Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №320/29385/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 року справа №320/29385/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач-1), Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (далі - відповідач-2), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення документів без прийняття рішення по заяві ОСОБА_1 про призначення йому одноразової грошової допомоги в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у разі встановлення інвалідності ІІІ групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ та за результатами її розгляду відповідно до пункту 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015, прийняти відповідне рішення;

- зобов`язати Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві повторно надіслати Міністерству внутрішніх справ України документи для прийняття рішення щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 15.01.2000 він є пенсіонером органів внутрішніх справ, якого було звільнено із займаної посади за ст. 64 п. "б" Положення (через хворобу). 15.02.2001 позивачу було виплачено обов`язкове особисте страхове відшкодування у зв`язку з втратою працездатності 10%. У подальшому, у зв`язку із встановленням третьої групи інвалідності 23.10.2023 з 20.09.2023, та встановленням 50% втрати професійної працездатності, 15.02.2024 позивач звернувся до голови ліквідаційної комісії Управління МВС України на Південно-Західній залізниці із заявою про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» та постанови Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015, надавши весь пакет необхідних документів, за результатами розгляду якої Ліквідаційною комісією висновок про призначення одноразової грошової допомоги разом з матеріалами заяви позивача направлено до Міністерства внутрішніх справ. Листом від 14.03.2024 №70701-2024 МВС України в особі Департаменту пенсійних питань та соціального захисту повідомило Ліквідаційну комісією ГУМВС України в м. Києві, а листом від 27.03.2024 №1/306-Аз Ліквідаційна комісія позивача, про повернення матеріалів ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги без розгляду, оскільки встановлення третьої групи інвалідності та 50% втрати професійної працездатності відбулось в період понад два роки від дати встановлення 10% втрати професійної працездатності, що згідно з умовами п. 4 Порядку №850 не дає підстав для їх розгляду.

Позивач вважає таку бездіяльність МВС України щодо повернення пакету його документів без розгляду та не прийняття мотивованого рішення протиправною, адже, на думку останнього, групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, йому встановлено вперше (первинна), і виплата одноразової грошової допомоги проводиться не за відсотки втрати працездатності, а за встановленою групою інвалідності відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позову, протягом якого позивачу необхідно було надати належним чином засвідчену копію листа Міністерства внутрішніх справ України від 14.03.2024 (у кількості примірників відповідно до кількості учасників та для суду) та надати уточнену позовну заяву (у кількості примірників відповідно до кількості учасників та для суду), в якій зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відповідачів.

03.09.2024 на адресу суду від позивача надійшла уточнена позовна заява від 23.07.2024.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

10.10.2024 до Київського окружного адміністративного суду від представника відповідача-1 Міністерства внутрішніх справ України надійшов відзив на позовну заяву, де останній вказує, що відповідно до п. 4 Порядку № 850 позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки після встановлення 10% первинної втрати працездатності позивачу у 2001 році і до встановлення ІІІ групи інвалідності та 50% втрати працездатності в 2023 році минуло понад два роки. Звертає увагу, що пункт 4 Порядку №850 передбачає можливість додаткової компенсації різниці між розмірами первинної та вторинної грошової допомоги, а не є дискримінаційною чи такою, що суперечить положенням законодавства.

24.10.2024 до Київського окружного адміністративного суду від представника відповідача-2 ГУМВС України в місті Києві надійшов відзив на позовну заяву, де останній вказує, що ГУМВС України в місті Києві вчинило всі необхідні дії, передбачені чинним законодавством та жодним чином не порушило права позивача.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив службу в органах внутрішніх справ України, та наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці від 15.01.2000 № 5 о/с позивача звільнено з посади начальника ЛПМ на ст. Овруч ЛВ на ст. Коростень Управління Міністерства внутрішніх справ України з 06.01.2000 у запас відповідно до пункту "б" статті 64 "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ" (через хворобу).

15.02.2001 позивачеві визначено втрату 10 відсотків професійної працездатності у зв`язку із захворюванням, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, та проведено виплату страхового відшкодування з обов`язкового особистого страхування працівників Міністерства внутрішніх справ України в сумі 460,00 грн, що підтверджується довідкою Житомирської обласної дирекції Національної страхової компанії "Оранта" від 23.06.2023 №0690-06-05/385.

