Вирок від 22 червня 2026 р. у справі №486/2220/25 — Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Справа № 486/2220/25

Провадження № 1-кп/486/148/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене 25 вересня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025152120000322, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Южноукраїнська, Миколаївської області, громадянина України, учня 11-Б класу комунального закладу загальної середньої освіти «Ліцей імені Незалежності України Жовтоводської міської ради», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває у ГС «Рішення Нове покоління України»,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених . ч.3 ст. 15 ч. 4 ст. 186 та ч. 4 ст. 186 КК України,

учасники кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 ,

потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинувачений ОСОБА_3 у режимі відеоконференції,

законний представник обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисник ОСОБА_8 ,

представник служби у справах дітей ОСОБА_9 ,

представник сектору ювенальної превенції ОСОБА_10 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 25 вересня 2025 року приблизно о 06:30 год., у період дії воєнного стану, перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_3 , помітив ОСОБА_5 , яка проходила в напрямку магазина «Копійка», що за адресою: вул. Миру, буд. 14-Б в місті Південноукраїнську, та мала при собі чорну жіночу сумку. Після чого у ОСОБА_3 виник раптовий злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_3 , діючи умисно, розуміючи суспільно небезпечний характер своїх дій і можливі наслідки, відкрито для потерпілої, переслідуючи корисний мотив та ціль незаконного збагачення, перебуваючи у вказаному вище місці та у вказаний час, підійшов до ОСОБА_5 та правою рукою здійснив ривок жіночої сумки, яка знаходилась на плечі ОСОБА_5 , у результаті чого остання впала та почала кричати. В цей момент ОСОБА_3 , достовірно усвідомлюючи, що його дії помічені сторонньою особою, ігноруючи цю обставину, почав втікати з місця події, при цьому не вчинивши усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця.

Крім того, ОСОБА_3 25 вересня 2025 року приблизно о 09:20 год. у період дії воєнного стану продовжуючи свою злочинну діяльність, перебуваючи на пішохідній доріжці поруч з будинком № 4 по бульвару Мрій м. Південноукраїнську, Вознесенського району, Миколаївської області, помітив ОСОБА_6 , яка проходила в напрямку будинку № 18 по вулиці Європейській в місті Південноукраїнську, та мала при собі господарчу сумку. Після чого у ОСОБА_3 виник раптовий злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій умисел, спрямований на незаконне та відкрите заволодіння чужим майном, ОСОБА_3 діючи умисно, розуміючи суспільно небезпечний характер своїх дій, їх можливі наслідки та бажаючи їх настання, повторно, відкрито для потерпілої, переслідуючи корисний мотив та ціль незаконного збагачення, перебуваючи у вказаному вище місці та у вказаний час, підійшовши ззаду до ОСОБА_6 , штовхнув її в спину та вдарив по сумці, в ході чого одна з ручок сумки порвалась та її вміст висипався на землю. Після чого ОСОБА_3 забрав гаманець з вмістом банківських карток, грошових коштів в сумі 3600 грн та 100 доларів США, що еквівалентно 4141,05 грн (за курсом Національного банку України станом на 25 вересня 2025 року) та іншими особистими речами потерпілої, яка в цей момент голосно вимагала повернути належні їй речі. Після цього, ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що його дії помічені власником майна, ігноруючи цю обставину та не реагуючи на вимоги потерпілої повернути її речі, залишив місце події разом із викраденим майном, яким надалі розпорядився на свій розсуд. Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 спричинив потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду в розмірі 7741,05 грн.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України, а саме, незакінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєнного стану, а також кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України, а саме, відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану.

Вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому діянь знайшла своє підтвердження на підставі наступних доказів на підтвердження встановлених судом обставин.

Допитаний в судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав, пояснив, що на час вчинення кримінального правопорушення йому було 16 років та він проживав у м. Південноукраїнську. Восени, близько 06:30 год. точну адресу та дату не пам`ятає, біля магазину «Копійка» побачив потерпілу, яка йшла йому на зустріч та тримала у лівій руці сумку темного кольору. Потім потерпіла зупинилась, таким чином, що стояла до нього боком, він смикнув за сумку, від чого потерпіла впала і почала кричати, оскільки сумка залишилась у руках потерпілої, він злякався і побіг. В подальшому, того ж дня близько 09:20 – 09:30 год. біля кафе побачив потерпілу з сумкою у якій був гаманець. Підійшов до неї ззаду, смикнув за сумку, в цей час потерпіла повернулась, а від його дій сумка порвалась, гаманець випав, він схопив гаманець і побіг. Відбіг на велику відстань, дістав з гаманця гроші 3600 грн і 100 дол. США, гаманець викинув. Чи кричала жінка, не пам`ятає. У стані сп`яніння не перебував.

Потерпіла ОСОБА_5 суду пояснила, що приблизно о 06:30 – 06:35 год. ранку вона йшла на роботу, несла в руках сумку темного кольору. Коли ОСОБА_3 потягнув за її сумку, вона поверталась і упала на праву руку та закричала, оскільки зламала руку. ОСОБА_3 побачив стареньку бабусю та побіг, а сумка залишилась у неї в руках. Вибачення у неї ніхто не просив.

Потерпіла ОСОБА_6 суду пояснила, що допускає, що 25 вересня 2025 року, але точно о 09:20 ранку по вулиці Європейській біля будинку 12, як повертати на бульвар Мрій на лавці сидів ОСОБА_3 , потім він підійшов до неї вибив сумку штовхнув її, сумка впала, він забрав гаманець та побіг в бік лікарні. Сумку вона тримала в правій руці. Коли сумка впала, вона кликала на допомогу, але їй не допомогли. У гаманці було 100 дол. США і, здається, 5000 грн. Матір ОСОБА_3 відшкодувала їй заподіяну шкоду.

