Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №344/6956/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/6956/26

Провадження № 3/344/1951/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Деркач Н.І., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її захисника Гоголь М.І., законного представника ОСОБА_2 , захисника Міськів О.Т., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків суду невідомий, жительку АДРЕСА_1 , за ч.3 ст.173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №219751 від 07.04.2026 року слідує, що 17.03.2026 року близько 12:30 год. на уроці християнської етики в приміщенні ліцею №4 Івано-Франківської міської ради (вул. Південний Бульвар, 24 в м. Івано-Франківськ малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 словесно ображав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а 18.03.2026 року близько 13:40 год. на уроці математики повитирав брудні руки до її футболки, чим принизив честь і гідність останньої та вчинив щодо неї психологічне насильство, що підтверджується психологічною характеристикою центру психологічної допомоги дітям «Серденько» від 24.03.2026 року, чим ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнає. Заперечує, що її син ОСОБА_3 вчиняв протиправні дії щодо ОСОБА_5 . Пояснила, що діти навчаються в одному класі з першого класу. Жодного разу ні до неї, ні до її сина у ОСОБА_5 та її матері не було жодних претензій. Навпаки, ОСОБА_6 запрошувала її сина на святкування свого дня народження, на яке він не пішов, а також приходила у двір їхнього будинку та пригощала сина цукерками, вони нормально спілкувалися між собою. Їй відомо, що дівчата в класі неодноразово починали конфлікти з хлопцями, в тому числі і ОСОБА_6 . Батьки інших учнів жалілися на поведінку дівчат в класі. Звертає увагу на те, що в адміністративному протоколі всі описані події відбувалися під час проведення уроків, на яких були присутні вчителі та які заперечили вчинення її сином булінгу. Просить закрити щодо неї адміністративну справу за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, визначеного ч.3 ст.173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_2 , яка є матір`ю ОСОБА_5 пояснила суду, що протягом тривалого часу, а саме з лютого 2026 року її дочка ОСОБА_6 зазнає цькування з боку компанії хлопців 5-А класу, серед яких є ОСОБА_3 . Вона неодноразово зверталася до класного керівника, говорила з батьками, однак, такі дії хлопців продовжувалися та мали системний характер. Вважає, що у великій мірі є вина класного керівника, яка неналежно виконує свої обов`язки, так як навчаючись у молодшій школі між дітьми не було таких конфліктів. Просить визнати винною ОСОБА_1 , оскільки її син ОСОБА_3 систематично цькував її доньку ОСОБА_7 .

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , допитана судом в присутності психолога ОСОБА_8 , представника органу опіки та піклування виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради – ОСОБА_9 , її матері ОСОБА_2 пояснила суду, що з першого класу вона навчалася в ліцеї №4. В класі були нормальні стосунки між дітьми. В п`ятому класі між хлопцями та дівчатами мали місце конфлікти. 17.03.2026 року на уроці християнської етики ОСОБА_3 запитав «за скільки можна продати ОСОБА_4 », ОСОБА_10 відповів, що за 10 копійок, її це дуже образило. Вони сиділи за різними рядами парт, але він сказав це голосно і вона чула. На цьому ж уроці ОСОБА_11 вдарив її у спину, вона вдарила його у відповідь. Вчитель зробила зауваження і урок продовжився. 18.03.2026 року на уроці математики ОСОБА_12 пішов викидати сміття, коли повертався, то витер руки в її футболку, вона його вдарила у відповідь, вдруге витер руки в неї після того як їх помив, вона теж вдруге вдарила його у відповідь. Вчителю на поведінку ОСОБА_13 не скаржилася. Підтвердила, що 07.03.2026 запрошувала ОСОБА_13 на своє день народження, на яке він не прийшов. Також з дівчатами гуляли у дворі його будинку.

Свідок ОСОБА_14 пояснила суду, що вона є вчителем математики ліцею №4, 18.03.2026 року вона проводила урок математики, весь час була присутня на уроці, не відлучалася. ОСОБА_3 міг на уроці виходити, не бачила щоб він підходив до ОСОБА_5 , у неї часто урок математики в цьому класі, не бачила щоб між дітьми ОСОБА_7 та ОСОБА_15 були конфліктні ситуації. На уроці діти сидять далеко один від одного, тобто ОСОБА_7 сидить на першому ряді на третій парті, а ОСОБА_15 сидить на третьому ряді на останній парті. У неї на уроці тишина, вона не дозволяє ходити по класі, шуміти, говорити. На цьому уроці вона дітей не пересаджувала. На уроці не дозволяє їсти нікому, можливо не бачила. У неї на уроці завжди дисципліна. 18.03.2026 року жодних конфліктів між дітьми на її уроці не відбувалося, ніхто з дітей , в тому числі і ОСОБА_7 до неї не звертався з приводу поганої поведінки чи образ.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що вона вчитель християнської етики в ліцеї № 4, урок завжди починається з молитви, на початку уроку християнської етики - 17.03.2026 року вона побачила як ОСОБА_17 вдарила ОСОБА_18 , вона запитала що сталося, ОСОБА_7 відповіла, що «по заслугах». Вона зробила зауваження ОСОБА_19 , а він відповів, що вона перша почала, більше на цьому уроці жодних конфліктів не було. На уроці 17.03.2026 року вона з класу не виходила. Підручники взяла перед уроками. Між ОСОБА_7 та ОСОБА_15 на цьому уроці та на інших уроках конфліктів не було. На її уроках ОСОБА_20 та ОСОБА_15 , як правило, сидять на останній парті. ОСОБА_7 сиділа перед ними. Їй невідомо про конфлікти між ОСОБА_7 та ОСОБА_15 .

