Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №642/3533/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

"24" червня 2026 р.

Справа № 642/3533/26

Провадження № 2-а/642/29/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Бородіної О.В., за участю секретаря Брус М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

07.05.2026 року позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, у якій просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 872-1п від 05.05.2026 про накладення на ОСОБА_1 штрафу за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у розмірі 17 000 грн., та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАп у зв`язку з відсутністю події і складу правопорушення.

Позивач вважає вказану постанову незаконною. Вказує, що підставою для винесення постанови стала начебто його неявка за повісткою № 6091576. Проте, як вказано у протоколі № 872-1 від 29.04.2026 року, дана повістка була направлена іншій особі – Сиримбетову. Він подавав заперечення на протокол, у яких повідомляв, що протокол містить дані щодо іншої особи, а повістка йому не направлялась.

Зазначав, що доказів отримання ним повістки матеріали не містять, а отже, не підтверджено вчинення ним адміністративного правопорушення.

Ухвалою судді Холодногірського районного суду м. Харкова від 12 травня 2026 року відкрито провадження в даній справі, яку вирішено розглядати в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Ухвалою Холдногірського районного суду м. Харкова від 28.05.2026 року витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_2 належним чином засвідчену копію справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Ухвалою Холдногірського районного суду м. Харкова від 04.06.2026 року клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення строку на подачу відзиву на адміністративний позов задоволено.

Поновлено ІНФОРМАЦІЯ_1 строк на подачу відзиву на адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, та прийнято поданий відповідачем відзив до розгляду.

У відзиві представник ІНФОРМАЦІЯ_1 просив залишити позовні вимоги позивача без задоволення, виходячи з наступного.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни, у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зобов`язані з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

21.12.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 військовозобов`язаному ОСОБА_1 за задекларованим місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення (поштове відправлення № R067063401550) направлена повістка № 6091576 (сформована автоматично за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів) про необхідність з`явитися 19.01.2026 о 09:00 годині до ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до п. 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265, особа може задекларувати / зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування / реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого / зареєстрованого місця проживання, перебування ведеться офіційне листування з особою та вручення офіційної кореспонденції . Процедура оповіщення військовозобов`язаних та резервістів передбачена Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі – Порядок № 560).

Згідно з п. 34 Порядку № 560, повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання. У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником.

При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Централізований друк повісток, які сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, та направлення їх військовозобов`язаним та резервістам засобами поштового зв`язку здійснюються Міноборони або державними підприємствами, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (в поліграфічній галузі), на підставі відповідних договорів, укладених між Міноборони, призначеним оператором поштового зв`язку та/або державними підприємствами, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (в поліграфічній галузі).

Відповідно до п. 36 Порядку № 560, за адресою місця проживання або адресою задекларованого / зареєстрованого місця проживання резервісти та військовозобов`язані, серед іншого, можуть бути оповіщені представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки особисто або засобами зв`язку.

Згідно з п. 41 Порядку № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі вручення повістки – особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та / або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого / зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Вищезазначена повістка № 6091576, повернута 03.01.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_5 у зв`язку з відсутністю одержувача ( ОСОБА_1 ) за вказаною адресою.

При цьому, згідно з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Верховного Суду, як викладена у рішенні по справі № 800/547/17 від 25.04.2018, направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення «належним».

Таким чином, враховуючи приписи вищевказаного законодавства, представник відповідача зазначає, що ОСОБА_1 був оповіщений належним чином про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме на 19.01.2026 о 09:00 годині, однак у вказаний час до ІНФОРМАЦІЯ_5 не з`явився, про поважні причини неприбуття не повідомив, чим порушив ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

29.04.2026 уповноваженою на те особою відносно правопорушника ОСОБА_1 складено протокол № 872-1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 Кодексом України про адміністративні правопорушення. У протоколі, серед іншого, зазначені: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;інші відомості, необхідні для вирішення справи.

При складанні адміністративного протоколу стосовно ОСОБА_1 були дотримані норми КУпАП щодо процедури розгляду адміністративної справи, роз`яснено ст. 63 Конституції України, його права, передбачені ст. 268 КУпАП, у т.ч. знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката.

Крім цього, ОСОБА_1 своєчасно та належним чином повідомлено про місце, дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення – 16.00 год. 05.05.2026 в приміщенні каб. № 20 ІНФОРМАЦІЯ_5 .

До протоколу, серед іншого, додано копію повістки № 6091576. Примірник відповідного протоколу ОСОБА_1 отримав особисто. Одночасно позивач надав письмові пояснення щодо незгоди з протоколом у зв`язку з тим, що повістку він не отримував.

