Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №320/41867/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2026 року № 320/41867/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в приміщенні суду м. Києва адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни (адреса: вул. Поправка Юрія , буд. 6, оф. 14, Київ 94, 02094, РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування постанови приватного виконавця,

встановив:

Зміст позовних вимог та процесуальні дії у справі.

ОСОБА_1 звернулась у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни про визнання протиправним та скасування постанови приватного виконавця, у якому просить суд:

-Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни про відкриття виконавчого провадження № 68044019 від 05 січня 2022 року про примусове виконання виконавчого напису № 94096, виданого 15 липня 2021 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" заборгованості в розмірі 28 702,12 грн.

-Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Макової Марії Вікторівни про відкриття виконавчого провадження № 68044019 від 05 січня 2022 року про примусове виконання виконавчого напису № 94096, виданого 15 липня 2021 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" заборгованості в розмірі 28 702,12 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю – Вісьтак М. Я.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.08.2025 ухвалено відкрити провадження у справі.

Правова позиція сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з липня 2024 року працює в ТОВ «СІТІ ГРІН» на посаді експедитора-пакувальника. У другій половині липня 2025 року під час отримання заробітної плати позивачу стало відомо про здійснення роботодавцем відрахувань із належних їй доходів. За інформацією, наданою керівництвом ТОВ «СІТІ ГРІН», підставою для таких відрахувань стала постанова приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової М.В. від 02.04.2025 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Зазначеною постановою на роботодавця було покладено обов`язок щомісячно утримувати 20 % доходу позивача після сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до повного погашення заборгованості у виконавчому провадженні № 68044019 у загальному розмірі 32 192,38 грн, включаючи основну винагороду приватного виконавця та витрати на проведення виконавчих дій. ОСОБА_1 стверджує, що до моменту здійснення вказаних відрахувань їй не було відомо ані про відкриття щодо неї виконавчого провадження, ані про існування будь-якого судового рішення чи іншого виконавчого документа, на підставі якого могла виникнути заборгованість. Жодних документів із цього приводу позивач не отримувала. З метою з`ясування обставин відкриття виконавчого провадження 25.07.2025 через свого представника позивач звернулася до приватного виконавця Малкової М.В. з клопотанням про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 68044019. Вказане клопотання було направлено на електронну адресу приватного виконавця того ж дня. Після погодження дати та часу ознайомлення 29.07.2025 представник позивача ознайомився з матеріалами виконавчого провадження № 68044019. Із наданих матеріалів позивачу вперше стало відомо про існування постанови приватного виконавця від 05.01.2022 про відкриття виконавчого провадження № 68044019. Зазначене виконавче провадження було відкрито на підставі заяви ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» про примусове виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Грисюк О.В. № 94096 від 15.07.2021 про стягнення з позивача заборгованості у розмірі 28 702,12 грн. ОСОБА_1 вважає, що постанова про відкриття виконавчого провадження не була належним чином доведена до її відома, оскільки всупереч вимогам частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» не надсилалася їй рекомендованим поштовим відправленням. У зв`язку з цим про її існування позивач дізналася лише 29.07.2025 під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. При цьому матеріали виконавчого провадження, на переконання позивача, не містять доказів належного направлення зазначеної постанови. Також під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження позивачу стало відомо про винесення приватним виконавцем постанов про стягнення основної винагороди, визначення мінімальних витрат виконавчого провадження, арешт коштів боржника, заміну сторони виконавчого провадження та звернення стягнення на доходи боржника. Позивач зазначає, що відповідно до відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження виконавчий напис нотаріуса № 94096 від 15.07.2021 надійшов приватному виконавцю 04.01.2022. Водночас, на думку позивача, станом на дату відкриття виконавчого провадження в АСВП були відсутні скановані копії виконавчого напису та заяви стягувача про примусове виконання рішення, які є підставами для відкриття виконавчого провадження. Позивач також вказує, що 28.07.2025 після подання клопотання про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження до АСВП були завантажені скановані копії заяви ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» про примусове виконання рішення та виконавчого напису нотаріуса. При цьому, на думку позивача, такі зміни були внесені без прийняття відповідної постанови про виправлення технічних помилок або доповнення реєстраційних даних. Крім того, ОСОБА_1 звертає увагу, що заява ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» про примусове виконання рішення від 08.12.2021, на її переконання, не містить підпису представника товариства та не скріплена печаткою юридичної особи. Позивач зазначає, що про існування постанови про відкриття виконавчого провадження дізналася лише 29.07.2025, у зв`язку з чим звернулася до суду в межах десятиденного строку з моменту фактичного ознайомлення з нею та одночасно просить поновити строк звернення до суду. На переконання позивача, приватний виконавець повинна була повернути виконавчий напис нотаріуса стягувачу без прийняття до виконання на підставі пункту 6 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», а тому постанова про відкриття виконавчого провадження є протиправною та порушує її права та законні інтереси. Також ОСОБА_1 повідомляє про намір звернутися до суду з окремим позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса № 94096 від 15.07.2021 таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на недотримання нотаріусом вимог законодавства під час його вчинення та відсутність належної перевірки безспірності заборгованості. На підтвердження своїх доводів позивач також посилається на рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 25.10.2021 № 4 та наказ Міністерства юстиції України, якими було анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Грисюк О.В. у зв`язку з неодноразовими порушеннями законодавства при вчиненні нотаріальних дій.

23.10.2025 скеровано клопотання сторони відповідача про долучення доказів до матеріалів справи.

23.10.2025 від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни надійшов письмовий відзив. Відповідач зазначає, що 04.01.2022 до приватного виконавця надійшла заява ТОВ «Вердикт Капітал» № 13857973 від 08.12.2021 про примусове виконання рішення, в якій стягувач просив відкрити за місцем реєстрації боржника виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 94096 від 15.07.2021, вчиненого приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 28 702,12 грн. На підставі статей 24, 26 Закону України «Про виконавче провадження» 05.01.2022 приватним виконавцем було відкрито виконавче провадження № 68044019. Того ж дня, керуючись статтею 3, частиною третьою статті 40 та статтею 45 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди, а також постанову про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження відповідно до статті 42 зазначеного Закону та пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень. 01.02.2022 на підставі статей 18, 48, 56 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про арешт коштів боржника в межах суми стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження та штрафів у розмірі 32 241,33 грн. 07.10.2024 до офісу приватного виконавця надійшла ухвала Святошинського районного суду м. Києва у справі № 759/7471/24 від 06.06.2024, якою у виконавчому провадженні № 68044019 замінено стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на його правонаступника ТОВ «ДЕБТ ФОРС». У зв`язку з цим приватним виконавцем на підставі абзацу першого частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження. 02.04.2025, керуючись статтями 10, 68, 69, 70 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Заперечуючи доводи позивача про те, що їй не було відомо про відкриття виконавчого провадження та що постанова про його відкриття не надсилалась, відповідач зазначає, що такі твердження не відповідають фактичним обставинам справи. Відповідач посилається на частину першу статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішення, якщо постанову про відкриття виконавчого провадження направлено за адресою, зазначеною у виконавчому документі. На виконання зазначених вимог копію постанови про відкриття виконавчого провадження було направлено боржнику рекомендованим поштовим відправленням № 0209424566795 від 05.01.2022 за адресою реєстрації: м. Київ, вул. Симиренка, 2/19, кв. 422, що підтверджується списком поштових відправлень № 133 та фіскальним чеком. Відповідач вважає безпідставними доводи позивача про те, що на момент відкриття виконавчого провадження в Автоматизованій системі виконавчого провадження були відсутні виконавчий напис та заява стягувача про примусове виконання рішення. Зазначає, що 04.01.2022 заява ТОВ «Вердикт Капітал» була зареєстрована в Автоматизованій системі виконавчого провадження за вхідним № 104, а разом із заявою до приватного виконавця було подано виконавчий напис, платіжне доручення про сплату авансового внеску та довіреність представника стягувача. За твердженням відповідача, до Автоматизованої системи виконавчого провадження внесено скановані копії виконавчого напису, заяви про примусове виконання рішення, платіжного доручення та довіреності представника стягувача. При цьому Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження передбачає обов`язковість сканування виконавчого документа, однак не встановлює конкретного строку для завантаження відповідних сканованих копій до системи. У зв`язку з цим відсутність скан-копій у системі на момент відкриття виконавчого провадження, на думку відповідача, не може свідчити про порушення вимог законодавства та не впливає на правомірність відкриття виконавчого провадження. Щодо доводів позивача про відсутність підпису та печатки на заяві ТОВ «Вердикт Капітал» від 08.12.2021 відповідач зазначає, що в Автоматизованій системі виконавчого провадження міститься сканована копія цієї заяви, на якій через якість сканування нечітко відображаються підпис, печатка та вхідний штемпель. Водночас на оригіналі заяви, який зберігається у матеріалах виконавчого провадження, наявні як підпис, так і печатка представника ТОВ «Вердикт Капітал» Кузьомко В.М. Відповідач також зазначає, що представник позивача особисто ознайомлювався з матеріалами виконавчого провадження, мав можливість оглянути оригінал заяви та здійснював фотокопіювання документів. Незважаючи на це, до позовної заяви була долучена копія документа саме з Автоматизованої системи виконавчого провадження, на якій реквізити відображені нечітко через технічні причини. Також відповідач не погоджується з твердженням позивача про те, що виконавчий напис підлягав поверненню стягувачу на підставі пункту 6 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження». Вказує, що при прийнятті виконавчого документа до виконання було перевірено його відповідність вимогам статті 4 зазначеного Закону. Виконавчий напис № 94096 від 15.07.2021, виданий приватним нотаріусом Грисюк О.В., відповідав установленим законом вимогам, був чинним та на момент відкриття виконавчого провадження не оскаржувався. Крім того, стягувач подав належну заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 Закону України «Про виконавче провадження». На думку відповідача, підстави для повернення виконавчого документа без прийняття до виконання були відсутні, а відкриття виконавчого провадження здійснено відповідно до вимог чинного законодавства. У зв`язку з цим відповідач вважає, що дії приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження № 68044019 є правомірними, а доводи позивача не ґрунтуються на фактичних обставинах справи та вимогах законодавства.

