Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №140/3488/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року ЛуцькСправа № 140/3488/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Військова частина НОМЕР_1 звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) кошти за вчинення майнової шкоди у сумі 166 973,95 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач проходив військову службу в прикордонній службі України. Згідно наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 12.08.2022 №11-ОС «Про особовий склад», молодшого сержанта запасу ОСОБА_2 з 12.08.2022 призначено на посаду сержанта із матеріального забезпечення – начальника відділення забезпечення протитанкової прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування № 1. В подальшому, згідно наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 17.03.2024 №306-ОС «Про особовий склад», молодшого сержанта запасу ОСОБА_3 з 17.03.2024 призначено на посаду інспектора прикордонної служби 3 категорії – номера обслуги першої групи автоматичних гранатометів станкових гранатометного відділення першої прикордонної комендатури швидкого реагування.

О 08.30 18.05.2024 по прибутті до тимчасового місця розташування підрозділу в АДРЕСА_1 , підполковником ОСОБА_4 було виявлено відсутність молодшого сержанта ОСОБА_3 . Про факт відсутності військовослужбовця було здійснено доповідь в.о. коменданта першої прикордонної комендатури швидкого реагування підполковнику ОСОБА_5 та проінформовано управління НОМЕР_2 прикордонного загону по лінії оперативно-чергової служби. Стосовно молодшого сержанта ОСОБА_1 (П-079287) проведено службове розслідування №25/142/24-Вн від 29.05.2024 за фактом самовільного залишення тимчасового місця розташування підрозділу першої прикордонної комендатури швидкого реагування

Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 21.06.2024 № 682-ОС відповідачу призупинена військова служба з 17.06.2024 у зв`язку з внесенням відомостей до ЄРДР та відкриття кримінального провадження № 62024170020004361.

На підставі наказу НОМЕР_2 прикордонного загону від 30.10.2025 №5967-АГ «Про призначення службового розслідування» з метою встановлення детальних обставин події та її наслідків, проведено службове розслідування, за фактом втрати майна номенклатури речової, житлово-експлуатаційної служби та відділу радіаційного, хімічного, біологічного захисту та екологічної безпеки військовослужбовцями НОМЕР_2 прикордонного загону № 06.1.4/1818/25-Вн від 03.12.2025.

Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону № 6673-АГ від 06.12.2025 У зв`язку із порушенням вимог статей 11, 16, розділу 1 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, що виразилося в неповерненні молодшим сержантом ОСОБА_1 ввіреного йому майна та призвело до завдання матеріальної шкоди в особі НОМЕР_2 прикордонного загону та у відповідності до пункту 1 частини першої статті 6, Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» молодшого сержанта ОСОБА_1 притягнуто до повної матеріальної відповідальності на загальну суму шкоди заподіяної державі в розмірі 161 086,73 грн. (сто шістдесят одна тисяча вісімдесят шість гривень 73 копійки).

На підставі вище викладеного, 07.01.2026 військова частина НОМЕР_1 направила листи до відповідача про необхідність добровільного відшкодування матеріальної шкоди завданої державі.

Однак, станом на момент подання позову відповіді від військовослужбовця на адресу військової частини не надходило. Майнова шкода в добровільному порядку не відшкодована, яку просить суд стягнути в примусовому порядку.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24.03.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

27.03.2026, від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами, визначеними Розділом 2 Глави 11 “Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ” Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи на адресу суду не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в прикордонній службі України по мобілізації.

Згідно наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 12.08.2022 №11-ОС «Про особовий склад», молодшого сержанта запасу ОСОБА_1 з 12.08.2022 призначено на посаду сержанта із матеріального забезпечення – начальника відділення забезпечення протитанкової прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування №1.

В подальшому, згідно наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 17.03.2024 №306-ОС «Про особовий склад», молодшого сержанта запасу ОСОБА_1 з 17.03.2024 призначено на посаду інспектора прикордонної служби 3 категорії – номера обслуги першої групи автоматичних гранатометів станкових гранатометного відділення першої прикордонної комендатури швидкого реагування.

На підставі бойового розпорядження НОМЕР_2 прикордонного загону від 26.04.2024 №670 (гриф), молодшого сержанта ОСОБА_1 зараховано до загальновійськового резерву начальника НОМЕР_2 прикордонного загону.

