Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №280/3651/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 червня 2026 року о/об 12 год. 50 хв.Справа № 280/3651/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Махунові В.В., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі – позивач, ОСОБА_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (надалі – відповідач, ВЧ НОМЕР_2 ), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , що полягає у неподанні заявки до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» на нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 24.02.2022 по 19.05.2023 та компенсації при звільненні за невикористані дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022, 2023, 2024 роки; 2) зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 підготувати та подати заявку на фінансування до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» на нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 24.02.2022 по 19.05.2023 та компенсації при звільненні за невикористані дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022, 2023, 2024 роки.

У позовній заяві зазначено наступне: «… Позивач ОСОБА_1 у період з 24.02.2022 по 08.10.2024 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_4 та був звільнений з військової служби за станом здоров`я. За час проходження військової служби Позивачу не в повному обсязі нараховувалося та виплачувалося грошове забезпечення, а саме - без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а також без урахування у складі місячного грошового забезпечення сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168. Наведені обставини встановлені рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.03.2025 у справі № 280/12116/24, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.08.2025. Зазначеним судовим рішенням визнано протиправними дії військової частини щодо обчислення та виплати Позивачу грошового забезпечення й додаткових його видів, а також протиправною бездіяльність щодо невключення до складу грошового забезпечення Позивача сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, при обчисленні компенсації за невикористані відпустки за 2022, 2023, 2024 роки. На підставі наведеного судового рішення компетентною посадовою особою проведено розрахунок сум, які підлягають нарахуванню та виплаті Позивачу як складові грошового забезпечення військовослужбовця, що підтверджується наступними документами: - Довідкою військової частини НОМЕР_2 від 10.12.2025 № 1559/24619 - сума доплати грошового забезпечення із розрахунку прожиткового мінімуму на 01 січня 2022 та 01 січня 2023 року за період з 24.02.2022 по 19.05.2023 у розмірі 120 828,94 грн (донарахування); компенсація ПДФО 21 749,21 грн; єдиний соціальний внесок 26 400,00 грн; - Довідкою військової частини НОМЕР_2 від 10.12.2025 - сума доплати компенсації невикористаних днів щорічної основної відпустки та щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період 2022–2024 років у розмірі 286 047,46 грн; компенсація ПДФО 51 488,54 грн; єдиний соціальний внесок 26 400,00 грн. Відповідно до зазначених розрахунків, Відповідач - Військова частина НОМЕР_2 - діючи як одержувач бюджетних коштів, що здійснює фінансово-економічне обслуговування Позивача, як колишнього військовослужбовця військової частини НОМЕР_4 , підготував заявку на фінансування до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня - військової частини НОМЕР_5 . Цей факт підтверджується листом військової частини НОМЕР_2 від 10.12.2025 № 1559/24557 на адресу командира військової частини НОМЕР_5 (через фінансово-економічне управління та юридичну службу) про виділення коштів для нарахування і виплати грошового забезпечення Позивача, а також власними письмовими поясненнями Відповідача від 11.12.2025, долученими до справи № 280/12116/24 у Запорізькому окружному адміністративному суді. Суть порушення, яке становить предмет цього позову, полягає в тому, що Відповідач подав заявку до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2800 «Інші поточні видатки» замість коду 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців», який відповідає правовій природі спірних сум як складових грошового забезпечення військовослужбовця. Вказане прямо випливає зі згаданих довідок (виноска: «Загалом сума видатків за КЕКВ 2800…») та з пояснень Відповідача, в яких він визнає: «за КЕКВ 2800 обліковується 0,00 грн». Таким чином, Відповідач, маючи законний обов`язок щодо здійснення нарахування та виплати Позивачу недоплаченого грошового забезпечення, обрав спосіб подання заявки на фінансування, що не відповідає правовій природі виплати, суперечить офіційним роз`ясненням Державної казначейської служби України та Міністерства оборони України, порушує матеріальні та соціальні права Позивача, а також призводить до об`єктивної неможливості реалізації права Позивача на отримання грошового забезпечення у встановленому законом порядку - оскільки за цим кодом на рахунку Відповідача обліковується 0,00 грн, а фінансування за цим кодом не надходить. Вказана протиправна бездіяльність Відповідача триває, не усунена та порушує права Позивача на сьогоднішній день, що і зумовило звернення до суду з цим позовом. … Наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.03.2012 за № 456/20769) затверджено Інструкцію щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету (далі - Інструкція № 333), яка встановлює єдиний порядок розмежування видатків бюджету за їх економічною характеристикою. Інструкція № 333 містить дві самостійні норми, що стосуються порядку здійснення видатків на виплату грошового забезпечення військовослужбовця. Відповідно до підпункту 2.1.1.2 підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції № 333, за кодом 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» здійснюються видатки на грошове утримання (забезпечення) військовослужбовців, у тому числі основні та додаткові види виплат; заохочення, передбачені законодавством; відшкодування податку на доходи фізичних осіб, що утримується з грошового забезпечення; одноразова грошова допомога при звільненні зі служби. Водночас відповідно до підпункту 9 пункту 2.6 Інструкції № 333 за кодом 2800 «Інші поточні видатки» здійснюються видатки на виконання судових рішень щодо відшкодування збитків, майнової (матеріальної) та моральної (немайнової) шкоди юридичним і фізичним особам, а також інші виплати юридичним та фізичним особам згідно з рішенням суду. Зазначені норми перебувають у співвідношенні спеціальної та загальної. Підпункт 2.1.1.2 є спеціальною нормою, яка безпосередньо визначає код для конкретної категорії видатків — грошового забезпечення військовослужбовців за всіма його складовими. Підпункт 9 пункту 2.6 є загальною нормою, яка встановлює код для будь-яких виплат за рішенням суду без розмежування за їх правовою природою. Відповідно до загальноправового принципу «lex specialis derogat legi generali» , за наявності конкуренції норм одного нормативно-правового акта спеціальна норма має пріоритет перед загальною. Застосування цього принципу означає, що у випадку, коли предметом виплати є саме грошове забезпечення військовослужбовця (або його складові — додаткові види виплат, компенсація за невикористану відпустку, одноразова грошова допомога тощо), підлягає застосуванню КЕКВ 2112 як спеціальна норма. КЕКВ 2800 підлягає застосуванню виключно у тих випадках, коли предметом виплати є стягнення з установи коштів, що не є елементами грошового забезпечення — моральна шкода, штрафні санкції, пеня, інфляційні втрати, 3 % річних, судовий збір тощо. У таких випадках мова йде не про реалізацію права військовослужбовця на грошове забезпечення, а про виконання установою обов`язку як боржника у загальному зобов`язанні. Формулювання підпункту 9 пункту 2.6 — «незалежно від економічної суті платежу» - не може тлумачитись як безумовне та безальтернативне, оскільки таке тлумачення нівелювало б сам зміст існування підпункту 2.1.1.2, який спеціально виділяє грошове забезпечення військовослужбовця в окрему категорію видатків. … Правильність застосування КЕКВ 2112 для виплат, що за своєю правовою природою є грошовим забезпеченням військовослужбовця, прямо підтверджена офіційними роз`ясненнями уповноважених державних органів. Так, Листом Державної казначейської служби України від 02.12.2025 № 15-06-06/26645, виданим на запит Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 23.10.2025 № 220/13/26491, державний орган, до компетенції якого безпосередньо відноситься казначейське обслуговування бюджетних коштів, надав офіційне роз`яснення про порядок застосування кодів економічної класифікації видатків: «Враховуючи вищезазначене, нарахування і виплата грошового утримання (забезпечення) військовослужбовців та додаткових виплат на виконання рішень суду необхідно здійснювати за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців». Додатково зазначаємо, що за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2800 «Інші поточні видатки» слід здійснювати видатки установ на виконання судових рішень про стягнення коштів, за якими такі установи є боржниками». Зазначене роз`яснення Листом Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 08.12.2025 № 220/13/28114 було доведено до усіх військових частин Збройних Сил України, у тому числі до Відповідача, для подальшого використання у роботі. Позиція ДКСУ, викладена в листі від 02.12.2025, була повторно підтверджена Листом ДКСУ від 10.04.2026 № 15-06-06/9976 на адвокатський запит представника Позивача. У цьому листі ДКСУ: (1) прямо підтвердила чинність попереднього роз`яснення ( «Лист Казначейства від 02.12.2025 № 15-06-06/26645 є чинним роз`ясненням» ); (2) повторила правову позицію, згідно з якою «у разі, якщо судовим рішенням зобов`язано військову частину нарахувати та виплатити грошове забезпечення військовослужбовцю, у тому числі основних та додаткових видів виплат, то виконання таких судових рішень необхідно здійснювати за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців». Значення наведених роз`яснень визначається такими обставинами. По-перше, Державна казначейська служба України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Тлумачення правил застосування економічної класифікації видатків бюджету є безпосередньою компетенцією ДКСУ, а отже її роз`яснення щодо порядку застосування Інструкції № 333 має особливу доказову силу. По-друге, зазначене роз`яснення ухвалене після системного аналізу підпунктів 2.1.1.2 та 2.6 Інструкції № 333 у їх взаємозв`язку. ДКСУ прямо врахувала, що пункт 2.6 Інструкції містить загальне правило для виконання судових рішень, однак дійшла висновку, що це загальне правило не поширюється на виплати, які за своєю правовою природою є грошовим забезпеченням військовослужбовців, підтвердивши пріоритет спеціальної норми підпункту 2.1.1.2. По-третє, лист МОУ від 08.12.2025 № 220/13/28114 був доведений до усіх військових частин як керівний документ для використання у повсякденній роботі. Це означає, що Міністерство оборони України як головний розпорядник бюджетних коштів для Збройних Сил України прийняло позицію ДКСУ та визнало її обов`язковою для своїх підпорядкованих розпорядників нижчого рівня, до яких належить і Відповідач. … ВИСНОВКИ Сукупність наведених вище обставин дає підстави для однозначного висновку: 1) Спірні суми, які підлягають нарахуванню та виплаті Позивачу (донарахування грошового забезпечення у розмірі 120 828,94 грн та компенсація за невикористані відпустки у розмірі 286 047,46 грн), за своєю правовою природою є грошовим забезпеченням військовослужбовця і відповідно до підпункту 2.1.1.2 пункту 2.1 Інструкції № 333 мають фінансуватися за КЕКВ 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців». 2) Подання Відповідачем заявки на фінансування за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» не відповідає правовій природі спірних сум, суперечить офіційним роз`ясненням ДКСУ (листи від 02.12.2025 № 15-06-06/26645 та від 10.04.2026 № 15-06-06/9976) і МОУ (лист від 08.12.2025 № 220/13/28114), а також фактичній практиці інших військових частин Збройних Сил України. 3) Така поведінка Відповідача унеможливлює реалізацію права Позивача на отримання грошового забезпечення та призводить до суттєвого обмеження його соціальних, пенсійних і податкових прав (ненарахування ЄСВ, невключення до страхового стажу, невключення до бази пенсії, застосування загального режиму оподаткування замість спеціального). 4) Бездіяльність Відповідача щодо неподання заявки на фінансування до розпорядника коштів вищого рівня за КЕКВ 2112 є протиправною, а тому підлягає визнанню такою в судовому порядку із зобов`язанням Відповідача вчинити належні дії. …».

Позивач підтримав позовну заяву.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне: «… Позивачем заявлено завідомо безпідставний позов. У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Дійсно, відповідно до рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі 280/12116/24 від 12.03.2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_4 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, компенсації за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення, з 24.02.2022 по 19.05.2023 включно без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 24.02.2022 по 19.05.2023 включно грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, компенсацію за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_4 , що полягає у не включенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022, 2023, 2024 роки. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_4 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію при звільненні за невикористані ним дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022, 2023, 2024 роки обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». В іншій частині вимог – відмовити. Відповідно до постанови Третього апеляційного адміністративного суду у справі №280/12116/24 від 26.08.2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.03.2025 - залишити без змін. Відповідно до спільної директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України від 22 травня 2025 року №Д-321/65/дск “Про проведення додаткових організаційних заходів у Збройних Силах України в 2025 році” та директиви командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України від 22 травня 2025 року №Д-22/ДСК “Про проведення додаткових організаційних заходів у Командуванні Сил територіальної оборони Збройних Сил України в 2025 році” військова частина НОМЕР_2 є правонаступником військової частини НОМЕР_4 у зв?язку із переформуванням. Після проведення організаційних заходів щодо переформування військових частин військовою частиною НОМЕР_2 та у зв`язку із набранням законної сили рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/12116/24 військовою частиною НОМЕР_2 було надіслано засобами СЕДО лист від 12.12.2025 року №1559/24557 та відповідні додатки щодо виділення коштів для виконання вказаного вище рішення суду. Повторно 12.06.2026 року військовою частиною НОМЕР_2 було надіслано лист на погодження щодо виділення коштів для виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.03.2025 року у справі №280/12116/24 до військової частини НОМЕР_2 , до військової частини НОМЕР_4 про визнання протиправною бездіяльності, щодо не нарахування та невиплати грошового забезпечення ОСОБА_2 . Додатково повідомляємо, що військовою частиною НОМЕР_5 надано відповідь на вказані вище погодження щодо виділення коштів. Так, листом військової частини НОМЕР_5 від 12.06.2026 року №760/15/18663 повідомлено, що у фінансово-економічному управлінні військової частини НОМЕР_5 розглянуто лист щодо виділення коштів для виконання рішення суду по справі №280/12116/24 за позовом ОСОБА_3 . У межах повноважень повідомляється, що потребу в коштах для виконання рішення суду погоджено та відповідну потребу у коштах необхідно включити до Основної заявки-розрахунку на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 “Інші поточні видатки” за напрямом грошового забезпечення. На даний час отримано погодження щодо виплати коштів за рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.03.2025 року у справі №280/12116/24 та після надходження відповідних коштів із державного бюджету Позивачу буде здійснена вказана вище виплата відповідно до рішення суду від 12.03.2025. Тому вважаємо, що військовою частиною НОМЕР_2 було вжито всіх заходів щодо виконання рішення суду у справі №280/12116/24 а позовні вимоги ОСОБА_3 необґрунтованими та такими ще не підлягають задоволенню так як військовою частиною НОМЕР_2 вже подано відповідну заявку на виділення коштів для виконання рішення суду та отримано відповідне погодження. …».

Відповідач проти позовної заяви заперечував.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.03.2025 у справі №280/12116/24, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.08.2025, задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_4 – визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_4 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, компенсації за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення, з 24.02.2022 по 19.05.2023 включно без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704; зобов`язано Військову частину НОМЕР_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 24.02.2022 по 19.05.2023 включно грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, компенсацію за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум; визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_4 , що полягає у не включенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022, 2023, 2024 роки; зобов`язано Військову частину НОМЕР_4 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію при звільненні за невикористані ним дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022, 2023, 2024 роки обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». В іншій частині вимог – відмовлено.

У Довідці від 10.12.2025 за №1559/24619, виданій ВЧ НОМЕР_2 , зазначено: «… ДОВІДКА про суму доплати грошового забезпечення із розрахунку прожиткового мінімуму на 01 січня 2022 та 01 січня 2023 року, яка підлягає донарахуванню та сплаті за рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.03.2025 у справі № 280/12116/24 на користь ОСОБА_3 . … Загалом сума видатків за КЕКВ 2800: 168 978,15 (сто шістдесят вісім тисяч дев`ятсот сімдесят вісім гривень, 15 копійок). …».

У листі Державної казначейської служби України від 10.04.2026 за №15-06-06/9976 «Про надання інформації та копії листа Казначейства» на адресу представника позивача зазначено: «… Державна казначейська служба України (далі – Казначейство) розглянула Ваш адвокатський запит від 07.04.2026 № 07/04-001 (вх. від 07.04.2026 № 06-28335) та в межах компетенції повідомляє. Щодо питання 1 та 2. Відповідно до частини п`ятої статті 10 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) видатки бюджету класифікуються за економічною характеристикою операцій, що здійснюються при їх проведенні (економічна класифікація видатків бюджету). Економічна класифікація видатків бюджету призначена для розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування. Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету (пункт 1.1 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.06.2012 № 754), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.03.2012 за № 456/20769 (далі – Інструкція № 333). Згідно з підпунктом 2.1.1.2 підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції № 333 за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців» здійснюється: грошове утримання (забезпечення) військовослужбовців, осіб, які є гласними і негласними штатними працівниками, з числа осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, поліцейських, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу, у тому числі основні та додаткові види виплат (підпункт 1); заохочення, передбачені законодавством (підпункт 2); відшкодування податку на доходи фізичних осіб, що утримується з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, співробітниками Служби судової охорони та особами рядового і начальницького складу у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, згідно із законодавством (підпункт 3); одноразова грошова допомога при звільненні зі служби військовослужбовців, осіб, які є гласними і негласними штатними працівниками, з числа осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, поліцейських, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу (підпункт 4). У свою чергу, відповідно до пункту 2.6 Інструкції № 333 за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2800 «Інші поточні видатки» здійснюється видатки, які не пов`язані з придбанням товарів та послуг установами, зокрема: виконання судових рішень (як у безспірному, так і добровільному порядку незалежно від економічної суті платежу), крім виплат, передбачених підпунктом 27 підпункту 2.5.3 пункту 2.5 Інструкції № 333, щодо відшкодування збитків, майнової (матеріальної) та моральної (немайнової) шкоди юридичним та фізичним особам згідно з рішенням суду; інші виплати юридичним та фізичним особам згідно з рішенням суду, у тому числі виплати, що здійснюються на виконання судових рішень за позовами суддів на їх користь згідно із законодавством. Перерахування (сплата) податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також інших податків і зборів, які у встановлених законодавством випадках підлягають нарахуванню/утриманню на/з сум виплат за рішеннями суду, здійснюються за цим кодом; відшкодування судових витрат (підпункт 9). Водночас повідомляємо, що органи Казначейства здійснюють безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду (частина перша статті 25 Кодексу). Частиною другою статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. При цьому, частиною першою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 № 45) (далі – Порядок № 845). Відповідно до пункту 2 Порядку № 845: боржники – це визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання; стягувачі – це фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів, державні органи (посадові особи) за рішеннями про стягнення коштів в дохід держави. З огляду на вищевикладене, у разі, якщо судовим рішенням зобов`язано військову частину нарахувати та виплатити грошове забезпечення військовослужбовцю, у тому числі основних та додаткових видів виплат, то виконання таких судових рішень необхідно здійснювати за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців». У свою чергу, виконання судових рішень про стягнення коштів, за якими бюджетні установи є боржниками передбачаються за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2800 «Інші поточні видатки». Щодо питання 3. Лист Казначейства від 02.12.2025 № 15-06-06/26645 є чинним роз`ясненням та стосується лише питання, зазначеного у запиті Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 23.10.2025 № 220/13/26491. Щодо питання 4. Повноваження Казначейства визначені Кодексом та Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (далі – Положення № 215). Казначейство у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також дорученнями Кабінету Міністрів України і Міністра фінансів (пункт 2 Положення № 215). Частиною першою статті 43 Кодексу встановлено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів, зокрема, здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства, здійснює в межах повноважень, передбачених законом, контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів показникам розпису бюджету, відповідністю взятих розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов`язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми, відповідністю платежів узятим бюджетним зобов`язанням та відповідним бюджетним асигнуванням (пункт 4 Положення № 215). Відповідно до пункту 18 частини першої статті 2 Кодексу головні розпорядники бюджетних коштів – це бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень. Головний розпорядник бюджетних коштів здійснює, зокрема, управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі (пункт 7 частини п`ятої статті 22 Кодексу). З огляду на зазначене, питання щодо підстав для подання заявки на фінансування виконання судового рішення про нарахування та виплату грошового забезпечення військовослужбовцю перебуває поза компетенцією Казначейства. Додаток: завірена копія листа Казначейства на 2 арк., в одному примірнику. …».