24.10.2025 ОСОБА_1 скерувала письмову відповідь на відзив.

Позивач звертає увагу на те, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду у цій справі було витребувано у приватного виконавця Малкової М.В. належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 68044019, а також докази направлення боржнику ОСОБА_1 копій постанови про відкриття виконавчого провадження № 68044019 від 05.01.2022, постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 05.01.2022, постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 05.01.2022, постанови про арешт коштів боржника від 01.02.2022, постанови про заміну сторони виконавчого провадження від 07.10.2024 та постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 02.04.2025. Позивач зазначає, що як доказ направлення їй копії постанови про відкриття виконавчого провадження № 68044019 від 05.01.2022 відповідач долучила до відзиву копію списку № 133 з накладеною поверх нього копією фіскального чека АТ «Укрпошта» від 05.01.2022. ОСОБА_1 також зазначає, що відповідач не надала доказів направлення їй копій інших постанов у виконавчому провадженні № 68044019, хоча такі докази були витребувані судом. Посилання відповідача на те, що інші постанови надсилалися простими поштовими відправленнями, позивач вважає сумнівним, оскільки до відзиву не долучено належним чином засвідчених копій супровідних листів або інших доказів такого надсилання. З огляду на викладене позивач повторно наголошує, що до 29.07.2025, тобто до дати ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 68044019, їй не було відомо про відкриття щодо неї виконавчого провадження або ухвалення будь-якого рішення, відповідно до якого вона заборгувала будь-які грошові кошти. ОСОБА_1 стверджує, що жодних документів, з яких такі обставини могли б вбачатися, вона не отримувала. Також позивач не погоджується з доводами відповідача щодо належності реєстрації документів в Автоматизованій системі виконавчого провадження. Позивач посилається на пункт 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з яким виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення, а також на пункт 3 частини першої статті 3 цього Закону, відповідно до якого виконавчі написи нотаріусів є виконавчими документами. Позивач зазначає, що відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження та фіксування виконавчих дій здійснюється в Автоматизованій системі виконавчого провадження. Отже, на переконання позивача, виконавчі документи та документи виконавчого провадження підлягають обов`язковій реєстрації в АСВП. Позивач стверджує, що у відзиві відповідач фактично визнала обставину відсутності в АСВП до 28.07.2025 заяви ТОВ «Вердикт Капітал» про примусове виконання рішення від 08.12.2021 та виконавчого напису приватного нотаріуса Грисюк О.В. № 94096 від 15.07.2021. За позицією позивача, ці документи були відскановані та зареєстровані відповідачем в АСВП лише після надходження клопотання представника позивача про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 68044019 від 25.07.2025. Позивач не погоджується з поясненням відповідача про те, що Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження не встановлює конкретного строку для завантаження сканованих копій документів. На думку позивача, відповідач помилково посилається лише на абзац третій пункту 7 розділу II Положення, який передбачає обов`язкове сканування виконавчого документа, однак не враховує пункт 1 розділу II Положення. Саме цей пункт передбачає, що вхідна кореспонденція, у тому числі виконавчі документи, приймається, опрацьовується і реєструється у Системі в день її надходження, крім випадків наявності технічних підстав, які унеможливлюють роботу Системи. За твердженням позивача, з АСВП № 68044019 вбачається, що виконавчий напис приватного нотаріуса Грисюк О.В. № 94096 від 15.07.2021 надійшов до відповідача 04.01.2022, а тому мав бути прийнятий, опрацьований і зареєстрований в АСВП у день його надходження. Водночас станом на день відкриття виконавчого провадження № 68044019, тобто 05.01.2022, в АСВП, за доводами позивача, не було ані зазначеного виконавчого напису, ані заяви ТОВ «Вердикт Капітал» про примусове виконання рішення від 08.12.2021, на підставі яких відповідач мала право розпочати примусове виконання рішення. ОСОБА_1 вважає, що несвоєчасна реєстрація зазначених документів в АСВП є порушенням вимог Положення, оскільки АСВП має забезпечувати збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення та надання відомостей про виконавче провадження, чого, на думку позивача, відповідач своєчасно не забезпечила. Крім того, позивач зазначає, що 28.07.2025, одразу після завантаження відповідачем до АСВП клопотання про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 68044019 від 25.07.2025, відповідач без винесення відповідної постанови про виправлення технічних помилок, описок чи доповнення реєстраційних даних внесла зміни до АСВП шляхом завантаження файлу «IMG 0004.pdf». У цьому файлі, за доводами позивача, містилися скановані копії заяви ТОВ «Вердикт Капітал» про примусове виконання рішення від 08.12.2021 та виконавчого напису приватного нотаріуса Грисюк О.В. № 94096 від 15.07.2021, що підтверджується роздруківкою з АСВП № 68044019. Окремо позивач заперечує доводи відповідача про те, що виконавчий напис № 94096 від 15.07.2021 відповідав вимогам закону, був чинним та не оскаржувався позивачем. Позивач зазначає, що для об`єктивного встановлення факту оскарження чи неоскарження виконавчого напису відповідач насамперед мала встановити факт обізнаності позивача про існування такого виконавчого напису. Позивач звертає увагу суду, що станом на 04.01.2022, тобто на дату надходження до відповідача заяви ТОВ «Вердикт Капітал» про примусове виконання рішення та виконавчого напису № 94096 від 15.07.2021, свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 07.11.2005 за № 6014 на ім`я приватного нотаріуса ОСОБА_2 , вже було анульовано наказом Міністерства юстиції України № 3897/5 від 01.11.2021. На думку позивача, відповідач під час прийняття 04.01.2022 до виконання виконавчого напису не могла не знати про зазначені обставини, які, за позицією позивача, свідчать про протиправність вчинення приватним нотаріусом Грисюк О.В. виконавчого напису № 94096 від 15.07.2021. З огляду на викладене позивач вважає, що доводи відповідача, наведені у відзиві, не спростовують обставин, викладених у позовній заяві, а дії відповідача щодо відкриття виконавчого провадження № 68044019 та подальшого ведення цього провадження не підтверджені належними і допустимими доказами та не відповідають вимогам законодавства.

