Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №750/6085/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/6085/26

Провадження № 3/750/1951/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого: судді Кузюри М.М.

з участю: секретаря Юрченко А.А.

прокурора: Андрущенко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ,

В С Т А Н О В И В :

01.10.2022, більш точний час в ході складання адміністративного протоколу не встановлено, в умовах особливого періоду, командир відділення забезпечення військової частини НОМЕР_1 головний сержант ОСОБА_1 (посада на момент вчинення правопорушення), будучи військовою службовою особою, перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , недбало ставлячись до військової служби, на порушення своїх статутних обов`язків, передбачених ст.ст. 9, 11, 16, 49, 58, 59, 111, 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 2, 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07.08.2018 № 260 (далі – Порядок № 260), достовірно знаючи свої обов`язки, не забезпечив їх належне виконання, а саме: в частині знання справ щодо підпорядкованих йому військовослужбовців, об`єктивної оцінки досягнутих підлеглими результатів, підбиття підсумків й заохочення кращих, особистого керування кадровою роботою, що у свою чергу призвело до безпідставного нарахування солдату ОСОБА_2 премії за вересень 2022 року у зменшеному обсязі у розмірі 7552,28 грн (з урахуванням ПДФО і ЄСВ), якому за зазначений місяць премія не повинна була виплачуватися у зв`язку із його знаходженням на території військової частини в стані алкогольного сп`яніння. Дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, кваліфіковані за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Відповідний адміністративний матеріал складено 01.06.2026, після прийняття 29.05.2026 слідчим у кримінальному провадженні № 62026100150001469 від 31.03.2026 рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце слухання справи сповіщався належним чином. До початку судового засідання засобами поштового зв`язку подав клопотання про звільнення його від адміністративної відповідальності за малозначністю. У клопотанні зазначив, що він повністю визнає свою вину, порушення було допущено з необережності, не носило умисного характеру та стало наслідком людського фактору при значному обсязі службових завдань. Повідомив, що всебічно сприяв встановленню обставин справи та добровільно усунув заподіяну шкоду, тож на сьогодні негативні наслідки правопорушення фактично усунуті. Враховуючи рішення Європейського суду про те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добровільно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Прокурор у судовому засіданні просила притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП в межах санкції статті. Розгляд питання про можливість звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю просила залишити на розсуд суду.

Крім повного визнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, його вина також підтверджується сукупністю зібраних на досліджених доказів, а саме:

- витягом з ЄРДР по кримінальному провадженню № 62026100150001469 від 31.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України, від 21.05.2026;

- копією аудиторського звіту, складеного 2 територіальним управлінням внутрішнього аудиту Служби внутрішнього аудиту Міністерства оборони України, в якому відображені результати перевірки діяльності військової частини НОМЕР_2 у період з 01.01.2020 по 30.09.2025;

- копією довідки 2 територіального управління внутрішнього аудиту Служби внутрішнього аудиту Міністерства оборони України за результатами аудиторського дослідження (з окремих питань програми аудиторського завдання планового аудиту фінансово-економічної служби) від 28.11.2025;

- копією довідки-розрахунку переплат грошового забезпечення військовослужбовцям, яких наказами командира військової частини не було позбавлено премії та додаткової винагороди в повному обсязі за ті місяці, в яких військовослужбовці допустили вживання алкогольних напоїв на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибули на службу в нетверезому стані (зокрема, солдату військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 );

- копією матеріалів службового розслідування відносно ОСОБА_1 , якими встановлено, що в результаті особистої неуважності командира відділення забезпечення головного сержанта ОСОБА_1 солдату ОСОБА_2 було надмірно виплачено грошові кошти в розмірі 7552,28 грн. ;

- копією матеріалів службового розслідування відносно ОСОБА_2 , якими встановлено, що 28.09.2022 солдат військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 знаходився на території військової частини в стані алкогольного сп`яніння, за що до нього наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 30.09.2022 № 97 застосоване дисциплінарне стягнення «сувора догана»;

- копією постанови від 29.05.2026 слідчого у кримінальному провадженні № 62026100150001469 від 31.03.2026 про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення;

- витягом з ЄРДР по кримінальному провадженню № 62026100150001469 від 31.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 425 КК України, від 01.06.2026;

- службовою характеристикою головного сержанта ОСОБА_1 , відповідно до якої за місцем проходження служби він характеризується позитивно;

- копією військового квитка на ім`я ОСОБА_1 ;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , доданими до протоколу.

Визначення засад оборони України та підготовки держави до оборони, порядок та підстави призову на військову службу, умови її проходження, правове регулювання соціального і правового статусу військовослужбовців визначаються Законом України «Про оборону України», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу». Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Указами Президента України та іншими підзаконними актами.

За змістом статті 3 Закону України «Про оборону України» підготовка держави до оборони в мирний час включає, зокрема, забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів підготовленими кадрами, озброєнням, військовою та іншою технікою, продовольством, речовим майном, іншими матеріальними та фінансовими ресурсами; розвиток військово-технічного співробітництва з іншими державами з метою забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів озброєнням, військовою технікою і майном, які не виробляються в Україні; підготовку національної економіки, території, органів державної влади, органів військового управління, органів місцевого самоврядування, а також населення до дій в особливий період.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування. Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Мобілізація – це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. Демобілізація – це комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати мирного часу (стаття 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Таким чином, особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався, і діє до теперішнього часу.

За викладених обставин особливий стан як часовий проміжок, що охоплює у тому числі воєнний стан, на даний час не закінчився.

Відповідно до абз. 3 п. 5 розділу XVI Порядку № 260, військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються у разі вживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп`яніння) - за місяць, у якому здійснено таке порушення. Відповідно до п. 1 розділу XVI Порядку № 260, командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.

Враховуючи викладене, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, встановлених в судовому засіданні, знайшла своє підтвердження зібраними доказами, і його дії необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП як недбале ставлення до військової служби військовою службовою особою в умовах особливого періоду.

Однак враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності; ставлення до вчиненого, що виражається у його щирому каятті, активному сприянні усунення шкідливих наслідків вчиненого правопорушення; а також той факт, що завдані збитки в теперішній час відшкодовані, суд вважає можливим, відповідно до ст. 22 КУпАП, визнати вказане правопорушення малозначним та закрити провадження у справі, обмежившись усним зауваженням.

Керуючись ст.ст. 22, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

П О С Т А Н О В И В :

Звільнити ОСОБА_1 на підставі ст. 22 КУпАП від адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП у зв`язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись щодо нього усним зауваженням.

На постанову протягом 10 днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Чернігова.

Суддя М.М. Кузюра