Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №385/1094/26 — Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Суд: Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця

Дата: 22 червня 2026 р.

Справа: №385/1094/26

Суддя: ВЕНГРИН М. В.

Справа №: 385/1094/26 Провадження № 3/385/342/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2026 року м. Гайворон

Суддя Гайворонського районного суду Кіровоградської області Венгрин М. В., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 1 Голованівського районного відділу поліції в Кіровоградській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення

встановив:

згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 482037 - 15.06.2026 о 23 год 40 хв ОСОБА_1 в м. Гайворон Кіровоградської області, вул. Центральна не виконував неодноразове законне розпорядження про припинення правопорушення, шарпав працівників поліції, поводив себе зухвало та нахабно, вчинивши правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 185 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнав, повідомив, що він 15.06.2026 о 23 год 40 хв перебував в м. Гайворон Кіровоградської області по вул. Центральній зі своїм товаришем ОСОБА_2 та до них під`їхав на мопеді чоловік. Після короткої розмови, зміст якої він не чув так як був чимось зайнятий, чи то спілкувався по телефону, побачив, що той забризкав його товариша сльозогінного балончика та поїхав. Одразу ж з`явились працівники поліції, до яких ОСОБА_2 різко висловлювався, очевидно через дію газового балончика не розуміючи з ким спілкується. Він намагався захистити Олександра, який є інвалідом 2- групи та має протез на нозі, оскільки поліцейські виглядали теж роздратованими через поведінку ОСОБА_2 . Йому жодних розпоряджень про припинення правопорушення поліцейські не висловлювали, оскільки він ніякого правопорушення не вчиняв. Також зазначив, що в момент конфлікту міг висловитись нецензурно, але поліцейських не шарпав, ставав між ними та намагався погасити конфлікт. Крім цього заперечив, що до нього застосовувались кайданки та в них його доставляли до відділення поліції № 1 Голованівського районного відділу поліції в Кіровоградській області. Вважає, що правопорушення не скоював, оскільки намагався погасити конфлікт. Просив не притягувати його до відповідальності

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, виходячи з наступного.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).

В силу вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Протокол про адміністративне правопорушення є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення на підставі якого встановлюються обставини, що мають значення для справи (частина перша статті 251 КУпАП).

За результатами розгляду справи суд виносить постанову, зміст якої має містити, зокрема опис обставин, установлених під час розгляду справи (частина друга статті 283 КУпАП).

Згідно ст. 9, 247 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути почато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Верховний Суд в постанові від 08 липня 2020 року в справі № 463/1352/16-а зазначив, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Так, Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях указує, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. theUnitedKingdom), п. 161, SeriesA заява № 25).

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення ВАД № 482037 за ст. 185 КУПАП вбачається, що злісна непокора полягала у невиконанні ОСОБА_1 законної вимоги поліцейського про припинення правопорушення, шарпання працівників поліції, зухвалу та нахабну поведінку.

-протокол про адміністративне затримання серії АА № 076908 від 15.06.2026 щодо ОСОБА_1 для складання адміністративних матеріалів,

-рапорта поліцейського А. Стуса, згідно якого 15.06.2026 о 23 год 40 хв ОСОБА_1 в м. Гайворон Кіровоградської області, вул. Центральна не виконував неодноразове законне розпорядження про припинення правопорушення, шарпав працівників поліції, поводив себе зухвало та нахабно, тому до нього було застосовано фізичну силу та кайданки для доправлення до відділу поліції для складання протоколу,

-відеозаписами на долученому уповноваженою особою DVD диску, з яких вбачається, що працівники поліції сваряться з ОСОБА_3 але між ними знаходиться ОСОБА_1 та намагається погасити конфлікт да відео чити нецензурну лайку та незрозуміло до кого вона направлена. Вимогою до ОСОБА_1 від поліцейських було коли вони надягали кайданки на ОСОБА_4 не підходити та покласти пляшку. Затримавши ОСОБА_5 посадили в автомобіль та повезли у відділення поліції, при цьому тудиж привезли і ОСОБА_1 який був без кайданок.

Слід вказати, що з долученого відеозапису не вбачається ні вчинення ОСОБА_1 правопорушення та неодноразової вимоги від поліцейських до нього припинити таке правопорушення, також не підтверджене, як про це вказано в рапорті, застосування до нього кайданок до ОСОБА_1 ..

Також на відеозаписі відсутня інформація щодо шарпання поліцейських за форму ОСОБА_1 , намагання вчинити бійку. Поведінка ОСОБА_1 на відеозаписі свідчить про намагання погасити агресивні дії його товариша .

Суд звертає увагу, що розгляд справи судом здійснюється в межах звинувачення. Сформульованого в протоколі про адміністративне правопорушення.

Зокрема у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

При цьому суд зауважує, що протокол та рапорти поліцейських, без підтвердження іншими доказами, не можуть бути самостійними та достатніми доказами, що підтверджують вину у вчиненні особою правопорушення.

Таке слідує з того, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовними та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, і являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що зазначив Верховний Суд в постанові від 20 травня 2020 року у справі № 524/5741/16-а.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

З аналізу зазначених норм права, обставин викладених в протоколі та долучених доказів, щодо події яка мала місце 15.06.2026, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ст. 185 КУпАП, оскільки доказами наявними в матеріалах справи поза розумним сумнівом не доведено того, що він вчинив злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.

Керуючись ст. 283, 284 КУпАП,

ухвалив:

провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Гайворонський районний суд Кіровоградської області.

Суддя : М. В. ВЕНГРИН

Дата документа 23.06.2026

Оригінал: reyestr.court.gov.ua