06.11.2025 приватним виконавцем подано заперечення на відповідь на відзив.

Відповідач зазначає, що невнесення до Автоматизованої системи виконавчого провадження сканованої копії документа після його реєстрації не свідчить про відсутність такого документа в органі, який здійснює примусове виконання рішень, оскільки скан-копія є лише електронною копією документа в графічному форматі, тоді як сам документ існує в паперовому вигляді та є частиною матеріалів виконавчого провадження. Відповідач повторно наголошує, що 04.01.2022 до приватного виконавця звернулося ТОВ «Вердикт Капітал» із заявою № 13857973 від 08.12.2021 про примусове виконання рішення та виконавчим написом. У заяві стягувач просив відкрити за місцем реєстрації боржника виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 94096 від 15.07.2021, виданого приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., про стягнення з боржника ОСОБА_1 коштів у розмірі 28 702,12 грн. Заява ТОВ «Вердикт Капітал» про примусове виконання рішення була зареєстрована в Автоматизованій системі виконавчого провадження за вхідним № 104 від 04.01.2022. Після надходження виконавчого документа, відповідно до статей 24, 26 Закону України «Про виконавче провадження», 05.01.2022 приватним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 68044019 з примусового виконання виконавчого напису № 94096 від 15.07.2021, виданого приватним нотаріусом Грисюк О.В. На думку відповідача, доводи позивача про те, що прийняттю постанови від 05.01.2022 про відкриття виконавчого провадження № 68044019 передувало недотримання процедурних норм, передбачених статтею 8 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема незабезпечення реєстрації виконавчого документа та заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи. Відповідач зазначає, що приватним виконавцем було внесено до Автоматизованої системи виконавчого провадження № 68044019 скан-копію виконавчого напису № 94096 від 15.07.2021, заяву стягувача про примусове виконання рішення, платіжне доручення про сплату авансового внеску та довіреність представника стягувача. При цьому норми Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження не встановлюють конкретного строку, в який саме виконавець зобов`язаний завантажити скановані копії документів до АСВП. У зв`язку з цим сам факт відсутності скан-копій у Системі на момент відкриття провадження не може свідчити про порушення з боку приватного виконавця. Щодо доводів позивача про те, що станом на 04.01.2022 свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю, видане на ім`я ОСОБА_2 , було анульовано, відповідач зазначає, що твердження позивача про те, що приватний виконавець Малкова М.В. не могла не знати про анулювання свідоцтва приватного нотаріуса, є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. За позицією відповідача, під час прийняття виконавчого документа до виконання приватний виконавець перевіряє його відповідність вимогам статті 4 Закону України «Про виконавче провадження». Водночас закон не покладає на виконавця обов`язку перевіряти дійсність чи правомірність вчинення нотаріальної дії або статус нотаріуса, який видав виконавчий напис. Відповідач також зазначає, що інформація про анулювання свідоцтва нотаріуса не є загальнодоступною у день прийняття документа, а приватний виконавець не має повноважень та технічної можливості здійснювати таку перевірку. Отже, на думку відповідача, приватний виконавець Малкова М.В., приймаючи 04.01.2022 до виконання виконавчий напис № 94096 від 15.07.2021, діяла в межах наданих їй законом повноважень, а твердження позивача про її обізнаність щодо анулювання свідоцтва нотаріуса є припущенням, яке не підтверджується жодними доказами. Таким чином, відповідач вважає, що дії приватного виконавця при відкритті виконавчого провадження були правомірними та обґрунтованими, відповідали нормам чинного законодавства, а твердження боржника є безпідставними і не дають підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Процесуальні засади розгляду справи у письмовому провадженні.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).

