначених цим Законом, підтверджує свій рівень володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель на веб-порталі Уповноваженого органу шляхом проходження безкоштовного тестування. Порядок організації тестування уповноважених осіб визначається Уповноваженим органом.

Частиною 10 ст.11 Закону № 922-VIII регламентовано повноваження уповноваженої особи, за якими остання: 1) планує закупівлі та формує річний план закупівель в електронній системі закупівель; 2) здійснює вибір процедури закупівлі; 3) проводить процедури закупівель/спрощені закупівлі; 3-1) оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, у випадку здійснення закупівель відповідно до частини сьомої статті 3 цього Закону; 4) забезпечує рівні умови для всіх учасників, об`єктивний та чесний вибір переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 5) забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим Законом; 6) забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог цього Закону; 7) здійснює інші дії, передбачені цим Законом.

Рішення уповноваженої особи оформлюються протоколом із зазначенням дати прийняття рішення, який підписується уповноваженою особою.

Пунктом 12 ч.1 ст.10 Закону № 922-VIII визначено, що замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме, зокрема, звіт про виконання договору про закупівлю - протягом 20 робочих днів з дня виконання сторонами договору про закупівлю або закінчення строку дії договору про закупівлю, за умови його виконання сторонами, або його розірвання.

Відповідно до ч.2 ст.10 Закону № 922-VIII звіт про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель оприлюднюється відповідно до статті 19 цього Закону.

За ч.9 ст.41 Закону № 922-VIII у разі закінчення строку дії договору про закупівлю, виконання договору про закупівлю або його розірвання замовник обов`язково оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю.

Статтею 42 Закону № 922-VIII визначено, що звіт про виконання договору про закупівлю повинен містити таку інформацію: 1) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю (у разі застосування переговорної процедури закупівлі); 2) дата укладення та номер договору про закупівлю; 3) ціна в договорі про закупівлю; 4) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 5) найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові (для фізичної особи) учасника, з яким укладено договір про закупівлю; 6) ідентифікаційний код учасника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг, з яким укладено договір про закупівлю; 7) місцезнаходження (для юридичної особи) або місце проживання (для фізичної особи) учасника, з яким укладено договір про закупівлю, номер телефону; 8) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності); 9) кількість, місце та строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг; 10) строк дії договору про закупівлю; 11) сума оплати за договором про закупівлю; 12) причини розірвання договору про закупівлю, якщо таке мало місце; 13) країна походження товару щодо кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі - у разі закупівлі товару.

Звіт про виконання договору про закупівлю може містити іншу інформацію.

Приписами п.4 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 р. № 1178 закріплено, що у разі виконання сторонами договору про закупівлю, укладеного відповідно до пункту 10 цих особливостей, або закінчення строку дії такого договору про закупівлю за умови його виконання сторонами, або його розірвання замовник обов`язково оприлюднює звіт про виконання договору про закупівлю у строки, визначені п.12 ч.1 ст.10 Закону.

Під час оприлюднення в електронній системі закупівель звіту про виконання договору про закупівлю відповідно до Закону інформація, передбачена п.13 ч.1 ст.42 Закону, замовником не зазначається.

У звіті про виконання договору про закупівлю, укладеного з використанням електронного каталогу, замість інформації, визначеної п.1 ч.1 ст.42 Закону, зазначається унікальний номер закупівлі, здійсненої з використанням електронного каталогу, присвоєний електронною системою закупівель.

У разі коли оприлюднення в електронній системі закупівель інформації про місцезнаходження замовника та/або місцезнаходження (для юридичної особи)/місце проживання (для фізичної особи) постачальника (виконавця робіт, надавача послуг), та/або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг (оприлюднення якої передбачено Законом та/або цими особливостями) несе загрозу безпеці замовника та/або постачальника (виконавця робіт, надавача послуг), така інформація в звіті про виконання договору про закупівлю, укладеному відповідно до пункту 10 цих особливостей, може зазначатися як назва адміністративно-територіальної одиниці (область, район, місто, район у місті, селище, село) місцезнаходження замовника та/або місцезнаходження (для юридичної особи)/місце проживання (для фізичної особи) постачальника (виконавця робіт, надавача послуг), та/або назва адміністративно-територіальної одиниці (область, район, місто, район у місті, селище, село), в який здійснюється доставка товару (в якому виконуються роботи чи надаються послуги).

Відповідно до ст.44 Закону № 922-VIII за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.

За придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.

