Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №400/1360/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 р. № 400/1360/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаДержавної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України", пров. Феодосія Макаревського, 1А,м. Дніпро,49005,

провизнання протиправним та скасування рішення, прийнятого на підставі заочного огляду 19.03.2025 року,

ВСТАНОВИВ:

Позивач- звернувся до суду з позовом до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико- соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" про визнання протиправним та скасування рішення про невизнання ОСОБА_1 інвалідом на підставі проведеного 19.03 2025 року заочного огляду.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що йому правомірно було призначено інвалідність. В жовтні місяці 2025 року ним отримано розпорядження Пенсійного фонду України в Миколаївській області №1400-0403-8/78473 від 16.09.2025 року, про повернення надлишково зачислених пенсійних коштів пов`язаних з інвалідністю, у зв`язку з невизнанням його особою з інвалідністю відповідно до рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціювання особи від 19.03.2025 року і отримано копію витягу рішення. Позивач зазначає, що оцінювання відбулося без його участі, його про проведення не було повідомлено, рішення на його адресу не направлялося. Крім того з 17.03.2025 він знаходився на обстеженні для підтвердження стану здоров`я і встановлення в результаті цього інвалідності. Стаціонарне обстеження, на яке він був направлений, розпочато 17.03.2025 року, а закінчено 21.03.2025 року. Оцінювання проведено 19.03.2025 року, тобто без врахування медичних Висновків обстеження, на яке позивач був направлений, що зазначені в виписці хворого ОСОБА_1 №1516 від 21.03.2025року.З урахуванням зазначених обставин спірний висновок повинен визнаватися протиправним.

Відповідач позов не визнає, оскільки експертною командою законно та в межах повноважень визначених чинним законодавством та на виконання запиту правоохоронного органу був проведений ретельний аналіз всіх документів медико-експертної справі ОСОБА_1 на підтвердження законних підстав експертного рішення МСЕК, щодо встановлення III групи інвалідності, а також, експертна команда мала повне законодавчо обґрунтоване право для скасування вказаного рішення (акту) МСЕК, щодо встановлення позивачу III групи інвалідності. Відповідач мав обов`язок виконати чинне рішення РНБОУ від 22.10.2024 року, запит правоохоронного орану, який був направлений на адреса відповідача (з урахуванням нерозголошення відомостей досудового розслідування у відповідності до ст. 222 КПК України). Експертна команда ЦМСЕК діяла в межах процедури перевірки обґрунтованості рішення МСЕК на підставі наявних у справі всіх медичних документів, без ухвалення рішення про необхідність проведення повторного оцінювання Позивача.

Відповідно до ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

15.01.2024 ОСОБА_1 встановлено ІІІ група інвалідності загальне захворювання до 01.01.2025, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серія 12 ААГ № 507908. Позивач отримав розпорядження ГУ ПФУ в Миколаївській області від 16.09.2025 № 1400-0403-8/78473, в якому зазначено, що розглянув пенсійну справу №143250018471 ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , і одержує пенсію по інвалідності в розмірі 4671 грн 06 коп. на місяць установлено, що на поточний рахунок ОСОБА_1 надлишково зараховано кошти за період з 19.12.2023 по 31.03.2025 в загальній сумі 71487 грн 68 коп., у зв`язку з невизнанням особою з інвалідністю відповідно до рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 19.03.2025 № В-1631.

З 02.09.2025 ОСОБА_1 поновлено пенсію по інвалідності.

Відповідно до п. 19 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596 (зі змінами), надлишково зараховані на поточні рахунки суми пенсій та грошової допомоги зараховуються в рахунок наступних виплат або за вимогою органів Пенсійного фонду та органів соціального захисту населення повертаються на рахунки, з яких проводилося фінансування, з пенсії може бути відраховано не більш як 20 % її розміру.

Враховуючи зазначене, розмір пенсії ОСОБА_1 буде зменшено на 20% щомісячно, починаючи з жовтня 2025 року до повного повернення надлишково зарахованої суми.

Витяг з рішення експертної команди оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 19.03.2025 свідчить, що у п.3 зазначено дату , з якої встановлено інвалідність 19.12.2023, у п.4 зазначено група інвалідності, яку встановлено- групу інвалідності не встановлено з 19.12.2023.