В період з 10 по 15.05.2024 на підставі бойового розпорядження коменданта першої прикордонної комендатури швидкого реагування від 09.05.2024 №170 (гриф), молодшого сержанта ОСОБА_1 призначено до складу групи для проведення робіт з інженерного облаштування командно-спостережного пункту (далі – ксП) в районі АДРЕСА_2 .

17.05.2024 заступником коменданта першої прикордонної комендатури швидкого реагування з озброєння та техніки підполковником ОСОБА_4 розпочато проведення заходів з переміщення інженерного майна та особового складу, який залучається до проведення робіт з інженерного облаштування ксп підрозділу в районі АДРЕСА_2 , з н.п. Юрченкове до н.п. Благодатне.

Переміщення молодшого сержанта ОСОБА_3 було заплановано на ранок 18.05.2024.

О 08.30 18.05.2024 по прибутті до тимчасового місця розташування підрозділу в АДРЕСА_1 , підполковником ОСОБА_4 було виявлено відсутність молодшого сержанта ОСОБА_3 .

Про факт відсутності військовослужбовця було здійснено доповідь в.о. коменданта першої прикордонної комендатури швидкого реагування підполковнику ОСОБА_5 та проінформовано управління НОМЕР_2 прикордонного загону по лінії оперативно-чергової служби.

Стосовно молодшого сержанта ОСОБА_1 (П-079287) проведено службове розслідування №25/142/24-Вн від 29.05.2024 за фактом самовільного залишення тимчасового місця розташування підрозділу першої прикордонної комендатури швидкого реагування.

Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 21 травня 2024 року №552-ОС молодшого сержанта ОСОБА_1 (П-079287), призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, інспектора прикордонної служби 3 категорії – номера обслуги першої групи автоматичних гранатометів станкових гранатометного відділення першої прикордонної комендатури швидкого реагування, відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої Інструкції з організації обліку особового складу Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.06.2017 №468, знято зі всіх видів забезпечення з 18 травня 2024 року.

Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 28 травня 2024 року №582-ОС молодшого сержанта ОСОБА_1 (П-079287), призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, звільнивши з посади інспектора прикордонної служби 3 категорії – номера обслуги першої групи автоматичних гранатометів станкових гранатометного відділення першої прикордонної комендатури швидкого реагування, зараховано у розпорядження з 18 травня 2024 року.

Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 21.06.2024 № 682-ОС відповідачу призупинена військова служба з 17.06.2024 у зв`язку з внесенням відомостей до ЄРДР та відкриття кримінального провадження №62024170020004361.

На підставі наказу НОМЕР_2 прикордонного загону від 30.10.2025 №5967-АГ «Про призначення службового розслідування» з метою встановлення детальних обставин події та її наслідків, проведено службове розслідування, за фактом втрати майна номенклатури речової, житлово-експлуатаційної служби та відділу радіаційного, хімічного, біологічного захисту та екологічної безпеки військовослужбовцями НОМЕР_2 прикордонного загону №06.1.4/1818/25-Вн від 03.12.2025.

За результатом проведення службового розслідування підтверджено факт неповернення відповідачем ввіреного йому майна, внаслідок чого державі, в особі НОМЕР_2 прикордонного загону завдано шкоду у сумі 161 086,73 грн.

Крім того, відповідно до наказу НОМЕР_2 прикордонного загону від 24.12.2025 №7034-АГ «Про призначення службового розслідування», проведено службове розслідування по факту втрати майна номенклатури речової та житлово-експлуатаційної служби військовослужбовцями НОМЕР_2 прикордонного загону.

За результатами службового розслідування факт неповернення молодшим сержантом ОСОБА_1 ввіреного йому майна та подальше самовільне залишення тимчасового місця розташування підрозділу останнім, внаслідок чого державі, в особі НОМЕР_2 прикордонного загону завдано шкоду у сумі 5887,22 гривень, вважати таким, що підтвердився.

В діях молодшого сержанта ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 410 Кримінального кодексу України. Внаслідок злочинних (протиправних) дій ОСОБА_1 , державі було завдано матеріальну шкоду у сумі 5887,22 грн.

Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 23.01.2026 № 465-АГ сержанта ОСОБА_1 притягнуто до повної матеріальної відповідальності на загальну суму шкоди заподіяної державі в розмірі 5887, 22 грн. (п`ять тисяч вісімсот вісімдесят сім гривень 22 копійки).

