Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №240/18774/24 — Житомирський окружний адміністративний суд

Суд: Житомирський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Дата: 23 червня 2026 р.

Справа: №240/18774/24

Суддя: Шимонович Роман Миколайович

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Житомир справа № 240/18774/24

категорія 112010203

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 31.05.2024 року та від 31.07.2024 року та відмови відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 05.06.2024 року та в призначенні ОСОБА_1 пенсії зі зниженням пенсійного віку, на умовах, визначених статтею Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із зменшенням пенсійного віку на 6 років у відповідності 13 Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особі, постійно проживала в зоні гарантованого добровільного відселення та станом на 01 січня 1993 року прожила в цій зоні не менше 3-х років;

- зобов`язати відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зниженням пенсійного віку на 6 років , на умовах, визначених статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із зменшенням пенсійного віку на 6 років , як особі, яка постійно проживала в зоні гарантованого добровільного відселення та станом на 01 січня 1993 року прожила та пропрацювала в цій зоні не менше 3-х років, з 24 травня 2024 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії та учасником бойових дій. Досягнувши віку 54 роки, у травні 2025 року звернувся до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою та відповідним пакетом документів про призначення пенсії за віком як учаснику бойових дій, за віком зі зниженням пенсійного віку «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 31.05.2024 йому відмовлено у призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. У липні 2025 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком як учаснику бойових дій, за віком зі зниженням пенсійного віку «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», проте рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 31.07.2024 йому відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Вважаючи вказані рішення пенсійного органу протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області надійшов відзив на позовну, у якому представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що за поданими документами та даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку страховий стаж становить 22 роки 11 місяців 06 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону 796 та для призначення пенсії відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону 1058.

Станом на дату розгляду справи, відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на позовну заяву до суду не надходив, а тому в силу приписів частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Позивач є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії та учасником бойових дій, що підтверджується матеріалами справи.

Досягнувши віку 54 роки, у травні 2025 року, позивач звернувся до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою та відповідним пакетом документів про призначення пенсії за віком як учаснику бойових дій, за віком зі зниженням пенсійного віку «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 31.05.2024 №063550006053 йому відмовлено у призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Зазначено, що документами підтверджено факт проживання в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 - 4 роки 10 місяців 11 днів. За результатами розгляду документів, доданих до заяви: до загального страхового стажу заявника не зараховано періоди проходження служби (трудової діяльності) з 01.07.2000 по 19.08.2002 року, згідно довідки №138 від 24.05.2024 року, оскільки відсутня довідка форма якої затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 4 лютого 2021 року №3-1. Для визначення права на призначення пенсії як учаснику бойових дій, не взято до уваги довідку №6891 від 26.04.2023 року, видану військовою частиною НОМЕР_1 , оскільки зазначена довідка не відповідає додатку 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413. Вирішено: відмовити в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до п.4 ч.1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та відповідно статті 55 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

У липні 2025 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком як учаснику бойових дій, за віком зі зниженням пенсійного віку «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 31.07.2024 №063550006053 йому відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. За результатами розгляду документів до загального страхового стажу заявника зараховано всі періоди роботи. Вирішено: відмовити в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до п.4 ч.1 статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та відповідно статті 55 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Позивач, вважаючи відмови у призначенні пенсії протиправними, звернувся до суду за захистом порушеного права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника (частина перша статті 9 Закону №1058-IV).

Відповідно до п.4 ст. 115 Закону України "Про загальнообов?язкове державне пенсійне страхування", військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-ХІІ).

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 55 Закону №796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Пунктом 5 частини 2статті 55 Закону №796-ХІІ передбачено, зокрема, що потерпілі від Чорнобильської катастрофи - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, мають право на зниження пенсійного віку на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.

При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Частиною третьою статті 55 Закону № 796-XII прямо передбачено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

Системний аналіз зазначених правових норм вказує на те, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться, у разі вибору цих осіб, згідно з нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і з урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом № 796-XII.

Як вже зазначено судом вище, рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 31.07.2024 №063550006053 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зокрема, страховий стаж заявника становить 23 роки 10 місяців 28 днів, а тому, право на призначення пенсії відповідно до вказаного вище закону відсутнє, оскільки відсутній страховий стаж 25 років.

Матеріалами справи підтверджено факт проживання в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 - 4 роки 10 місяців 11 днів.

Вказані обставини не заперечуються сторонами, а тому не потребують доказуванню.

В свою чергу, у рішенні ГУ ПФУ в Харківській області від 31.05.2024 №063550006053 зазначено, що до загального страхового стажу заявника не зараховано періоди проходження служби (трудової діяльності) з 01.07.2000 по 19.08.2002, згідно довідки №138 від 24.05.2024 року, оскільки відсутня довідка форма якої затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 4 лютого 2021 року №3-1. Для визначення права на призначення пенсії як учаснику бойових дій, не взято до уваги довідку №6891 від 26.04.2023 року, видану військовою частиною НОМЕР_1 , оскільки зазначена довідка не відповідає додатку 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413.

Дослідивши під час розгляду справи матеріали пенсійної справи позивача, суд встановив, що відповідно до запису в трудовій книжці позивача, у період з 07.04.1993 року по 19.08.2002 він проходив військову службу в Прикордонних військах України.

Вказаний запис засвідчений підписом посадової особи та печаткою військової частини з посиланням на накази про прийняття та звільнення. Крім того вказаний період служби підтверджено довідкою №138 від 15.05.2024, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 про службу в Збройних Силах.

Отже, відповідно до наданих документів страховий стаж позивача, на день звернення до пенсійного органу про призначення пенсії, становить понад 25 років.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що, позивач, маючи страховий стаж 25 років, статус потерпілого від аварії на ЧАЕС, статус учасника бойових та період проживання станом на 01.01.1993 не менше 3- х років має право на пенсію за віком із зниженням пенсійного віку на 6 років , на умовах, визначених статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із зменшенням пенсійного віку на 6 років , як особі, яка постійно проживала в зоні гарантованого добровільного відселення та станом на 01 січня 1993 року прожила та пропрацювала в цій зоні не менше 3-х років, з 24 травня 2024 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003. ЄДРПОУ: 13559341), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 підїзд, 2 поверх,м. Харків,61022. ЄДРПОУ: 14099344) про визнання неправомірною відмову, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 31.05.2024 та від 31.07.2024 та відмови відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 05.06.2024 та в призначенні ОСОБА_1 пенсії зі зниженням пенсійного віку, на умовах, визначених статтею Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із зменшенням пенсійного віку на 6 років у відповідності 13 Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особі, постійно проживала в зоні гарантованого добровільного відселення та станом на 01 січня 1993 року прожила в цій зоні не менше 3-х років.

Зобов`язати відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зниженням пенсійного віку на 6 років , на умовах, визначених статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із зменшенням пенсійного віку на 6 років , як особі, яка постійно проживала в зоні гарантованого добровільного відселення та станом на 01 січня 1993 року прожила та пропрацювала в цій зоні не менше 3-х років, з 24 травня 2024 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24 червня 2026 року.

Суддя Р.М.Шимонович

Оригінал: reyestr.court.gov.ua