Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №320/24822/23 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 року справа №320/24822/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕККАНІСКА" до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕККАНІСКА" (далі - позивач) з позовом до Київської митниці (далі - відповідач), в якому просить позивач суд визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про визначення коду товару від 05.07.2023р. № КТ-UA100000-0202-2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність рішень митного органу про корегування митної вартості товарів, адже подані до митного оформлення документи, в тому числі з метою підтвердження митної вартості, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Позивач наголошує на тому, що декларантом було надано відповідачу повний (вичерпний) пакет документів, що визначений ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України (далі МК України) для цілей здійснення митного оформлення, в тому числі для визначення митної вартості товару за першим методом (ціна договору), а відповідач не зазначив, яких саме відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, йому не вистачає. Відповідачем правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).

Від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

28.06.2023р. до Київської митниці (надалі за текстом «Відповідач») уповноважена особа Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕККАНІСКА» (надалі за текстом «Позивач») подала митну декларацію №23UA100120615415U0 від 28.06.2023 року для митного оформлення товарів, що переміщуються через державний кордон України.

У графі 31 ВМД вказаної декларації був наведений наступний опис товарів: «Площадки для підіймання людей та ведення малярних і будівельних робіт з приводом від тягових електричних батарей, оснащений вертикальним телескопічним механізмом, новий, 2023 року: - STAR 10 АЕ заводський номер: №2133520 кількість-1шт. Роб. висота -9,95м., висота підйому -7,95м. вантажопідйомність -200кг, довж.-2,7м., шир.-1м., швидкість пересування 0,6-5км/год. Виріб обладнаний пультом керуванняна робочій платформі та на базовому шасі. Управління підіймальним обладнанням та поворотними колесами відбувається через кнопки та джойстик на пульті керування. Максимальний радіус дії над землею 2,58 м. Не для створення озброєння та ядерної зброї. Не містять у своєму складі передавачі та приймачі. Торговельна марка Haulotte. Виробник: Haulotte Arges SRL., Країна виробництва: RO».

При цьому, в графі 33 ВМД декларації позивачем був вказаний код товару - 8428909000 (Інші машини та пристрої для підіймання, переміщення, навантажування або розвантажування (наприклад, ліфти, ескалатори, конвеєри, канатні дороги): Інше обладнання: Інше).

Разом з митною декларацією уповноважена особа позивача подала наступні документи: рахунок-фактуру (інвойс) №0231002111 від 23.06.2023 року, автотранспортну накладну №23062023 від 23.06.2023 року, сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 №PL/MF/AS0489732 від 23.06.2023 року, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №064 від 23.06.2023 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №156 від 30.05.2023 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №17/10-14 від 17.10.2014 року, договір про перевезення №0114-01 від 25.04.2016 року, фотографії товарів, інструкцію з експлуатації товару, тощо.

05.07.2023 року відділ класифікації товарів відповідача прийняв рішення про визначення коду товару від 05.07.2023 № КТ-UA100000-0202-2023 (надалі за текстом - «Рішення»), яким заявлений позивачем у графі 33 ВМД код УКТЗЕД 8428909000 змінений на код УКТЗЕД 8427101000 (Автонавантажувачі з вилковим захватом; інші навантажувачі, оснащені підіймальним чи вантажно-розвантажувальним обладнанням: навантажувачі самохідні з електродвигуном: з висотою підіймання 1 м або більше) та наведений наступний опис товарів у графі 31 ВМД: «Самохідні підйомники для підіймання людей та ведення малярних і будівельних робіт з приводом від тягових електричних батарей, оснащений телескопічною щоглою та маятниковою стрілою — STAR 10 АЕ, заводський номер № 2133520. Кількість — 1 шт. Роб. висота — 9,95 м., висота підйому платформи — 7,95 м., вантажопідйомність — 200 кг, загальна маса — 2680 кг, швидкість пересування 0,6-5 км/год, дорожній просвіт до 10 см, шини лита резина розмір — 406*100 мм. Габарити: довжина — 2,7 м., ширини — 1 м., висота — 2 м. Виріб обладнаний пультом керування на робочій платформі та на базовому шасі. Управління підіймальним обладнанням та поворотними колесами відбувається через кнопки та джойстик на пульті керування. Торговельна марка Haulotte. Виробник: Haulotte Arges SRL. Країна виробництва: RO.».

Не погоджуючись із рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Щодо неправильності застосування Основних правил інтерпретації класифікації товарів згадіно УКТ ЗЕД та помилкового відношення товару до товарної підкатегорії 8427101000.