Загальний розмір майнової шкоди становить 166 973, 95 грн.

Статтею 3 Статуту внутрішньої служби України Збройних Сил України визначено, що військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях , утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком осіб (за винятком випадків, визначених законом), пов`язаній із захистом України.

Згідно вимог пункту 4 частини першої статті 24 Закону №2232-XII початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Частиною 2 статті 24 Закону №2232-XII визначено, що військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством. Під час дії воєнного стану військова служба для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби чи дезертирували, не призупиняється.

Початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини, поданих відповідно до частини п`ятої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, та/або заяви, повідомлення начальника відповідного органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про вчинене кримінальне правопорушення. Підставою для призупинення військової служби є отримання військовою частиною письмового повідомлення правоохоронного органу про внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального правопорушення (витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань).

Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов`язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються.

Порядок та умови призупинення та продовження військової служби визначаються положеннями про проходження військової служби.

Військовослужбовцям, які під час дії воєнного стану самовільно залишили військові частини або місця проходження служби чи дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань, період з дня самовільного залишення військової частини (місця проходження військової служби) або вчинення дезертирства до дня повернення до виконання військового обов`язку не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії . Таким військовослужбовцям упродовж цього періоду виплата грошового, здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення та поширення на них пільг і соціальних гарантій, встановлених законодавством для військовослужбовців, не здійснюються.

Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 №1115/2009 (далі – Положення №1115/2009) визначається порядок проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України у мирний час та Відповідно до пунктів 48-1 - 48-7 Положення №1115/2009 визначено, що: для військовослужбовців, які самовільно залишили органи Держприкордонслужби або місця служби, дезертирували із Держприкордонслужби або добровільно здалися в полон, військова служба призупиняється відповідно до частини другої статті 24 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”; військова служба для військовослужбовців призупиняється з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяв, повідомлень начальників органів Держприкордонслужби про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статуту Збройних Сил України; статті 85 Дисциплінарного військовослужбовці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов`язків військової служби.

Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються, про що видається наказ начальника органу Держприкордонслужби, в якому військовослужбовець проходив службу;

військовослужбовці, військову службу яких призупинено, не входять до загальної чисельності Держприкордонслужби;

військовослужбовці, військову службу яких призупинено та стосовно яких обвинувальні вироки суду набрали законної сили, підлягають звільненню з військової служби відповідно до пункту "г" частини другої, пункту "г" частини третьої, підпункту "д" пункту 1, підпункту "в" пункту 2 частини четвертої, підпункту "е" пункту 1, підпункту "е" пункту 2, підпункту "в" пункту 3 частини п`ятої та підпункту "е" пункту 1, підпункту "д" пункту 2, підпункту "в" пункту 3 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", крім військовослужбовців, яким вироком суду визначено міру покарання у виді службового обмеження, арешту з відбуттям на гауптвахті або триманням у дисциплінарному батальйоні;

звільнення військовослужбовців, військову службу яких призупинено, з військової служби здійснюється в установленому порядку посадовими особами, зазначеними у пункті 270 цього Положення;

для військовослужбовців, стосовно яких судом винесено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, або стосовно яких закрито кримінальне провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, військова служба та дія контракту продовжуються. У такому разі строк призупинення військової служби зараховується до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання, та поновлюються пільги і соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.

Відповідно до статті 27 Закону фінансування діяльності Державної прикордонної служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законодавством.

З 1 березня 2018 року набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 (далі – Постанова №704).

Згідно із пунктом 2 Постанови №704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Відповідно до пункту 2 Інструкції №558, термін “грошове забезпечення” означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.

Місячне грошове забезпечення складається із: основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).

З метою визначення порядку організації та ведення фінансового господарства в органах Державної прикордонної служби України, наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 28.02.2006 №155 затверджено Інструкцію про організацію фінансового господарства органах Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі – Інструкція №155).

