Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 23 червня 2026 р.
Справа: №240/25240/25
Суддя: Липа Володимир Анатолійович
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2026 року м. Житомир справа № 240/25240/25
категорія 113080000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягають у відмові у внесенні відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29.09.2022 року ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 було визнано непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку, на підставі ст. 41 а графи ІІІ Розкладу хвороб, графи Б ТДВ. У зв`язку з визнанням ОСОБА_1 непридатним до військової служби, у його військово-обліковому документі – тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 – зроблено запис у п. 14 «29.09.2022 року виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 , підстава для виключення стаття 41-1, графа ІІІ Розкладу хвороб. Гр. Б ТДВ». Однак, 05.09.2025 року при перевірці відомостей про виключення з військового обліку в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» за допомогою мобільного застосунку «Резерв+», позивач виявив, що у реєстрі відсутні відомості щодо його виключення з військового обліку, навпаки він перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , категорія обліку «військовозобов`язаний». Позивач 29.09.2022 року був виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі п. 3 ч.6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». На звернення представника позивача до відповідача щодо внесення відомостей про виключення позивача з військового обліку, центр комплектування зазначив, що Довідка ВЛК №3325/4 від 22.09.2022 не є підставою для виключення з військового обліку, для внесення записів в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку за станом здоров`я необхідно внести дату та номер Свідоцтва про хворобу. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом порушеного права.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав. Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до положень статей 257, 262 КАС України дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Згідно із частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.09.2022 року проведено медичний огляд ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 , за результатами якого його визнано непридатним до військової служби із виключенням з військового обліку, на підставі статті 41 - а графи ІІІ Розкладу хвороб, графи Б ТДВ, діагноз післятравматична енцефалопатія, наслідки ЗЧМТ (1992) з гліозними змінами головного мозку з розсіяною неврологічною симптоматикою, що підтверджується довідкою військово-лікарської комісії № 3325/4 від 29.09.2022.
03.12.2024 згідно з довідкою до акта огляду медико- соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №700159 ОСОБА_1 було встановлено другу групу інвалідності на строк до 01.11.2027 року.
У зв`язку з визнанням ОСОБА_1 непридатним до військової служби, у його військово-обліковому документі – тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 – зроблено запис у п. 14 «29.09.2022 року виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 , підстава для виключення стаття 41-1, графа ІІІ Розкладу хвороб. Гр. Б ТДВ».
Позивач, звернувшись до відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про визнання його непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, відповідно до даних, які містяться у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного отримав лист від 17.10.2025 №19140/13/303, яким відповідач повідомив, що за результатом проведення медичного огляду військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 видано довідку ВЛК №3325/4 від 22.09.2022, яка не є підставою для виключення з військового обліку. Для внесення записів в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення з військового обліку за станом здоров`я необхідно внести дату та номер Свідоцтва про хворобу.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у внесенні відомостей про виключення з військового обліку, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов`язок» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-друга статті 1 Закону).
Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (частина сьома статті 1 Закону № 2232-XII).
Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 37 Закону № 2232-XII (у редакції на момент виключення позивача з військового обліку) виключенню з військового обліку у військових комісаріатах підлягають громадяни: визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Аналогічні норми містить пункт 3 частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), згідно з яким виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: визнані непридатними до військової служби.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487(далі - Порядок № 1487).
Відповідно до пункту 20 Порядку № 1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».
Згідно із пунктом 22 Порядку № 1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
Відповідно до пункту 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Згідно з частиною восьмою статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2016 року № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII) органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Згідно з частиною 9 статті 5 Закону № 1951-VIII, органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Стаття 14 Закону № 1951-VIII регламентує ведення Реєстру.
Так, ведення Реєстру включає:
1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;
3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Частиною 3 статті 14 Закону № 1951-VIII визначено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Пунктом 4 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
За змістом пункту 5 Порядку № 559 військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі відповідно до довідки №3325/4 від 29.09.2022 проведено медичний огляд ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 позивача та на підставі статті 41 -а графи ІІІ Розкладу хвороб, графи Б ТДВ його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 міститься запис про виключення з військового обліку.
За таких обставин, у зв`язку з визнанням військово-лікарською комісією позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку позивач підлягав виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону № 2232-ХІІ.
Суд наголошує, що відповідно до норм чинного законодавства, для внесення відповідної відмітки про виключення із військового обліку до військово-облікового документа повинні існувати відповідні підстави.
