Рішення від 11 червня 2026 р. у справі №522/3296/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/3296/26

Провадження №2/522/6089/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

12 червня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючої - судді Косіциної В.В.,

розглянувши на підставі наявних матеріалів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Орган опіки та піклування Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька,-

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси за надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Орган опіки та піклування Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька, у якій позивачка просить суд надати згоду ОСОБА_1 дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої доньки - ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 без згоди батька - ОСОБА_3 .

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, справа передана на розгляд судді Косіциній В.В.

Ухвалою суду від 09 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Встановлено, що розгляд справи здійснюватиметься в порядку загального позовного провадження. Надано відповідачеві 15-ти денний строк для подання відзиву. Підготовче засідання по справі призначено на 13 квітня 2026 року.

Підготовче засідання, призначене на 13 квітня 2026 року не відбулося у зв`язку із перебуванням головуючої - судді Косіциної В.В. у відпустці. Наступне підготовче засідання відкладено на 27 квітня 2026 року.

У підготовче засідання, призначене на 27 квітня 2026 року учасники справи - не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду. Ухвалою суду від 27 квітня 2026 року закрито підготовче провадження у справі. Справу призначено до судового розгляду на 02 червня 2026 року.

У судове засідання, призначене на 02 червня 2026 року учасники справи - не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду.

Будь яких інших заяв або клопотань від учасників справи - не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи те, що учасники справи у судове засідання - не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, а неявка учасників справи у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання суд перейшов до стадії ухвалення рішення. Встановлено, що текст рішення буде проголошено 12 червня 2026 року.

Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , відповідно до якого матір`ю дитини зазначена ОСОБА_4 , батьком - ОСОБА_3 .

У позовній заяві позивачка зазначає про те, що восени 2026 року ОСОБА_2 має піти до школи, однак керівництво будь-кого закладу вимагає від батьків довідки про зареєстроване місце проживання дитини, у зв`язку з чим існує підстава для захисту прав дитини в судовому порядку.

Згідно ст.ст. 11, 18 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.

Відповідно до частини другої статті 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

За приписами частини першої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до ч.3 статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає (частина 4 статті 29 ЦК України).

Згідно частини 1 статті 242 ЦК України батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

Згідно частини першої статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Закон України «Про охорону дитинства» визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів регламентується постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» від 07.02.2022 року № 265.

Відповідно до пункту 16 і 17 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265, місце проживання дитини віком до 14 років може бути задекларовано за адресою місця проживання одного з батьків або інших законних представників, зокрема одночасно із зняттям з попереднього задекларованого/зареєстрованого місця проживання, за декларацією, поданою одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників дитини. Згода іншого з батьків або законних представників дитини підтверджується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. У разі ненадання одним із батьків згоди відповідно до вимог цього пункту реєстрація місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, здійснюється відповідно до пункту 33 цього Порядку.

Пунктом 33 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування) встановлено, що подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи віком до 14 років здійснюється одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування). Згода батьків або інших законних представників може бути надана у присутності особи, яка приймає заяву про реєстрацію місця проживання, або засвідчена нотаріально в установленому законодавством порядку.

Відповідно до частини 1 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Пунктом 3 статті 5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» від 05.11.2021 № 1871-ІХ задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком до 10 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників. Згода батьків або інших законних представників може бути надана у присутності особи, яка приймає заяву про реєстрацію місця проживання, або засвідчена нотаріально в установленому законодавством порядку.

Згідно витягу з реєстру територіальної громади від 30.01.2026 №2026/001562326, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Зі змісту відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 08.03.2026 №2428320 вбачається, що ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проте, знятий з реєстрації 12.04.2023.

Оскільки, місце проживання матері дитини та батька дитини зареєстровано за різними адресами, тому надання згоди батька під час реєстрації місця проживання дитини є обов`язковою умовою.

Чинним законодавством встановлено вимогу для проведення реєстрації місця проживання дитини без згоди одного із батьків, відповідно до якої проведення такої реєстрації можливе лише за рішенням суду чи рішенням органу опіки та піклування.

При цьому, під час розгляду справи відповідачем не спростовано ту обставину, що він чинить перешкоди або відмовляється надати згоду на реєстрацію місця проживання дитини.

Відповідач не надав доказів на підтвердження того, що ним вживалися активні дії задля вирішення питання про реєстрацію місця проживання дитини.

Тому, враховуючи те, що батько та матір дитини зареєстровані за різними адресами, що вимагає від кожного з них згоди на реєстрацію місця проживання дитини, беручи до уваги те, що батьком дитини не надано згоду на реєстрацію місця проживання дитини, а відсутність реєстрації місця проживання малолітньої дитини суперечить її найкращим інтересам та може обмежувати реалізацію її прав, гарантованих Конституцією та законами України, зокрема, права на освіту, охорону здоров`я та соціальний захист, у зв`язку з чим, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст.2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 141, ч.4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - Орган опіки та піклування Доброславської селищної ради Одеського району Одеської області про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька - задовольнити.

Надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою реєстрації матері - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 , а саме, за адресою: АДРЕСА_1 , без згоди батька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_3 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вказаний строк може бути поновлений судом за заявою відповідача, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повний текст рішення складено та підписано 24 червня 2026 року.

Суддя Косіцина В.В.