Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №947/22017/26 — Київський районний суд м. Одеси

___________________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/22017/26

Провадження № 2-а/947/183/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2026 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Скриль Ю.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції та Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА № 7257304 від 25.05.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.6 ст. 122 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад позовних вимог

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, відповідно до якого просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 25.05.2026 серія ЕНА № 7257304 щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 122 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 23.05.2026 він залишив на зупинці за адресою: м. Одеса вул. Старосінна, 1, власний транспортний засіб HONDA ACCORD за державними номерами НОМЕР_1 у визначеному місці де дозволено зупинку транспортним засобам для осіб із інвалідністю.

23.05.2026 о 23-30 годині рядовим поліції Черкаським А.Є., поліцейським 2 взводу 6 роти 1 батальйону УПП в Одеській області був складений акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу № 1251.

25.05.2026 о 17-44 годині старшим лейтенантом поліції Студзинською Альоною Сергіївною, інспектором 2 взводу 5 роти 1 батальйону було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 25.05.2026 серія ЕНА № 7257304 за ч. 6 ст. 122 КУпАП.

Згідно з посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни від 09.05.2024 серія НОМЕР_2 позивач є особою з інвалідністю 1-Б групи внаслідок війни та має право здійснювати зупинку транспортним засобом у місцях, де дозволено зупинку транспортним засобам для осіб з інвалідністю.

Виходячи з цього позивач вважає, що він не порушував правил дорожнього руху щодо паркування для транспортних засобів осіб з інвалідністю.

Просить позов задовольнити.

Короткий виклад відзиву на позов

Відповідач не погоджується з вимогами позивача, вважає їх необґрунтованими, такими, що не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства України, спрямованими на намагання позивача уникнути адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.

В обґрунтування своєї позиції зазначив, що поліцейським 2-го взводу 6-ої роти 1-го батальйону полку УПП в Одеській області ДПП рядовим поліції Черкаським А.Є., разом з напарником, 23.05.2026 приблизно о 23-30 годині за адресою: м. Одеса, вул. Старосінна, буд. 1, було виявлено транспортний засіб марки «HONDA ACCORD», номерний знак НОМЕР_1 , який був припаркований на місці для стоянки осіб з інвалідністю. Дане місце було позначено відповідним дорожнім знаком 5.42.1 ПДР з додатковою табличкою 7.17 ПДР.

При цьому звертаємо увагу суду, що вказаний автомобіль не мав жодних розпізнавальних знаків, які б свідчили про керування, або перевозку людей з інвалідністю, зокрема:

-не мав спеціального знаку (передбачений п. 30.3.Г) ПДР), розміщеного спереду і ззаду авто;

-не мав такого знаку у будь-якому іншому місці;

-не мав оригіналу або копії посвідчення особи з інвалідністю (УБД) під лобовим склом або у будь-якому іншому місці;

-не мав будь-якого позначення (записки) про те, що водій є особою з інвалідністю або використовується для перевозки пасажирів з інвалідністю.

Патрульні поліцейські позбавлені можливості перевірити факт наявності інвалідності у водія транспортного засобу або пасажирів, яких перевозять, у будь-який спосіб на місці виявлення правопорушення, окрім як за наявними документами у особи або наявністю розпізнавального знаку, передбаченому п. 30.3ґ) ПДР, розташованому спереду і ззаду авто.

У зв`язку із наявністю обґрунтованої підозри вважати, що водій транспортного засобу марки «HONDA ACCORD», номерний знак НОМЕР_1 , протиправно залишив автомобіль на парко місці призначеному для осіб з інвалідністю, патрульними поліцейськими було прийнято рішення евакуювати даний транспортний засіб.

При цьому, відсутність розпізнавального знаку «Водій з інвалідністю» на авто марки «HONDA ACCORD», номерний знак НОМЕР_1 , підтверджується відеозаписами з місця евакуації транспортного засобу, а також фотознімками з місця події, зокрема:

Патрульними поліцейськими на місці події було складено акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, з дотриманням порядку передбаченому Постановою КМУ від 17.12.2008 за № 1102.

Авто правопорушника доставлено до спеціального штрафного майданчика, а матеріали адміністративної справи передано до відділу адміністративної практики УПП в Одеській області ДПП для прийняття подальших рішень по справі.

У подальшому, 25.03.2026 до УПП в Одеській області ДПП звернувся ОСОБА_1 , який повідомив черговому відділу адміністративної практики УПП в Одеській області ДПП Студзинській А.С., що він є власником евакуйованого авто і саме він припаркував автомобіль марки «HONDA ACCORD», номерний знак НОМЕР_1 , на парковці по вул. Старосінна 1, на місці для стоянки осіб з інвалідністю, та надав письмові пояснення.