Також суд враховує, що особливості здійснення публічних закупівель в 3 ДПРЗ Головному управлінні ДСНС в Одеській області регламентовано локальним нормативним актом - Положенням про групу з питань закупівель, яке затверджено відповідним наказом від 21.07.2025 р. № НС-73/60 (далі - Положення про групу з питань закупівель).

За п.1 розділу І Положення про групу з питань закупівель група з питань закупівель є структурним підрозділом 3 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС в Одеській області, яка проводить свою діяльність та забезпечує реалізацію політики у сфері публічних закупівель на території обслуговування 3 ДПРЗ Головного управління.

Згідно п.1, 2 розділу VII Положення про групу з питань закупівель начальник групи призначається на посаду і звільняється з посади наказом начальника Головного управління згідно з діючим положенням про проходження служби особами рядового та начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту за поданням начальника 3 ДПРЗ Головного управління.

Начальник групи підпорядковується безпосередньо начальнику 3 ДПРЗ Головного управління, координацію діяльності здійснює начальник відділення ресурсного забезпечення 3 ДПРЗ Головного управління.

Відповідно до п.4 розділу VII Положення про групу з питань закупівель, начальник групи: 1) здійснює керівництво діяльності Групи, розподіляє обов`язки між працівниками, погоджує їх посадові інструкції, контролює та забезпечує їх ефективну роботу; 2) несе персональну відповідальність перед начальником 3 ДПРЗ Головного управління за виконання покладених на Групу завдань, дотримання трудової та виконавчої дисципліни; 3) організовує та приймає участь у плануванні закупівель та формує річний план закупівель в електронній системі закупівель; 4) забезпечує здійснення вибору процедури закупівлі; 5) забезпечує проведення процедури закупівель/спрощених закупівель; 6) забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених Законом та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, нормативно- правовими актами, що регулюють сферу публічних закупівель; 7) забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог Закону та інших нормативно-правових актів, прийнятими на його виконання, нормативно-правових актів, що регулюють сферу публічних закупівель; 8) здійснювати контроль за організацією та проведенням державних закупівель у відповідності до чинного законодавства. Опрацьовувати проєкти договорів з підприємствами та організаціями незалежно, від форм власності, на постачання матеріально-технічних та інших ресурсів; 9) веде журнал обліку договорів 3 ДПРЗ Головного управління; 10) забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених Законом України "Про публічні закупівлі"; 11) представляє інтереси замовника з питань, пов`язаних із здійсненням закупівель, зокрема під час перевірок і контрольних заходів, розгляду скарг і судових справ; 12) забезпечує надсилання в електронному вигляді до органу оскарження інформації, документів та матеріалів щодо проведення процедур закупівель у разі отримання запиту від органу оскарження; 13) взаємодіє з органами, що здійснюють контроль у сфері публічних закупівель під час виконання ними своїх функцій відповідно до законодавства; 14) здійснює інші дії, передбачені Законом, Іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, нормативно-правовими актами, що регулюють сферу публічних закупівель; 15) постійно підвищує професійний рівень, вивчає нормативні та законодавчі документи з питань компетенції Групи; 16) не вчиняє дій, що можуть бути розцінені як використання свого службового становища в корисних цілях, а також дій, які відповідно до чинного законодавства вважаються корупційними; 17) дотримується вимог безпеки праці під час виконання робіт за напрямком діяльності та контролює дотримання вимог безпеки праці під час виконання робіт підлеглим особовим складом та працівниками за напрямком діяльності згідно з "Правилами безпеки праці в органах і підрозділах МНС" утвердженими наказом МНС України від 07.05.2007 р. № 312, інструкціями з охорони праці та іншими нормативними документами.

Відповідно до п.7 розділу VII Положення про групу з питань закупівель начальник Групи відповідає за: 1) своєчасне і повне виконання вимог законодавства України у сфері публічних закупівель, а також дотримання вимог внутрішніх нормативних документів установи; 2) організацію роботи щодо планування, проведення процедур закупівель, ведення обліку укладених договорів, а також взаємодії з електронною системою публічних закупівель (Prozorro); 3) організацію діловодства у Групі, якісну підготовку тендерної документації, протоколів, звітів та своєчасне подання їх на затвердження керівництву З ДПРЗ Головного управління;4) організацію та функціонування системи управління ризиками в процесі закупівельної діяльності, забезпечення прозорості, відкритості та недискримінаційного підходу у закупівлях; 5) проведення роботи з ветеранами в підрозділі.

