Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №125/1705/25 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 125/1705/25

Провадження № 33/801/672/2026

Категорія: 85

Головуючий у суді 1-ї інстанції Хитрук В. М.

Доповідач: Сало Т. Б.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний суд, суддя Сало Т.Б., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Барського районного суду Вінницької області від 09 жовтня 2025 року в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 89 КУпАП,

встановив:

Постановою Барського районного суду Вінницької області від 09 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 89 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у розмірі 8500 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.

Не погодившись із вказаною постановою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

У скарзі зазначає, що вона 23 серпня 2025 року взагалі не була в м. Бар і жодних котів не залишала. Судом не з`ясовано, як вона у 83 роки могла понести чи повезти аж 10 котів в м. Бар та звідки у неї взялася така кількість котів. Матеріали справи не містять жодного безстороннього доказу вчинення інкримінованого їй правопорушення.

Також ОСОБА_1 просить поновити їй строк на апеляційне оскарження, мотивуючи тим, що у судовому засіданні вона присутня не була, про розгляд справи відносно неї не знала. 28 травня 2026 року вона прийшла у відділення АТ «Ощадбанк» отримати пенсію, але дізналася, що її рахунок заблоковано державною виконавчою службою, після чого з відкритих реєстрів автоматизованої системи виконавчого провадження, порталу «Судова влада» та Єдиного державного реєстру судових рішень вона дізналася про оскаржувану постанову та ознайомилася з її змістом у реєстрі. Факт того, що вона дізналася про блокування рахунку 28 травня 2026 року підтверджується випискою по картковому рахунку.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 289 КУпАП, в разі пропуску строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено.

При вирішенні питання про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, апеляційний суд виходить з того, що постанову Барським районним судом Вінницької області винесено 09 жовтня 2025 року у відсутність ОСОБА_1 та згідно супровідного листа від 27 жовтня 2025 року направлено на її адресу (а.с.13).

Однак, докази на підтвердження дати отримання ОСОБА_1 копії постанови матеріали справи не містять. Поштовий конверт повернувся на адресу суду із відміткою пошти про причини невручення поштової кореспонденції «адресат відсутній» (а.с.14-15).

Про судові засідання, призначені на 30 вересня 2025 року та 09 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 повідомлялася шляхом направлення судових повісток у додаток «Viber» в електронній формі згідно Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом ДСА України 23 січня 2023 року №28.

Разом з тим, вказаний Порядок розроблено відповідно до положень КПК України, ЦПК України, ГПК України, КАС України. КУпАП серед вказаних актів відсутній.

До протоколу про адміністративне правопорушення додано Заявку про отримання судової повістки в електронній формі за допомогою SMS-повідомлення від 03 вересня 2025 року, заповнену від імені ОСОБА_1 ..

Однак, враховуючи вік особи, яка притягується до адміністративної відповідальності (82 роки) та зважаючи на санкцію ч. 2 ст. 89 КУпАП, суд першої інстанції мав здійснити виклик ОСОБА_1 у судове засідання шляхом направлення судової повістки у порядку ст.277-2 КУпАП.

На підтвердження обізнаності саме 28 травня 2026 року про факт наявності постанови суду ОСОБА_1 до апеляційної скарги додано виписку по картковому рахунку з АТ «Ощадбанк» від 28 травня 2026 року (а.с.20).

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 подано засобами поштового зв`язку 04 червня 2026 року (а.с.19-21).

Оскільки ОСОБА_1 не була присутньою у судовому засіданні під час прийняття оскаржуваної постанови, беручи до уваги, що матеріали справи не містять доказів належного її повідомлення про розгляд справи та отримання копії постанови, зважаючи на те, що апеляційну скаргу було подано протягом десяти днів з дня обізнаності ОСОБА_1 з наявністю судового рішення та його змістом, з метою забезпечення конституційного права особи на оскарження судового рішення, про яке стверджується в рішеннях Європейського суду з прав людини, апеляційний суд прийшов до висновку, що строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.

У судове засідання, призначене на 23 червня 2026 року, ОСОБА_1 не заявилася.

23 червня 2026 року на електронну пошту Вінницького апеляційного суду від адвоката Кожем`яченка В.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, однак таке клопотання не підписане електронним підписом відправника, що підтверджується відповідним актом №385/26 про відсутність накладення кваліфікованого електронного підпису, складеного 23 червня 2026 року працівниками Вінницького апеляційного суду.

Вказане позбавляє суд можливості встановити підписанта вказаного документа, а тому воно не розглядається апеляційним судом.

