Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №743/1212/25 — Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/1212/25

Провадження № 2/743/76/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року селище Ріпки

Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Макаревича Я.М.,

за участі секретаря судового засідання Довбенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в селищі Ріпки справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача

ОСОБА_1 звернулася до Ріпкинського районного суду Чернігівської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Позов мотивовано тим, що 13.02.1999 між сторонами зареєстровано шлюб. Сторони мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачем.

Позивач не в змозі самостійно забезпечити належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, та просить стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку (доходу) починаючи з 09.09.2025.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 01.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10.11.2025.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 10.11.2025, постановленою без оформлення окремим документом, у справі оголошено перерву з метою надання додаткових доказів відповідачем до 14.01.2026.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 14.01.2026 підготовче засідання відкладено до 11.02.2026 за клопотанням відповідача.

09.02.2026 від відповідача надійшла заява про часткове визнання позовних вимог, а саме щодо стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини його грошового забезпечення (посадового окладу та премій).

У зазначеній заяві відповідач вказує, що бере участь у матеріальному забезпеченні не лише доньки шляхом придбання речей, продуктів харчування та оплати послуг мобільного зв`язку, а й позивача, зокрема шляхом сплати комунальних платежів. На підтвердження наведених обставин відповідачем надано копії банківських квитанцій про здійснення відповідних платежів.

11.02.2026 справу знято з розгляду у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.

12.03.2026 справу знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді в іншому провадженні.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 17.04.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.06.2026.

У судове засідання позивач та відповідач не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 20.03.2013.

Сторони офіційно працевлаштовані. Згідно даних Державного реєстру фізичних осіб - платників податків позивач отримала у 4 кварталі 2025 року дохід у розмірі 89631 гривень, відповідач - 77595 гривень.

Згідно довідки ВЛК від 24.09.2024 у відповідача діагностовано захворювання - цукровий діабет ІІ тип.

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Частиною 2 статті 51 Конституції України визначено обов`язок батьків утримувати дітей до їх повноліття. Аналогічна норма закріплена у статті 180 Сімейного кодексу України (далі – СК України).

Згідно з статтею 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

У частині 1 статті 12 вказаного закону закріплено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з частиною 1 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.

Частиною 3 статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За загальним правилом, визначеним частиною 5 статті 183 СК України, аліменти на утримання однієї дитини стягуються в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Звертаючись до суду, позивач просила стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/2 частини всіх видів його заробітку (доходу). Разом з тим, будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність виняткових обставин для визначення аліментів у зазначеному розмірі, матеріали справи не містять.

Зокрема, позивачем не надано доказів особливих потреб дитини, значних витрат на її утримання, лікування, навчання чи розвитку, а також інших обставин, які б обґрунтовували необхідність відступу від загального підходу щодо визначення розміру аліментів на одну дитину.

Водночас із наданих відповідачем документів убачається, що він бере участь у матеріальному забезпеченні дитини, здійснюючи відповідні витрати та перераховуючи кошти відповідачу, що підтверджується долученими до справи банківськими квитанціями.

Відповідно до положень статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

За таких обставин суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення аліментів у розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а тому підлягають задоволенню частково шляхом стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання неповнолітньої доньки у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

V. Розподіл судових витрат

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», та з урахуванням положень статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.

З урахуванням викладено, керуючись статтями 19, 141, 247, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з 09.09.2025 і до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 24.06.2026.

Суддя Я.М. МАКАРЕВИЧ