Також в контексті даних спірних правовідносин слід дослідити й приписи Положення про Наказом 3 ДПРЗ Головного управління ДСНС в Одеській області від 24.05.2013 р. № 302 (в редакції наказу ДСНС від 11.08.2025 р. № 997) (далі - Положення про загін).

За п.1.1 Положення про загін 3 ДПРЗ Головного управління ДСНС в Одеській області є державним пожежно-рятувальним підрозділом зі статусом державної аварійно-рятувальної служби.

Згідно п.6.1, 6.2 Положення про загін управління Загону безпосередньо здійснює начальник. Начальник Загону призначається на посаду та звільняється з посади головою ДСНС за поданням начальника територіального органу ДСНС.

Відповідно до п.7.3, 7.8, 7.23 Положення про загін начальник несе персональну відповідальність за виконання покладених на Загін завдань і функцій, організацію та результати його діяльності; здійснює добір кадрів і забезпечує організацію роботи комплектування загону кваліфікованими кадрами; проводить службові розслідування стосовно особового складу Загону, в межах наданих повноважень застосовує заохочення та накладає дисциплінарні стягнення на осіб рядового і начальницького складу (крім своїх заступників) та працівників у встановленому порядку.

Аналізуючи вище наведені нормативні приписи, суд приходить до висновку, що обов`язок щодо оприлюднення звіту про виконання договору у строки, визначені п.12 ч.1 ст.10 Закону № 922-VIII, покладено на замовника в особі його профільних підрозділів (уповноважених осіб) приписами ч.9 ст.41 Закону № 922-VIII та п.4 Особливостей. При цьому ст.44 Закону № 922-VIII встановлює правило, згідно з яким за порушення вимог цього Закону уповноважені особи та службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.

Судом встановлено, що в межах 3 ДПРЗ Головного управління ДСНС в Одеській області група з питань закупівель є окремим структурним підрозділом, а її начальник, згідно п.4 та п.7 розділу VII цього Положення, несе персональну відповідальність перед начальником 3 ДПРЗ за виконання покладених на Групу завдань, своєчасне і повне виконання вимог законодавства у сфері публічних закупівель, а також забезпечує оприлюднення в електронній системі необхідної інформації. При цьому, Наказом 3 ДПРЗ від 20.11.2025 р. № НС-145/6030/06 функції Уповноваженої особи за організацію та проведення публічних закупівель було офіційно покладено на ОСОБА_5 , тимчасово виконуючого обов`язки начальника групи з питань закупівель.

Співставляючи повноваження уповноваженої особи та начальника загону, суд зазначає, що норми Положення про загін, зокрема п.7.3, 7.8, 7.23, наділяють начальника загону загальними адміністративно-розпорядчими, кадровими та дисциплінарними повноваженнями. Останніми також встановлено, що начальник несе персональну відповідальність за виконання покладених на Загін завдань і функцій, організацію та результати його діяльності. При цьому п.4 розділу VII Положення про групу з питань закупівель імперативно закріплює підпорядкованість начальника групи безпосередньо начальнику 3 ДПРЗ та його персональну відповідальність перед керівником за дотримання виконавчої дисципліни.

З наведеного суд вбачає, що управлінська діяльність в 3 ДПРЗ Головного управління ДСНС в Одеській області базується на принципах єдиноначальності та контролю. Відтак, покладення техніко-процедурних функцій на уповноважену особу не звільняє начальника від обов`язку забезпечити належний загальний контроль за законністю дій підлеглих. Оскільки начальник групи з питань закупівель перебуває у прямому лінійному підпорядкуванні начальника загону, допущення системних чи процедурних порушень у підрозділі свідчить про дефіцит управлінського контролю з боку керівника.

Суд приймає до уваги посилання позивача на пояснення тимчасово виконуючого обов`язки начальника групи з питань закупівель ОСОБА_2 , який зазначав, що він особисто не повідомляв керівника загону про наявність невиконаних зобов`язань чи загрозу пропуску строків оприлюднення звітів. Разом з тим, суд вважає, що вказана обставина не нівелює вину позивача, оскільки сутність управлінського контролю полягає в регулярній ініціативній перевірці керівником діяльності уповноважених осіб, зокрема й з питань закупівлі, а не у пасивному очікуванні звітів чи повідомлень від підлеглих.

Отже, суд приходить до висновку, що покладення безпосередніх техніко-процедурних обов`язків із ведення закупівельної діяльності на уповноважену особу ОСОБА_2 не нівелює та не звужує обсягу персональної управлінської відповідальності позивача як керівника установи. Оскільки правопорушення у сфері публічних закупівель, що полягало у допущенні пропуску нормативно-визначених строків оприлюднення звітів про виконання договорів у системі "Prozorro", стало можливим внаслідок відсутності дієвого внутрішнього контролю та неналежного забезпечення виконавчої дисципліни у підпорядкованому підрозділі, позивач є належним суб`єктом інкримінованого йому дисциплінарного проступку.

Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваного наказу, позивач посилається на відсутність будь-яких негативних наслідків чи матеріальних збитків для держави та установи. Зокрема, позивач наголошує, що всі господарські договори належним чином та у повному обсязі виконано сторонами, а саме лише неотримання чи несвоєчасне отримання системою правової інформації не потягло за собою фінансово-економічних втрат.

В даному випадку суд поділяє позицію відповідача та наголошує, що склад дисциплінарного проступку не завжди пов`язаний із настанням матеріальної шкоди чи прямих збитків. За своєю юридичною конструкцією інкриміноване позивачу порушення є дисциплінарним проступком із формальним складом, тобто є закінченим з моменту вчинення самого діяння, а саме: з моменту пропуску імперативно встановленого законом строку для оприлюднення звіту в електронній системі "Prozorro", незалежно від наявності чи відсутності подальших шкідливих наслідків фінансового характеру. Приписи Закону № 922-VIII спрямовані на забезпечення принципів прозорості, відкритості та публічного контролю за використанням бюджетних коштів. Несвоєчасне оприлюднення звітності уповноваженою особою, яке стало можливим через неналежний контроль з боку позивача, посягає на встановлений порядок публічного управління та підриває засади прозорості публічних закупівель. Відтак, успішне виконання господарських договорів та відсутність прямих фінансових збитків не нівелюють факту протиправної бездіяльності відповідача.

Безпідставними суд вважає доводи позивача про те, що матеріалами службового розслідування підтверджено факт вжиття ним комплексу організаційних заходів, а саме: створення Групи з питань закупівель, затвердження локального Положення та призначення Уповноваженої особи із чітким визначенням її обов`язків та персональної відповідальності. Зазначені обставини оцінюються судом як формальне виконання позивачем базових адміністративно-розпорядчих функцій, що, однак, не є тотожним належному забезпеченню виконавчої дисципліни та не нівелює факту подальшого неналежного контролю.

В позовній заяві позивач серед підстав для визнання оскаржуваного наказу протиправним також посилається на неповноту службового розслідування. Зокрема, позивач вказує на відсутність опитування посадових осіб бухгалтерії 3 ДПРЗ щодо передачі документів на оплату без перевірки наявності оприлюднених звітів, відсутність перевірки стану документообігу та наявності сигнальних повідомлень від канцелярії, а також нез`ясування факту отримання позивачем інформації від юриста, попередньої уповноваженої особи ( ОСОБА_6 ) чи фахівця з закупівель (Федоренко Д. О.) про критичні терміни оприлюднення звітів.

Суд зазначає, що обставини щодо наявності чи відсутності внутрішнього інформування з боку інших службових осіб не спростовують об`єктивної сторони дисциплінарного проступку позивача, яка полягає у загальному незабезпеченні належного контролю за виконавчою дисципліною підрозділу. Відтак, неотримання комісією пояснень від зазначених працівників бухгалтерії чи фахівців з питань закупівель не свідчить про неповноту службового розслідування, оскільки ці факти не спростовують встановленого комісією правопорушення у вигляді управлінського недогляду з боку начальника Загону.

Доводи позивача про те, що допущення процедурних порушень у сфері закупівель зумовлено специфікою функціонування підрозділу в умовах правового режиму воєнного стану суд оцінює критично. Запровадження воєнного стану на території України дійсно вимагає особливого режиму роботи органів цивільного захисту, проте воно не звільняє керівника органу публічної влади від обов`язку забезпечувати безперервність, стабільність та законність управлінських процесів. Навпаки, особливий період покладає на начальника загону підвищену відповідальність за організацію чіткої кадрової політики та належного контролю.

Також суд відхиляє аргументи щодо частої зміни уповноважених осіб у 3 ДПРЗ Головного управління ДСНС в Одеській області. Вказане є внутрішнім організаційним фактором і результатом кадрового менеджменту самого керівника, а тому не може слугувати причиною для системного невиконання вимог Закону № 922-VIII. Здійснюючи добір кадрів, позивач мав організувати процес передачі справ та моніторингу закупівельної діяльності таким чином, щоб зміна уповноважених осіб не призводила до порушення строків оприлюднення звітності у системі "Prozorro".