Враховуючи положення ч. 6 ст. 294 КУпАП, відповідно до якої неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб, апеляційний суд дійшов висновку про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 та її захисника.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №667322, складеного інспектором СРПП ВП №1 ЖРВП ГУНП у Вінницькій області лейтенантом поліції Прочухановим В.О., 23 серпня 2025 року близько 19 год. 25 хв. в м. Бар по вул. Монастирська в районі автовокзалу громадянин ОСОБА_1 жорстоко повелась з тваринами, а саме залишила тварин (котів) близько 10 штук напризволяще, чим порушила вимоги Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження». Вказаними діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 89 КУпАП (а.с.2).

Частиною другою статті 89 КУпАП передбачено відповідальність за жорстоке поводження з тваринами - знущання над тваринами, у тому числі безпритульними, що спричинило їх мучення, завдало їм фізичного болю, страждань, але не призвело до тілесних ушкоджень, каліцтва чи загибелі, залишення тварин напризволяще, а також інші порушення правил утримання та поводження з тваринами, вчинені стосовно двох і більше тварин.

Суд першої інстанції, визнаючи ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 89 КУпАП, виходив з того, що її вина підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №667322 та її письмовими поясненнями.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не ґрунтується на матеріалах справи.

За змістом статті 283 КУпАП, постанова суду має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що ОСОБА_1 ставиться в провину жорстоке поводження з тваринами, а саме залишення 23 серпня 2025 року близько 19 год. 25 хв. в м. Бар по вул. Монастирська напризволяще тварин, а саме котів близько 10 штук.

Об`єктом вказаного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони тваринного світу.

Об`єктивна сторона даного правопорушення виражається, зокрема, у залишенні тварин напризволяще.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

Склад правопорушення - це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу в цілому.

Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 89 КУпАП необхідно встановити факт того, що особа дійсно жорстоко поводилась з тваринами, у даному випадку - залишила тварин напризволяще.

Разом з тим, вказана обставина не підтверджується матеріалами справи.

Викладені у протоколі обставини не розкривають суть вчиненого правопорушення.

Сам протокол про адміністративне правопорушення складено 03 вересня 2025 року, тобто через одинадцять днів після подій, про які говориться у протоколі – 23 серпня 2025 року.

Відповідно до ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.

Натомість з рапорту поліцейського слідує, що 27 серпня 2025 року о 15 год. 00 хв. до відділення поліції №1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області від зоозахисної організації надійшло повідомлення про необхідність прибуття наряду поліції на автовокзал, оскільки під час перегляду камер відеоспостереження встановлено, що 23 серпня 2025 року в період 20.00-21.00 невідомий чоловік з автомобіля Опель, д.н. НОМЕР_1 , викинув два мішка з кошенятами. На зауваження заявниці ОСОБА_2 чоловік не реагував, після чого поїхав у невідомому напрямку (а.с.4).

Тобто у рапорті йде мова про чоловіка, а не про жінку.

Особу чоловіка поліцейськими не встановлено та не опитано.

Особа, яка зробила виклик поліцейських, також опитано не було.

Письмові пояснення ОСОБА_1 , які додані до протоколу про адміністративне правопорушення, не підтверджують викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини.

А відтак, не зрозумілим для апеляційного суду є обставина складення протоколу про адміністративне правопорушення саме відносно ОСОБА_1 ..

У протоколі вказаний орієнтовний час вчинення правопорушення, орієнтовне місце та приблизна кількість тварин, що є недопустимим при оформленні адміністративного матеріалу.

Також у протоколі про адміністративне правопорушення вказано про порушення ОСОБА_1 вимог Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», однак не конкретизовано (із зазначенням конкретної норми вказаного закону) в чому ці порушення полягають.

Не зрозумілим є, чому суд першої інстанції в оскаржуваній постанові послався на ч. 1 ст. 18 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», і яке відношення вказана норма має до обставин даної справи та викладених у протоколі обставин, адже в ній серед переліку дій, які не допускаються при поводженні з тваринами відсутній випадок, описаний в протоколі.

Оскільки у даному випадку факт жорстокого поводження ОСОБА_1 з тваринами не доводиться матеріалами справи, підстав для складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення не було.

Суд повинен обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

Згідно вимог ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Справи про адміністративні правопорушення мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень (п.110 рішення ЕСПЛ у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden №36985/97).

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні докази, які б беззаперечно свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 89 КУпАП, а відтак провадження по справі відносно неї підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 247, 294 КУпАП,

постановив:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити та поновити їй строк на апеляційне оскарження постанови Барського районного суду Вінницької області від 09 жовтня 2025 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Барського районного суду Вінницької області від 09 жовтня 2025 року в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 89 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Т.Б. Сало