Встановлені судом обставини

15 липня 2021 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною вчинено виконавчий напис № 94096, зареєстрований у реєстрі за № 94096, яким звернуто стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором № 401583424 від 09.02.2014. У виконавчому написі зазначено, що стягнення здійснюється за період з 16.01.2019 по 10.06.2021, а загальний розмір заборгованості становить 28 702,12 грн.

01 листопада 2021 року Міністерством юстиції України прийнято наказ № 3897/5 «Про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_2 », яким на підставі рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 25.10.2021 № 4 анульовано свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю, видане 07.11.2005 за № 6014 на ім`я ОСОБА_2 .

08 грудня 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» складено заяву про примусове виконання рішення № 13857973, адресовану приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Малковій Марії Вікторівні, в якій заявник просив відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 94096 від 15.07.2021 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 28 702,12 грн. До заяви додано оригінал виконавчого напису, платіжне доручення про сплату авансового внеску та копію довіреності представника стягувача.

10 грудня 2021 року ТОВ «Вердикт Капітал» сплачено авансовий внесок у сумі 200,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням, у якому зазначено призначення платежу: «авансовий внесок ТОВ "Вердикт Капітал" зг. ВН № 94096 від 15.07.2021 щодо ОСОБА_1 ».

04 січня 2022 року зазначена заява ТОВ «Вердикт Капітал» про примусове виконання рішення отримана приватним виконавцем, про що міститься відповідний відбиток штампа про її надходження.

05 січня 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою Марією Вікторівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 68044019 з примусового виконання виконавчого напису № 94096 від 15.07.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 28 702,12 грн. Постановою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно, а також визначено до стягнення основну винагороду приватного виконавця у розмірі 2 870,21 грн.

На підтвердження направлення сторонам копії постанови про відкриття виконавчого провадження матеріали справи містять супровідний лист приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни від 05 січня 2022 року № 325, адресований ОСОБА_1 та ТОВ «Вердикт Капітал», яким для виконання та відома направлено постанову про відкриття виконавчого провадження від 05.01.2022, винесену під час примусового виконання виконавчого напису № 94096 від 15.07.2021.

Також матеріали виконавчого провадження містять список згрупованих рекомендованих поштових відправлень та фіскальний чек АТ «Укрпошта» від 05 січня 2022 року, які підтверджують прийняття оператором поштового зв`язку рекомендованої кореспонденції для відправлення адресатам (зокрема ОСОБА_1 ).

Того ж дня, 05 січня 2022 року, приватним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 2 870,21 грн, що становить 10 % від суми заборгованості, а також постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою визначено мінімальні витрати виконавчого провадження у сумі 669,00 грн.