Судом досліджено всі документи, наявні у даній адміністративній справі.

При вирішенні публічно-правового спору по суті суд виходить з викладеного вище та наступного.

За ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. (…).

Згідно з ч.1 ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У пп.2.1.1.2 пп.2.1.1 п.2.1 глави 2 «Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету», затвердженій 12.03.2012 наказом Міністерства фінансів України №333 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 21.06.2012 за №754), зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 27.03.2012 за №456/20769 (надалі – «Інструкція щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету»), зазначено: «2.1.1.2. Код 2112 „Грошове забезпечення військовослужбовців” 1) грошове утримання (забезпечення) військовослужбовців, осіб, які є гласними і негласними штатними працівниками, з числа осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, поліцейських, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу, у тому числі основні та додаткові види виплат; 2) заохочення, передбачені законодавством; 3) відшкодування податку на доходи фізичних осіб, що утримується з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими, співробітниками Служби судової охорони та особами рядового і начальницького складу у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, згідно із законодавством; 4) одноразова грошова допомога при звільненні зі служби військовослужбовців, осіб, які є гласними і негласними штатними працівниками, з числа осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, поліцейських, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу.».

У п.2.6 глави 2 «Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету» зазначено: «2.6. Код 2800 „Інші поточні видатки”. За цим кодом здійснюються видатки, які не пов`язані з придбанням товарів та послуг установами, у тому числі: … 9) виконання судових рішень (як у безспірному, так і добровільному порядку незалежно від економічної суті платежу), крім виплат, передбачених підпунктом 27 підпункту 2.5.3 пункту 2.5 цієї глави цієї Інструкції, щодо: відшкодування збитків, майнової (матеріальної) та моральної (немайнової) шкоди юридичним та фізичним особам згідно з рішенням суду; інші виплати юридичним та фізичним особам згідно з рішенням суду, у тому числі виплати, що здійснюються на виконання судових рішень за позовами суддів на їх користь згідно із законодавством. Перерахування (сплата) податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також інших податків і зборів, які у встановлених законодавством випадках підлягають нарахуванню/утриманню на/з сум виплат за рішеннями суду, здійснюються за цим кодом; відшкодування судових витрат; …».

Судом вивчено й інші норми права, які стосуються виниклого публічно-правового спору.

Судом враховано, що у межах розгляду адміністративної справи №280/12116/24 судом не встановлювався код економічної класифікації видатків бюджету 2112 „Грошове забезпечення військовослужбовців”, з якого повинно бути здійснено фінансування видатків на виконання судового рішення.

Листи Державної казначейської служби України не є нормативно-правовими актами та не містять норм права.

Враховуючи наведені та інші норми права, обставини справи, суд вважає, що виконання судових рішень здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2800 „Інші поточні видатки”, оскільки код економічної класифікації видатків бюджету 2112 „Грошове забезпечення військовослужбовців” має інше цільове призначення.

З наданих до суду документів не вбачається порушення прав та інтересів позивача з боку відповідача.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин судом враховано висновки щодо застосування норм права, викладені, наприклад, у постановах: Третього апеляційного адміністративного суду від 16.04.2026 у справі №160/25638/24; П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2026 у справі №400/6973/24; Другого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2026.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, позовна заява позивача є не обґрунтованою і не підлягає задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

У стягненні на користь позивача з відповідача судових витрат має бути відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити у повному обсязі.

У стягненні на користь позивача з відповідача судових витрат відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення виготовлено у повному обсязі 24.06.2026.

Суддя О.О. Прасов