Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №730/588/26 — Борзнянський районний суд Чернігівської області

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01

Справа №730/588/26

Провадження № 2/730/526/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2026 р. м. Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої - судді Данько О.В.

з участю секретаря судового засідання – Граб С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

1. Описова частина

Стислий виклад позицій учасників справи

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, за адресою в АДРЕСА_1 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 та померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона є спадкоємицею за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 та матері ОСОБА_5 . Станом на 15 квітня 1991 року спірне домоволодіння мало статус колгоспного двору, головою якого був батько позивачки. Право власності на будинковолодіння станом на 15.04.1991 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мали в рівних частинах. За життя батько позивачки ОСОБА_4 склав заповіт, згідно якого належний йому будинок з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1 заповідав ОСОБА_1 . ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . На день його смерті разом з ним проживала та була зареєстрована його дружина ОСОБА_5 . За життя мати позивачки ОСОБА_5 склала заповіт, згідно якого все її майно заповідала ОСОБА_1 ОСОБА_5 пізніше склала ще один заповіт, згідно якого заповідала земельні ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , на день смерті з нею за однією адресою ніхто не проживав та не був зареєстрований. Спадщину після смерті батька позивачка прийняла шляхом подачі заяви до нотаріальної контори та оформила частину спадкового майна, що було охоплене заповітом. Спадщину після матері ОСОБА_5 позивачка прийняла шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до Борзнянської районної державної нотаріальної контори. Також спадщину прийняли ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Будучи спадкоємицею після смерті матері ОСОБА_5 вона позбавлена можливості оформити свої спадкові права на вказаний будинок через відсутність правоустановлюючих документів на вказане нерухоме майно.

Позивачка у судове засідання не з`явилась.

Представник позивача подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала з вищевказаних підстав.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відзиву на позов не надали. Вони були вчасно та належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, за адресою зареєстрованого місця проживання, проте, у судове засідання не з`явились.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 28 квітня 2026 року відкрите загальне позовне провадження у справі визначена дата проведення підготовчого судового засідання, відповідачам встановлений строк для подання відзиву на позов, задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

Ухвалою суду від 3 червня 2026 року закрите підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Неявка належним чином повідомлених учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

2. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин та оцінка аргументів і доказів учасників справи

Дослідивши матеріали справи, суд установив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_4 . На день смерті він проживав та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . На день його смерті за однією адресою з ним проживала та була зареєстрована його дружина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 5-9, 13-14).

Відповідно до довідки, виданої Великозагорівським старостинським округом Плисківської сільської ради Чернігівської області № 479 від 19.11.2024, станом на 15.04.1991 в будинку за адресою АДРЕСА_1 були зареєстровані ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який був головою колгоспного двору та його дружина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Станом на 15.01.1991 вказане домогосподарство значилось як колгоспний двір.(а.с.11).

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок у АДРЕСА_1 , до складу домоволодіння входить житловий будинок (загальна площа становить 61,1 м.кв., житлова площа 25,0 м. кв.), веранда, ганок, погріб, сарай, навіс, літній душ, вбиральня, ворота з хвірткою, огорожа, криниця.(а.с. 23-25).

Згідно з довідкою про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 11.02.2026, оціночна вартість об`єкта оцінки за адресою АДРЕСА_1 становить 168928,90 грн. (а.с.28-29).

За життя ОСОБА_4 склав заповіт від 2 лютого 2016 року, відповідно до якого належний йому житловий будинок з господарськими будівлями розташований по АДРЕСА_1 , що належить йому на підставі свідоцтва на право власності на жилий будинок, яке видане на підставі рішення райвиконкому Борзнянської районної рад народних депутатів від 27.09.1989; земельну ділянку біля будинку за вищевказаною адресою; належну йому земельну ділянку, що знаходиться на території Великозагорівської сільської ради:пай № НОМЕР_1 площею 5,47 га , кадастровий номер земельної ділянки 7420880800:03:001:0247, цільове призначення земельної ділянки – ведення особистого селянського господарства, яке належить йому на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯА №304569 виданого 14.07.2005 на підставі розпорядження Борзнянської районної державної адміністрації від 18.10.2004 №383, він заповідав ОСОБА_1 (а.с. 12 ).

Позивачка прийняла спадщину за заповітом після батька ОСОБА_4 , спадкова справа була заведена Борзнянською районною державною нотаріальною конторою №270/2017 та отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частину спадкового майна. Дружина ОСОБА_4 - ОСОБА_5 14.07.2017 подала заяву про відмову від спадщини.(а.с. 15-16, 45-64).

Згідно з довідкою КП «Ніжинське МБТІ» №23.10.2024 №93, станом на 31.12.2012 право власності на будинок за адресою АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_4 як головою колгоспного двору на підставі Свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого виконкомом Борзнянської районної Ради 20 листопада 1989 року. (а.с. 10, 22).

Відповідно до інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно, станом на 03.06.2026, відомості про вказане нерухоме майно у реєстрі відсутні.(а.с. 92 на звороті)

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивачки ОСОБА_5 . На день смерті вона проживала та була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . На день її смерті за однією адресою з нею ніхто не був зареєстрований. (19-20).