23.10.2023 позивачу за наслідками первинного огляду встановлено ІII групу інвалідності з 20.05.2023 безтерміново, та визначено втрату 50 відсотків професійної працездатності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що підтверджується копіями довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 414621 від 23.10.2023, про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках Серія 12 ААА №097703 від 23.10.2023.

З метою отримання передбаченої законом одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІII групи інвалідності, 16.11.2023 та 20.11.2023 позивач звернувся до Голови ліквідаційної комісії ГУ МВС України в м. Києві із відповідними заявами щодо проведення виплати одноразової грошової допомоги та підготовки висновку про призначення такої допомоги у зв`язку з встановленням IІI групи інвалідності та втрати 50% професійної працездатності.

Ліквідаційною комісією Головного управління МВС України в м. Києві підготовлено висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та супровідним листом від 05.12.2023 №1/1348-Аз направлено такий висновок разом з матеріалами щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги до Міністерства внутрішніх справ України для узгодження відповідно до Порядку №850.

Листом від 19.01.2024 №1/54-Пп Ліквідаційна комісія ГУМВС України в м. Києві повідомила позивача, що листом Департаменту пенсійних питань та соціального захисту МВС України від 05.01.2024 №384/49-2024 повернуто матеріали щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги без розгляду у зв`язку з виявленням ряду недоліків та невідповідності умовам Порядку №850, зокрема, щодо того, що установлення заявникові медико-соціальною експертною комісією третьої групи інвалідності та 50% втрати професійної працездатності (у 2023 році) відбулося в період понад два роки від дати встановлення 10% втрати професійної працездатності (у 2001 році), що суперечить умовам пункту 4 Порядку.

22.02.2024 позивач звернувся із заявою до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в м. Києві, в якій просив не вчиняти безпідставних відмов з приводу виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку №850, до якої додав заяву від 15.02.2024 до голови ЛК Управління МВС України на ПЗЗ про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням IІI групи інвалідності та втрати 50% професійної працездатності та доданих документів на 16 аркушах.

Ліквідаційною комісією Головного управління МВС України в м. Києві супровідним листом від 04.03.2024 №1/211-Аз повторно направлено заяву позивача від 15.02.2024 разом з документами щодо призначення одноразової грошової допомоги до Міністерства внутрішніх справ України для узгодження відповідно до Порядку №850.

Листом від 27.03.2024 № 1/306-Аз Ліквідаційна комісія ГУМВС України в місті Києві повідомила позивача про розгляд матеріалів щодо призначення йому одноразової грошової допомоги. Зокрема, з посиланням на лист Міністерства внутрішніх справ України № 70701-2024 від 14.03.2024, позивача було повідомлено, що підстав для розгляду пакету документів позивача щодо проведення виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України від 20.12.1990 №565-ХІІ "Про міліцію" згідно з умовами п. 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 немає, оскільки, як з`ясовано з надісланих матеріалів, установлення позивачу третьої групи інвалідності та 50% втрати професійної працездатності (2023 рік) відбулося в період понад два роки від дати встановлення позивачу 10% втрати професійної працездатності (2001 рік). Враховуючи викладене, матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу повернуто без прийняття рішення як такі, що не відповідають вимогам законодавства.

Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Так, відповідно до частини 1 статті 22 Закону України від 20 грудня 1990 року №565-XII "Про міліцію" держава гарантує працівникам міліції соціальний захист.

Згідно із пунктом 5 розділу IX Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію". Відповідно до пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень Закон №580-VIII набрав чинності 07 листопада 2015 року.

Відповідно до абзаців 2 і 3 пункту 15 розділу IX Закону №580-VIII за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Приписами статті 23 Закону України "Про міліцію" передбачалося, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності, йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

До набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію", тобто до 07 листопада 2015 року, механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, регулювався Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 (далі - Порядок №850).

