Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №947/1533/26 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/1533/26

Провадження № 2/947/1483/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2026 рокуКиївський районний суд м.Одеса у складі

головуючого судді Луняченка В.О.,

при секретарі Макаренко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Житлово- будівельного кооперативу «Київський-6» (код ЄДРПОУ 20997372) про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,-

ВСТАНОВИВ:

Діючи в інтересах ОСОБА_1 , як її представник, адвокат Скиба Євген Анатолійович, звернувся до Київського районного суду м.Одеси з позовом про стягнення з ЖБК «Київський-6 матеріальної шкоди, заподіяної в наслідок залиття квартири у розмірі 291481,00 гривень, витрат на проведення експертизи у розмірі 8000 гривень.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Луняченку В.О.

Ухвалою судді Київського районного суду м.Одеси від 30.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 24.03.2026 підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово- будівельного кооперативу «Київський-6» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Так в матеріалах справи міститься заява представника позивача адвоката Скиба Є.А. щодо розгялду справи за його та позивача відсутності, в якій позовні вимоги підтримані та не має заперечень щодо заочного розгляду справи.

Представник відповідача ЖБК « Київський-6» в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, відомості про що містяться в матеріалах справи. Відзив на позов не надано.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 1ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок доказування і подання доказів. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є власницею квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить їй на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.02.2021 року. Право власності на квартиру також підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію право власності на майно № 243728528 від 10.02.2021 року.

Квартира позивачки розташована на 5 поверсі п`ятиповерхового житлового будинку та безпосередньо контактує із покрівлею (дахом) будинку.

Житлово-будівельний кооператив «Київський-6» забезпечує утримання і експлуатацію зазначеного житлового будинку, тобто є відповідальним за утримання та своєчасне технічне обслуговування будинку, зокрема внутрішньобудинкових комунікацій та систем водовідведення.

Згідно пункту 2.1. Статуту кооперативу, предметом діяльності кооперативу є: - комплексне обслуговування об`єктів; - ремонт і реконструкція житлових будинків ЖБК; - загальне прибирання будинків; - утримання житлових будинків, інших об`єктів нерухомого майна і прибудинкових територій; - обслуговування інфраструктури загального користування; - ремонт, обслуговування і експлуатація майна Кооперативу, приміщень придбаних і/ або побудованих Кооперативом для його членів, та спорудження, обслуговування інфраструктури загального користування; - поточний і капітальний ремонт житлових і нежитлових приміщень, внутрішньобудинкових мереж, устаткування.

Згідно пункту 18.1. Статуту кооперативу до частин та елементів будинку, які знаходяться в спільній сумісній власності членів кооперативу належать серед іншого: несущі і огороджуючі конструкції, міжповерхові, надпідвальні і горищні перекриття, фронтони, виходи на дах, покрівлі, елементи архітектурного оформлення будинку.

Щомісячно, позивачка сплачує на розрахунковий рахунок відповідача цільові внески на заходи з загального обслуговування спільного майна будинку.

Боргів за житлово-комунальні послуги у позивачки не має, що підтверджується довідкою кооперативу № 15 від 12.12.2025 року.

30.09.2025 року під час дощу в місті Одесі сталося залиття квартири позивачки з незалежних від неї причин та обставин. Залиття квартири відбулось внаслідок проходження атмосферних опадів через систему водовідведення покрівлі будинку.

