Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №730/827/26 — Борзнянський районний суд Чернігівської області

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01

Справа №730/827/26

Провадження № 3/730/268/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2026 р. м. Борзна

Суддя Борзнянського районного суду Чернігівської області Ріхтер В.В., розглянувши матеріали про адміністративні правопорушення, які надійшли від відділення поліції № 3 (м. Борзна) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Чернігові, РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні дитину 2021 року народження, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 25.05.2026 о 19-45 год. у м. Борзна по вул. Героїв Чорнобиля Ніжинського району Чернігівської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Toyota Prius», д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер 6820», результат тесту становить 1,97 ‰, від проходження огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.9а ПДР України, тобто вчинив правопорушення.

Оскільки дії водія ОСОБА_1 носять ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, справу направлено для розгляду до суду.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного правопорушення категорично не визнав. Зазначив, неофіційно працює таксистом. Коли він керував автівкою у м. Борзна, його зупинили працівники поліції та звинуватили у тому, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Але він був тверезий, оскільки працює водієм та від цього залежить його життя. Він починає працювати о 6 годині, а закінчує близько 24, тому мав дуже втомлений вид. На пропозицію пройти огляд на місці погодився. Після продуву приладу Драгер останній показав 1,97 ‰. Із таким результатом він не погодився, про що прямо зазначив. На це працівники поліції запропонували поїхати йому у медичний заклад м. Ніжина. Він погодився. Коли вони вже їхали, то працівнику поліції хтось зателефонував. Після розмови працівник поліції розвернувся та всі повернулися до автівки ОСОБА_1 . Хто телефонував та з якої причини, ОСОБА_1 не відомо. Чому працівник поліції прийняв таке рішення, також не відомо. Коли повернулися на місце зупинки, то працівник поліції одразу склав протокол, наче він перебуває у стані алкогольного сп`яніння, хоча це було не так та він хотів пройти огляд у лікарні. Уважає, що щодо нього порушена процедура огляду, а працівники поліції не захотіли везти його до лікарні.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності щодо часу, місця, способу настання обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, та безпосередньо її ролі в їх настанні, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку відповідним органом встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, з огляду на положення ст.ст. 251, 252 КУпАП суддя в постанові повинен навести докази наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності особи у його вчиненні, а також дати належну оцінку цим доказам у їх сукупності.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Стаття 130 КУпАП має два незалежні один від одного склади адміністративного правопорушення: 1) відповідальність за ст. 130 КУпАП настає в разі порушення п. 2.9а ПДР України, а саме керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; 2) відповідальність за ст. 130 КУпАП настає в разі порушення п. 2.5 ПДР України, а саме відмови водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто, склад правопорушення може бути утворений або фактом керування особою (водієм) у стані сп`яніння, або фактом відмови від проходження огляду на виявлення такого стану.

Як убачається із протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується порушення п. 2.9а ПДР, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція) та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок).

Згідно з положеннями ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп`яніння, який проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків, а у разі незгоди водія на проведення такого огляду або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я, які мають право на проведення такого огляду, не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Зазначені вимоги закону знайшли своє відображення і в п. 7 розділу 1 Інструкції, в якому визначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. При цьому в п.6 Порядку вказано, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

При цьому, частиною 5 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

З дослідженого судом відео убачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, у процесі керування його зупинили працівники поліції. Одразу після зупинки водію висунули вимогу, у зв`язку з наявністю ознак алкогольного сп`яніння, пройти відповідний огляд, на що водій добровільно погодився. Далі огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія за допомогою спеціального технічного приладу. Тест на стан алкогольного сп`яніння був позитивний - 1,97 ‰. З результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу водій категорично не погодився та просив пройти огляд у медичному закладі. Ураховуючи це, всі учасники сіли у автомобіль поліції, та, як зазначив працівник поліції, вони їдуть до лікарні м. Ніжина. Після того, як почався рух автомобіля, відео запис обірвався.

Наступний відеозапис починається вже з того, що на місці первісної зупинки ТЗ працівник поліції оформлює протокол про знаходження особи у стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином, пояснення ОСОБА_1 повністю узгоджуються з переглянутим судом відеозаписом.

Чому ОСОБА_1 не було доставлено до лікарні, що вплинуло на рішення працівника поліції не доставляти особу до лікарні, яка мала ознаки алкогольного сп`яніння, матеріали справи не містять та об`єктивного пояснення цьому немає.

За таких обставин, дії водія не можуть розцінюватися як встановлений факт керування транспортним засобом у стані сп`яніння.

Окремо у цій справі слід звернути на те, що працівники поліції після зупинки ТЗ не роз`яснювали жодних прав ОСОБА_1 .

Таким чином, суд погоджується з ОСОБА_1 що після огляду на місці зупинки працівниками поліції було порушено саму процедуру огляду.

Так, з відео запису убачається, що ОСОБА_1 неодноразово виказує свої заперечення щодо результату огляду. Як було зазначено вище, у даному випадку дії працівника поліції унормовано чітко та не двозначно: водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Наведене свідчить про те, що працівниками поліції не дотримані вимоги закону щодо проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Вимагаючи від водія дотримання вимог законодавства, працівники поліції самі нехтували цими вимогами, не зважали на те, що окрім права вимагати, вони наділені ще рядом обов`язків.

Притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Недоведеність вини особи, відповідно до ст. 9 КУпАП, свідчить про відсутність складу правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому, слід відмітити, що процедура розгляду справ про адміністративні правопорушення не передбачає участі при судовому розгляді сторони обвинувачення, що може призвести до змішування ролі обвинувача і судді, і тим самим дати підстави для законних сумнівів неупередженості суду, порушити принцип змагальності.

У зв`язку із чим суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що вимагає «обережності дій суду» при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України, від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Згідно вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Відповідно до п. 1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у випадку встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 130, 251, 252, 283-285, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Борзнянський районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя Ріхтер В.В.