Так, підставою для виключення з обліку може бути висновок ВЛК, тому оскільки позивач був виключений з військового обліку на підставі статті 41 -а графи ІІІ Розкладу хвороб, графи Б ТДВ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МОУ №402 від 14.08.2008 року у редакції від 16.04.2021 року, чинній на момент виключення позивача з військового обліку, то беззаперечним є факт проходження позивачем ВЛК, адже на основі даного ВЛК приймалося рішення про виключення позивача з військового обліку.
Суд зазначає, що в ході розгляду справи суду не надано належних та допустимих доказів щодо скасування довідки №3325/4 від 29.09.2022 позивача рішенням ВЛК про визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та відомостей про безпідставність внесення до тимчасового посвідчення відмітки про виключення позивача з військового обліку.
Разом з тим, суд враховує, що згідно із п.22.5 глави 22 розділу ІІ Положення №402, свідоцтво про хворобу у воєнний час складається:
на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
на офіцерів запасу, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
У всіх інших випадках у особливий період постанова ВЛК оформляється довідкою ВЛК. У воєнний час довідка на контроль у штатну ВЛК не направляється.
Відповідно до підпункту б) пункту 22.6 глави 22 розділу II Положення № 402 свідоцтво про хворобу підлягає розгляду, а постанова ВЛК - затвердженню: у воєнний час: на генералів (адміралів), а також на всіх осіб, які оглянуті у ГВМКЦ, - ЦВЛК, на всіх військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів - ВЛК регіону.
Відповідно до частини 9 статті 1 Закону № 2232-XII, військовозобов`язаними вважаються особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Разом з тим, вирішення питання про ступінь придатності особи до військової служби належить до виключної компетенції військово-лікарських комісій. Саме ВЛК приймає постанову про придатність, обмежену придатність чи непридатність до військової служби, а також про виключення з військового обліку за станом здоров`я.
Враховуючи те, що на момент проходження позивачем медичного огляду та видачі довідки №3325/4 від 29.09.2022, Положення № 402 передбачало конкретно визначену форму постанови про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку, позивач як особа, на яку не покладено обов`язків щодо організації проведення ВЛК та документального оформлення її результатів, не може нести відповідальність за неправильність оформлення висновків ВЛК у формі довідки замість свідоцтва про хворобу. Тому, невірне документальне оформлення результатів медичного огляду у формі довідки суб`єктом владних повноважень не може нести для позивача негативних наслідків та бути підставою для анулювання самого висновку про непридатність до військової служби та відмови у виключенні з військового обліку.
Отже, встановлені обставини підтверджують те, що позивач правомірно виключений з військового обліку військовозобов`язаних на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України "Про загальний військовий обов`язок і військову службу".
Таким чином, позивач не може вважатися військовозобов`язаним громадянином України у розумінні Закону № 2232-XII, тобто не має статусу військовозобов`язаного.
Суд враховує, що за правилами статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
При цьому, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), пункт 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки, а також рішення у справі Ґаші проти Хорватії.
Суд зауважує, що згідно з положеннями Порядку № 921, відповідальними за організацію та забезпечення зберігання облікової документації військовозобов`язаних, персональних даних, які в них містяться, збереження підтвердних документів, що стали підставою для виключення з військового обліку військовозобов`язаних, а також своєчасне внесення даних про військовозобов`язаного, у тому числі й про виключення з військового обліку із зазначенням підстав, до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, є саме територіальні центри комплектування та соціальної підтримки громадян.
За таких обставин, у зв`язку з визнанням, 29.09.2022, військово-лікарською комісією позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку останній підлягав виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
Отже, дії відповідача щодо відмови у внесенні відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення позивача з військового обліку є протиправними.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Слід зазначити, що дискреційні повноваження це комплекс прав і зобов`язань представників влади, як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.
Тобто, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону.
Адміністративний суд під час розгляду справи та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, у разі скасування нормативно-правового акту або індивідуального акта, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (ч.3 ст.245 КАС України).
Аналіз зазначених норм у їх взаємозв`язку зі статтями 2, 5 КАС України свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст постанови, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Приписами частини 1 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на те, що відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність вчинених ним дій, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.
Підстави для застосування положень статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Липа
24.06.26
Оригінал: reyestr.court.gov.ua