Відповідно до частини 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Відповідно до статті 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної розглядають правопорушення: справи про про такі адміністративні порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових необережності (статті 210 , 210 документів 1 , 211 чи втрату їх з (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

У статті 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Позивач був обізнаний з його правами, у вищевказаний час з`явився для розгляду справи, надав письмові пояснення (заперечення) до протоколу про адміністративне правопорушення від 29.04.2026 № 872-1, а саме: свою незгоду з протоколом ОСОБА_1 обґрунтував тим, що в тексті останнього зазначено, що повістка направлялась не йому, а громадянину ОСОБА_2 .

За приписами статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. 05.05.2026 о 16 годині 00 хвилин відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення відбувся розгляд справи про адміністративне правопорушення, скоєне громадянином ОСОБА_1 . Під час розгляду були з`ясовані обставини, що мають значення для правильного вирішення справи відповідно до вимог КУпАП, зокрема встановлено, що громадянин ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, встановлено його вину та обставини скоєного правопорушення під час дії особливого періоду в умовах воєнного стану.

Відповідно до статті 283 КУпАП та інших вимог КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, з`ясувавши всі обставини по справі, оцінивши докази, керуючись законом і правосвідомістю, ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 05.05.2026 виніс постанову по справі № 872-1п про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

При цьому, під час розгляду справи були враховані вищевказані письмові пояснення ОСОБА_1 , що безпосередньо підтверджується змістом постанови від 05.05.2026 № 872-1п щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

В частині доводів Позивача щодо зазначення у протоколі прізвища іншої особи просять врахувати, що під час складання зазначеного протоколу та викладення суті адміністративного правопорушення, в абзаці 2 відповідного розділу протоколу допущено технічну помилку та замість анкетних даних « ОСОБА_1 » помилково зазначено « ОСОБА_2 ».

Таким чином, доводи ОСОБА_1 не виключають наявності складу адміністративного правопорушення, за яке Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності оскаржуваною постановою.

Враховуючи наведене вище, вказують, що постанова від 05.05.2026 № 872-1п щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП України прийнята на підставі норм діючого законодавства, у зв`язку з чим скасуванню не підлягає, а дії ІНФОРМАЦІЯ_5 при винесенні оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення були вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України , КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.

Виходячи з наведеного, вважають позов ОСОБА_1 необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Разом з відзивом на позовну заяву відповідачем були надані витребувані докази на виконання ухвали Холодногірського районного суду м. Харкова від 28 травня 2026 року.

У відповіді на відзив позивач вказав, що не погоджується з доводами відповідача. Вказує необґрунтованими доводи щодо зазначення у протоколі прізвища іншої особи. Також вказує, що відповідно до трекінгу УКРПОШТИ, поштове відправлення із повісткою повернулось на адресу відповідача. Вказане він вважає є доказом відсутності й уого діях складу адміністративного правопорушення. Також вважає надуманими мету його виклику за повісткою. Наполягав на задоволенні його позовних вимог.

Інші заяви по суті справи сторони суду не подавали.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 від 05.05.2026 за № 872-1п позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн.

Відповідно до вказаної постанови 29.04.2026 о 10.04 год. до ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_2 працівниками поліції був доставлений (супроводжений) громадянин ОСОБА_1 . Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №69 «Про загальну мобілізацію», №794/2025 від 20.10.2025 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» ІНФОРМАЦІЯ_4 було здійснено оповіщення військовозобов`язаних.

Так, 21.12.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 військовозобов`язаному ОСОБА_1 поштовим зв`язком AT «Укрпошта» була направлена повістка № 6091576, яка сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, за місцем його проживання, а саме: АДРЕСА_1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 19.01.2026 о 09.00 год. для уточнення даних, а саме: відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, які відносяться до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста, згідно п.34, ст.7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Вищезазначена повістка № 6091576 була повернута до ІНФОРМАЦІЯ_5 , у зв`язку з відсутністю ОСОБА_1 за вказаною адресою.

Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджений постановою КМУ від 16.05.2024 №560 вбачається, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.

Таким чином, ОСОБА_1 був оповіщений належним чином про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме на 19.01.2026 о 09.00 год, однак у вказаний час до ІНФОРМАЦІЯ_5 не з`явився, про поважні причини неявки не повідомив, чим порушив абз.8, ч.3, ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Також при розгляді справи були враховані пояснення Вх. № 13190 від 05.05.2026 надані ОСОБА_1 .

Обставин передбачених ст. 34 КУпАП не встановлено.

Обставини передбачені ст. 35 КУпАП відсутні.

ОСОБА_1 отримав копію постанови у той же день.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для скасування постанови про притягнення позивача ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення (по тексту КУпАП).

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з положеннями статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за № 36/41381 (далі - Інструкція).

Згідно пункту 3 Розділу ІІ Інструкції у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до пункту 6 Розділу ІІ Інструкції до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов`язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.

Статтею 279-9 КУпАП (введена Законом України від 13.03.2025 № 4316-IX, який набрав чинності 17.04.2025) визначено, що в постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення.

Частиною першою статті 210-1 КпАП України встановлено, що адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Згідно з частиною третьою статті 210-1 КпАП України вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зазначена норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

На території України особливий період розпочався 17.03.2014 року відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію».