На підставі наданих позивачем письмових пояснень вдалось встановити особу правопорушника, у зв`язку з чим черговий відділу адміністративної практики УПП в Одеській області ДПП Студзинська А.С. вирішила розпочати розгляд справи про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху у зв`язку із порушенням правил паркування - зупинка та стоянка на місці, яке позначене дорожнім знаком 5.42.1 ПДР, разом з додатковою табличкою 7.17 ПДР, де дозволено зупинку та стоянку водіям з інвалідністю, при цьому на транспортному засобі був відсутній відповідний розпізнавальний знак, передбачений п. 30.3.ґ) ПДР «Водій з інвалідністю», розташований спереду і ззаду авто.

В ході розгляду справи про адміністративне правопорушення, були дослідженні наявні докази по справі.

За результатами розгляду адміністративної справи відносно позивача інспектором відділу адміністративної практики УПП в Одеській області ДПП Студзинською А.С. прийнято постанову серії ЕНА № 7257304 від 25.05.2026.

Відповідач стверджує, що доказами вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 6 ст. 122 КУпАП є: відеозаписи з портативного відеореєстратора поліцейського на якому зафіксовано правопорушення та тимчасове затримання (евакуація) ТЗ позивача; фототаблиці з місця події; відеозапис з портативного відеореєстратора поліцейського на якому зафіксовано розгляд адміністративної справи; письмове пояснення ОСОБА_1 від 25.05.2026; акт огляду та тимчасового затримання ТЗ від 23.05.2026.

Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідь на відзив на позов

Правом подання відповіді на відзив позивач не скористався.

Процесуальні дії та рух справи

Позивач звернувся до Київського районного суду м. Одеси з вказаним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу між суддями судова справа була розподілена судді Скриль Ю.А. та передана головуючому по справі.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 27.05.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Вказаною ухвалою Департамент патрульної поліції залучений до участі у справі в якості співвідповідача.

Також цією ухвалою зобов`язано відповідачів надати суду належним чином завірену копію оскаржуваної постанови, а також належним чином засвідчені копії інших документів у справі, у тому числі відеозапис з нагрудних камер поліцейських, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності.

04.06.2026 до суду від відповідача Департаменту патрульної поліції України надійшов відзив на позов.

Також відповідач 04.06.2026 подав до суду заяву про виконання узвали судді від 27.05.2026 разом з належним чином завіреними копіями матеріалів справи про адміністративне правопорушення, у тому числі копію оскаржуваної постанови, копію Акту огляд та тимчасового затримання транспортного засобу від 23.05.2026, копію письмових пояснень позивача від 25.05.2026, оптичний носій з фото та відеозаписами.

Інші заяви/клопотання від сторін до суду не надійшли.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Встановлені обставини справи

Установлено, що згідно з твердженнями позивача, які не оспорюються стороною відповідача, позивач ОСОБА_1 23.05.2026 залишив на зупинці за адресою: м. Одеса вул. Старосінна, 1, власний транспортний засіб HONDA ACCORD за державними номерами НОМЕР_1 у місці, яке позначено відповідним дорожнім знаком 5.42.1 ПДР з додатковою табличкою 7.17 ПДР (місце для стоянки осіб з інвалідністю).

Поліцейським 2-го взводу 6-ої роти 1-го батальйону полку УПП в Одеській області ДПП рядовим поліції Черкаським А.Є., разом з напарником, 23.05.2026 приблизно о 23-30 годині за адресою: м. Одеса, вул. Старосінна, буд. 1, було виявлено транспортний засіб марки «HONDA ACCORD», номерний знак НОМЕР_1 .

Вказане підтверджується Актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 23.05.2026, а також відеозаписом з нагрудної камери спостереження.

Також дослідженням наданого відповідачем відеозапису встановлено, що транспортний засіб марки «HONDA ACCORD», номерний знак НОМЕР_1 , не мав спеціального знаку (передбачений п. 30.3.Г) ПДР), розміщеного спереду і ззаду авто; не мав такого знаку у будь-якому іншому місці; не мав оригіналу або копії посвідчення особи з інвалідністю (УБД) під лобовим склом або у будь-якому іншому місці; не мав будь-якого позначення (записки) про те, що водій є особою з інвалідністю або використовується для перевозки пасажирів з інвалідністю.

Патрульними поліцейськими 23.05.2026 прийнято рішення евакуювати даний транспортний засіб, після чого він був доставлений до спеціального штрафного майданчика.

Згідно з поясненнями відповідача, матеріали адміністративної справи передано до відділу адміністративної практики УПП в Одеській області ДПП для прийняття подальших рішень по справі.

25.03.2026 до УПП в Одеській області ДПП звернувся ОСОБА_1 , де надав письмові пояснення.

Згідно з наданими 25.05.2026 позивачем поясненнями, ОСОБА_1 повідомив працівників патрульної поліції про те, що він має статус особи з інвалідністю першої групи згідно з посвідченням особи з інвалідністю А074430.

