Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №486/492/26 — Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Справа №: 486/492/26 Провадження № 3/486/204/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Волощук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Гайдук А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Південноукраїнську справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №874972 від 13.02.2026, ОСОБА_1 11.02.2026 близько 17:00 год за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно свого батька ОСОБА_2 , а саме кричав, ображав, виражався нецензурною лайкою, чим спричинив шкоду психологічному здоров`ю потерпілому. 11.02.2025 ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 173-2 КУпАП.

Дії ОСОБА_1 особою, яка складала протокол, кваліфіковані за ч.3 ст. 173-2 КУпАП, тобто повторне протягом року вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Судовий розгляд проведено за відсутністю ОСОБА_1 , який в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток за адресою, вказаною в протоколі, та оголошенням про виклик. Будь-яких пояснень суду не надав.

Потерпілий в судове засідання також не з`явився, надав суду письмову заяву, в якій просив суд закрити провадження за відсутністю складу правопорушення. Зазначив, що домашнього насильства не було, виникла звичайна сварка, на емоціях викликав поліцію, після чого з сином примирилися, претензій до нього не має.

До протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №874972 від 13.02.2026 було додано наступні матеріали.

Рапорт працівника поліції ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області від 13.02.2026, в якому зазначено, що о 09:28 год надійшла заява від ОСОБА_2 про те, що 11.02.2026 о 17:00 год у АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 виражався в бік батька нецензурною лайкою, при цьому погрожував фізичною розправою, вчинивши відносно ОСОБА_2 домашнє насильство.

Протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 13.02.2026, в якому ОСОБА_2 вказав, що 11.02.2026 о 17:00 год у АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 виражався в бік батька нецензурною лайкою, кричав, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана психологічна шкода ОСОБА_2 .

Письмові пояснення ОСОБА_1 від 13.02.2026, в яких зазначено, що він мешкає зі своїм батьком ОСОБА_2 , з яким у нього тривалий час виникають конфлікти з побутових питань, а саме через сплату комунальних послуг, які вони з батьком сплачували разом. З 2025 батько прийняв рішення відкрити окремий особовий рахунок та сплачувати комунальні послуги лише за свою частину квартири з метою уникнення конфліктних ситуацій з його батьком. 11.02.2026 близько 17:00 год у нього з його батьком виникла сварка через його борг за комунальні послуги, які він відмовляється йому повертати, внаслідок чого він кричав та виражався в його сторону нецензурною лайкою.

Письмові пояснення ОСОБА_2 від 13.02.2026, в яких зазначено, що він мешкає спільно з сином ОСОБА_1 . Його син постійно провокує конфлікти, виражається в його бік нецензурною лайкою, погрожує фізичною розправою. Не працює, компенсує свої фінансові проблеми його пенсією. 11.02.2026 близько 17:00 год, перебуваючи за місцем мешкання спільно з сином, останній почав провокувати конфлікт, кричати, виражатись в його бік нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, чим налякав його та образив.

Копію постанови Південноукраїнського міського суду від 05.05.2025, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Суд, дослідивши письмову заяву ОСОБА_2 , дослідивши відомості, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №874972 від 13.02.2026, рапорті працівника поліції ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію ОСОБА_2 , письмових поясненнях ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , дійшов наступних висновків.

Ч. 3 ст.173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Для встановлення події адміністративного правопорушення, зазначеного у ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

П. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно з п. 14 ст. 1 цього Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (п. 17 ст. 1 цього Закону).

Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП є діяння (будь-які дії фізичного, психологічного чи економічного характеру, в тому числі погрози та образи), його шкідливі наслідки (шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, яка була або могла бути завдана потерпілому) та причинний зв`язок між діянням та наслідками.

Отже, для правильної кваліфікації дій особи за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП у виді психологічного насильства, необхідною умовою є встановлення не лише застосування кривдником образливих, зокрема, нецензурних слів до потерпілої особи, а установлення факту, що такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Сам по собі факт складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.173-2 не є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

У матеріалах справи міститься інформація, згідно якої ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно свого батька ОСОБА_2 , а саме кричав, ображав, виражався нецензурною лайкою, чим спричинив шкоду психологічному здоров`ю потерпілому.

В той же час інших матеріалів до протоколу не додано, а з досліджених доказів в сукупності вбачається, що єдиною підставою для складення протоколу стали пояснення ОСОБА_2 . Жодних медичних довідок про шкоду психологічному здоров`ю потерпілим не було надано, свідків на підтвердження своїх слів потерпілим залучено не було, окрім того, сам потерпілий надав суду заяву, в якій просив суд закрити провадження і не притягати ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності так як відбувся конфлікт на побутовому рівні, з сином примирився та претензій до нього не має.

Згідно зі ст. 252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи у їх сукупності.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010№ 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.

Згідно зі ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об`єктивну істину у справі.

Аналіз встановлених судом обставин та матеріалів справи не підтвердив факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому діяння. Наявні в матеріалах справи докази свідчать лише про побутовий конфлікт між батьком і сином.

За таких обставин, оскільки сукупністю наданих суду доказів не підтверджено обставини, визначені в протоколі про адміністративні правопорушення, а всі сумніви слід тлумачити на користь особи, враховуючи заяву потерпілої про закриття провадження та примирення, провадження у справі відносно ОСОБА_1 слід закрити з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.173-2 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст.173-2, ст.ст. 247, 252, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення- закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Південноукраїнський міський суд Миколаївської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя О.О. Волощук