За життя ОСОБА_5 склала заповіт від 17 січня 2006 року, відповідно до якого все майно, де б воно не було з чого б воно не складалося та взагалі все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, вона заповідала ОСОБА_1 (а.с. 18).

Також, ОСОБА_5 за життя склала заповіт від 27 липня 2020 року, відповідно до якого земельну ділянку (пай 248), площею 5,53 га, кадастровий номер 7420880800:03:001:0248, яка належить їй на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯА №304570 виданого 14.07.2005 на підставі розпорядження Борзнянської РДА від 18.10.2004 №383, що розташована на території Великозагорівської сільської ради, вона заповідала ОСОБА_2 . Земельну ділянку (пай 357), площею 1,61 га, кадастровий номер 7420880800:03:001:2357, яка належить їй на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯА №305208 виданого 16.03.2006 на підставі розпорядження Борзнянської РДА від 18.10.2004 №383, що розташована на території Великозагорівської сільської ради, вона заповідала ОСОБА_3 . (а.с. 17).

Позивачка та відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 прийняли спадщину за заповітом після ОСОБА_5 . Спадкова справа була заведена Борзнянською районною державною нотаріальною конторою №231/2024. ОСОБА_3 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на визначене у заповіті від 27.07.2020 майно. (а.с. 21, 65-91).

Нотаріус відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 через відсутність у неї правоустановлюючих документів на вказане нерухоме майно. (а.с.27).

Ніжинська районна військова адміністрація Чернігівської області 24.02.2026, повідомила позивачку, що у архівному фонді Борзнянської районної ради Чернігівської області у документах за 1989 рік, рішення про видачу свідоцтва та самого свідоцтва про право власності на житловий будинок на ім`я ОСОБА_4 не виявлено, районні ради не мають повноважень щодо видачі дублікатів свідоцтва про право власності. (а.с. 26)

Згідно зі ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. За змістом положень ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті; в разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи за встановленою черговістю.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.(ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.(ч. 1 ст. 1233 ЦК України.

Частинами 1-2 ст. 1236 ЦК України передбачено, що заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Згідно з ч. 1 ст. 1254 ЦК України, заповідач має право у будь який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.

Суд установив, позивачка в установленому законом порядку прийняла спадщину за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 . У встановлений законом строк його дружина ОСОБА_5 , як спадкоємець першої черги за законом, відмовилась від спадщини чоловіка.

Спадкоємцями за заповітом після смерті ОСОБА_5 є позивачка та відповідачі у справі.

Відповідно до заповіту від 17 січня 2006 року, ОСОБА_5 все майно, де б воно не було з чого б воно не складалося й взагалі все те, що буде їй належати на день смерті та на що вона за законом матиме право, заповідала ОСОБА_1 .

Проте, у заповіті від 27 липня 2020 року, ОСОБА_5 заповідала вказані у ньому земельні ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Таким чином, з огляду на положення ч. 1 ст. 1254 ЦК України, заповіт від 27.07.2020 скасував заповіт від 17.01.2006 у частині розпорядження про спадкування позивачкою зазначених земельних ділянок, водночас щодо іншого майна спадкодавиці, заповіт від 17.01.2006 не суперечить заповіту від 17.01.2006, який був складений пізніше, а тому у цій частині він залишається чинним.

Відповідно до ст. 120 ЦК УРСР 1963 року, майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.

Відповідно п. 18 до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства УРСР від 31.01.1966, у разі будівництва будинку на колгоспній землі, розташованій у музі міста або селища міського типу, виконком місцевої Ради депутатів трудящих, на підставі витягу з рішення загальних зборів колгоспників або довідки правління колгоспу про надання земельної ділянки для будівництва, дозволу виконкому на будівництво та акту про закінчення будівництва і введення в експлуатацію будинку, разом з затвердженням цього акту вирішує питання про оформлення права власності і видачу свідоцтва про це. У свідоцтві на право власності, яке видано колгоспному двору, вказується, що будинок належить колгоспному двору і зазначається голова цього двору.

Згідно роз`яснень, викладених у п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15.04.1991 не втратили права на частку в його майні і розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 мало статус колгоспного двору та належало ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності, відповідно до діючого на той час законодавства, по частині кожному.

Після смерті ОСОБА_4 його частину домогосподарства за заповітом успадкувала ОСОБА_1 . Належну ОСОБА_5 частину домогосподарства на підставі заповіту від 17.01.2006 також, успадкувала позивачка.

Згідно зі ст.25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті.

Відповідно до положень ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, оскільки, ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , цивільна правоздатність яких припинилася, спадщину прийняла, спадкодавцям як членам колгоспного двору належало по частці житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходяться в АДРЕСА_1 , правовстановлюючі документи відсутні, що перешкоджає позивачу оформити право власності на спадкове нерухоме майно через органи нотаріату.

Встановлені судом обставини, які є підставою для задоволення позову, не спростовувались і не заперечувались відповідачами.

На підставі викладеного, керуючись 120 ЦК УРСР 1963 року, ст.25, 392, 1216-1223, 1268-1272 ЦК України, ст.2, 3, 19, 23, 76-89, 141, 258-268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя О.В. Данько