Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №521/8631/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

ХАДЖИБЕЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа №521/8631/26

Пр. №2-а/521/131/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого – судді Сегеди О.М.,

при секретарі – Вороні А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

встановив:

У травні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ), посилаючись на те, що 29 жовтня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_2 відносно нього, була винесена постанова №5142по справі про адміністративне правопорушення від 29 жовтня 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. за порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, в тому числі, ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» без поважних підстав у строк до 05 червня 2025 року не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, що підтверджується зібраними у справі доказами.

Зазначив, що про те, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_2 відносно нього, була винесена постанова №5142по справі про адміністративне правопорушення від 29 жовтня 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, він дізнався тільки 23 травня 2026 року в результаті накладання на його рахунки арештів в рамках виконавчого провадження №81076025, яке було відкрите 22 травня 2026 року на підставі постанови №5142від 29 жовтня 2025 року.

Постанову №5142від 29 жовтня 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, він отримав у травні 2026 року після ознайомлення з матеріалами ВП №81076025.

Стверджував, що про те, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_2 була винесена постанова за №5142по справі про адміністративне правопорушення від 29 жовтня 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, про що він не знав, оскільки жодних повісток не отримував, про їх надсилання повідомлений не був.

З змісту протоколу про адміністративне правопорушення № 018386 від 24 жовтня 2025 року та постанови за №5142по справі про адміністративне правопорушення від 29 жовтня 2025 року вбачається, що він фактично притягнутий до відповідальності за те, що без поважних підстав у строк до 05 червня 2025 року не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Вважає постанову за №5142по справі про адміністративне правопорушення від 29 жовтня 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не законною, яка винесена з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки він перебуває на військовому обліку та має відстрочку на підставі п. 7 ч. 1 ст. 23 до завершення мобілізації.

Посилаючись на порушення своїх прав, позивач просив суд скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 полковника ОСОБА_2 за №5142по справі про адміністративне правопорушення від 29 жовтня 2025 року, винесену стосовно нього, ОСОБА_1 за порушення ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та стягнути судові витрати.

Ухвалою суду від 28 травня 2026 року по справі було відкрито провадження, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання (а.с. 21-22).

Позивач в судове засідання не з`явився, надав заяву про підтримання позовних вимог, просив суд їх задовольнити та розглянути справу за його відсутністю (а.с.).

Представник відповідача, в судове засідання не з`явився, про час і місце слухання справи повідомлявся відповідно до вимог ст.124 КАС України (а.с.23).

Відзив на позов зі сторони відповідача до суду не надходив.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши подані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 24 жовтня 2025 року посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 був складений відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення №018386, за змістом якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 допустив порушення вимог ст.210-1 КУпАП (а.с.16).

29 жовтня 2025 року за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення №018386 від 24 жовтня 2025 року, начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , була винесена постанова №5142по справі про адміністративне правопорушення від 29 жовтня 2025року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за порушення ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. за порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, в тому числі, ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч.1Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», ч.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» без поважних підстав у строк до 05 червня 2025 року не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби (а.с.10).

Такі дії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , кваліфіковані як порушення вимог ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч.1Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а саме без поважних підстав у строк до 05 червня 2025 року не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби в умовах дії особливого періоду.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно інформації, яка міститься на сторінці застосунку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, «Резерв+» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , солдат, номер в реєстрі 090220220640554800004, ВОС 999097, відстрочка за п.7 ч.1 ст.23 до завершення мобілізації, дата ВЛК 04 листопада 2025 року, «Придатний до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони. » (а.с.14).

Встановлено, що 04 листопада 2025 року позивач за направленням ІНФОРМАЦІЯ_4 від 03 листопада 2025 року,пройшов медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби в умовах дії особливого періоду (а.с.18).

Відповідно до частини першої ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.6 КАС України суд, при вирішенні справи керується, принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною 3 статті 210-1 КУпАП України передбачена адміністративна відповідальність, за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчинене в особливий період.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

За ч.7 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 235 КУпАП України, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Надаючи оцінку доводам позивача, суд зазначає, що останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він без поважних підстав у строк до 05 червня 2025 року не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби

Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України № 3 від 01 січня 2024 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05 січня 2024 року за № 36/41381) (далі - Інструкція).

Згідно п. 3 Розділу ІІ Інструкції, у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до п. 6 Розділу ІІ Інструкції, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов`язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.

Вказані положення не є формальними, а виступають важливою законодавчою гарантію об`єктивного та справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Крім того, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, тому повинна ґрунтуватися на належних і допустимих доказах, отриманих у встановленому законом порядку.

Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначено ст. 286 КАС України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами частини 1 статті 268 КУпАП України, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Водночас, жодних доказів на підтвердження того, що позивач в порядку статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» отримував виклик і не прибув у призначений час, суду не надано.

Так, матеріали справи не містять доказів того, що повістка з вимогою доОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 , направлялася позивачу поштою чи вручалася в інший спосіб, визначений законодавцем.

Відповідач не надав суду копію повістки/розпорядження/виклику, яка б доводила, що позивач викликався до ІНФОРМАЦІЯ_4 , на конкретну дату та час, не надав доказів, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , отримав вказану повістку особисто або відмовився від отримання, про що зроблене відповідне застереження про відмову від її отримання та не надав суду доказів, що факт неявки ОСОБА_1 зафіксовано відповідним актом.

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (фото або відеозаписом правопорушення).

При цьому з огляду на презумпцію протиправності рішення суб`єкта владних повноважень, що закріплена у ч. 2 ст. 77 КАС України, обов`язок доведення вчинення особою відповідного правопорушення, а отже і обов`язок доведення правомірності власного рішення, покладається саме на суб`єкта владних повноважень.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

За змістом ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Отже, суд вважає, що відповідачем не доведено, що у позивача виник обов`язок з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 у строк, зазначений у повістці, якщо вона направлялась позивачу, і що від виконання цього обов`язку ОСОБА_1 , ухилився та без поважних підстав у строк до 05 червня 2025 року не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Крім того, наявна у матеріалах справи копія постанови по справі про адміністративне правопорушення №5142 від 29 жовтня 2025 року, їх зміст дають можливість стверджувати, що розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП проводився за відсутності позивача.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов слід задовольнити, справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КупАП.

Частиною 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Суд вважає, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 -1 КУпАП, не доведена, оскільки зазначені в оскаржуваній постанові твердження про те, що позивач допустив порушення, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, суд прийшов до висновку про те, що постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 полковника ОСОБА_2 №5142по справі про адміністративне правопорушення від 29 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. за порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, підлягає скасуванню, провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи той факт, що судове рішення ухвалене на користь позивача та дотримуючись вимог статті 139 КАС України, суд вирішив стягнути на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 5 - 9, 72 - 77, 90, 210, 243-246, 250, 251, 286 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – задовольнити частково.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_3 за №5142 від 29 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення – закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 23 червня 2026 року.

Суддя: О.М. Сегеда