Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №160/34946/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 рокуСправа №160/34946/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі – відповідач), в якій позивач просить:

-визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», викладеному у рішенні про відмову у призначенні пенсії від 31.10.2025 року № 046350021026 протиправними та скасувати рішенні про відмову у призначенні пенсії від 31.10.2025 року № 046350021026;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 30.08.2000 року по 30.06.2004 року;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.10.2025 року про призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 23.10.2025 він звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За принципом екстериторіальності органом розгляд заяви визначено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області. Однак, рішенням відповідача від 31.10.2025 № 046350021026 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи. Позивач не погоджується з діями та рішенням відповідача щодо відмови у призначення пенсії та вважає, що відповідач неправомірно відмовив у призначенні пільгової пенсії. За розрахунками відповідача пільговий стаж (постанова 202/25) становить 20 років 6 місяців 10 днів, в тому числі роботи підземні, провідні професії (20) - 2 місяці 10 днів; роботи підземні, професії за постановою КМУ №202 від 31.03.1994 (25) - 20 років 3 місяці 29 днів. При ознайомленні з розрахунком стажу роботи установлено, що відповідачем не зараховано до пільгового стажу період навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії України з 30.08.2000 по 30.06.2004. Позивач вважає, що відповідачем безпідставно не зараховано до пільгового стажу періоду навчання в технікумі, який належним чином підтверджується дипломом серії НОМЕР_1 та додатку до нього, згідно з яким з 30.08.2000 по 30.06.2004 він навчався в Павлоградському технікумі Національного гірничого університету за спеціальністю «Експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв» та здобув кваліфікацію «гірничий технік-електромеханік». Відповідно до трудової книжки та уточнюючої довідки від 17.10.2025 № 14/6-2373, виданої ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», під час навчання в Павлоградському технікумі Національної гірничої академії позивач працював та проходив практику на Філія ВАТ ДХК «Павлоградвугілля» «Шахта «Павлоградська» з 01.03.2004 по 30.04.2004 «учень електрослюсаря підземного» з повним робочим днем під землею. Отже, під час періоду навчання позивач проходив виробничу практику за професією, що дає право на пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За викладених обставин, позивач вважає, що має всі підстави для призначення пенсії за віком на пільгових умовах незалежно від віку відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відмова відповідача протиправна, просить задовольнити позов в повному обсязі.

Ухвалою суду від 15.12.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі №160/34946/25, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Цією ж ухвалою суду було витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області засвідчену належним чином копію пенсійної справи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ); розрахунок страхового стажу, в тому числі пільгового, станом на дату звернення із заявою від 23.10.2025 про призначення пенсії.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог з огляду на наступне. 23.10.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся з заявою про призначення пенсії незалежно від віку відповідно частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Заява опрацьовувалася за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області. Згідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу встановлено, що вік позивача - 40 років, страховий стаж на дату звернення становить 24 роки 2 місяці 28 днів, пільговий стаж роботи за частиною третьою статті 114 Закону України № 1058-ІV становить 20 років 6 місяців 9 днів, з них: пільговий стаж за провідними підземними професіями склав 2 місяці 10 днів за періоди роботи з 27.12.2019 по 06.03.2020; пільговий стаж на підземних роботах відповідно Постанови КМУ № 202 склав 20 років 6 місяців 9 днів за періоди роботи з 01.03.2004 по 30.04.2004, з 23.05.2005 по 25.12.2005, з 26.12.2005 по 02.08.2016, з 03.08.2016 по 26.12.2019, з 07.03.2020 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 30.09.2025. Час навчання в технікумі зараховано позивачу до загального страхового стажу з 01.09.2000 по 31.12.2003, оскільки починаючи з 01.01.2004 страховий стаж обчислюється відповідно до сплачених внесків відповідно до статті 24 Закону № 1058-ІV, а сплачених внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, починаючи з 01.01.2004 по 30.06.2004 немає. До пільгового стажу за частиною третьою статті 114 Закону № 1058-ІV не зараховано навчання у технікумі з 01.09.2000 по 31.12.2003, оскільки технікум не відноситься до професійно-технічного училища відповідного профілю (підземного) та після закінчення навчання (після 30.06.2004) працевлаштувався не за набутою підземною професією, а працював з 12.07.2004 по 01.11.2004 охоронником ТОВ «СлавутичІнтер». Позивач прийнятий на роботу на підземну професією «електрослюсаря підземного» у філію ВАТ «Павлоградська» «Шахти «Павлоградська» набагато пізніше 3 місячного терміну, а саме з 23.05.2005, і він навчався в технікумі не за професією «електрослюсаря підземного». Враховуючи викладене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення № 046350021026 від 31.10.2025 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії незалежно від віку через відсутність необхідного пільгового стажу 25 років. Зважаючи, що Головним управлінням не допущені порушення при здійсненні владних повноважень щодо позивача, то підстави для задоволення позовних вимог позивача відсутні.