Відповідно до підпункту 1.2 пункту 1 Інструкції №155 визначені такі завданнями фінансово-економічних органів, а саме: своєчасне і правильне задоволення грошовим забезпеченням військовослужбовців, заробітною платою працівників; забезпечення ведення бухгалтерського обліку і контроль за раціональним, економним використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, збереження державної власності; забезпечення законного та господарськи доцільного витрачання коштів; своєчасне вжиття заходів з відшкодування винними особами завданих збитків у порядку, визначеному чинним законодавством; своєчасне здійснення установлених відрахувань із грошового забезпечення військовослужбовців і заробітної плати працівників та перерахування цих сум за призначенням.

Згідно із пунктом 28.3 пункту 2 Інструкції №55 виплата грошового забезпечення (заробітної плати) особовому складу провадиться у строки, що встановлюються начальниками (командирами) органів Держприкордонслужби за погодженням з місцевими органами Державного казначейства України, а саме: військовослужбовцям – один раз на місяць – у період з 15 по 20 число за поточний місяць.

Законом України “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі” визначено підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі”, інше майно - нерухоме та рухоме державне майно (крім військового майна, закріпленого за військовою частиною, установою, організацією, закладом), майно, залучене під час мобілізації, а також грошові кошти.

Підпунктом 5 частини першої статті 1 Закону Законом України “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі” визначено, що пряма дійсна шкода це збитки завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків.

Таким чином, незаконне отримання іншого майна – грошових коштів, є шкодою завданою військовій частині.

Відповідно до статті 3 Закону України “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі” підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є:

1) наявність шкоди;

2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків;

3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою;

4) вина особи в завданні шкоди.

Переведення особи до іншого місця служби чи її звільнення з посади або служби не може бути підставою для звільнення її від матеріальної відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 6 Закону України “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі” особа несе матеріальне відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі: вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення.

Статтею 10 Закону України “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі” відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п`ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону.

Статтею 12 Закону України “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі” визначено, що у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.

Згідно статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За змістом цієї норми матеріального права зобов`язання з безпідставного придбання майна виникають за наявності трьох умов: набуття або зберігання майна; здійснення набуття або зберігання майна за рахунок іншої особи; відсутність правових підстав для такого набуття чи зберігання або припинення таких підстав згодом.

Водночас стаття 1215 Цивільного кодексу України встановлює випадки, коли отримане набувачем від іншої особи майно, яке зовні могло б бути розцінене як безпідставно набуте, насправді не є таким.

Відповідно до вказаної норми закону не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №753/15556/15-ц вказала, що у статті 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати.

Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01.03.2021 у справі №180/1735/16-ц виклав, що під час застосування правил статті 1215 ЦК України як винятку із статті 1212 ЦК України суди зобов`язані встановлювати наявність не двох, а трьох критеріїв для відмови у поверненні безпідставно набутого майна: добровільність дій боржника, відсутність рахункової помилки та добросовісність набувача коштів.

Таким чином, Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що не підлягають поверненню безпідставно набуті кошти за умови наявності одночасно таких умов, як здійснення виплати добровільно, відсутність рахункової помилки та добросовісність набувача коштів. У разі якщо відсутня одна із наведених умов, передбачених п.1 ч.1 ст.1215 ЦК України, то грошові кошти, виплачені набувачу, підлягають поверненню платнику.

У спірних правовідносинах, висновком службового розслідування встановлений факт неповернення відповідачем ввіреного йому майна, внаслідок чого державі, в особі НОМЕР_2 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_1 ) завдано шкоду у сумі 166 973, 95 грн.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що оскільки відповідачем не повернуто ввірене йому майно, внаслідок чого державі, в особі НОМЕР_2 прикордонного загону завдано шкоду у сумі 166 973, 95 грн, тому у відповідача виник обов`язок щодо відшкодування вищевказаної матеріальної шкоди завданої державі.

Отже, у зв`язку з невідшкодуванням відповідачем завданої державі матеріальної шкоди, у позивача наявні правові підстав для стягнення з відповідача на користь в/ч НОМЕР_1 майнової шкоди в розмірі 166 973, 95 грн.

Доказів сплати відповідачем вищевказаних коштів у зазначеному розмірі до суду не надано.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи, що станом на дату розгляду справи зайво виплачені кошти відповідачем не відшкодовані, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак, судовий збір стягненню з відповідача не підлягає.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243, 245, 246, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) кошти за вчинення майнової шкоди у сумі 166 973 (сто шістдесят шість дев`ятсот сімдесят три) гривні 95 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Суддя Ю.Ю. Сорока