Дослідженням посвідчення серії НОМЕР_2 встановлено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 1-Б групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Вказане посвідчення видане 09.05.2024, є безтерміновим і дійсним на всій території України.

Дослідженням відеозаписів встановлено, що оскаржувана постанова виносилась одночасно з наданням позивачем пояснень.

Мотиви суду

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, окрім іншого і за ч. 6 ст. 122 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно ч. 1ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб`єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

Крім того, судом враховано, що відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 2ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 5ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до ч. 1ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до п.5 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ № 1395 від 07.11.2015 р. поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи;

2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці);

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до пункту 9 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395 чітко зазначено, що розгляд справи розпочинається з встановлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання, відсутні будь-які допустимі докази на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, у зв`язку із чим, з урахуванням положень ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.

Відповідач надав суду докази того, що при складанні оскаржуваної постанови працівником поліції було дотримано вимоги пункту 9 розділу III вказаної Інструкції.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Як встановлено судом, оскаржуваною постановою серії ЕНА № 7257304 від 25.05.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.6 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 1020 гривень.

З постанови вбачається, що ОСОБА_1 , 23.05.2026 керу.чи транспортним засобом здійснив зупинку транспортного засобу на мсці позначеному дорожнім знаком 5.42.1 з доданою табличкою 7.17, де дозволено зупинку ТЗ особам з інвалідністю, при цьому на ТЗ були відсутні наліпки «особа з інвалідністю », чим порушив п. 3.3 ПДР – порушення вимог дорожніх знаків.

Згідно з посвідченням серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 1-Б групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.

Законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Пунктом 24Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП, а також звернено увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та зазначено про необхідність з`ясовування всіх обставин, перелічених у ст. 247, 280 КУпАП.

Отже, основним питанням яке необхідно вирішити суду в даній справі є з`ясування факту вчинення позивачем порушення ПДР та наявність підтверджуючих доказів, які в силу своєї допустимості та достатності могли б переконати стороннього спостерігача в правомірності притягнення особи до відповідальності, вказаної у оскаржуваній постанові.

Відповідно до частини 6 статті 122 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за зупинку чи стоянку транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю".

З наданих суду доказів, вбачається, що місце, де позивач зупинив власний транспортний засіб, позначене дорожнім знаком 5.42.1 ПДР, разом з додатковою табличкою 7.17 ПДР, де дозволено зупинку та стоянку водіям з інвалідністю.

Позивач, як встановлено судом та доводиться матеріалами справи, є особою з інвалідністю.

При цьому суд зазначає, що адміністративна відповідальність за ч. 6 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність саме за зупинку чи стоянку транспортних засіб на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю, або неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю".

Водночас частиною 6 статті 122 КУпАП не передбачена відповідальність за невикористання таких розпізнавальних знаків.

Згідно із встановленими обставинами справи, позивач мав право зупинки чи стоянки на місці, яке позначено дорожнім знаком 5.42.1 ПДР, разом з додатковою табличкою 7.17 ПДР, де дозволено зупинку та стоянку водіям з інвалідністю, оскільки є особою з інвалідністю.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 280 КУпАП органи при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Водночас як свідчить відеозапис, оскаржувана постанова виносилась ще під час надання пояснень позивачем, у яких він зазначав про наявність у нього статусу особи з інвалідністю.

Отже працівниками патрульної поліції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не було з`ясовано усіх обставин справи, не враховано, що позивач є особою з інвалідністю, що дозволяє зупинку чи стоянку його власного транспортного засобу у відповідному місці.

Вказане залишилось поза увагою суб`єкта владних повноважень.

Фактично позивача притягнуто до відповідальності за відсутність на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю", за що відповідальність ч. 6 ст. 122 КУпАП не передбачає.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Отже, з огляду на відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 122 КУпАП, суд виснував про наявність правових підстав для скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Судові витрати

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, ураховуючи наявність підстав для задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, та позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати зі сплати судового збору 665,60 грн підлягають стягненню на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі – Департаменту патрульної поліції.

Керуючись ст. ст. 199-228, 286 КАС України, на підставі ст. ст. 121, 139, 222, 245, 247, 251, 255, 268, 280, 283, 285, 286, 289, 291 КУпАП, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції та Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ЕНА № 7257304 від 25.05.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.6 ст. 122 КУпАП, задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 25.05.2026 серія ЕНА № 7257304 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 122 КУпАП, скасувати.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 6 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити.

Стягнути на користь держави судові витрати зі сплати судового збору в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його оголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач 1: Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, ЄДРПОУ 40108646, юридична адреса: м. Київ, вул. Федора Ернеста, 3.

Відповідач 2: Управління патрульної поліції в Одеській області, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 5.

Рішення суду підписане 24.06.2026.

Суддя Ю. А. Скриль