Згідно протоколу огляду місця події від 26 вересня 2025 року - ділянки дороги біля будинку № 16 по вул. Миру, в м. Південноукраїнську, ОСОБА_5 зазначила місце де трапилась подія за її участю.

Відповідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26 вересня 2025 року та довідки до нього потерпіла ОСОБА_5 впізнала ОСОБА_3 , як особу, яка 25 вересня 2025 року 06:40 год. намагалась відкрито заволодіти її сумкою у дворі будинку АДРЕСА_3 .

У протоколі слідчого експерименту від 29 вересня 2025 року зафіксовано, місце де 25 вересня 2025 року близько 06:30 год. по вул. Миру, на алеї неподалік магазину «Копійка», особа намагалась заволодіти сумкою потерпілої ОСОБА_5 .

Згідно протоколу огляду місяця події від 25 вересня 2025 року - пішохідної доріжки по вул. Миру, біля тильної сторони будинку, 12 по вул. Європейській в м. Південноукраїнську, Миколаївської області, ОСОБА_6 показала лавку, де сидів хлопець, який заволодів її гаманцем.

Відповідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25 вересня 2025 року та довідки до нього потерпіла ОСОБА_6 впізнала ОСОБА_3 , як особу, яка 25 вересня 2025 року близько 09:20 год. біля будинку № 4 по б-ру Мрій заволоділа її гаманцем.

29 вересня 2025 року було проведено слідчий експеримент за участю потерпілої ОСОБА_6 , у ході якого остання розповіла обставини під час яких 25 вересня 2025 року біля 09:20 год. в м. Південноукраїнську позаду будинку 12 по вул. Європейській, хлопець заволодів її гаманцем. Хід слідчого експерименту зафіксовано у відповідному протоколі.

25 вересня 2025 року під час огляду місця події – відкритої ділянки місцевості на центральній алеї міського парку в м. Південноукраїнську, біля кафе «Бурбон» було виявлено та оглянуто гаманець.

Законний представник обвинуваченого ОСОБА_7 пояснила, що є матір`ю. обвинуваченого. На час вчинення кримінальних правопорушень вони проживали разом по АДРЕСА_4 у двокімнатній квартири, вона весь час працевлаштована, вважає, що дитина забезпечена всім необхідним. Після смерті батька поведінка сина змінилась, вважає, що для нього це було травмою, вони відвідували психолога після цього. У ліцеї № 3 в м. Південноукраїнську вчителі добре відзивались, з вчителями були добрі відносини у сина, раніше займався футболом. Вона намагалась контролювати сина.

Представник служби у справах дітей ОСОБА_9 суду пояснила, що станом на 26 вересня 2025 року обвинувачений проживав разом з матір`ю по АДРЕСА_1 , у двокімнатній квартирі. У квартирі чисто, існують меблі, одяг по сезону, продукти, мати постійно працевлаштована. ОСОБА_3 , вважає, був забезпечений всім необхідним. Зі слів матері, за станом здоров`я, перестав займатись футболом. На її думку у вересні 2025 року ОСОБА_3 не мав заінтересованості у навчанні. Жовтоводський ліцей надав позитивну характеристику. До цих подій ОСОБА_3 на обліку служби у справах дітей не перебував.

Представник сектору ювенальної превенції ВП №3 ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_3 в поле ювенальної превенції зору не п отрапляв, також не потрапляла в поле зору і його законний представник. ОСОБА_3 . Потрапив в поле зору лише у 2025 році після вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень.

За результатами судового розгляду суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованих ОСОБА_3 діянь – за ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 186 та ч. 4 ст. 186 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу останнього, який на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, характеризується позитивно за новим місцем навчання, негативно характеризувався за місцем навчання у м. Південноукраїнську, умови проживання у м. Південноукраїнську, рівень розвитку, стан здоров`я, також враховує досудову доповідь, згідно якої виправлення ОСОБА_3 можливе без позбавлення або обмеження волі.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 є вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відшкодування шкоди.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому є вчинення кримінальних правопорушень щодо особи похилого віку.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень та їх наслідки, наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи неповнолітнього ОСОБА_3 , відповідно до ч.1 ст. 69 та ст. 101 КК України, суд вважає можливим при призначенні неповнолітньому ОСОБА_3 покарання, перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного у санкції ч. 4 ст. 186 КК України, у тому числі з урахуванням вимог ст. 68 КК України, та призначити ОСОБА_3 покарання у виді пробаційного нагляду з покладанням на ОСОБА_3 обов`язків передбачених ст. 59-1 КК України.

На переконання суду саме покарання у вигляді пробаційного нагляду, із застосуванням ст.69 та ст. 101 КК України, відповідатиме принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, буде необхідним і достатнім для виправлення неповнолітнього обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.

Судові витрати відсутні.

Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 186 та ч. 4 ст. 186 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 та ст. 101 КК України у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду.

за ч. 4 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 та ст. 101 КК України – 1 (один) рік 7 (сім) місяців пробаційного нагляду.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, ОСОБА_3 , шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді 1 (одного) року 7 (семи) місяців пробаційного нагляду.

Відповідно до вимог ч. 2 та ч. 3 ст. 59-1 КК України на ОСОБА_3 покласти такі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою, у тому числі прочитати художній твір Наталі Ясиновської «Любов, дідусь і помідори».

Встановлений ОСОБА_3 строк пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Речовий доказ, жіночий гаманець, який переданий під зберігальну розписку потерпілій ОСОБА_6 , залишити останній, як власнику.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Південноукраїнський міський суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1