Відповідно до п.67 Статуту начальники, які не вжили заходів для притягнення підлеглих до відповідальності за вчинені ними дисциплінарні правопорушення, а також не подали матеріали про вчинення особами рядового і начальницького складу адміністративних чи кримінальних правопорушень до органу, уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, чи до органу досудового розслідування, у випадках, передбачених пунктом 66 цього Статуту, несуть відповідальність згідно з цим Статутом та законом.

Крім того, п.81 Статуту визначено, що накладенню дисциплінарного стягнення передує отримання від порушника дисципліни письмового пояснення. У разі відмови порушника дати письмове пояснення безпосередній начальник такої особи складає про це акт.

Судом встановлено, що належне виконання відповідачем обов`язку щодо витребування пояснень підтверджується наявністю в матеріалах розслідування письмових пояснень самого ОСОБА_1 , у яких він детально виклав своє бачення ситуації, зокрема посилаючись на функціональну автономію уповноваженої особи ОСОБА_7 та умови воєнного стану.Той факт, що керівництво за результатами оцінки цих пояснень не погодилося з аргументами позивача та дійшло висновку про наявність у його діях складу проступку, не може ототожнюватися з порушенням п.81 Статуту. Відтак, оскільки право позивача на висловлення власної позиції повністю реалізоване, а процедура, передбачена Статутом, дотримана в повному обсязі, будь-які доводи позивача про порушення порядку відібрання пояснень судом відхиляються.

Згідно ст.149 КЗпП України за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Пунктом 68 Статуту передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) звільнення зі служби у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.

Згідно п.73 Статуту, прямі начальники, які займають посади, передбачені штатним розписом для осіб середнього, старшого та вищого начальницького складу, мають право накладати на підлеглих дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 68-70 цього Статуту, в обсязі, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту. Тобто, визначено можливість, на власний розсуд, у межах дискреційних повноважень, суб`єктом призначення, застосовувати той чи інший вид дисциплінарного стягнення лише з урахуванням обмежень застосування тих чи інших пунктів ст. 65 Закону України "Про державну службу"

У постановах від 20.08.2019 р. у справі № 813/2273/18), а також від 22.04.2020 р. у справі № 818/1707/16 Верховний Суд зазначив, що поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 а 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.08.2019 р. у справі № 9901/986/18 указала, що дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

З матеріалів справи вбачається, що комісія, що проводила службове розслідування, дійшла до висновку про доцільність застосування відносно позивача дисциплінарного стягнення у виді судової догани. Останнє реалізовано оскаржуваним наказом від 10.03.2026 р. № 150-НК/60, яким ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за застосовано відносно останнього дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.

Позивач вважає, що накладене дисциплінарне стягнення не є співмірним та має дискримінаційний характер, оскільки до уповноваженої особи ОСОБА_2 , чия бездіяльність і призвела до правопорушення, застосовано значно м`якше дисциплінарне стягнення.

Суд зазначає, що визначення конкретного виду дисциплінарного стягнення в межах, передбачених законом, належить до виключної компетенції суб`єкта призначення. Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, суд не може перебирати на себе функції носія владних повноважень та втручатися у його дискреційну сферу, здійснюючи переоцінку доцільності обрання того чи іншого виду покарання за наявності встановленого факту правопорушення. Оскільки в межах службового розслідування доведено наявність у діях позивача складу дисциплінарного проступку, право вибору міри деліктної відповідальності є виключним правом керівника Головного управління.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про доведеність обставин, що стали наслідком притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, та до переконання про правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді суворої догани у зв`язку з вчиненням ним дисциплінарного проступку.

Суд вважає, що оскаржуваний наказ прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою його надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, а тому підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами 1, 2 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 06.09.2005 р.; п.89), "Проніна проти України" (18.07.2006 р.; п.23) та "Серявін та інші проти України" (10.02.2010 р.; п.58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"; 09.12.1994 р., п.29).

Відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність своїх дій щодо прийняття оскаржуваного наказу, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255 КАС України, суд -

вирішив:

Відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (65091, м.Одеса, вул.Прохоровська, буд.6, код ЄДРПОУ 38643633) про визнання протиправним та скасування наказу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23.06.2026 р.

Суддя О.І. Бездрабко