Згідно листа Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів № 9914-1-21/9914-10 від 06.01.2026 року, 30.09.2025 року над північно-західним узбережжям Чорного моря в полі зниженого тиску утворився локальний хвильовий циклон, що призвело до надзвичайного стану в м. Одеса, а саме: гроза 01:32 – 03:13 год.; дощ 02:40 – 20:30 год., (кількість опадів з 02:40 до 09:00 год. 21.3 мм; з 09:00 до 15:00 год. 46.9 мм; з 15:00 до 20:30 год. 25.7 мм) кількість опадів склала 93.9 мм, причому з 09:00 до 20:30 год. випало 72.6 мм. Коли на стелях та стінах квартири позивачки під час дощу почали з`являтися мокрі плями та відбуватись відшарування шпаклівки, то вона невідкладно зв`язалась по телефону з головою правління Житлово-Будівельний кооператив «Київський-6» Міхіною Наталією Миколаївною, повідомила її про вказану подію та просила про негайне проведення комісійного обстеження квартири для встановлення причин та наслідків залиття зі складанням відповідного акту згідно з пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України від 17 травня 2005 року № 76. Однак голова правління кооперативу відмовилась з`явитись до квартири позивачки. Враховуючи таку недобросовісну поведінку голови правління кооперативу, позивачкою було вирішено, направити до відповідача офіційного листа (заяву) з вимогою у найкоротший термін створити відповідну комісію для обстеження та складання акту про залиття квартири позивачки. Дана заява була направлена відповідачу 02.10.2025 року рекомендованим листом з описом вкладення через АТ «Укрпошта», що підтверджується накладною № 6511400125224. Згідно відстеження руху відправлення за трекінг номером накладної АТ «Укрпошта» № 6511400125224, відправлення було отримано відповідачем в цей же день, тобто 02.10.2025 року. Водночас, жодної реакції з боку відповідача на заяву позивачки не було також.

З метою виявлення причини залиття квартири і визначення розміру матеріального збитку, який був спричинений внаслідок залиття квартири, 09.10.2025 року позивачка звернулася з заявою до судового експерта Рапача Костянтина Васильовича для проведення відповідного будівельно-технічного дослідження. На підставі укладеного між позивачкою та судовим експертом Договору на виконання експертизи № 63/25 від 09.10.2025 року, судовим експертом Рапачем Костянтином 10.10.2025 року було проведено обстеження квартири позивачки. Вартість експертного будівельно-технічного дослідження згідно пункту 2.1. вищезазначеного Договору становить 8000 гривень, яка була сплачена позивачкою на розрахунковий рахунок судового експерта, згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН249 від 10.10.2025 року.

Згідно висновку експерта будівельно-технічного експертного дослідження № 63/25 від 22.12.2025 року вбачається, що судовим експертом виявлені пошкодження оздоблювальних покриттів в приміщеннях квартири позивачки, а саме: 1) стеля – на стелі є відшарування шпаклівки, наявні плями внаслідок залиття, відчутний специфічний запах, «грибок»; 2) стіни – наявне відшарування шпаклівки та плями та брудні потоки жовтобурого кольору, «грибок»; 3) електрична проводка пошкоджена (замкнута), електропостачання відсутнє. На підставі проведеного дослідження, судовим експертом був зроблений висновок про те, що технічний стан, наявність та характер пошкоджень оздоблювальних покриттів приміщень квартири за адресою: АДРЕСА_1 , вказує на залиття внаслідок протікання покрівлі. При обстеженні покрівлі встановлено її здуття, відшарування, відставання від основи. Зазначені ушкодження оздоблювальних покриттів, є порушенням ДСТУ-Н Б А.3.1-23:2013 Настанова щодо проведення робіт з улаштування ізоляційних, оздоблювальних, захисних покриттів стін, підлог і покрівель будівель і споруд. З висновку експерта вбачається, що розмір матеріального збитку, що виник внаслідок залиття квартири позивачки, становить 291481 гривень.

З метою досудового врегулювання спору, позивачка звернулася до відповідача з Претензією від 22.12.2025 року, якою пропонувала відповідачу вирішити питання щодо проведення ремонту квартири позивачки за рахунок Житлово-Будівельного кооперативу «Київський-6» та усунення тих пошкоджень, які виникли внаслідок залиття. Дана претензія була направлена відповідачу 22.12.2025 року рекомендованим листом з описом вкладення через АТ «Укрпошта», що підтверджується накладною № 6501603687478. Згідно відстеження руху відправлення за трекінг номером накладної АТ «Укрпошта» № 6501603687478, відправлення було повернуто позивачці у зв`язку із закінченням встановленого терміну його зберігання на пошті, тобто відповідач не забрав з пошти відправлену претензію.