До відповідача надійшов лист від 17.01.2025 Слідчого управління ГУНП України в Миколаївській області, в якому зазначено, що слідчим управлінням здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023150000000415 від 17.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч2 ст.364 КК України, тому просили переглянути та за наявності підстав скасувати рішення Обласного центру медико-соціальної експертизи відносно осіб чоловічої статі, призивного віку, відповідно до медичних документів, зокрема рішення щодо позивача.

Витяг з рішення експертної команди оцінювання повсякденного функціонування особи від 19.03.2025 № В1613 свідчить:

П.6 Ініціювання перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці

П.6.1 Підстава для ініціювання перевірки обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці: постанова слідчого, прокурору, ухвалу слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді.

П.6.2 Реквізити документа, на підставі яких ініційовано перевірку обґрунтованості рішення, що підлягає перевірці кримінальне провадження №12023150000000415 від 17.08.2023.

П.9 обґрунтування рішення експертної команди: Гр. ОСОБА_1 1969 р. н., за професією - слюсар, не працює. Згідно представленого акту № 51/7 від 15.01. 2024р. відсутня стаціонарна виписка з результатами обстеження, а саме- СКТ легень про перенесену ТЕЛа в 2018р). В стаціонарних виписках протягом 2023р з 30.08 по 08.09.2Зр.(ендокринологія) та з 12.10 по 20.10.23р (кардіоревматологія) статус невропатолога не відповідає виставленому д-зу-ДЕ ІІ ст., не проведено МРТ головного мозку, консультація психіатра, відсутнє підтвердження ГХ III ст., 2 стадії без заключення кардіолога, ЕХО КГ, ХМ АТ, згідно даних в направленні на МСЕК при об`єктивному огляді - АТ 140/80мм.рт.ст, ЧСС- 74 уд/хв, на Ро-графії суглобів лівої ступні від 13.10.23р - кісткової патології не виявлено, відсутня консультація ревматолога, в заключенні ГУ «Інституту ендокринології» від 29.09.23р. -виставлений д-з : гіпотиреоз, важка форма без будь -яких ускладнень та обстежень, підтверджуючих важкість гіпотиреозу (окрім УЗД щитовидної з-зи та ан. крові на ТТГ -20.72 мк МО /мл від 14.08.23р, призначено еутирокс 175 мкг, при контролі ан. крові та ТТГ від 21.12.23р. результат-0,02 мк МО/мл, при нормальному статусі-пульс -67 уд/хв, АТ -135/80ммртст. мм. рт. ст.).

Виходячи з вищевказаного даних на визнання хворого особою з інвалідністю третьої групи недостатньо згідно чинного законодавства на момент винесення рішення МСЕК. За результатами обстеження в Університетській лікарні патологія опорно-рухового апарату, з легким порушенням статико-динамічної функції, призводить до обмеження здатності до пересування 0-1 ст., трудової діяльності 0-1 ст., самообслуговування 0-1 ст. Згідно чинного законодавства відсутні данні для встановлення групи інвалідності. Потребує нагляду, реабілітації, лікування. При прогресуванні обмежень життєдіяльності- повторне звернення для повсякденного оцінювання функціонального стану особи.

Не інвалід з 19.12.2023.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначає Закон України від 21.03.1991 № 875-XII, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» № 875-XII особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» № 875-XII зазначено, що інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначені Законом України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в України» від 06.10.2005 № 2961-IV.

Статтею 7 Закону №2961-IV встановлено, що залежно від ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, спричиненого стійким обмеженням повсякденного функціонування особи, зумовленим захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими порушеннями, при взаємодії із зовнішнім середовищем, особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.

Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, критерії встановлення інвалідності затверджуються Кабінетом Міністрів України з обов`язковим проведенням консультацій з громадськістю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З 01.01.2025 року в повному обсязі набули чинності положення Постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», якою затверджені: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.

Абзацами 2 та 6 пункту 3 Постанови від 15 листопада 2024 р. № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» було встановлено, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я припиняються 31 грудня 2024 року. Перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Відповідно до пункту 7 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338, Права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи за рішенням МОЗ покладаються на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ, та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.

Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи затверджується МОЗ.

Керівник Центру оцінювання функціонального стану особи визначається МОЗ.

Перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи в складі експертних команд Центру оцінювання функціонального стану особи, затверджується керівником Центру оцінювання функціонального стану особи.

Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи передбачено:

П.8. Центр оцінювання функціонального стану особи:

2) проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних.

Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення.

Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова;

Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи передбачено «Організація проведення повторних оцінювань для моніторингу ефективності застосованих компенсаторів і корекції реабілітаційних заходів та перевірка обґрунтованості рішень», в п.51 якого зазначено:

Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями:

-на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді;

Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти (за наявності), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив, обґрунтованість рішення за яким перевіряється.

Оцінювання в такому разі проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення.

У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України” або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Центру оцінювання функціонального стану особи при проведенні перевірки обґрунтованості рішення МСЕК надані повноваження за результатами перевірки приймати рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, про що повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено.

Позивач протиправність спірного рішення обґрунтовує тим, що оцінювання відбулося без його участі, про проведення оцінювання його не було повідомлено, рішення на його адресу не направлялося.

Стосовно цих доводів позивача суд зазначає, що необхідність проведення повторного оцінювання особи належить до повноважень Центру оцінювання та його не проведення не є порушенням процедури перевірки обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення позивачу інвалідності, оскільки Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи визначені такі форми проведення оцінювання експертною командою: очно, заочно, з використанням методів і засобів телемедицини або за місцем перебування/лікування особи (п.25).

Таким чином, Центр має право приймати рішення заочно, на підставі тих документів, які були передані від слідчого управління, тому посилання позивача на те, що його не повідомили про проведення оцінювання , суд не бере до уваги, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що відповідач прийняв рішення про проведення повторного оцінювання позивача.

Суд зазначає, що законодавець виокремив дві окремі процедури, які стосуються перевірки рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями, а саме:

перевірка обґрунтованості такого рішення;

проведення повторного оцінювання особи.

Вказані дві процедури є самостійними та не є в обов`язковому порядку послідовними.

Таким чином, в даному випадку реалізація відповідачем процедури перевірки обґрунтованості рішення на виконання ухвали слідчого, щодо Позивача не свідчить, що Відповідач в обов`язковому порядку був зобов`язаний провести повторне оцінювання особи.

Оскільки відповідачем не ухвалювалось рішення про необхідності проведення повторного оцінювання Позивача під час проведення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК, тому відповідач не повинен був про це повідомляти позивача на адресу електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).

Позивач обґрунтовує протиправність спірного рішення тим, що відповідач провів оцінювання 19.03.2025 року без врахування медичних Висновків обстеження, що зазначені у виписці хворого ОСОБА_1 №1516 від 21.03.2025року.

Стосовно цих доводів суд зазначає, що відповідач 19.03.2025 року надавав оцінку правомірності рішення МСЕК від 15.01.2024 ретроспективно, на підставі тих документів, які стали підставою для встановлення позивачу ІІІ групу інвалідності, тому медичне обстеження від 21.03.2025, яке проведено більше ніж через рік після встановлення позивачу інвалідності, не можу враховуватись при правомірності/протиправності встановлення інвалідності 19.12.2023-15.01.2024.

Суд погоджується з доводами позивача, що в матеріалах справи відсутні докази надсилання відповідачем спірного рішення позивачу, але це порушення процедури не може стати підставою для визнання спірного рішення протиправним.

Верховний Суд у постанові від 25.09.2018 у справі № 804/800/16 та від 26.09.2018 у справі № 817/820/16, зазначав, що суд фактично не може переоцінювати вмотивованість рішення органу МСЕК в частині постановки особі конкретного діагнозу, правильності або неправильності визначення захворювань або інших суттєвих понять, які перебувають в площині спеціальних медичних знань тощо. Суд не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами. Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для скасування спірного рішення, оскільки судом не встановлено порушення відповідачем процедури перевірки обґрунтованості рішення МСЕК.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень МСЕК(експертних команд), суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких. Однак суд не може здійснювати власну оцінку прийняття певного висновку, оскільки суд не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку експертної команди виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади- експертна команда та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Позивач, всупереч ст.77 КАС України не довів суду належними та допустимими доказами, що відповідач допустив порушення процедури перевірки обґрунтованості рішення про встановлення йому ІІІ групи інвалідності.

Тому позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т. О. Гордієнко