Наразі в Україні, згідно Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, введено правовий режим воєнного стану, який є результатом фактичного початку воєнних дій, та який продовжено.

Стаття 22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» визначає, що громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України).

Відповідно до п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: 1) перебувати на військовому обліку: 2) прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 21 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період», затвердженого постановою КМУ №560 від 16.05.2024, передбачено, що за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Отже, чинним законодавством визначений обов`язок громадян з`явитися, зокрема до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який, зокрема, регулює процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів (далі Порядок № 560).

Пунктом 23 Порядку № 560 передбачено, що поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються:

перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

Відповідно до п.24 Порядку № 560, у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Пунктом 27 Порядку № 560 встановлено, що під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби;

Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1) (п. 28 Порядку № 560).

За положеннями п. 30 Порядку № 560, повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.

Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п. 302 Порядку № 560, повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, можуть:

централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов`язаним та резервістам засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення;

друкуватися та вручатися військовозобов`язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді.

Згідно п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

За приписами статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_1 з 11.09.2025, та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 військовозобов`язаному ОСОБА_1 за задекларованим місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення (поштове відправлення № R067063401550) направлена повістка № 6091576 (сформована автоматично за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів) про необхідність з`явитися 19.01.2026 о 09:00 годині до ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_2 , для уточнення даних.

З копій квитанції про відправлення рекомендованого листа № R067063401550, опису вкладення до рекомендованого поштового відправлення, копії повідомлення про вручення поштового відправлення, відомостями поштового зв`язку про шлях, причини повернення поштового відправлення, зазначені обставини підтверджено, а також слідує, що направлена позивачу повістка яка виписана на його ім`я була повернута відділенням зв`язку з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно п. 41 Порядку № 560 позивач ОСОБА_1 є таким що належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

19.01.2026 року ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 не прибув, про причини неявки не повідомив.

Неявка військовобов`язаного за викликом ТЦК та СП створює склад правопорушення, відповідальність за яке, в особливий період, передбачена ч.3 ст.210-1 КУпАП.

29.04.2026 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 працівниками поліції був доставлений громадянин ОСОБА_1 та гранатометником взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 було складено протокол №872-1 про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, в якому йому було роз`яснено ст.63 Конституції України та ознайомлено з вимогами ст. 268 КУпАП, а також повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 05.05.2026 року о 16.00 в приміщенні до ІНФОРМАЦІЯ_5 . ОСОБА_1 надав пояснення і зауваження щодо змісту протоколу. Позивач даний протокол підписав.

Після розгляду справи про адміністративне правопорушення була складена постанова № 872-1п від 05.05.2026 року, яка була отримана позивачем особисто того ж дня.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини дев`ятої статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Тобто, за приписами наведеної вище правової норми початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день виявлення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.

Суд зазначає, що адміністративне правопорушення вважається вчиненим в той день, коли позивач не з`явився за викликом до органу – ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто 19.01.2026. В цей же день порушення і було виявлено, оскільки було встановлено, що на визначений повісткою час 09:00 год. 19 січня 2026 року позивач не з`явився.

Оскільки ОСОБА_1 не прибув за повісткою для уточнення даних 19.01.2026 року, на коли він викликався повісткою, саме 19.01.2026 року виявлено вчинення позивачем правопорушення, і з 19.01.2026 року розпочався перебіг тримісячного строку для притягнення його до відповідальності, та який відповідно до частини дев`ятої статті 38 КУпАП тривав до 19.04.2026.

Разом з тим, спірну постанову №872-1п за справою про адміністративне правопорушення було винесено лише 05.05.2026, тобто після закінчення трьохмісячного строку, встановленого частиною дев`ятою статті 38 КУпАП.

Згідно з пунктом 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 11.07.2018 року у справі №308/8763/15-а, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Таким чином, Верховний Суд прийшов до висновку, що при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.

З огляду на те, що на момент прийняття оскаржуваної постанови тримісячний строк, визначений статтею 38 КУпАП для накладення адміністративного стягнення за вчинення в особливий період правопорушення, передбаченого статтею 210-1 цього Кодексу, сплив 19.04.2026 року, провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 підлягало закриттю.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Наведеним положенням кореспондують норми статті 293 КУпАП, якими регламентовано повноваження органу, який розглядає скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Так, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строк накладення адміністративного стягнення сплив, справа про адміністративне правопорушення відносно позивача підлягає закриттю.

Позивач у своїй позовній заяві не посилався на притягнення до відповідальності поза межами строку, встановленого ч. 9 ст. 39 КУпАП як на підставу позову.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тому з метою ефективного захисту прав позивача суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, за частиною третьою статті 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП.

На підставі викладеного позов підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 9, 20, 241-246, 286 КАС України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майора ОСОБА_3 від 05 травня 2026 року № 872-1п про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. - скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП – закрити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24.06.2026 року.

Суддя О.В. Бородіна