Позивачем подано відповідь на відзив, у якій заперечує проти доводів відповідача викладених у відзиві, зважаючи на наступне. Відповідачем не враховано, що відповідно до диплому серії НОМЕР_1 та додатку до нього позивач з 30.08.2000 по 30.06.2004 навчався в Павлоградському технікумі Національного гірничого університету за спеціальністю «Експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв» та здобув кваліфікацію «гірничий технік-електромеханік». Відповідно до трудової книжки та пільгової довідки від 17.10.2025 № 14/6-2373, виданої ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», під час навчання позивач працював та проходив практику на Філія ВАТ ДХК «Павлоградвугілля» «Шахта «Павлоградська» з 01.03.2004 по 30.04.2004 «учень електрослюсаря підземного» з повним робочим днем під землею. На час роботи позивача діяли Списки № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16 січня 2003 року, відповідно до Розділу І «Гірничі роботи» п. 1 п.п. 1.1а на пільгових умовах за Списком № 1 мають право «усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах». Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року № 202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років», до посад, віднесених до працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах, відносяться усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю). Отже, під час періоду навчання позивач проходив виробничу практику за професією, що дає право на пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач правом на подання заперечень на відповідь на відзив не скористався.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого 17.08.2004, Павлоградським МВ УМВС України в Дніпропетровській області; місце проживання: АДРЕСА_1 .

23.10.2025 позивач звернувся через веб портал електронних послу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.

За принципом екстериторіальності органом призначення визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 31.10.2025 №046350021026 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

Означене рішення відповідача обґрунтоване наступним.

Вік заявника 40 років. Страховий стаж особи становить 24 роки 2 місяці 28 днів. Пільговий стаж особи становить 20 років 6 місяців 9 днів, в тому числі: роботи підземні, провідні професії (20) - 2 місяці 10 днів; роботи підземні, професії за постановою КМУ №202 від 31.03.994 (25) - 20 років 3 місяці 29 днів. Під час розгляду справи було враховано такі документи: 1.паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків; 2.диплом НОМЕР_1 від 29.06.2004, трудова книжка НОМЕР_4 від 03.06.2003, інформація в індивідуальних відомостях застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; 3. довідки про підтвердження пільгового стажу №14/6-2373 від 17.10.2025, №14/6-2373 від 17.10.2025. Результати розгляду документів, доданих до заяви (зміст документів та відомостей: за доданими документами до страхового та пільгового стажу зараховано всі періоди. Вирішено: відмовити заявнику в призначенні пенсії незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058-ІV у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Відповідно до розрахунку стажу з урахуванням перетину періодів (форма РС-право) номер ПС: 046350021026 на дату звернення 23.10.2025 страховий стаж позивача 24 роки 2 місяці 28 днів в тому числі стаж, що надає право на зниження пенсійного віку (робота за Списком №1 – 20 років 6 місяців 9 днів, з яких: роботи підземні, провідні професії (20) - 2 місяці 9 днів; роботи підземні, професії за постановою КМУ №202 від 31.03.994 (25) - 20 років 3 місяці 29 днів, до пільгового стажу зараховані такі періоди: 01.03.2004 - 30.04.2004 - ст.14, пост.202, підземні, сп.1; 23.05.2005 - 25.12.2005 - ст.14, пост.202, підземні, сп.1; 26.12.2005 - 02.08.2016 - ст.14, пост.202, підземні, сп.1; 03.08.2016 - 26.12.2019 - ст.14, пост.202, підземні, сп.1; 27.12.2019 - 06.03.2020 - ст.14, п/п, підземні, сп.1; 07.03.2020 - 31.12.2021 - ст.14, пост.202, підземні, сп.1; 01.01.2022 - 30.09.2025 - ст.14, пост.202, підземні, сп.1.