Неналежне виконання своїх зобов`язань ЖБК « Київський 6» та не бажанням відповідача їх виконувати, зумовило звернення ОСОБА_1 до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів, оскільки вважає, що відповідач, на балансі якого знаходиться житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , неналежним чином здійснював утримання житлового будинку, не слідкував за технічним станом покрівлі (даху) будинку, внаслідок чого через атмосферні опади сталося залиття квартири позивачки, що спричинило їй матеріальну шкоду у розмірі 291481,00 гривень, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Так, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до положень статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з пунктом 2.3.6 «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, Форма вказаного акта встановлена в додатку №4 до «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій».

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

При вирішенні спору про відшкодування шкоди обов`язковому з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Згідно ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно пункту 12 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45, балансоутримувач житлового будинку або уповноважена ним особа несе відповідальність перед власником, наймачем (орендарем) приміщення житлового будинку в разі: ненадання або надання не в повному обсязі послуг, що призвело до збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров`ю,- шляхом відшкодування збитків.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово- комунальних послуг.

Згідно пункту 2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 (далі - Правила), технічне обслуговування жилих будинків - це комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів робот технічного обладнання.

Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.

Згідно пунктів 2.1.1. – 2.1.5 Правил, обслуговуюча організація повинна проводити до експлуатації в осінньо-зимовий період планові, загальні, та профілактичні огляди житлових будинків, комунікацій, обладнання і елементів благоустрою. Згідно із пунктом 2.4 Правил, якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що належать до капітального ремонту (крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі). Водночас поточний ремонт – це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання.

Поточний ремонт повинен проводитись з періодичністю, яка забезпечує ефективну експлуатацію будівлі з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту, реконструкції) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт або реконструкцію.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що відповідач зобов`язаний вживати заходів щодо своєчасного виконання ремонту житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

За правилами ст. 1192 ЦК України урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

При цьому обов`язок доказування наявності шкоди та її розміру покладається на позивача, а на відповідача - відсутність його вини в заподіянні шкоди.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Верховний Суд у постанові від 11 грудня 2018 року у справі справа № 759/4781/16-ц, провадження № 61-9338св18, дотримуючись зазначеної правової позиції, дійшов висновку, що з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

Відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву та відповідних доказів відсутності вини у завданні шкоди.

Таким чином, позивачем доведено факт спричинення їй шкоди, яка підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з положення ст. 133 ч. 1 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Стаття 139 ЦПК України регламентує порядок витрат, пов`язані із залученням (викликом) свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, проведенням експертиз.

Так позивачем було понесено витрати на проведення експертизи вартістю 8000 гривень, які також підлягають стягненню з відповідача.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду, тому питання розподілу інших судових витрат вирішуватиметься у порядку визначеному ч.8 ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 76-83, 141, 263-265, 273, 280-289, 354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до Житлово- будівельного кооперативу «Київський-6» (код ЄДРПОУ 20997372) про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири - задовольнити.

Стягнути з Житлово- будівельного кооперативу «Київський-6» (код ЄДРПОУ 20997372 юридична адреса 65114 м.Одеса, пр-т Небесної Сотні 31) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) грошові кошти у розмірі 291481,00 ( двісті дев`яносто одна тисяча чотириста вісімдесят одна грн. 00 коп.) гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири.

Стягнути з Житлово- будівельного кооперативу «Київський-6» (код ЄДРПОУ 20997372 юридична адреса 65114 м.Одеса, пр-т Небесної Сотні 31) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) грошові кошти у розмірі 8000, 00 ( вісім тисяч грн. 00 коп.) гривень в рахунок відшкодування витрат на проведення будівельно- технічного експертного дослідження.

Стягнути з Житлово- будівельного кооперативу «Київський-6» (код ЄДРПОУ 20997372 юридична адреса 65114 м.Одеса, пр-т Небесної Сотні 31) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2331,84 ( дві тисячі триста тридцять одна грн. 84 коп.) гривень.

Питання розподілу судових витрат вирішити у порядку визначеному ч.8 ст. 141 ЦПК України.

Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення складено 01.06.2026

Суддя: В. О. Луняченко