Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №642/7363/25 — Холодногірський районний суд міста Харкова

23 червня 2026 року

Справа № 642/7363/25

Провадження № 2/642/69/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Проценко Л.Г.,

за участю секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Холодногірського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» звернулось до Холодногірського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №3320964 від 27.02.2020 в розмірі 80520,00 грн, з яких: 12000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 68520,00 грн. – заборгованість за відсотками. Також просили стягнути з відповідача на свою користь витрати на правову допомогу в сумі 6000,00 грн. та сплачену суму судового збору в розмірі 2422,40 грн.

27.02.2020 року між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛЕКСКРЕДИТ» (Торгова марка AlexCredit™) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3320964.

У відповідності до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону вказаний Позичальником при укладанні кредитного договору.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи вказується особа, яка створила запит.

Згідно п. 1.2. кредитного договору кредитодавець надає Позичальнику кредит на споживчі цілі без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит і сплатити Проценти за користування кредитом та інші платежі у відповідності до умов Договору. Кредит надається в національній грошовій одиниці України – гривні. Сума кредиту складає 12 000,00 гривень. Нарахування Процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку: у випадку використання Кредиту менше ніж 5 (п`ять) календарних днів, включаючи Дострокове виконання Зобов`язань Позичальник сплачує фіксовану суму Процентів за користування кредитом, яка складає 5,10% від визначеної в договорі суми кредиту.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 уклала Кредитний договір № 3320964 від 27.02.2020 року із ТОВ «Алекскредит» та Відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 12000,00 грн.

08.10.2020 між ТОВ «Алекскредит» та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» укладено Договір факторингу №LVMM/06-07-2020-71, згідно даного Договору факторингу 08.10.2020 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 3320964 від 27.02.2020 року.

Згідно Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором (ТОВ "ФК "УКРФІНСТАНДАРТ") є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 80520,00 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 12000,00 грн.; заборгованість за відсотками становить 68520,00 грн.

Ухвалою суду від 25.11.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

22.12.2025 через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення від представника відповідача Камінської М.І., яка вважає позовні вимоги про стягнення відсотків за кредитним договором необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Також не погоджується з розміром вимог, заявлених стороною позивача, про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зазначає що заявлені не є обґрунтованими та не підтверджуються належними доказами, а також не співвідносяться з фактичним обсягом і складністю виконаної роботи. Просила суд у задоволенні позовної заяви відмовити.

22.01.2026 через підсистему «Електронний суд від представника позивача надійшли додаткові пояснення на письмові пояснення представника відповідача, в обгрунтування яких зазначено, що факт укладення кредитного договору представником відповідача не оспорюється. Тобто відповідач підписала договір, у тексті якого чітко та неодноразово містяться посилання на «Правила надання кредиту ТОВ «Алекскредит»». Згідно п. 1.1 «Визначення понять і термінів, які містяться у цьому Договорі, тлумачаться відповідно до цього Договору та розділу 2 Правил надання кредиту ТОВ «Алекскредит» (далі - Правила), що розміщені на Сайті Кредитодавця https://alexcredit.ua.». Відповідно умови, викладені в Правилах, є невід`ємною частиною договору, якщо на них є посилання в основному тексті договору, а самі Правила були доступні споживачу до або під час укладення договору (на сайті Кредитодавця https://alexcredit.ua.). Тобто сам факт підписання договору з посиланням на Правила надання кредиту свідчить про те, що Відповідач мав можливість та виявив волю ознайомитися з ними. Таким чином, твердження Відповідача про ненадання Правил є безпідставними та спрямованими на уникнення відповідальності за власне невиконання взятих на себе зобов`язань. Поруч з цим Позивач долучає до матеріалів справи актуальну редакцію Правил надання кредиту ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ», що була чинною на момент укладення договору. Ці Правила були розміщені у відкритому доступі на офіційному сайті Кредитодавця https://alexcredit.ua. Також вважає за необхідне вказати, що графік платежів є похідним документом, який відображає періодичність та розмір платежів, а не є єдиним або визначальним джерелом інформації про істотні умови кредитного договору. Інформація про строк кредитування міститься як в самому кредитному договорі, так і у паспорті споживчого кредиту, який є обов`язковим документом відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» та надається позичальнику до укладення договору. Отже, факт підписання та прийняття Відповідачем кредитного договору після отримання Паспорта споживчого кредиту свідчить про його належне інформування щодо строку кредитування та інших істотних умов договору.

Щодо нарахування процентів за кредитним договором позивач зазначає що, сторонами договору якими був Первісний кредитор та Відповідач, станом на 27.02.2020 було досягнуто в належній формі згоди щодо усіх істотних умов договору, в тому числі й щодо предмету договору (валюти договору, строку кредитування, повернення кредиту, сплати процентів за користування коштами, надання кредиту для особистих потреб позичальника, черговості погашення заборгованості, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору, строки повернення коштів, тощо), умов забезпечення кредиту, прав та обов`язків ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та Позичальника тощо. Відповідач мала час на роздуми або перевірку умов перед укладанням кредитного договору та є свідченням того, що ОСОБА_1 була належним чином проінформованою, а умови були прозорими та зрозумілими, включаючи інформацію про процентну ставку, комісії, та інші фінансові аспекти. Отже, наведений Позивачем деталізований розрахунок заборгованості до кредитного договору № 3320964 від 27.02.2020 відповідає умовам погодженим між Відповідачем та ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ». у відповідності до змісту Деталізованого розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 3320964 від 27.02.2020 відбулася видача коштів, часткове погашення, а також останній містить детальний і повний опис сум фінансових зобов`язань, що підлягає погашенню. Отже, Позивачем обґрунтовано розмір заборгованості за вказаним Кредитним договором, тому позовні вимоги позивача є законними та безперечними, а відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов`язань.

Щодо правничої допомоги позивача зазначає, що на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу було подано до суду наступні докази, а саме: копію Договору про надання правової допомоги № 41153878 від 11 листопада 2025 р.; копію Додаткової угоди № 320964 від 13 листопада 2025 року до Договору № 41153878 від 11 листопада 2025 року; копію Детального опису робіт (надання послуг) від 13 листопада 2025 року; копію Акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 13 листопада 2025 року та копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВЛ № 841 від 22 липня 2016 року. Позивач надав разом із позовом усі необхідні докази отримання професійної правничої допомоги по справі, що підтверджують співмірність та справедливість витрат на професійну правничу допомогу із складністю справи, часом, обсягом та ціною позову, а отже стягнення із Відповідача витрат на професійну (правову) допомогу адвоката у розмірі 6000,00 грн. підлягають задоволенню. Враховуючи, що справа № 642/7363/25 відноситься до категорії малозначних справ, представляти інтереси позивача в суді має право його представник за довіреністю, який не має статусу адвоката. Також просить суд, поновити процесуальний строк, долучити до матеріалів справи клопотання, розгляд справи проводити участі представника позивача та позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою 26.05.2026 суду клопотання представника позивача задоволено та витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію: щодо наявності у ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) карткового рахунку, відкритого в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ: 14360570); щодо належності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) карткового рахунку № НОМЕР_1 ; виписку по рахунку за номером картки № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) за період 27.02.2020-05.03.2020.

На виконання ухвали суду Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» 17.06.2026 надіслало інформацію, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) та надано виписку по рахунку.

На адресу суду через підсистему «Електронний суд» 23.06.2026 надійшли додаткові пояснення представника відповідача ОСОБА_2 , в обгрунтування яких вказано, що згідно з умовами Кредитного договору загальний розмір наданого кредиту становить 12000 грн. (пункт 1.3). Графік платежів у Договорі визначає окремі розрахунки Зобов`язань за Лояльними (покращеними) умовами кредитування (п. 2.25. Правил) та за Загальними умовами кредитування (п. 2.15. Правил). Натомість графік платежів не містить жодної інформації про строк кредитування. Відповідно до п. 1.7.2. договору, у випадку використання Позичальником Лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту (п. 1.3. Договору) та сплати Процентів за користування кредитом протягом 20 календарних днів з 27.02.2020 року до 18.03.2020 року (включно) (Базовий період - п. 2.4. Правил) процентна ставка за один день користування кредитом складає 1,02% (Акційна ставка (п. 2.1. Правил) або Ставка за програмою лояльності (п. 2.34. Правил)). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Лояльних (покращених) умов кредитування складає 14 448,00 грн., у тому числі Основна сума кредиту 12 000,00 грн., Проценти за користування кредитом 2 448,00 грн. В кредитному договорі п. 1.7.3 визначено, що При використанні Позичальником Загальних умов кредитування процентні ставки складають: в Базовий період з 27.02.2020 року до 18.03.2020 року (включно) - 1,70 % за один день користування Кредитом (Базова процентна ставка - п. 2.3. Правил); в Спеціальний період (п. 2.40. Правил) з 19.03.2020 року до 14.09.2020 року (включно) — 3 % за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка - п. 2.34. Правил). Однак, позивач, нараховуючи заборгованість за відсотками у розмірі 68520грн. виходив з іншого строку кредитування, що свідчить про істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків сторін договору, в той час коли відповідач, як споживач банківських послуг, є слабшою стороною цих правовідносин. Щодо нарахування відсотків після закінчення строку кредитування зазначає, що орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Лояльних (покращених) умов кредитування складає 14 448,00 грн., у тому числі Основна сума кредиту 12 000,00 грн., Проценти за користування кредитом 2 448,00 грн. При використанні Позичальником Загальних умов кредитування процентні ставки складають: в Базовий період з 27.02.2020 року до 18.03.2020 року (включно) - 1,70 % за один день користування Кредитом (Базова процентна ставка - п. 2.3. Правил) При цьому, позивач просить суд стягнути з Відповідача проценти за користування кредитом у розмірі 68 520 грн., що є необґрунтованим та не відповідає умовам кредитного договору. Відповідно до умов договору Базовий період кредитування становив період з 27.02.2020 року по 18.03.2020 року включно, тобто 20 календарних днів. Базова процентна ставка за користування кредитом становила 1,70 % за кожен день користування кредитними коштами. Таким чином, розмір процентів за весь погоджений сторонами строк кредитування становить: 12000,00 грн*1,70%*20 днів = 4080,00 грн. Отже, за умовами договору проценти за базовий період кредитування складають 4080,00 грн, тоді як Позивач заявляє до стягнення 68 520,00 грн процентів, що перевищує суму процентів за погоджений сторонами строк кредитування. Отже, вимога про стягнення процентів у розмірі 68520,00 грн. є недоведеною, необґрунтованою та такою, що підлягає відхиленню або суттєвому зменшенню до розміру, який відповідає умовам кредитного договору та фактичному строку користування кредитом.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, в позові просив розглядати справу без його участі.