Не погодившись з проведених розрахунком, позивач через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зі зверненням №ВЕБ-05001-Ф-С-25-264827.

Листом від 03.12.2025 №55318-50235/Ш-02/8-0500/25 відповідачем повідомлено, що за доданими до заяви документами до пільгового та страхового стажу зараховані всі періоди. Період навчання в Павлоградському технікумі Національного гірничого університету за спеціальністю «Експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв» з 01.09.2000 по 31.12.2003 врахований до страхового стажу, що складає 3 роки 4 місяці. Віднесення періоду навчання у технікумах до пільгового стажу чинним законодавством не передбачено. Рішенням від 31.10.2025 №№046350021026 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-ІV у зв`язку з відсутністю необхідних 25 років пільгового стажу роботи.

Не погодившись з рішенням від 31.10.2025 №046350021026 та з незарахуванням до пільгового стажу роботи, що надає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку, період навчання з 30.08.2000 по 30.06.2004, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частина третя статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною 1 статті 26 Закону №1058-ІV визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 114 Закону №1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За змістом частини п`ятої статті 114 Закону № 1058-IV, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Перелік робіт та професій, зайнятість на яких протягом 25 років дає право на призначення пенсії незалежно від віку, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 «Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років (далі – Постанова №202).

Відповідно до розділу І Постанови № 202 до Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, віднесені: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV №1058-IV) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).

Відповідно до частини третьої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон №1788) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що

Основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.

Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв`язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Аналогічна правова позиція неодноразово виснувалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29 березня 2023 року у справі №360/4129/20, від 12 вересня 2022 року у справі №569/16691/16-а, від 20 лютого 2020 року у справі №415/4914/16-а, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 16 червня 2020 року у справі №682/967/17 та від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17.

Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 05 березня 2024 року у справі № 500/5342/21, від 04 липня 2023 року у справі № 580/4012/19, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці. Період навчання у закладах вищої освіти, професійних навчально-виховних закладах, підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

У ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач по досягненню 40-річного віку звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою від 23.10.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-ІV, за принципом екстериторіальності органом призначення визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Відповідачем за результатами розгляду його заяви та долучених документів прийнято рішення від 31.10.2025 №046350021026, яким відмовлено в призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку через відсутність необхідного пільгового стажу на час звернення.

За розрахунком, наведеного в оспорюваному рішенні, та розрахунком форми РС-право тривалість пільгового стажу станом на дату звернення (23.10.2025) становить 20 років 6 місяців 9 днів, з яких: роботи підземні, провідні професії (20) - 2 місяці 9 днів, роботи підземні, професії за постановою КМУ №202 від 31.03.994 (25) - 20 років 3 місяці 29 днів.

У межах спірних правовідносинах позивачем заявлено позовні вимоги щодо не зарахування до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-ІV, періоду навчання з 30.08.2000 по 30.06.2004.

Згідно із розрахунком стажу (форма РС-право) номер ПС: 046350021026 (станом на дату звернення 23.10.2025), до пільгового стажу зараховано наступні періоди: 01.03.2004 - 30.04.2004 - ст.14, пост.202, підземні, сп.1; 23.05.2005 - 25.12.2005 - ст.14, пост.202, підземні, сп.1; 26.12.2005 - 02.08.2016 - ст.14, пост.202, підземні, сп.1; 03.08.2016 - 26.12.2019 - ст.14, пост.202, підземні, сп.1; 27.12.2019 - 06.03.2020 - ст.14, п/п, підземні, сп.1; 07.03.2020 - 31.12.2021 - ст.14, пост.202, підземні, сп.1; 01.01.2022 - 30.09.2025 - ст.14, пост.202, підземні, сп.1.