01 лютого 2022 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника ВП № 68044019, якою накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 , що знаходяться на відкритих рахунках та рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови, у межах суми стягнення 32 241,33 грн з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження та штрафів.

06 червня 2024 року Святошинським районним судом міста Києва постановлено ухвалу у справі № 759/7471/24 про заміну сторони виконавчого провадження, яка надійшла до офісу приватного виконавця 07 жовтня 2024 року.

07 жовтня 2024 року приватним виконавцем винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження ВП № 68044019, якою стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» замінено на його правонаступника ТОВ «Дебт Форс».

02 квітня 2025 року приватним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП № 68044019. У постанові зазначено, що відповідно до інформації, отриманої від Пенсійного фонду України та ДФС, ОСОБА_1 отримує дохід у ТОВ «СІТІ ГРІН». Постановлено здійснювати відрахування із доходів боржника до повного погашення заборгованості за виконавчим провадженням, визначеної у розмірі 32 192,38 грн.

Матеріали справи також містять відомості про виконання зазначеної постанови роботодавцем боржника, а саме звіти ТОВ «СІТІ ГРІН» за квітень, червень, липень та серпень 2025 року, з яких вбачається здійснення відрахувань із доходів ОСОБА_1 та перерахування відповідних коштів на виконання вимог виконавчого провадження № 68044019.

Релевантні джерела права, практика їх застосування, оцінка та висновки суду

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 5 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Частиною 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч.1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Спірні правовідносини у даній справі регулюються нормами Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016.

За змістом статей 1, 5 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Відповідно до статті 2 цього ж Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

В силу ч.1 та ч.2 ст.18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Стосовно питання направлення позивачу копії постанови про відкриття виконавчого провадження, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст.26 Закону України Про виконавче провадження виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до ст.28 Закону України Про виконавче провадження копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

За письмовим зверненням таких осіб документи виконавчого провадження їм додатково надсилаються за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі.

Суд зазначає, що 05.01.2022 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою Марією Вікторівною копію постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 68044019 від 05.01.2022 направлено боржнику ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , зазначеною у виконавчому написі та заяві стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно пп. 13 п.2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою від 5 березня 2009 року №270, рекомендоване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення, відстежується в системі оператора поштового зв`язку на шляху пересилання відправлення та вручається одержувачу з підтвердженням вручення.

Матеріали виконавчого провадження містять супровідний лист приватного виконавця від 05.01.2022 про направлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження, а також список згрупованих поштових відправлень та фіскальний чек АТ «Укрпошта» від 05.01.2022, які підтверджують здійснення поштового відправлення.

Разом із тим матеріали справи не містять належних та допустимих доказів фактичного вручення ОСОБА_1 постанови про відкриття виконавчого провадження № 68044019 від 05.01.2022 або повернення поштового відправлення із зазначенням причин його невручення.

За таких обставин доводи позивача про повну відсутність доказів направлення постанови про відкриття виконавчого провадження свого підтвердження не знайшли. Водночас матеріали справи не містять доказів отримання боржником зазначеної постанови.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцем не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, визначеної законом.

Суд зазначає, що доводи позивача, зокрема, ґрунтуються на неналежному повідомленні її про відкриття виконавчого провадження № 68044019 та недотриманні приватним виконавцем вимог статті 28 Закону України «Про виконавче провадження».

Верховний Суд у постанові від 24 лютого 2021 року у справі № 756/9582/14-ц (провадження № 61-7463св19) зазначив, що боржник має бути належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження, а виконавець повинен не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, а й встановити факт її отримання боржником, якою останньому надано строк для добровільного виконання рішення.

Матеріали виконавчого провадження містять супровідний лист приватного виконавця від 05.01.2022 про направлення постанови про відкриття виконавчого провадження, список згрупованих поштових відправлень та фіскальний чек АТ «Укрпошта» від 05.01.2022. Водночас матеріали справи не містять доказів фактичного вручення позивачу постанови про відкриття виконавчого провадження або повернення поштового відправлення із зазначенням причин його невручення.

Разом з тим навіть у разі недоведеності належного повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження таке порушення саме по собі не свідчить про протиправність постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки прийняття зазначеної постанови передує її направленню сторонам виконавчого провадження. Можливі порушення порядку повідомлення боржника можуть впливати на оцінку правомірності подальших виконавчих дій, вчинених після відкриття виконавчого провадження, однак не є самостійною та безумовною підставою для визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження у приватного виконавця були наявні виконавчий напис № 94096 від 15.07.2021, заява стягувача про примусове виконання рішення та документ про сплату авансового внеску, що відповідало вимогам Закону України «Про виконавче провадження» для прийняття виконавчого документа до виконання та відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи належних доказів отримання позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.01.2022, а також беручи до уваги доводи позивача про те, що про існування зазначеної постанови вона дізналася лише під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження 29.07.2025, суд вважає наведені причини пропуску строку звернення до суду поважними. У зв`язку з цим суд приймає доводи позивача щодо причин пропуску строку та вважає за необхідне поновити строк звернення до адміністративного суду.

Щодо доводів позивача про відсутність у приватного виконавця правових підстав для відкриття виконавчого провадження № 68044019 від 05.01.2022, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Судом встановлено, що 04.01.2022 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни надійшла заява ТОВ «Вердикт Капітал» про примусове виконання рішення разом із виконавчим написом нотаріуса № 94096 від 15.07.2021 та документом про сплату авансового внеску. Зазначена заява була зареєстрована в Автоматизованій системі виконавчого провадження за вхідним № 104 від 04.01.2022.

Отже, на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.01.2022 у приватного виконавця були наявні виконавчий документ та заява стягувача про примусове виконання рішення, що відповідало вимогам статті 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд відхиляє доводи позивача про те, що відсутність в Автоматизованій системі виконавчого провадження сканованих копій виконавчого напису та заяви стягувача станом на дату відкриття виконавчого провадження свідчить про відсутність у приватного виконавця відповідних документів.

Сам по собі факт відсутності сканованих копій документів у певний момент часу не свідчить про відсутність оригіналів таких документів у матеріалах виконавчого провадження. Матеріалами справи підтверджується, що виконавчий напис, заява про примусове виконання рішення, документ про сплату авансового внеску та інші документи фактично перебували у розпорядженні приватного виконавця на момент вирішення питання про відкриття виконавчого провадження.

При цьому Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження передбачає обов`язковість сканування виконавчого документа, однак не встановлює конкретного строку для завантаження відповідних сканованих копій до системи. Відтак відсутність сканованих копій документів у системі станом на дату відкриття виконавчого провадження сама по собі не свідчить про порушення вимог закону та не впливає на правомірність прийнятого рішення.

Також суд відхиляє доводи позивача щодо відсутності підпису та печатки на заяві ТОВ «Вердикт Капітал» про примусове виконання рішення.

Як встановлено судом, оригінал відповідної заяви, що міститься у матеріалах виконавчого провадження, містить необхідні реквізити, зокрема підпис представника стягувача та печатку юридичної особи. Посилання позивача на копію документа із Автоматизованої системи виконавчого провадження, на якій окремі реквізити відображені нечітко через якість сканування, не спростовує наявності таких реквізитів на оригіналі документа.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 1404-VIIІ реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.

Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному вебсайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово. Інформація повинна містити відомості про час її розміщення.

У пункті 1 розділу II Положення передбачено, що вхідна кореспонденція, в тому числі виконавчі документи, приймається й опрацьовується відповідальною особою органу державної виконавчої служби (приватним виконавцем, помічником або відповідальною особою приватного виконавця) і реєструється у АСВП в день її надходження, крім виконавчих документів, виданих у формі електронних документів, реєстрація яких здійснюється у АСВП автоматично. У разі наявності технічних підстав, що унеможливлюють роботу АСВП, реєстрація вхідної кореспонденції здійснюється невідкладно після відновлення функціонування АСВП.

Під час реєстрації виконавчого документа до АСВП вносяться відомості, що визначені у пункті 2 розділу II Положення.

Відповідно до пункту 7 розділу II Положення виконавчий документ, що реєструється в АСВП, підлягає обов`язковому скануванню (крім виконавчих документів, виданих у формі електронних документів).

Виконавець після отримання виконавчого документа у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», приймає рішення про відкриття виконавчого провадження чи про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання (пункти 1-4 розділу IV Положення).

Виконавець до АСВП обов`язково вносить відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень.

До АСВП в обов`язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до АСВП одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії.

У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офіса приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до АСВП не пізніше наступного робочого дня після її проведення.

Постанови виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою АСВП відповідно до шаблонів документів, переданих адміністратору АСВП структурним підрозділом Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб). Виготовлення постанов та інших документів виконавчого провадження не в АСВП забороняється.

У разі тимчасової відсутності доступу до АСВП (через перебої в електропостачанні тощо), як виняток, допускається виготовлення документів виконавчого провадження без використання АСВП з подальшим обов`язковим внесенням таких документів до системи в день усунення причин, що перешкоджали доступу до неї.