Положеннями пункту 2 Порядку №850 визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

У пункті 3 Порядку №850 зазначено окремі підстави, які надають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, однією із яких є установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

При цьому, відповідно до пункту 4 Порядку №850, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Разом з тим, пунктом 7 Порядку №850 передбачено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується Міністерством внутрішніх справ; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Згідно з пунктом 8 Порядку №850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає Міністерством внутрішніх справ в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги тощо.

При цьому, Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови (пункт 9 Порядку №850).

Тобто, відповідно до Порядку №850 підставою для призначення одноразової грошової допомоги, чи відмови в її призначенні, є прийняття Міністерством внутрішніх справ України відповідного рішення.

Згідно з пунктом 9 Порядку №850 Міністерство внутрішніх справ в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Отже, після надходження передбачених Порядком документів Міністерство внутрішніх справ України зобов`язане прийняти одне з двох рішень: або про призначення, або про відмову в призначенні вказаної грошової допомоги.

Водночас, Порядком №850 не передбачено можливість повернення документів як таких, що не відповідають вимогам законодавства, а тому повернення Міністерством внутрішніх справ України документів позивача без прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги суперечить зазначеним вище приписам Порядку №850.

Натомість, Міністерство внутрішніх справ України всупереч пункту 9 Порядку №850 не було прийнято рішення про призначення або про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.

Вказані висновки щодо застосування норм права, узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 13.02.2018 у справі № 808/1866/16, від 19.09.2018 у справі № 530/1280/17, від 03.10.2018 у справах № 361/7249/17, від 19.02.2019 у справі № 802/498/18-а.

Доводи відповідачів щодо відсутності правових підстав для призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до постанови № 850, оскільки встановлення третьої групи інвалідності відбулося в період понад два роки від дати встановлення 10% втрати професійної працездатності (у 2001 році), суд не бере до уваги, адже дана підстава не була вказана відповідачем як підстава для відмови у призначенні ОГД чи прийнятті рішення про відмову, позаяк, як вказано вище, відповідачем, за наслідком розгляду документів позивача не було прийнято жодного рішення з тих, які він був зобов`язаний прийняти.

Враховуючи вищезазначене, дії Міністерства внутрішніх справ України, що полягають у поверненні документів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 без прийняття рішення, що передбачено Порядком №850, є протиправними.

З метою ефективного захисту прав та інтересів позивача необхідно зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження документів від ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 3 групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, та прийняти рішення відповідно до пункту 9 Порядку №850.

Також суд враховує, що обов`язку МВС України щодо розгляду матеріалів про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 передують дії Ліквідаційної комісії ГУМВС України в м. Києві щодо направлення таких матеріалів.

Натомість, як встановлено судом, пакет документів ОСОБА_1 листом МВС України від 14.03.2024 № 7070-2024 повернуто на адресу Ліквідаційної комісії ГУМВС України у м. Києві без розгляду та прийняття рішення.

Отже усі матеріали, щодо яких МВС України має обов`язок за цим судовим рішенням здійснити їх розгляд та прийняти рішення відповідно до пункту 9 Порядку №850, перебувають у ГУМВС України у м. Києві.

За таких обставин, з метою забезпечення МВС України можливості розгляду повернутих матеріалів про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне зобов`язати ГУМВС України у м. Києві повторно надіслати Міністерству внутрішніх справ України документи щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому третьої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ відповідно до Порядку № 850.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак адміністративний позов підлягає задоволенню у спосіб, визначений судом.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини восьмої статті 139 КАС України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають стягненню на його користь у сумі 2422,40 грн (згідно квитанції від 10.05.2024 №1326055160) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 Міністерства внутрішніх справ, протиправні дії якого призвели до виникнення спірних правовідносин.

Керуючись статями 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України, що полягають у поверненні документів про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 без прийняття рішення, що передбачено Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015.

3. Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження документів від Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням третьої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, та прийняти рішення відповідно до пункту 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015.

4. Зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Києві повторно надіслати до Міністерства внутрішніх справ України документи щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому третьої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Міністерства внутрішніх справ України (ідентифікаційний код 00032684; місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.