Отже, матеріалами справи підтверджено зарахування до пільгового стажу періоду 01.03.2004 по 30.04.2004, який частково перетинається з періодом, заявлений позивачем як спірний.

Суд зазначає, що зарахування періоду 01.03.2004 по 30.04.2004 до пільгового стажу роботи, що надає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-ІV, свідчить про відсутність спору між сторонами щодо вказаного періоду, тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

У постанові від 15.05.2024 у справі №160/14647/22 Верховний Суд виснував, що при вирішенні спору суд зобов`язаний надати оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду.

Відсутність порушеного права на час звернення до суду чи невідповідність обраного способу захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для відмови у задоволенні позову.

Щодо решти спірних періодів: з 30.08.2000 по 29.02.2004 та з 01.05.2004 по 30.06.2004, суд зазначає наступне.

Згідно із дипломом молодшого спеціаліста серії НОМЕР_1 від 29.06.2004, додатку до диплому молодшого спеціаліста, позивач у періоді з 30.08.2000 по 30.06.2004 проходив навчання в Павлоградському технікумі Національного гірничого університету за спеціальністю «Експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв» і здобув кваліфікацію «гірничий технік-електромеханік».

Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_4 від 03.06.2003, позивач з 02.06.2003 по 31.07.2003 - проходив виробничу практику в Державному відкритому акціонерному товаристві «Шахта «Павлоградська» учнем електрослюсаря чергового на дільниці енергоробіт (записи №№1, 2); з 01.03.2004 по 30.04.2004 - проходив виробничу практику у Філії ВАТ ДХК «Павлоградвугілля» «Шахта «Павлоградська» учнем електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею (записи №№3, 4); у період з 12.07.2004 по 01.11.2004 – працював охоронцем в ТОВ «СлавутичІнтер» (записи №№ 5-6); з 23.05.2005 по 21.10.2008 – електрослюсарем підземним 4 розряду в Філії ВАТ «Павлоградвугілля» «Шахта «Павлоградська» (записи №№7-8).

Отже, упродовж періоду навчання в Павлоградському технікумі Національного гірничого університету за спеціальністю «Експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв» позивач проходив виробничу практику учнем електрослюсаря чергового на дільниці енергоробіт з 02.06.2003 по 31.07.2003 та учнем електрослюсаря підземного з повним робочим днем під землею з 01.03.2004 по 30.04.2004.

Згідно з уточнюючою довідкою ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 17.10.2025 №14/6-2373 підтверджено роботу позивача повний робочий день в ВСП «Шахтоуправління Павлградське» у періоді з 01.03.2004 по 30.04.2004 на посаді учня електрослюсаря підземного на дільниці енергоробіт (під час виробничої практики) та виконання в гірничому виробництві ведення гірничих та інших робіт з метою видобутку вугілля з повним робочим днем в шахті (під землею), тобто за професією, що надає право виходу на пенсію на пільгових умовах, що передбачено списком 1 розділ 1 підрозділ 1 пункт а позиція 1.1.а, затверджена постановою КМУ від 16.01.2003 №36, згідно з Постановою № 202 від 31.03.1994 відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Як установлено судом та підтверджено матеріалами справи, період проходження виробничої практики з 01.03.2004 по 30.04.2004 на посаді учня електрослюсаря підземного зарахований відповідачем до стажу роботи, що надає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-ІV.

Пунктом «д» частини третьої статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Законом України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» № 103/98-ВР від 10.02.1998 з наступними змінами і доповненнями, а саме частина перша статті 38 «Гарантії соціального захисту здобувача освіти та випускника закладу професійної (професійно-технічної) освіти», обумовлено: час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

За змістом статті 17 Закону України «Про професійно-технічну освіту» професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я.

Статтею 18 вказаного Закону визначено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

Отже, до професійно-технічних навчальних закладів належать інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

При цьому, професійно-технічний заклад вирізняється не стільки типом закладу (училище, технікум, університет тощо), а і видом навчання та здобуття професійних навичок у відповідному закладі.

Правовий висновок щодо зарахування періоду навчання до пільгового стажу викладений в постанові Верховного Суду від 04.03.2020 по справі № 367/945/17.