Зміст наведених норм Закону № 1404-VIIІ та Положення вказує на те, що за допомогою АСВП здійснюється реєстрація документів виконавчого провадження та фіксування виконавчих дій. Виконавчий документ, що реєструється в АСВП, а також відомості про всі документи, отримані на запит виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них, підлягають скануванню.

Отже, невнесення до АСВП сканованої копії документа після його реєстрації не свідчить про відсутність поданого документа до органу, який здійснює примусове виконання рішень, оскільки скан-копія документа - це електронна копія документа в графічному форматі, який вже існує в паперовому вигляді та є частиною матеріалів виконавчого провадження.

Суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 14.11.2024 у справі №824/20/23, які є релевантними до спірних правовідносин у цій справі.

У зазначеній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що невнесення до АСВП сканованої копії документа після його реєстрації саме по собі не свідчить про відсутність такого документа у матеріалах виконавчого провадження, оскільки скан-копія є лише електронною копією документа, який існує в паперовому вигляді та є складовою матеріалів виконавчого провадження.

Також Верховний Суд зазначив, що відсутність в АСВП скан-копії виконавчого документа та заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження не може бути самостійною підставою для визнання дій виконавця протиправними, якщо відповідні документи фактично існували та перебували у матеріалах виконавчого провадження.

Як встановлено судом, заява стягувача була зареєстрована в Автоматизованій системі виконавчого провадження за вхідним №104 від 04.01.2022.

Матеріали справи підтверджують наявність зазначених документів у приватного виконавця на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №68044019 від 05.01.2022. Тому навіть у разі відсутності сканованих копій окремих документів у АСВП станом на дату відкриття виконавчого провадження така обставина сама по собі не свідчить про відсутність у приватного виконавця належних правових підстав для відкриття виконавчого провадження та не може бути підставою для визнання оскаржуваної постанови протиправною.

Суд звертає увагу, що предметом оскарження у цій справі є саме постанова про відкриття виконавчого провадження. Тому під час оцінки її правомірності підлягає встановленню наявність або відсутність у приватного виконавця передбачених законом підстав для відкриття виконавчого провадження станом на момент прийняття оскаржуваної постанови. Натомість обставини, пов`язані із подальшим внесенням документів до АСВП, порядком повідомлення боржника або вчиненням інших виконавчих дій після відкриття виконавчого провадження, самі по собі не свідчать про протиправність рішення про відкриття виконавчого провадження.

Стосовно доводів позивача про те, що виконавчий напис підлягав поверненню стягувачу без прийняття до виконання на підставі пункту 6 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у разі невідповідності вимогам, встановленим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Разом із тим судом встановлено, що виконавчий напис № 94096 від 15.07.2021 на момент пред`явлення до виконання відповідав вимогам статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», а стягувачем була подана належна заява про примусове виконання рішення.

Доказів існування будь-яких передбачених законом підстав для повернення виконавчого документа без прийняття до виконання матеріали справи не містять.

Щодо доводів позивача стосовно анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Грисюк О.В., суд зазначає таке.

Суд повторно зазначає, що предметом спору у цій справі є правомірність постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження, а не правомірність вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження виконавець перевіряє відповідність виконавчого документа вимогам статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», а не законність його видачі по суті.

На момент пред`явлення до виконання виконавчий напис №94096 від 15.07.2021 був чинним виконавчим документом, не був скасований судом та не був визнаний таким, що не підлягає виконанню.

Відтак самі по собі доводи позивача щодо анулювання свідоцтва нотаріуса після вчинення виконавчого напису не свідчать про наявність у приватного виконавця передбачених законом підстав для повернення виконавчого документа без прийняття до виконання або для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що станом на 05.01.2022 у приватного виконавця були наявні всі документи, необхідні для відкриття виконавчого провадження, а підстави для повернення виконавчого напису без прийняття до виконання були відсутні. За таких обставин постанова про відкриття виконавчого провадження № 68044019 від 05.01.2022 прийнята у межах наданих законом повноважень та відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», а тому підстав для визнання її протиправною та скасування судом не встановлено.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що наведені позивачем доводи не підтверджують наявності правових підстав для визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 68044019 від 05 січня 2022 року, відповідач натомість діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин суд вважає, що зазначений позов не підлягає задоволенню з підстав, викладених у його мотивувальній частині.

Відповідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат у суду відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

Керуючись статтями 2-3, 5-15, 72-77, 90, 122, 132, 139, 229, 242-246, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни (адреса: вул. Поправка Юрія , буд. 6, оф. 14, Київ 94, 02094, РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування постанови приватного виконавця – відмовити.

Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Вісьтак М.Я.