Пунктом 3 розділу І Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Мінфіну від 30 травня 2012 року № 650 встановлено, що класифікація товару це визначення коду товару відповідно до вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, передбачених Законом України «Про Митний тариф України», з урахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рішень Комітету з Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації, методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи на виконання статті 68 Кодексу, до початку переміщення товару через митний кордон України, під час митного оформлення та після завершення митного оформлення.

Рішення приймається за результатами класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД у разі необхідності зміни задекларованого коду товару згідно з УКТ ЗЕД, у тому числі за результатами спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками у складних випадках митних формальностей.

Згідно з пунктом 4 розділу III Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Мінфіну від 30 травня 2012 року № 650, контроль правильності класифікації товарів здійснюється, зокрема, шляхом перевірки відповідності відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу.

Згідно зі статтею 67 Митного кодексу України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду.

Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Статтею 68 Митного кодексу України визначено, що ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ведення УКТ ЗЕД передбачає: 1) відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією; 2) підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТ ЗЕД; 3) деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру; 4) забезпечення однакового застосування всіма митними органами правил класифікації товарів; 5) прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках; 6) розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування; 7) своєчасне ознайомлення суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТ ЗЕД; 8) здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТ ЗЕД.

Згідно з частинами першою, другою та сьомою статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У відповідності до пунктів 2, 3, 15 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 428, УКТ ЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів. УКТ ЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу.

Форма рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та порядок його прийняття митними органами визначаються Мінфіном.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Митний тариф України» митний тариф України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України. Товарною номенклатурою Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.

Для уникнення неправильної класифікації (присвоєння товару класифікаційного коду, який не відповідає цьому товару і суперечить вимогам товарної номенклатури) необхідно враховувати те, що товарна номенклатура складається з трьох складових частин - Основних правил інтерпретації класифікації товарів, приміток до розділів, груп та безпосередньо номенклатури товарів (текстовий опис угруповань ТН (розділ, група, позиція, підпозиція, категорія, підкатегорія) та їх цифрове позначення - код товарів з зазначенням товарного коду).

Класифікація товарів згідно з УКТ ЗЕД здійснюється з урахуванням визначальних характеристик товару та Основних правил інтерпретації класифікації товарів та пояснень до УКТ ЗЕД.

У відповідності до пункту 3 Основних правил інтерпретації класифікації товарів та пояснень до УКТ ЗЕД, у разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте, в разі якщо кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

Відповідно до пункту 4 Основних правил інтерпретації класифікації товарів та пояснень до УКТ ЗЕД товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

Відповідно до пункту 6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів УКТ ЗЕД для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Застосовуючи вищезазначені положення законодавства України, Верховний Суд в постанові від 20.06.2019р. у справі № 826/7208/16 зробив висновок про те, що зазначеними правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої товарної підкатегорії слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару с визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.

Класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТ ЗЕД що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України» від 19.09.13 №584-VІІ. Цим законом визначено, що класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності здійснюється відповідно до Основних правил інтерпретації класифікації товарів (далі - Правила). Наказом ДФС України від 09.06.2015 №401 «Про затверджена Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності» затверджено Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно таких у товарній позиції 8427 УКТ ЗЕД класифікуються автонавантажувачі з вилковим захватом та інші навантажувачі, оснащені підіймальним чи вантажно- розвантажувальним обладнанням. До товарної підкатегорії 8427 20 11 00 згідно УКТ ЗЕД (ставка мита 5%), належать штабелювальні навантажувачі для нерівної місцевості з вилковим та іншими видами захвату.

Автонавантажувачі з вилковим захватом з механічним приводом, які іноді бувають великих розмірів, підіймають вантаж на підіймальній каретці, що переміщається по вертикальній щоглі. Підіймальний механізм зазвичай розташовується перед водієм. Механізм призначень для підтримування вантажу під час руху і підіймання вантажу з метою його укладання або навантаження на транспортний засіб. Інші штабелювальні пристрої, зазвичай встановлювані на навантажувачі, оснащуються платформами або вилками, які можуть підійматися та опускатися уздовж вертикальних опор за допомогою ручних лебідок або лебідок з приводом від двигуна чи рейкової системи. Вони використовуються для укладання мішків, ящиків, бочок і т.п.

Згідно пояснень до товарної позиції 8427 УКТ ЗЕД, затвердженої наказом ДФС України від 09.06.2015 № 401, сюди включаються автонавантажувачі з вилковим захватом; інші навантажувачі, оснащені підіймальним чи вантажно- розвантажувальним обладнанням. До товарної підкатегорії 8427 20 19 00 згідно УКТ ЗЕД (ставка мита 0%), належать інші самохідні навантажувачі, з висотою підіймання 1 метр та більше.

Відповідно до пункту 3 Пояснень до групи 84 (8401-8429) Розділу XVI УКТ ЗЕД комбіновані машини (комбайни), які складаються з двох або більше машин, що становлять єдиний агрегат, та інші машини, призначені виконувати дві чи кілька доповнювальних або не пов`язаних між собою різних функцій, повинні класифікуватися за тією машиною, або основною функцією, яка є головною у цьому виробі, якщо в контексті не зазначене інше.

Враховуючи технічний опис «Площадки для підіймання людей та ведення малярних і будівельних робіт з приводом від тягових електричних батарей, оснащений вертикальним телескопічним механізмом, новий, 2023 року: - STAR 10 АЕ заводський номер: №2133520…» та призначення визначене виробником, а саме «підіймання», а також те, що ці підйомники не є навантажувачами, адже не обладнані штабелювальними пристроями, а також згідно даних виробника не призначені для роботи на нерівній місцевості та не декларувалися з вилковим захватом, а отже не мають застосувань (засобів, приладдя, кріплень, хватів) для фіксації та піднімання/ перевезення вантажу, класифікацію даного товару необхідно проводити за 1 та 6 правилом інтерпретації класифікації товарів за кодом 8428909000 згідно із УКТ ЗЕД (ставка мита 0 %), як інші одноківшові підйомники.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд погоджується із твердженням позивача про те, що відповідач невірно застосував Основні правила інтерпретації класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД, як наслідок помилково віднісши товар до товарної підкатегорії 8427101000, тому оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

2. Щодо безпідставності прийняття відповідачем рішення про визначення коду товарів.

Відповідно до частин 1-4 статті 69 Митного кодексу України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Варто зазначити, що аналізуючи зміст частин 1, 2, 4 статті 69 Митного кодексу України, Верховний Суд в постанові від 20.06.2019 у справі № 826/7208/16 прийшов до висновку про те, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію. У свою чергу, орган доходів і зборів здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження органу доходів і зборів щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.

Відтак, позивач, у порядку та в спосіб, передбачений чинним законодавством України, належним чином заповнив та подав митну декларацію із необхідним пакетом супровідних документів, що повно описують та підтверджують походження товару, його класифікацію згідно УКТЗЕД, митну вартість, тощо. Отже в діях позивача відсутні ознаки такого діяння як порушення Основних правил інтерпретації класифікації товарів, оскільки в даному випадку відсутній як склад (суб`єктивна та об`єктивна сторона правопорушення), так і подія такого правопорушення. Водночас відповідачем не було складено протоколу про порушення митних правил відносно позивача, що у свою чергу також доводить відсутність у діях позивача ознак протиправності.

Як видно з тексту оскаржуваного рішення відповідача, у ньому відсутня мотивувальна частина, тобто відповідач у оскаржуваному рішенні не наводить підстав його прийняття, що виходить за рамки наявного у відповідача обсягу повноважень, оскільки право відповідача на реалізацію повноваження самостійно визначати код товару відповідача виникає лише після вчинення суб`єктом декларування порушення Основних правил інтерпретації класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД, яке повинно бути належним чином задокументовано та вмотивовано. Оскільки оскаржуване рішення не містить такої інформації – воно є таким, що прийняте при перевищенні повноважень, а отже протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Отже, з урахуванням наведеного, позивач вважає, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, взагалі в оскаржуваному рішенні не зазначено підстав неправильності класифікації позивачем товарів за кодом УКТ ЗЕД, чим порушено права та інтереси позивача.

Більше того, позивачем вже здійснювалось оформлення зазначених товарів за кодом УКТ ЗЕД 84289090000 в межах зазначеного контракту і в контролюючого органу не виникало сумнівів щодо вірного визначення коду товару. Втім, у даному випадку відповідачем було проігноровано співпадіння.

За таких обставин позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування оскаржуваного рішення, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача у відповідності до вимог приписів ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕККАНІСКА" (місцезнаходження: 04209, м. Київ, вул. Богатирська, 11; код ЄДРПОУ 35411500) до Київської митниці (код ЄДРПОУ ВП 43997555, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, буд. 8А) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці (код ЄДРПОУ ВП 43997555, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, буд. 8А) про визначення коду товару від 05.07.2023р. за № КТ-UA100000-0202-2023.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕККАНІСКА" (місцезнаходження: 04209, м. Київ, вул. Богатирська, 11; код ЄДРПОУ 35411500) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (код ЄДРПОУ ВП 43997555, місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, буд. 8А) судові витрати в розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.).

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Марич Є.В.