Таким чином, період навчання може бути зараховано не лише до загального трудового стажу, а і у стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників. Умовами такого зарахування визначено зарахування на роботу за набутою професією у строк, що не перевищує трьох місяців між днем закінчення навчання і днем зарахування на таку роботу.

Разом з цим, позивач не був працевлаштований за набутою професією упродовж трьох місяців після здобуття освіти в цьому навчальному закладі.

Як слідує з трудової книжки, позивач після навчання з 12.07.2004 працевлаштований охоронцем в ТОВ «СлавутичІнтер» і лише з 23.05.2005 - прийнятий електрослюсарем підземним, тоді як дата закінчення навчання – 30.06.2004.

Отже, у спірному випадку працевлаштування позивача за посадою, що надає право на призначення пенсії на пільгових умовах незалежно від віку відповідно до частини третьої третьою статті 114 Закону №1058-ІV відбулось поза межами трьох місяців після здобуття освіти, більш того працевлаштування на роботу відбулось не за набутою професією - «гірничий технік-електромеханік».

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що позивач хоч навчався в Павлоградському технікумі Національного гірничого університету у періоді з 30.08.2000 по 30.06.2004, проте не був працевлаштований упродовж трьох місяців після закінчення навчання за набутою професією, то відповідачем цілком правомірно не зараховано до пільгового стажу позивача періоду його навчання (за виключенням періодів проходження виробничої практики з 01.03.2004 по 30.04.2004 на посаді учня електрослюсаря підземного, які зараховані).

Щодо періоду виробничої практики з 02.06.2003 по 31.07.2003, суд зазначає, що записами трудової книжки підтверджено проходження позивачем виробничої практики на посаді учня електрослюсаря чергового на дільниці енергоробіт в Державному відкритому акціонерному товаристві «Шахта «Павлоградська» у вказаний період, разом з цим в трудовій книжці не зазначено жодних відомостей щодо характеру виконуваної позивачем роботи під час проходження виробничої практики у цей період на підтвердження пільгового стажу роботи, як то безпосередня зайнятість повний робочий день на підземних, відкритих гірничих з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії.

Разом з цим, наявність у трудовій книжці запису лише щодо проходження виробничої практики на відповідній посаді учня електрослюсаря чергового не свідчить про наявність у позивача права на зарахування вказаного періоду до пільгового стажу, оскільки не звільняє від врахування інших умов, встановлених частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Водночас, наявні в матеріалах справи документи не підтверджують зайнятість позивача повний робочий день на роботах, що надає право виходу на пенсію на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-ІV, тоді як підтвердження зайнятості повний робочий день на відповідних роботах є однією з обов`язкових умов при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах. І таке підтвердження може містити безпосередньо трудова книжка, проте у разі відсутності в ній необхідних записів, подання уточнюючої довідки є обов`язковим.

Разом з цим, доказів наявності довідок уточнюючого характеру на підтвердження пільгового стажу роботи на відповідній посаді або за професією за спірний період (02.06.2003 по 31.07.2003) із зазначенням характеру виконуваної роботи, віднесення даної професії до відповідних Списків, що надають право на призначення пільгової пенсії та інформації про зайнятість на таких роботах повний робочий день, позивачем не надано, а матеріали не містять.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що у разі відмови роботодавця надати його працівнику довідку, яка підтверджує пільгових характер роботи, така особа в має можливість скористатись своїм правом на судовий захист у іншому процесі (цивільному), пред`явивши позов до товариства щодо видачі відповідної довідки.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 11.07.2019 у справі № 336/3067/17.

Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у вищезазначеному рішенні зазначила, що для призначення пенсії за віком на пільгових умовах необхідно підтвердити пільговий характер умов праці, уточнюючою довідкою підприємства, саме про зайнятість в шкідливих та важких умовах праці повний робочий день.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права звернутись до відповідача, надавши такі документи.

Зважаючи на викладене, рішення про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах незалежно від віку від 31.10.2025 №046350021026 прийняте відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для його скасування.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Натомість в даному випадку позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 139 КАС України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи викладене, правові підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд.3) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова