Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №260/3612/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 червня 2026 року м. Ужгород№ 260/3612/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2026 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернувся з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) до НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), яким просить суд: « 1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 06.11.2021 року по 14.05.2026 року у зв`язку з порушенням термінів виплати перерахунку грошового забезпечення за період з 06.11.2021 року по 18.11.2022 року виплаченого 14.05.2026 року на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.08.2025 року у справі №260/4913/25. 2. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 06.11.2021 року по 14.05.2026 року у зв`язку з порушенням термінів виплати перерахунку грошового забезпечення за період з 06.11.2021 року по 18.11.2022 року виплаченого 14.05.2026 року на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.08.2025 року у справі №260/4913/25.».

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач проходив військову службу в органах Державної прикордонної служби України. Вказує, що відповідач здійснював нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення у розмірі меншому ніж визначено законодавчо, у зв`язку із чим на виконання рішення суду позивачу було виплачено заборгованість із грошового забезпечення. У зв`язку із чим, наявні підстави для нарахування та виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячного грошового забезпечення нарахованого та виплаченого на виконання рішень судів. На підставі викладеного просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

До суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача, в якому заперечує проти задоволення позовних вимоги, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити. Зазначив, що відсутні підстави для виплати позивачу компенсації втрат частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення. Відповідач просив відмовити в задоволенні позову повністю.

Згідно зі статтею 262 частиною 5 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до статті 4 частини 1 пункту 10 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 .

Наказом Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 18.11.2022 року №853-ОС позивача з 18 листопада 2022 року виключено зі списків особового складу частини, з усіх видів забезпечення (а.с. 13).

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року у справі № 260/4913/25 визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 06.11.2021 року по 18.11.2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за період: грошової премії, підйомної допомоги за 2021 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” станом на 01.01.2021 року, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” станом на 01.01.2022 рік на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 06.11.2021 року по 18.11.2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за період: грошової премії, підйомної допомоги за 2021 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” станом на 01.01.2021 року, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” станом на 01.01.2022 рік на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, з урахуванням раніше виплачених сум (а.с.а.с. 14-16).

14 травня 2026 року на виконання судового рішення у справі № 260/4913/25, відповідачем було виплачено заборгованість грошового забезпечення на загальну суму 106942,67 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції про зарахування коштів № 6574 (а.с. 16 (на звороті)).

Позивач вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та виплати компенсації втрат частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення у повному обсязі за весь час затримки виплати, звернувся із даним позовом до суду.

Вирішуючи даний адміністративний позов по суті, суд зазначає наступне.

Статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ (далі – Закон України № 2050-ІІІ) визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі України № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до статті 3 Закону України № 2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Аналогічного змісту норми містяться у Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 № 159, відповідно до якого компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема на суму індексації грошових доходів громадян.

Таким чином, кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Згідно зі статті 4 Закону України № 2050-ІІІ, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Використане у статті 3 Закону № України №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону України № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 року у справі №810/1092/17 та від 13.01.2020 року у справі №803/203/17.

При цьому, нарахування та виплата грошового забезпечення мала бути здійснена відповідачем саме з моменту набуття позивачем права на його нарахування та виплату відповідно в повному обсязі.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року у справі № 260/4913/25 визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 06.11.2021 року по 18.11.2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за період: грошової премії, підйомної допомоги за 2021 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” станом на 01.01.2021 року, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” станом на 01.01.2022 рік на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 06.11.2021 року по 18.11.2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за період: грошової премії, підйомної допомоги за 2021 рік, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” станом на 01.01.2021 року, встановленого Законом України “Про Державний бюджет України на 2022 рік” станом на 01.01.2022 рік на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, з урахуванням раніше виплачених сум (а.с.а.с. 14-16).

14 травня 2026 року на виконання судового рішення у справі № 260/4913/25, відповідачем було виплачено заборгованість грошового забезпечення на загальну суму 106942,67 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції про зарахування коштів № 6574 (а.с. 16 (на звороті)).

Враховуючи наявність факту несвоєчасної виплати позивачу грошового забезпечення в повному розмірі, позивач має право на компенсацію втрати частини доходів.

Зважаючи на вищезазначене, позивач набув право на виплату йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період із 06 листопада 2021 року по 14 травня 2026 року по день фактичної виплати відповідно до Закону України Закону України № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 № 159.

За правилами встановленими статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) до НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не виплати ОСОБА_1 компенсацію втрат доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 06 листопада 2021 року по 14 травня 2026 року - відповідно до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” від 19 жовтня 2000 року № 2050-III та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.

Зобов`язати НОМЕР_3 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрат доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 06 листопада 2021 року по 14 травня 2026 року, відповідно до Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяС.Є. Гаврилко