Свідок ОСОБА_21 суду пояснила, що вона є класним керівником 5-А класу та вчителем української мови і літератури. Про події, що розглядаються, їй відомо із заяви ОСОБА_2 . В той день, до неї підійшов ОСОБА_15 і сказав, що він помив руки, а ОСОБА_7 його звинуватила у тому, що він в неї витер руки, чого він не робив. Стверджує, що це було 19.03.2026 року, а не 18.06.2026 року як написано у протоколі. Вона зайшла в клас під час уроку математики, побачила, що діти сидять за партами, на уроці нормальна обстановка. ОСОБА_15 сидів на останній парті, а ОСОБА_7 сиділа на іншому ряді першого ряду далеко від нього. На уроці вчитель проводила уроки, в класі було тихо. В класі хлопці не дуже дружать з дівчатами, але і не ворогують, між ними немає неприязних відносин. Дівчата в переважній більшості зачіпають хлопців. У них зараз такий вік. Вона як класний керівник завжди цікавиться атмосферою в класі, звертає увагу на всі ситуації та завжди вчасно реагує. Краснопольська ОСОБА_7 ніколи їй не повідомляла по якість неприємні ситуації щодо неї, вона гарна дівчинка, активна, весела, добре вчиться, до неї всі гарно відносяться і випадків, що її ображають не було. Єдиний випадок, який був з ОСОБА_22 .

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , позиції захисників, допитавши свідків, малолітню ОСОБА_4 , дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що провадження в справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ст.247 КУпАП з огляду на наступне.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Проте, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ №219751 від 07.04.2026 року не зазначено потерпілу особу, не зазначено жодного свідка, до матеріалів справи, не долучено належних доказів на основі яких у визначеному законом порядку можливо встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Щодо письмових доказів, то до справи долучено ряд письмових пояснень, зокрема, ОСОБА_2 від 18.03.2026 року, ОСОБА_4 від 18.03.2026 року та письмові пояснення учнів 5-А класу, зокрема ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_3 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 .

Щодо пояснень учнів 5-А класу, зокрема ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ОСОБА_25 , ОСОБА_3 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , то суд зауважує, що діти були допитані в присутності їх батьків, в кінці пояснень учнів вказано, що зі слів дітей записано вірно, є скорочені підписи батьків. В поясненні малолітнього ОСОБА_23 , є скорочений підпис, але особа яка його підписала – невідома. Пояснення дітей різняться між собою, з них не можна зробити детального аналізу подій, що відбувалися на уроці математики та на уроці християнської етики, 18.03.2026 року та 17.03.2026 року, та конкретних дій ОСОБА_3 щодо ОСОБА_4 . Суд також звертає увагу на те, що у всіх поясненнях дітей, самі малолітні діти давали згоду на обробку та використання в службових документах органів внутрішніх справ їхніх персональних даних.

Відповідно до Закону «Про захист персональних даних» збирання відомостей про учнів та їхніх батьків, зберігання та використання цих відомостей є обробкою персональних даних, а учні та їхні батьки – суб`єктами персональних даних.

Оскільки суб`єктами персональних даних є малолітні особи, то згідно норм Сімейного та Цивільного кодексів України, згоду на обробку персональних даних дитини мають надати батьки або особи, які їх замінюють. Також батьки повинні подати згоду на обробку власних персональних даних. Чого не було зроблено працівниками поліції в даному випадку та є порушенням вимог Закону України «Про захист персональних даних».

З протоколу № 3/11 від 20.03.2026 року, було проведено засідання комісії з розгляду випадків булінгу ліцею №4 Івано-Франківської міської ради.

З протоколу №04/12 від 31.03.2026 року проведено засідання комісії з розгляду випадків булінгу ліцею №4 Івано-Франківської міської ради.

З протоколу №5/13 від 01.04.2026 року проведено засідання комісії з розгляду випадків булінгу ліцею №4 Івано-Франківської міської ради, відповідно до рішення, комісія не змогла встановити в повній мірі достовірність обставин, що викладені в заяві ОСОБА_2 щодо систематичного булінгу її доньки ОСОБА_5 .

Щодо скріншотів переписки з мобільного телефону, які надавала ОСОБА_1 , то неможливо встановити обставин, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Щодо скріншотів переписок з мобільного телефону, які надала ОСОБА_2 , то вони стосуються ОСОБА_28 , такі переписки велися ОСОБА_2 з його матір`ю та не мають жодного відношення до встановлення обставин, що зазначені протоколі, що розглядається.

Щодо наданих суду ОСОБА_2 зауважень на протоколи засідань комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) та відеозаписів, які нею зроблені, то з них слідує, що ОСОБА_2 не погоджується із їхнім змістом, вважає їх упередженими, неправильними.

В письмових матеріалах наявна психологічна характеристика психоемоційного стану ОСОБА_4 від 24.03.2026 року Центру психологічної допомоги дітям «Серденько». Обстеження було проведено за запитом матері ОСОБА_2 . Відповідно до проведеного обстеження виявлені певні проблемні питання в шкільному середовищі, у спілкуванні дитини з однокласниками, однак суд не описує його детально з метою нерозголошення його деталей з міркувань інтересів малолітньої дитини, а враховує його виключно для встановлення вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в сукупності з іншими доказами.

До письмових доказів працівниками поліції долучено оригінал характеристики на малолітнього ОСОБА_27 , щодо якого не розглядається справа, в той же час характеристики на малолітнього ОСОБА_3 не долучено.

Стороною захисту в судовому засіданні для дослідження надано висновок лікаря-психолога (за результатами патопсихологічного обстеження) від 13.04.2026 року щодо малолітнього ОСОБА_3 , з висновку якого ознак агресивної поведінки, схильності до насильства чи антисоціальних установок у нього не виявлено. Навпаки, виявлено стійку моральну установку на мирне розв`язання конфліктів.

Завдання шкоди психологічному здоров`ю потерпілого - звернення за психологічною допомогою, наявність скарг психосоматичного характеру, страхи, необумовлена тривожність, відчуття безпорадності, залякування, погрози виконання певних дій потерпілою під тиском кривдника, надмірне збудження, безсоння тощо.

Отже, необхідні докази, що містять наочні ознаки існування факту завдання шкоди психічному здоров`ю особі, яка потерпіла.

Оскільки протокол є актом обвинувачення, то він повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення, відповідно до вказаних вище обов`язкових елементів складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.173-4 КУпАП.

Між тим, суть обвинувачення, що висунуте працівниками поліції ОСОБА_1 та міститься в протоколі серії ВАВ №219751 від 07.04.2026 року є неконкретним, що в свою чергу, унеможливлює належний захист особи, притягненої до адміністративної відповідальності за вказаним обвинуваченням.

Так, викладена працівниками поліції суть правопорушення не містить в собі посилання на те, яка саме шкода психічному здоров`ю була завдана чи могла бути завдана діями малолітнього ОСОБА_3 17.03.2026 року та 18.03.2026 року під час уроків християнської етики та математики .

Також ОСОБА_2 подавала суду клопотання, в яких вказувала про неповноту матеріалів та на необхідність повернення адміністративної справи органу поліції, оскільки вважала, що з боку працівників поліції були допущені порушення, не зібрані достатні докази, однак в судовому засіданні просила залишити клопотання без розгляду.

Згідно ст.280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти законне вмотивоване рішення.

Згідно із розділом 1 наказу № 1646 від 28.12.2019 р. Міністерства освіти і науки України, до булінгу (цькування) в закладах освіти належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні закладу освіти та на прилеглих територіях (включно з навчальними приміщеннями, приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, коридорами, роздягальнями, вбиральнями, душовими кімнатами, їдальнею тощо) та (або) за межами закладу освіти під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи закладу освіти, та інших освітніх заходів, що організовуються за згодою керівника закладу освіти, в тому числі дорогою до (із) закладу освіти.

Ознаками булінгу (цькування) є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме: умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру; словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи; будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток; будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів; інші правопорушення насильницького характеру.

Так, ст.173-4 КУпАП визначено поняття булінгу (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі, із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.

Діючим законодавством чітко передбачено, що посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі, який відповідно до ст.251 КУпАП є одним з джерел доказів в справі про адміністративне правопорушення.

Окрім того, відповідно до норм КУпАП, справа розглядається в межах адміністративного обвинувачення, що міститься в протоколі про адміністративне правопорушення. Встановлення інших обставин правопорушення, за межами обвинувачення, порушує право на захист від конкретного адміністративного обвинувачення.

В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду.

Зокрема, в рішенні у справі «Ващенко проти України» Європейський суд вказав, що «обвинувачення» для цілей п.1 ст.6 може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру (п.51)».

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» також активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705/12) ЄСПЛ зазначив, що суд, при оцінці доказів, керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Згідно пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, оскільки встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення, є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, вважаю, недоведеним висунуте ОСОБА_1 обвинувачення за ч.3 ст.173-4 КУпАП.

Таким чином, факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.173-4 КУпАП, не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні, тому, відповідно до змісту п.1 ст.247 КУпАП провадження в даній справі необхідно закрити, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.7, 9, 221, 245, п.1 ст.247, 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - за ч.3 ст.173-4 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя Наталія ДЕРКАЧ