Відповідач у судові засідання неодноразово не з`явилась, про час та місце слухання справи повідомлена вчасно та належним чином, причин неявки не повідомила, відзиву або клопотань з процесуальних питань суду не надходило.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, доходить такого висновку.

Судом встановлено, що 27.02.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний Договір № 3320964, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача № PS3320964.

Відповідно до умов п.п.1.3., 1.4 Договору, ТОВ «Алекскредит» надало відповідачу кредит у розмірі 12000,00 гривень, в безготівковій формі шляхом перерахування на Картковий рахунок Позичальника.

Відповідно п. 1.7. Договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку: п.1.7.1. у випадку використання Кредиту менше ніж 5 (п`ять) календарних днів, включаючи Дострокове виконання Зобов`язань, позичальник сплачує фіксовану суму процентів за користування кредитом, яка складає 5,10% від визначеної в п. 1.3. цього Договору суми кредиту.

Відповідно п. 1.7.2. Договору, У випадку використання Позичальником Лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту (п. 1.3. Договору) та сплати Процентів за користування кредитом протягом 20 календарних днів з 27.02.2020 року до 18.03.2020 року (включно) (Базовий період - п. 2.4. Правил) процентна ставка за один день користування кредитом складає 1,02% (Акційна ставка (п. 2.1. Правил) або Ставка за програмою лояльності (п. 2.34. Правил)). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Лояльних (покращених) умов кредитування складає 14 448,00 грн., у тому числі Основна сума кредиту 12 000,00 грн., Проценти за користування кредитом 2 448,00 грн.

Відповідно п. 1.7.3. Договору, при використанні Позичальником Загальних умов кредитування процентні ставки складають: - в Базовий період з 27.02.2020 року до 18.03.2020 року (включно) - 1,70 % за один день користування Кредитом (Базова процентна ставка - п. 2.3. Правил); - в Спеціальний період (п. 2.40. Правил) з 19.03.2020 року до 14.09.2020 року (включно) — 3 % за один день користування Кредитом (Спеціальна процентна ставка - п. 2.34. Правил). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Загальних умов кредитування складає 16 085,40 грн.

Згідно з п.4.1 Договору Для належного виконання Зобов`язань або повного погашення Заборгованості за Договором Позичальник має сплатити Основну суму кредиту, Проценти за користування кредитом, Неустойку (пеню, штраф) шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Кредитодавця або іншим способом, передбаченим Договором та визначеним на Сайті Кредитодавця.

Відповідно до п. 3.1 Договору погодили, що Строк дії Договору (п. 2.41. Правил) встановлюється з Дати укладення Договору (п. 2.9. Правил) 27.02.2020 року до Кінцевої дати виконання Договору 14.09.2020 року (включно). Закінчення Строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, у тому числі сплати Заборгованості, яке мало місце під час дії Договору. Якщо Позичальник виконає Зобов`язання/сплатить Заборгованість за Договором до Кінцевої дати виконання Договору, Договір припиняє дію у Дату повернення/погашення кредиту (п. 2.8. Правил).

Отже, суд відхиляє доводи представника відповідача щодо 20-ти денного строку дії кредитного договору, оскільки відповідно до п. 3.1 Договору строк дії договору становить 199 днів, а саме з 27.02.2020 по 14.09.2020.

До договору про надання кредиту № 3320964 від 27.02.2020 року долучений Графік платежів, який також підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатору PS3320964.

Умови кредитування серед іншого відображені і у паспорті споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), який також підписаний відповідачем за допомогою аналогічного одноразового ідентифікатору.

З наданої АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду від 26 травня 2026 року інформації вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 .

Відповідно до виписки по картці за період з 27.02.2020-05.03.2020 на банківський рахунок № НОМЕР_3 , 27.02.2020 року були зараховані грошові кошти у розмірі 12000,00 грн.

Відповідач користувалась кредитними коштами, але зобов`язання за договором не виконала.

08.10.2020 між ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» було укладено Договір факторингу №LVMM/06-07-2020-71, згідно п. 2.1 якого за цим Договором Клієнт відступає Фактору, а Фактор приймає Права Вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з п. 2.2 Договору факторингу Права Вимоги, які Клієнт відступає Фактору за цим Договором, відступаються (передаються) в розмірі Заборгованості Боржників перед Клієнтом.

Відповідно до витягу із Додатку №1 до Договору факторингу №LVMM/06-07-2020-71 від 08.10.2020, від ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ" до ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 3320964 від 27.02.2020 року у розмірі 80520,00 грн, з яких 12000,00 грн – сума заборгованості за тілом; 68520,00 грн.– сума заборгованості за відсотками.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до вимог ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч.12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як регламентовано ч.6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205,207 ЦК України).

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постановах від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 по справі 127/33824/19, від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19); від 09.09.2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Відповідно до ст. ст. 526, 1054 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу; за кредитним договором позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

За частиною 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення, від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов`язань. Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що доказів повернення кредиту чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 3320964 від 27.02.2020 у сумі 80520,00 грн.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає таке.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Відповідно до частини першої, пунктів 1,4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Згідно частини 1 та пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Чинне цивільне-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі, гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 4, 5, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23 виснувала, що: «141. У ч. 3 ст. 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.

144. […] У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 3 ст. 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

145. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення».

До того ж, Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово висловлювалася з питання розподілу витрат на правничу допомогу між сторонами.

Зокрема, у додатковій постанові від 19.02.2020, ухваленій за наслідками вирішення справи № 755/9215/15-ц, ВП ВС виснувала, що:

«21. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Подібні висновки щодо порушеного правового питання викладені у постановах ВП ВС від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 25.03.2026 по справі № 372/6826/24 відмовила у прийнятті справи до розгляду та повернула її на розгляд колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, констатувавши відсутність належних мотивів та обґрунтованих підстав для перегляду й відступу від чинного правового висновку щодо застосування норм статей 137, 141 ЦПК України.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача судові витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у сумі 6000,00 грн.

Так, згідно наявного в матеріалах справи договору про надання правової допомоги № 41153878 від 11.11.2025, укладений між ТОВ «Фінансова Компанія »УКРФІНСТАНДАРТ» та адвокатом Лівак І.М. вартість складається з вартості наданих юридичних послуг.

З копії акту № 3320964 про пітвердження факту надання правничої допомоги адвокатом Лівак І.М. на підставі договору про надання правової допомоги № 41153878 від 11.11.2025 вбачається, що сума наданих послуг становить 6000,00 грн.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

У даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, виконавцем юридичних послуг не здійснювалися дії, які б потребували додаткового часу або здійснення додаткових розрахунків. За своїм змістом, позовна заява вочевидь є подібною до інших позовних заяв, які стосуються стягнення заборгованості за кредитним договором. Отже, з цього слідує висновок про те, що дана справа не відноситься до категорії складних справ і складання позовів та клопотань у своїй більшості є подібними, оскільки не потребують додаткових навичок та розрахунків.

Враховуючи обсяг виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, часткового задоволення позовних вимог, суд дійшов до висновку про те, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн підлягає частковому задоволенню, та з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2000,00 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача понесений судовий збір у розмірі 2422, 40 грн.

Відповідно до ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

На підставі викладеного, статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, статтями 509, 525, 526, 530, 546, 549, 626, 628, 1048, 1049, 1054, 1056-1ЦК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНСТАНДАРТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» заборгованість за кредитним договором № 3320964 від 27.02.2020 року у розмірі 80520 (вісімдесят тисяч п`ятсот двадцять) грн. 00 коп., яка складається з наступного: 12 000,00 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 68520,00 грн. – заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» витрати по сплаті судового збору в сумі 2 442 (дві тисячі чотириста сорок дві) грн. 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Повний текст рішення складено 23.06.2026.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», код ЄДРПОУ: 41153878, місцезнаходження: м. Київ вул. Глибочицька, буд. 17-Б, офіс 503;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.Г. Проценко