Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №192/1614/26 — Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 23 червня 2026 р.

Справа: №192/1614/26

Суддя: Стрельников О. О.

Справа № 192/1614/26

Провадження № 3/192/522/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 червня 2026 року суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Стрельников О. О., розглянувши в с-ще Солоне, Дніпровського (колишнього Солонянського) району, Дніпропетровської області матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , в с. Сурсько-Михайлівка, Дніпровського (колишнього Солонянського) району, Дніпропетровської області, паспорт № НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , працевлаштованого, відомості про притягнення протягом року до адміністративної відповідальності відсутні,

за правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №674123 від 24 травня 2026 року, відносно ОСОБА_1 , згідно якого 24 травня 2026 року о 10 год. 00 хв. в с. Сурсько-Михайлівка, Дніпровського (колишнього Солонянського) району, Дніпропетровської області, вул. Водопяна, буд. 1, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21063 номерний знак НОМЕР_2 немаючи при собі посвідчення водія на право керування транспортними засобами, чим порушив вимоги п. 2.1а Правил дорожнього руху та скоїв правопорушення передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення визнав свою вину у вчиненому правопорушенні та не оспорював зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення обставин.

Вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя вважає, що провадження в справі підлягає закриттю з таких підстав.

Згідно ч. 5 ст. 126 КУпАП правопорушенням є повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою – четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 КУпАП - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Особа, яка склала протокол зазначила в протоколі, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом немаючи права керування, тобто в протоколі викладений склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, будь-яких відомостей, про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, тобто повторне вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не містить.

Відповідно до ст. 256 КУпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Слід наголосити, що суддя розглядаючи справу про адміністративне правопорушення не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).

Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.

У справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Відповідно до ст. 247 КУпАП - провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

За таких підстав, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складений в порушення вимог ст. 256 КУпАП, а суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення позбавлений можливості доповнювати чи змінювати фабулу адміністративного правопорушення викладену в протоколі, тому суддя вважає, що можливості для висновку, що в діях ОСОБА_1 викладених в протоколі про адміністративне правопорушення є склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 5 ст. 126 КУпАП немає і тому провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності в порядку ст. 247 КУпАП слід закрити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 126, 247, 283, 284 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 126 КУпАП – закрити, за відсутності в його діях складу адміністративної правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Стрельников О. О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua